Справа № 759/19469/23 Суддя (судді) першої інстанції: Ключник А.С.
20 лютого 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Парінова А.Б.,
суддів: Беспалова О.О.,
Грибан І.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 20 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернулась до Святошинського районного суду м. Києва з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову зазначив, що 30 серпня 2023 року постановою № 833 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП ОСОБА_1 та накладено на неї штраф у сумі 3400,00.
Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності слугувало те, що остання військовозобов'язана і по повістці викликана до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 07:00 год., 30.06.2023 для призову на військову службу по мобілізації, але в зазначений день і час не з'явилась. Своїми діями порушила обов'язок громадян, з'являтись за викликом Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки під час дії правового режиму особливого періоду встановленого ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивачем (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування всіх обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були належним чином повідомлені, про причини неявки суду не повідомили.
За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до положень ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 30 серпня 2023 року постановою № 833 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та накладено на неї штраф у сумі 3400,00.
Підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності слугувало те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 військовозобов'язана ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 по повістці викликана до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 07:00 год. 30.06.2023 для призову на військову службу по мобілізації, але в зазначений день і час не з'явилась. Своїми діями порушила обов'язок громадян, з'являтись за викликом Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки під час дії правового режиму особливого періоду встановленого ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є військовозобов'язаною та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується військом квитком Серії НОМЕР_1 .
08.06.2023 ОСОБА_1 пройшла співбесіду як кандидат для проходження військової служби, що підтверджується листком про проходження співбесіди та карткою професійно психологічного відбору кандидата. В подальшому ОСОБА_1 була вручена повістка 26.06.2023 під особистий підпис, про виклик її на 27.06.2023.
27.06.2023 ОСОБА_1 була вручена повістка виклик її до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 30.06.2023, яку вона отримала під особистий підпис о 16:00 год., але за викликом військовозобов'язана не з'явилась, причини неприбуття не повідомила, що підтверджується рапортом офіцера мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08.08.2023.
21.08.2023 позивачці направлено повідомлення про розгляд адміністративної справи за вчинення адміністративного правопорушення, що підтверджується копією листа №10р/3341 від 21.08.2023 та чеком поштового відділення. (а.с.15)
Як вбачається з доданих додатків до позовної заяви, відстеження відправлення 08138801430741, перебувало з 25.08.2023, але не було вручено під час доставки. (а.с.17)
30.08.2023 за справою про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 винесена постанова №833 щодо притягнення останньої до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу.
Не погодившись з постановою, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що в діянні ОСОБА_1 містилися ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, а тому суб'єктом владних повноважень правомірно складено щодо неї протокол про адміністративне правопорушення за вказаною статтею КУпАП. Суд першої інстанції також дійшов висновку про дотримання відповідачем вимог законодавства і при винесенні оспорюваної постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , оскільки посадовою особою, яка винесла постанову, враховано характер вчиненого правопорушення, особу позивача і накладено штраф у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті. За таких обставин, суд дійшов висновку, що оспорювана постанова про накладення адміністративного стягнення є правомірною, і підстав для її скасування не вбачає, обставини вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджені наявними матеріалами справи.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП).
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (ч. 1 ст. 7 КУпАП).
Порядок притягнення до адміністративної відповідальності передбачає дотримання прав особи, яку притягають до такої відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до ч.1 ст. 35 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» на загальному військовому обліку перебувають резервісти, а також військовозобов'язані, які не заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності на період мобілізації та на воєнний час.
Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачка є військовозобов'язаною та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується військом квитком Серії НОМЕР_1 .
Зазначені обставини спростовують доводи апелянта про необхідність встановлення обставин, чи підлягає мобілізації позивач, позаяк в матеріалах справи відсутні докази зняття останньої з військового обліку.
Статтею 210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно з ч. 2 ст. 210-1 КУпАП Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За нормативними правилами ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 256 КУпАП визначено вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Матеріалами справи підтверджується, у протоколі про адміністративне порушення від 29.08.2023 відсутні відмітки про його вручення позивачці та про роз'яснення останній прав і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За приписами ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Матеріалами справи підтверджено, що позивача всупереч вимогам чинного законодавства не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, чим позбавлено останнього прав, гарантованих Конституцією України та ст.268 КУпАП.
Зокрема, колегія суддів акцентує увагу, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
Законодавство покладає обов'язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов'язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.
Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Матеріалами справи підтверджено, що 21.08.2023 позивачці направлено повідомлення про розгляд адміністративної справи за вчинення адміністративного правопорушення, що підтверджується копією листа №10р/3341 від 21.08.2023 та чеком поштового відділення (а.с.15), проте, з доданих додатків до позовної заяви, зокрема, відстеження відправлення 08138801430741 повідолення про розгляд адміністративної справи за вчинення адміністративного правопорушення було вручено позивачці лише 12.09.2023.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що у протоколі від 29.08.2023 було зазначено про розгляд справи про адміністративне правопорушення 29.08.2023, а не 30.08.2023 - у день винесення оскаржуваної постанови.
Відтак, несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення такою, що винесена з порушенням встановленої процедури.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем було порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, втім суд у даній справі не може підміняти собою територіальний центр комплектування та соціальної підтримки та надавати оцінку виявленим порушенням за відсутності належного розгляду таких відповідачем, позбавлення позивача можливості скористатися правами, передбаченими статтею 268 КУпАП, статтями 59, 63 Конституції України.
Так, повноваження ж адміністративних судів у справах про накладення адміністративного стягнення обмежуються лише переглядом в порядку статті 286 КАС України постанов про притягнення до адміністративної відповідальності.
Скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення з процесуальних підстав потребує повторного розгляду справи про адміністративне правопорушення в порядку, встановленому законом.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, що викладена у постановах від 10 квітня 2023 року у справі N 510/248/17 та від 18 листопада 2021 року по справі N 185/8460/16-а.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 268 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, відносно позивача направити на новий розгляд до компетентного органу - ІНФОРМАЦІЯ_3.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з пунктом другим ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції рішення ухвалено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог частково.
Керуючись ст.ст. 242, 271-272, 286, 308, 310, 315, 317, 321-322, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 20 грудня 2023 року - скасувати та прийняти нове рішення.
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 833 від 30 серпня 2023 року щодо накладення на ОСОБА_1 штрафу у сумі 3400,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-2 КупАП.
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-2 КупАП, відносно ОСОБА_1 направити на новий розгляд до компетентного органу - ІНФОРМАЦІЯ_3.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді О.О. Беспалов
І.О. Грибан
Повний текст постанови складено 20 лютого 2024 року.