Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
20 лютого 2024 року справа № 520/36514/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григоров Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області (вул. Адміністративна, буд. 9,м. Зміїв,Харківська область,63404, код ЄДРПОУ04058674) третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати рішення LIII сесії Зміївської міської ради VIII скликання від 16.11.2023р. № 3209-LIII-VIII "Про обрання секретаря Зміївської міської ради".
В обгрунтування заявленого позову зазначив, що вважає оскаржуване рішення незаконним та необгрунтованим, оскільки перед початком роботи пленарного засідання ради міський голова не здійснив реєстрацію депутатів, які були присутні на пленарному засіданні, а з цього слідує недійсність прийнятого рішення, що оскаржується позивачем у цій справі.
Крім того, позивач зазначив, що, на його думку, у третьої особи - ОСОБА_2 , якого за оскаржуваним рішенням було обрано секретарем Зміївської міської ради, існував конфлікт інтересів стосовно прийняття оскаржуваного рішення. Позивач вважав, що висування ОСОБА_2 на посаду секретаря ради і є конфліктом інтересів, однак ОСОБА_2 , будучи депутатом Зміївської міської ради, не повідомив про конфлікт інтересів при розгляді питання та голосуванні з приводу обрання секретаря міської ради, оскільки на цю посаду було висунуто його кандидатуру та безпідставно брав участь у голосуванні.
Також позивач вказував, що, на його думку, мали місце порушення Регламенту Зміївської міської ради при проведенні таємного голосування, які вплинули на дійсність результатів голосування з прийняття оскаржуваного рішення.
Порушення свого права у правовідносинах в цій справі позивач обгрунтував тим, що є мешканцем м. Зміїв Харківської області, виборцем, а відтак незаконне, на його думку, обрання секретаря Зміївської міської ради зачіпає його права та законні інтереси. Реєстрація позивача на території міста Зміїв підтверджується Відповіддю № 407768 від 16.01.2024р. з Єдиного державного демографічного реєстру. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач є депутатом Зміївської міської ради Харківської області.
Відповідач - Зміївська міська рада Харківської області надала до суду відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не визнала та просила в їх задоволенні відмовити.
При цьому пояснила, що процедурні порушення, на яких наполягає позивач, насправді були відсутні. Що стосується наявності конфлікту інтересів зазначила, що депутат ОСОБА_2 повідомляв про його наявність, проте такий конфлікт в даному випадку відсутній, оскільки депутат ради має право та зобов'язаний брати участь у голосуванні з ухвалення питань порядку денного сесій міської ради на виконання наданих йому повноважень, а також реалізовуючи своє право обирати та бути обраним на керівні посади в органах місцевого самоврядування, може брати участь у голосуванні з приводу обрання секретаря міської ради.
Третя особа - ОСОБА_2 надав до суду пояснення третьої особи, згідно яких просив в задоволенні позовних вимог відмовити та зазначив, що чинним законодавством України не передбачено заборону депутату ради, кандидатуру якого висунуто на керівну посаду органу місцевого самоврядування, брати участь у голосуванні з цього питання.
Позивач надав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якого наполягав на задоволенні позовних вимог та пояснив, що документ, який містив реєстр документу "Реєстрація депутатів пленарне засідання LIII сесії Зміївської міської ради VIII скликання 16 листопада 2023 року" є «сфальшованим» та був складений пізніше, оскільки позивач бачив, що депутати ставили підпис у реєстрі з приводу їх реєстрації для участі в пленарному засіданні сесії ради і це підтверджується відеозаписом пленарного засідання LIII сесії Зміївської міської ради VIII скликання 16.11.2023 р., який отримано позивачем з відкритих джерел в мережі Інтернет.
Стосовно інших раніше наведених доводів позовної заяви наполягав на їх обгрунтованості, а також наголосив на праві позивача щодо звернення до суду з приводу оскарження рішення відповідача, оскільки порушення прав місцевого самоврядування призводить до порушення його прав, як мешканця відповідного муніципального утворення.
На виконання ухвали суду від 18.01.2024р. відповідачем до суду надано відомості про те, що реєстр депутатів пленарного засідання LІІІ сесії Зміївської міської ради VІІІ скликання 16.11.2023 складений на початку пленарного засідання у відповідності до ст. 19 Регламенту Зміївської міської ради, він є невід'ємною частиною протоколу сесії та його було додано до відзиву. Встановленої форми друкованого реєстру, а також складання інших документів, окрім друкованого реєстру, з приводу реєстрації депутатів для участі на пленарному засіданні, Регламентом не визначено, а від так не складалося.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
09.09.2023 склав свої повноваження секретар Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області.
