21 лютого 2024 року м. Рівне №460/20573/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області про визнання протиправною постанови.
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №347641 від 07.02.2023.
Виклад позиції позивача.
Позовна заява обґрунтована тим, що за результатами рейдової перевірки інспекторами складений акт про порушення статей 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010, перевезення вантажу без оформлених документів передбачених законодавством - протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. На підставі акта перевірки винесена Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 07.02.2023 №347641, якою постановлено стягнути з позивача штраф у розмірі 17000,00 грн за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки транспортний засіб марки DAF на момент зупинки, не був обладнаний тахографом (вважається таким), оскільки не пройшов відповідну повірку, то відповідно до уваги мала братись контрольна картка водія, що представниками уповноваженого органу до уваги взято не було, а тому притягнення позивача до відповідальності саме за відсутність у водія протоколу перевірки адаптації тахографа є необґрунтованим. Просив задовольнити позов у повному обсязі.
Виклад заперечень відповідача.
Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначає, що під час перевірки виявлено порушення статей 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010, перевезення вантажу без оформлених документів передбачених законодавством. Зупинений транспортний засіб обладнаний тахографом (Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу від 18.08.2020, реєстраційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , тип аналоговий). При установленому аналоговому тахографі автомобільний перевізник вів індивідуальну книжку водія. Водій під час перевірки не надав будь-яких пояснень стосовно виявленого порушення та наявної в нього індивідуально-контрольної книжки. Тому притягнення позивача до відповідальності, як автомобільного перевізника, є правомірним. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.
Ухвалою суду від 04.09.2023 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 25.09.2023 поновлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом, визнавши поважними причини його пропуску; позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та з'ясувавши всі обставини, які мають правове значення для вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 пройшов процедуру державної реєстрації, а відтак набув правового статусу суб'єкта господарювання в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» №755-IV від 15.05.2003.
Відповідно до інформації з ЄДРЮОФОПГФ основним видом діяльності позивача є вантажний автомобільний транспорт (49.41).
Відповідно до Довідки від 22.12.2016 №0000053486 ОСОБА_1 є внутрішньо переміщено особою.
Інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області зупинено транспортний засіб марки DAF номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 .
Інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області складений Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 05.01.2023 №335991 (далі - Акт перевірки), яким установлено порушення статей 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010, перевезення вантажу без оформлених документів передбачених законодавством - протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
В Акті перевірки зазначено, що відповідальність за таке порушення передбачена частиною 1 абзацом 3 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
На підставі Акта перевірки винесена Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 07.02.2023 №347641 (далі - Постанова №347641), якою постановлено стягнути з позивача штраф у розмірі 17000,00 грн за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення - Постанови №347641, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.
Нормативно-правовим актом, який визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту є Закон України «Про автомобільний транспорт» №2344-III від 05.04.2001 (далі - Закон України №2344-III).
Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону України №2344-III, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (частина чотирнадцята статті 6 Закону України №2344-III).
За правилами статті 48 Закону України №2344-III, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Тобто, перелік документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не є вичерпним.
Нормативно-правовим актом, який визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт, є постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі)» від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).
Відповідно до пункту 15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно:
наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;
додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;
додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);
відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;
оснащення таксі справним таксометром;
відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;
додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;
наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;
додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;
виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі);
виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
За правилами статті 18 Закону №2344-III, з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані:
організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;
здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;
забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;
здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
Відповідно до статті 34 Закону №2344-III, автомобільний перевізник повинен:
виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;
утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону;
забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут;
забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв;
організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод;
забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;
забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;
забезпечувати безпеку дорожнього руху;
забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Автомобільні перевізники з кількістю транспортних засобів десять і більше зобов'язані організовувати підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів автомобільного транспорту, діяльність яких пов'язана з наданням послуг автомобільного транспорту, у термін один раз на п'ять років, а з питань безпеки перевезень, охорони праці та пожежної безпеки - у термін один раз на три роки в порядку, який визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.
Відповідно до пунктів 6.1 - 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення №340), автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Пунктом 1.3. Положення №340 визначено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).
Згідно з пунктом 7.1 Положення №340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.
Відповідно до пункту 6.3. Положення №340, водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція №385), яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.
Відповідно до пункту 1.3 Інструкції №385, ця Інструкція поширюється на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції №385:
контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;
картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;
тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.
Відповідно до пункту 3.3. Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:
забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;
має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу
цифровим тахографом;
у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);
у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
За приписами пункту 3.5 Інструкції №385 перевізники:
забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий);
зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.
Відповідно до пункту 3.6 Інструкції №385, перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку:
правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов'язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР);
наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку;
дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа;
дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;
наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа;
строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
Отже, транспортний засіб, яким здійснюється перевезення вантажів, повинен бути обладнаний діючим та повіреним тахографом, а у разі, якщо ТЗ не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.
Надання до рейдової перевірки документів, визначених вказаними вище нормативними актами, є обов'язковим.
Як вбачається із змісту Акта перевірки, позивач здійснював вантажне перевезення на підставі ТТН від 04.01.2023, як автомобільний перевізник.
Транспортний засіб обладнаний тахографом (Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу від 18.08.2020, реєстраційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , тип аналоговий).
При цьому, чинне законодавство передбачає можливість обліку робочого часу водія шляхом ведення індивідуальної книжки, яка в даному випадку була наявна у водія під час проведення перевірки.
Норми законодавства також визначають, що у разі, коли тахограф не пройшов періодичну повірку, то вважається, що транспортний засіб не має відповідного технічного засобу, а отже, застосовується індивідуальна книжка водія.
Контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.
Іншим способом контролю водіїв є індивідуальна контрольна книжка, яка відображає відомості про тривалість періоду керування ТЗ.
У відповідності до пункту «а» частини 1 статті 10 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (ратифікованої Україною у 2008 році) компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями.
За правилами частини 3 статті 10 даної Конвенції традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.
Приписи пункту «а» частини 1 статті 10 вказаної Конвенції є універсальними для будь-якого транспортного засобу, на якому використовується наймана праця водія.
Наявність тахографу передбачене для деяких категорій транспорту, в тому числі, вантажних автомобілів з повного масою понад 3.5 тон.
Із системного аналізу наведених вище положень слідує, що вантажні автомобілі з повного масою понад 3.5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами, а водій, який керує таким ТЗ, у разі відсутності тахографа повинен весні індивідуальну контрольну книжку водія.
Беручи до уваги той факт, що транспортний засіб марки DAF на момент зупинки, не був обладнаний тахографом (вважається таким), оскільки не пройшов відповідну повірку, то відповідно до уваги має братись контрольна картка водія, що представниками уповноваженого органу до уваги взято не було, а тому притягнення позивача до відповідальності саме за відсутність у водія протоколу перевірки адаптації тахографа - є необґрунтованим.
Проте до позивача не міг застосовуватися адміністративно-господарський штраф, оскільки порушення вимог Закону №2344-III щодо надання водієм документів судом не установлено.
Адміністративно-господарський штраф не міг застосовуватися щодо позивача - автомобільного перевізника, оскільки описане в Акті перевірки порушення не підтверджене контролюючим органом належними та допустимими доказами.
За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного рішення - Постанови №347641 в порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним і скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень.
За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1073,60 грн, сплачена відповідно до квитанції від 18.09.2023 №0.0.3204736119.1.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вулиця Відінська, 8, місто Рівне, 33023; код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 07 лютого 2023 року №347641.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1073 грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної служби України з безпеки на транспорті.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 21 лютого 2024 року
Суддя К.М. Недашківська