з питань забезпечення позову
21 лютого 2024 року м. Рівне №460/1710/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.М. Дудар, розглянувши заяву позивача про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом
ОСОБА_1
доВідділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті
про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови від 28.11.2023 №024352 про застосування адміністративно - господарського штрафу відносно ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 20.02.2024 позовну заяву залишено без руху як таку, що подано без додержання вимог, встановлених статями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Станом на 21.02.2024 провадження у цій справі не відкрито.
19.02.2024 позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті від 28.11.2023 №024352 про застосування адміністративно-господарського штрафу у межах виконавчого провадження №74112829, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може спричинити негативні наслідки у вигляді додаткових фінансових витрат, а також у випадку задоволення адміністративного позову необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для поновлення порушеного права на розпорядження належного йому майна.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, враховуючи наведені позивачем підстави для вжиття таких заходів, дослідивши матеріали позовної заяви, суд зазначає таке.
За приписами ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
У силу вимог п.5 ч.1 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до ч.2 ст.151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Суд зазначає, що основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, для забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача.
Судом встановлено, що предметом цього спору є визнання протиправною та скасування постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 28.11.2023 №024352.
Згідно з Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, адміністративно-господарські штрафи накладаються шляхом винесення керівником (або його заступником) органу державного контролю (Укртрансбезпеки, її територіального органу) (п.27).
Відповідно до п.28 вказаного Порядку, адміністративно-господарський штраф повинен бути перерахований суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.
Згідно з ч.5 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III, постанова про застосування адміністративно-господарських штрафів є виконавчим документом. Адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до загального фонду Державного бюджету України.
Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII передбачено, що за заявою стягувача про примусове виконання рішення виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.
Судом встановлено, що на підставі заяви про примусове виконання постанови від 28.11.2023 №024352 заступником начальника відділу Сарненського відділу державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельник Т.В. 09.02.2024 відкрито виконавче провадження ВП №74112829 про стягнення з фізичної - особи підприємця ОСОБА_1 штрафу в сумі 34000,00грн.
Отже, відповідач вчинив дії щодо примусового виконання оспорюваної постанови. Це свідчить про те, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову виконання рішення суду, ефективний захист прав або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, може стати істотно ускладненим чи унеможливленим.
Такі висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 10.10.2019 у справі №640/7046/19, які в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України враховуються судом при прийняті даного рішення.
Сукупність наведених обставин вказує на існування об'єктивної необхідності вжиття заходів забезпечення позову.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Водночас, вжиття заходів забезпечення позову у визначений судом спосіб не тягне фактичне вирішення спору по суті, оскільки правомірність або неправомірність оспорюваної постанови буде встановлена судом за наслідками розгляду адміністративної справи.
Керуючись статтями 150-158, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву позивача про забезпечення позову задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа, постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 28.11.2023 №024352, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №460/1710/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалу складено 21 лютого 2024 року.
Суддя О.М. Дудар