На LІІ черговій сесії VІІІ скликання 09.11.2023 р. за пропозицією Зміївського міського голови вирішувалось питання про обрання секретарем Зміївської міської ради ОСОБА_2 - третьої особи у цій справі.
Як вбачається з витягу з протоколу LІІ чергової сесії VІІ скликання Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області від 09.11.2023р., депутат ОСОБА_2 публічно оголосив про конфлікт інтересів.
За результатами таємного голосування рішення щодо обрання секретаря Зміївської міської ради ОСОБА_2 не було прийнято, оскільки із 23 депутатів, які взяли участь у голосуванні, 15 проголосували «за», 8 - «проти», тобто за вказану кандидатуру проголосувало менше половини від загального складу ради.
Відповідно до рішення першої сесії VІІІ скликання Зміївської міської ради від 08.12.2020 р. загальна кількість виборців, включених до списку виборців на виборчих дільницях склала - 34766 виборців, тому загальний склад Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, визначений відповідно до закону складає 34 депутати. Відповідно половина від загального складу ради дорівнює 17 депутатів (додано до відзиву).
Як вбачається з письмової пропозиції депутатів Зміївської міської ради VІІІ скликання від 09.11.2023 про внесення на розгляд кандидатури ОСОБА_2 на посаду секретаря Зміївської міської ради, зареєстрованого в Зміївській міській раді 10.11.2023 за № 3745/к.5, вісімнадцять депутатів поставили свій підпис під зазначеною пропозицією.
Тобто, відповідно до вимог Регламенту, враховуючи не підтриманням Радою кандидатури ОСОБА_2 на посаду секретаря Зміївської міської ради на LІІ черговій сесії VІІ скликання 09.11.2023р., вдруге пропозицію щодо цієї кандидатури на обрання його секретарем ради було внесено більше ніж половиною від загального складу Зміївської міської ради.
Як встановлено судом, перед початком роботи пленарного засідання відповідно до ст. 19 Регламенту було здійснено реєстрацію депутатів, про що складено друкований реєстр депутатів пленарного засідання LІІІ сесії Зміївської міської ради VІІІ скликання 16.11.2023, який є невід'ємною частиною протоколу сесії, копію якого долучено до матеріалів справи. Відповідно до вказаного реєстру, на пленарному засіданні сесії 16.11.2023р. з 34 депутатів, два були відсутні, один брав участь в режимі відеоконференції, один набував повноважень після заслуховування питання 1 порядку денного.
Як вбачається з протоколу LІІІ чергової сесії VІІ скликання Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області 16.11.2023 р. зареєструвались 30 депутатів із загальної кількості депутатів та міський голова.
За наслідками проведеного таємного голосування з питання порядку денного, затвердженого рішенням Ради від 16.11.2023р. № 3208- LІІІ-VIII (п.2) третю особу - ОСОБА_2 було обрано секретарем Ради, про що складено протокол лічильної комісії та протокол Ради від 16.11.2023р.
З урахуванням викладеного рішення Ради про обрання ОСОБА_2 секретарем Зміївської міської ради Харківської області від 16.11.2023р., зареєстроване за № 3209- LІІІ-VIII набрало чинності та було підписано міським головою.
Нормативне регулювання спірних правовідносин полягає в наступному.
Згідно статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року, №280/97- ВР (далі - Закон №280/97) визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Так, згідно статті 4 Закону №280/97 місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування.
Пунктом 4 частини 1 статті 26 Закону №280/97 передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради у порядку, передбаченому цим Законом.
Відповідно до частин 1, 12, 15 статті 46 Закону №280/97 сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради. Порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.
Згідно ч. 1-2 ст. 59 Закону № 280/97, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Згідно ст. 1 Закону № 280/97 загальний склад ради - це кількісний склад депутатів ради, визначений радою відповідно до закону.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.
Тобто, рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадка, передбаченого, зокрема, пунктом 4 статті 26 цього Закону, - щодо обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради (ч. 3 ст. 59 Закону № 280/97).
Сільський, селищний, міський голова вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря ради (пункт 4 частина 4 стаття 42 Закону №280/97).
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 50 Закону № 280/97 секретар сільської, селищної, міської ради працює в раді на постійній основі. Секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови. Пропозиція щодо кандидатури секретаря ради може вноситися на розгляд ради не менш як половиною депутатів від загального складу відповідної ради у разі, якщо рада не підтримала кандидатуру на посаду секретаря ради, запропоновану відповідним сільським, селищним, міським головою.
