Справа № 580/11082/21
20 лютого 2024 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Сорочко Є.О., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
Не погодившись з ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.10.2023, скаржник подав апеляційну скаргу.
Вимоги до апеляційної скарги, порядку та строків її подання встановлені статтями 295-297 КАС.
Апеляційна скарга не відповідає зазначеним вимогам.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою зазначеної статті передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
З матеріалів справи вбачається, що повний текст оскаржуваного рішення складено 16.10.2023, а тому граничним строком його оскарження є 31.10.2023.
Однак, апеляційну скаргу подано лише 29.01.2024, тобто з пропуском встановленого КАС строку.
При цьому, скаржником заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В обґрунтування поданого клопотання скаржник посилається на те, що оскаржуване рішення йому не направлялося, а про його існування він дізнався випадково 29.01.2024 з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Проте, наведене не відповідає дійсності, оскільки оскаржуване рішення направлялося на адресу позивача 19.10.2023, проте конверт 24.12.2023 повернувся до суду із відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Частина друга статті 44 КАС покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Відповідно до пункту 7 частини п'ятої цієї статті учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частиною першою статті 131 КАС передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
З урахуванням наведених норм щодо обов'язку повідомлення учасниками судового процесу про своє місце проживання (перебування, знаходження), колегія суддів наголошує, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain; заява №11681/85), Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони у справі зобов'язані проявляти зацікавленість процесом її розгляду.
У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03) Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У справі, що розглядається судове рішення було направлене за останньою адресою, яка була повідомлена скаржником суду, однак відповідний конверт повернувся до суду із відміткою відділення поштового зв'язку про причини повернення - «за закінченням терміну зберігання».
Згідно з пунктами 99, 110, 116 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила) рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка"), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним.
У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
У разі коли адресат протягом трьох робочих днів після інформування його за телефоном (через Інтернет) або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу (за винятком рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка") не з'явився за одержанням такого відправлення, поштового переказу, він інформується повторно шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення з відміткою "Повторне" або інформується за телефоном шляхом надіслання смс-повідомлення (через Інтернет).
У разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.
Відповідно до пункту 117 Правил після закінчення, встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.
Таким чином у разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї і неможливістю вручити ним поштове відправлення протягом встановленого строку зберігання, воно повертається з відміткою - "за закінченням терміну зберігання" (крім виключень, визначених Правилами).
Відтак, у даному випадку, судове рішення не вручене адресату з причин, які не залежали від суду.
Згідно з пунктом 4 частини шостої статті 251 КАС днем вручення судового рішення є день поставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Натомість, чинні норми процесуального законодавства не врегульовують випадки, за яких рішення суду неможливо вручити з описаних вище причин, які спричинили повернення відповідного рекомендованого поштового відправлення (неможливість вручити поштове відправлення адресату або повнолітнім членам його сім'ї протягом встановленого строку зберігання).
У такому випадку належить застосувати положення частини шостої статті 7 КАС, які визначають, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Так, у постанові від 23.11.2023 по справі №215/7312/20 Верховний Суд констатував на необхідності застосування у такому випадку положень статті 126 КАС, яка визначає порядок вручення судових повісток, у системному зв'язку зі статтею 251 КАС, яка встановлює порядок вручення судових рішень
Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КАС у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку, судове рішення слід вважати врученим скаржнику 24.12.2023.
Аналогічного правового застосуванню дотримується Верховний Суд (постанова від 23.11.2023 по справі № 215/7312/20).
Частиною першою статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Від наведених вище правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах палата, об'єднана палата або Велика Палата Верховного Суду у відповідності до статті 346 КАС не відступала, а тому підстав для їх неврахування при вирішенні даного спору немає.
Будь-яких причин, які унеможливили отримання оскаржуваної ухвали за повідомленою суду адресою період з 19.10.2023 по 24.12.2023 повідомлено не було.
З огляду на це, суд дійшов висновку, що вказані скаржником причини пропуску строку не є поважними, а тому наразі відсутні підстави для задоволення його клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 296, частини другої статті 132 КАС до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до положень підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З урахуванням того, що скаржник просить скасувати ухвалу суду, враховуючи подання апеляційної скарги в електронній формі, то відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2024 року, судовий збір за подання апеляційної скарги становить 2422,4 грн.
У відповідності до частини другої статті 298 КАС до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.
За таких обставин апеляційну скаргу слід залишити без руху та встановити десятиденний строк з моменту вручення цієї ухвали протягом якого скаржник має право надати оригінал документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.
Протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали скаржник має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку та вказати інші підстави для поновлення строку.
У разі якщо недоліки апеляційної скарги не буде усунуто, вона буде повернута скаржнику, а у випадку неподання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження або визнання неповажними причин пропуску строку, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
З урахуванням викладеного та керуючись статтями 169, 295, 296, 298 КАС, суд
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 залишити без руху.
Встановити десятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали протягом якого скаржник має право надати оригінал документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.
Роз'яснити, що протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали скаржник має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку та вказати інші підстави для поновлення строку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя Є.О. Сорочко