Рішенням Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області від 24.12.2020 р. № 101 -ІІ-VIІІ, затверджено Регламент Зміївської міської ради VIІІ скликання (далі - Регламент).
Зокрема, відповідно до п.п. 19.1., 19.2. Регламенту, на початку кожного пленарного засідання Ради секретар Ради проводить реєстрацію депутатів Ради, присутніх на пленарному засіданні.
Для забезпечення реєстрації депутатів виготовляється друкований реєстр, у якому кожен депутат реєструється. У разі відсутності технічної можливості голосування за допомогою електронної системи, реєстр передається головуючому на пленарному засіданні, який оголошує кількість зареєстрованих депутатів. Реєстр є невід'ємною частиною протоколу пленарного засідання ради.
Відповідно до п.п. 47.14.4. Регламенту, міський голова вносить на розгляд Ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря Ради.
Згідно з п.п. 49.2., 49.3. Регламенту, секретар Ради обирається Радою з числа її депутатів на строк повноважень Ради за пропозицією Зміївського міського голови. Пропозиція щодо кандидатури секретаря Ради може вноситися на розгляд Ради не менш як половиною депутатів від загального складу Ради у разі, якщо Рада не підтримала кандидатуру на посаду секретаря Ради, запропоновану Зміївським міським головою.
Як визначено п. 32.2. Регламенту, рішення ради (крім рішень з процедурних питань) вважаються прийнятими, якщо за них проголосувала більшість депутатів від загального складу ради. Питання, для прийняття яких необхідна інша кількість голосів, визначаються законодавством та цим Регламентом.
Таємне голосування відбувається із застосуванням бюлетенів для таємного голосування. Бюлетені для таємного голосування виготовляє апарат Ради за дорученням Зміївського міського голови або іншої особи, яка скликала пленарне засідання Ради.
До бюлетеня для таємного голосування з питань про обрання на посаду секретаря Ради включається депутат Ради, якого запропонував Зміївський міський голова або депутати в порядку, передбаченому частиною 1 статті 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Самовідвід кандидатів приймається Радою без голосування за усною заявою депутата, зафіксованою у протоколі.
Кандидат може відкликати свою згоду балотуватися перед проведенням повторного голосування.
Для протоколювання процедури таємного голосування та підрахунку голосів під час таємного голосування обирається Лічильна комісія. Порядок обрання Лічильної комісії визначений ст. 22 Регламенту.
Згідно пунктів 22.3, 22.4. Регламенту у разі проведення таємного голосування Лічильна комісія обирає зі свого складу голову, заступника голови і секретаря. Засідання Лічильної комісії проводяться виключно гласно і відкрито.
До складу Лічильної комісії не може входити депутат Ради, щодо якого або в інтересах якого приймається рішення, а також депутати ради, кандидатури яких включені до бюлетенів для таємного голосування.
Статтею 37 Регламенту визначені вимоги бюлетеню для таємного голосування, а саме: бюлетені для таємного голосування повинні бути однаковими за матеріалом виготовлення, кольором, розміром, змістом. У бюлетені для таємного голосування зазначається також мета виборів - обрання, звільнення, дострокове припинення повноважень тощо.
Запитання, винесені для вирішення шляхом проведення таємного голосування, повинні бути сформульовані таким чином, щоб на них можна було дати чітку та однозначну відповідь (висловити чітку позицію з волевиявлення). Проти кожного питання, винесеного на таємне голосування, має бути розміщений графічний знак (трикутник, квадрат, коло тощо), за допомогою відмітки у якому депутат може висловити своє волевиявлення.
Якщо питання передбачає кілька варіантів відповідей («так», «ні», «утримався»), проти такого питання у бюлетені має бути розміщено кілька графічних символів із позначенням варіанту відповіді. Варіанти відповіді та графічні символи мають бути розміщені таким чином, аби унеможливити їх неоднозначне розуміння та уникнути плутанини щодо того, яку відповідь надає депутат, роблячи позначку рядом (навколо) відповідного символу (варіанту відповіді). Організація виготовлення бюлетенів для таємного голосування у кількості, що відповідає фактичній кількості депутатів Ради, покладається на апарат Ради. Доручення про виготовлення бюлетенів для таємного голосування дає Зміївський міський голова або інша особа, на вимогу якої скликане пленарне засідання Ради.
Виготовлені до початку пленарного засідання бюлетені для таємного голосування передаються представником апарату Ради голові Лічильної комісії одразу після її обрання. Лічильна комісія перевіряє, чи відповідають бюлетені для таємного голосування встановленій формі та чи виготовлені вони у кількості, що відповідає фактичній кількості депутатів Ради.
Якщо виготовлені до початку пленарного засідання бюлетені не відповідають вимогам, передбаченим чинним законодавством чи цим Регламентом, у засіданні Ради оголошується перерва для виготовлення нових бюлетенів для таємного голосування за формою, встановленою Лічильною комісією. Нові бюлетені виготовляються апаратом Ради під контролем уповноваженого представника (представників) Лічильної комісії.
Недійсними вважаються бюлетені:
- невстановленого зразка;
- у яких голосуючим не зроблено жодної позначки;
- в яких неможливо з'ясувати волевиявлення депутата ради;
- до яких додатково вписані прізвища, не погоджені на пленарному засіданні.
Якщо у скриньці для таємного голосування виявиться більше бюлетенів встановленого зразка, ніж їх видано згідно з реєстром про одержання бюлетенів, всі бюлетені для таємного голосування вважаються недійсними і проводиться переголосування.
Процедура таємного голосування визначена ст. 38 Регламенту, яка передбачає, що час, місце і порядок проведення таємного голосування визначаються Лічильною комісією, про що вона повідомляє депутатів ради. Лічильна комісія перед початком голосування перевіряє наявність кабіни для таємного голосування, опечатує скриньку для таємного голосування та забезпечує всі необхідні умови для додержання таємності голосування.
Бюлетені видаються безпосередньо біля кабіни для таємного голосування згідно Реєстру про одержання бюлетеня для таємного голосування.
Кожному депутату Ради після проставляння особистого підпису в Реєстрі про одержання бюлетеня для таємного голосування Лічильна комісія видає один бюлетень для таємного голосування.
Голосування проводиться у кабіні для таємного голосування і здійснюється проставлянням у бюлетені позначки напроти прізвища кандидата, за якого депутат ради голосує (проставляння позначки навпроти відповіді «так», «ні» або «утримався»
- якщо питання передбачає кілька варіантів відповіді). Заповнений бюлетень опускається в прозору скриньку, яка повинна знаходитися біля кабіни для таємного голосування.
Пунктом 40.2. Регламенту передбачено, що результати таємного голосування Лічильна комісія заносить до протоколу, який підписують всі її члени. У разі незгоди будь-кого з членів Лічильної комісії з даними протоколу, він у письмовій формі викладає свою окрему думку, яка додається до протоколу і оголошується на пленарному засіданні ради.
Відповідно до статті 59-1 Закону №280 (в редакції Закону № 1258-IX від 19.02.2021р.) сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради публічно повідомляє про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо), відповідному колегіальному органу та не бере участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом.
Якщо неучасть осіб, зазначених у частині першій цієї статті, у прийнятті рішення призведе до втрати повноважності відповідної ради, іншого колегіального органу, особи, у яких наявний конфлікт інтересів, беруть участь у прийнятті радою, іншим колегіальним органом рішення, за умови публічного самостійного повідомлення про конфлікт інтересів під час засідання колегіального органу.
Якщо повідомлення про конфлікт інтересів здійснено на засіданні ради, іншого колегіального органу, інформація про таке повідомлення обов'язково вноситься до протоколу засідання ради, іншого колегіального органу.
Згідно п. 31.4. Регламенту Зміївський міський голова, депутат Ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною Радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання Ради, на якому розглядається відповідне питання.
У випадку виникнення у депутата конфлікту інтересів з питання, яке виноситься на голосування, депутат Ради зобов'язаний повідомити присутнім на засіданні про це та утриматись від голосування. Факт утримання депутата від обговорення та голосування з питання порядку денного в обов'язковому порядку вноситься до протоколу пленарного засідання Ради. Здійснення контролю за дотриманням вимог частини першої статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», надання зазначеним у ній особам консультацій та роз'яснень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками, покладається на постійну комісію, визначену радою.
Вирішуючи спір в межах доводів позовної заяви та заперечень проти них, суд зауважує, що доводи позивача про незаконність оскаржуваного рішення ним зведено до того, що : перед початком роботи пленарного засідання ради не було складено друкований реєстр, в якому мав зареєструватись кожен присутній депутат; був наявний конфлікт інтересів, оскільки ОСОБА_2 не міг брати участь в голосуванні з приводу його кандидатури на обрання секретарем ради; бюлетені для таємного голосування видавались не безпосередньо перед приміщенням для голосування, а в залі засідань; депутати не розписувались в документі «Реєстр про одержання бюлетеня для таємного голосування»; кабінка для голосування була розміщена в приймальні голови ради.
Суд зауважує, що доводи про відсутність друкованого реєстру депутатів, які брали участь у пленарному засіданні спростовано матеріалами справи.
Що стосується посилань на наявність конфлікту інтересів при обранні секретарем ради ОСОБА_2 , суд зауважує, що терміни "реальний конфлікт інтересів", "потенційний конфлікт інтересів", "неправомірна вигода", "подарунок" вживаються позивачем у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання корупції".
Так, Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року №1700-VII (далі - Закон №1700-VII ) визначено правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.
Згідно статті 1 Закону № 1700-VII потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Також, слід взяти до уваги, що згідно ст. 59-1 Закону № 280/97, сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради публічно повідомляє про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо), відповідному колегіальному органу та не бере участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом.
Якщо неучасть осіб, зазначених у частині першій цієї статті, у прийнятті рішення призведе до втрати повноважності відповідної ради, іншого колегіального органу, особи, у яких наявний конфлікт інтересів, беруть участь у прийнятті радою, іншим колегіальним органом рішення, за умови публічного самостійного повідомлення про конфлікт інтересів під час засідання колегіального органу.
Якщо повідомлення про конфлікт інтересів здійснено на засіданні ради, іншого колегіального органу, інформація про таке повідомлення обов'язково вноситься до протоколу засідання ради, іншого колегіального органу.
В даній справі судом встановлено, що ОСОБА_2 надавав заяву про наявний конфлікт інтересів, що відображено у протоколі LIII позачергової сесії VIII скликання Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області від 16.11.2023р. (п.2). Так само, копія вказаної заяви від 16.11.2023р. долучена до матеріалів справи.
Згідно ст. 49 Закону № 280/97, депутат зобов'язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано, депутат має право ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.
Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», депутат місцевої ради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, до складу яких він входить. Депутат місцевої ради набуває права ухвального голосу з моменту визнання його повноважень. Згідно п. 1 ч. 2 цієї статті депутат місцевої ради має право обирати і бути обраним до органів відповідної ради.
Аналізуючи наведені нормативно-правові норми у їх сукупності, суд доходить висновку, що в даній справі конфлікт інтересів відсутній, оскільки вирішувалося питання формування керівних органів ради та при цьому третя особа у справі діяла в межах реалізації свого права бути обраним до керівних органів та обирати до них. Попри це третя особа повідомила про конфлікт інтересів, наявний на її думку, що відповідає наведеним вище приписам законодавства .
Стосовно місця проведення голосування та видачі бюлетенів, суд зауважує, що вказані обставини, на яких наполягав позивач, ним належними доказами не підтверджено. Надані ним та третьою особою до суду відеозаписи, які, як наполягає позивач, були зроблені під час проведення засідання Ради з питання обрання секретаря Ради 16.11.2023р., не є належними доказами щодо предмету спору в даній справі, оскільки з них неможливо підтвердити або спростувати наявність складання друкованого реєстру депутатів, які брали участь у засіданні, обставини того де відбувається відеозйомка та особи присутніх на ній осіб.
При цьому суд бере до уваги, що згідно ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що за змістом наведеної норми суб'єкт владних повноважень має доводити правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, проте це не позбавляє позивача обов'язку довести інші обставини, за яких сталося порушення його права та, зокрема ті, що стосуються факту і обсягу такого порушення.
Крім того, суд зазначає, що порушення процедури при прийнятті рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування лише у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultraviresaction - invalidact). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Тобто, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків, на противагу йому, формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18.
Позивачем не вказано та не доведено яким чином місце видачі бюлетеня для голосування в даному випадку спотворило або могло спотворити результати голосування. Судом при розгляді справи таких обставин не встановлено.
З огляду на зазначене, слід зауважити, що зазначаючи про таке порушення, що мало місце на думку позивача, він не конкретизував його можливі наслідки для ухваленого рішення, а натомість вдався до формального перерахування норм Регламенту ради.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торіха проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 30.04.2013 у справі «Тимошенко проти України» (заява № 49872/11) вказав на необхідності дотримання принципу юридичної визначеності, який означає, що застосування національного законодавства має бути передбачуваним тією мірою, щоб воно відповідало стандарту «законності», передбаченому Конвенцією - стандарту, що вимагає, щоб усе законодавство було сформульовано з достатньою точністю для того, щоб надати особі можливість - за потреби, за відповідної консультації - передбачати тією мірою, що є розумною за відповідних обставин, наслідки, які може потягнути за собою її дія (параграф 264).
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.В. Григоров