19 лютого 2024 рокусправа № 380/28654/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у поновленні пенсії ОСОБА_1 , оформлене листом від 06 жовтня 2023 року №26997-27955/3-52/8-1300/235;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити (відновити виплату) пенсію ОСОБА_1 у встановленому законом порядку з часу звернення із заявою.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, є внутрішньо переміщеною особою та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 08.11.2022 № 1307-5002307659. З вересня 2018 року проживав в місті Херсоні, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 18.09.2018 року № 0000618082. В 2012 році йому було призначено пенсію за віком і в квітні 2014 році виплату пенсії було припинено через окупацію Автономної Республіки Крим російською федерацією. 22 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся за новим місцем проживання до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо поновлення пенсійного забезпечення. Листом від 06 жовтня 2023 року №26997-27955/3-52/8-1300/23 позивачу було відмовлено в поновленні пенсійного забезпечення. ГУ ПФУ у Львівській області скерувало заявниці лист від 12.10.2023, відповідно до кого органи ПФУ позбавлені можливості здійснювати запити до органів пенсійного фонду російської федерації про отримання пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення російської федерації, питання призначення та виплати пенсії буде вирішено після змін до законодавства. Вважаючи отриману відповідь протиправною відмовою відповідача поновити виплату раніше призначеної пенсії позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 11.12.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог.
Ухвалою суду від 31.01.2024 у сторін додаткові докази.
Відповідач позов не визнав, 14.02.2024 за вх. №11949 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач зазначив, що у зв'язку із введенням воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України орган ПФУ позбавлені можливості здійснювати запити до органів ПФ РФ про отримання пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення Російської Федерації.
14.02.2024 за вх.№11950 від представника відповідача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_2 .
ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначене підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 08.11.2022 № 1307-5002307659.
З вересня 2018 року ОСОБА_1 проживав в місті Херсоні, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 18.09.2018 року № 0000618082.
Згідно з листом Пенсійного фонду України Управління в Нахімовському районі м. Севастополя від 26.11.2012 №71-3/9988/06, позивачу з 03.02.2012 було призначено пенсію по віку у відповідності з Законом України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
22.09.2023 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо поновлення пенсійного забезпечення.
Листом від 06.10.2023 №26997-27955/3-52/8-1300/23, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в порядку Закону України «Про звернення громадян», з посиланням на абзац 4 пп.3 п. 2.8 Порядку №22-1 роз'яснило, що орган, що призначає пенсію, здійснює поновлення виплати пенсії цим особам після надходження на запит пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення російської федерації. Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затв. Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ в Україні введений воєнний стан у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. З урахуванням наведеного органи Пенсійного Фонду України позбавлені можливості здійснити до органів ПФРФ запит пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення рф. Питання призначення та виплати пенсії буде вирішене після внесення змін до законодавства. Поінформовано заявницю про передбачене частиною першою статті 16 Закону України «Про звернення громадян» право звернутись із скаргою на отриману відповідь до вищого органу чи до суду.
Не погодившись з вказаною відмовою, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
При прийнятті рішення суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до статті 4 Закону №1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення в Україні базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Відповідно до частини другої статті 49 Закону №1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
Відповідно до пункту 12 Положення про Пенсійний фонд України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» правління Пенсійного фонду України затвердило Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління ПФУ від 07.07.2014 №13-1) (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 1.1. розділу І Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Згідно з пунктом 1.5 розділу I Порядку №22-1 розгляд заяв, передбачених пунктом 1.1 цього розділу, поданих громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, здійснюється з урахуванням Порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року №234.
Внутрішньо переміщені особи подають заяви з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».
Пунктом 1.8 розділу I Порядку №22-1 визначено, що днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отриманням пенсії за місцем фактичного проживання, продовженням виплати пенсії за довіреністю, виплатою частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатою пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, у зв'язку із працевлаштуванням (звільненням), початком (припиненням) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Пунктом 4.1 розділу IV Порядку № 22-1 визначено, що заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Як зазначено в пункті 4.3. розділу IV Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Згідно з пунктом 4.7. розділу IV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
Відповідно до пункту 4.10 розділу IV Порядку № 22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.
При прийнятті цього рішення суд враховує висновки Верховного Суду України, які викладені у постанові 22.04.2014 у справі № 21-484а13, а також Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду з цього питання (постанови від 06.03.2018 №753/12809/14, від 27.03.2018 № 541/910/17, від 25.09.2018 №573/2476/16-а), який при розгляді аналогічних спорів неодноразово вказував на те, що підставою для повідомлення заявника про перерахунок/відмову перерахувати пенсію може бути виключно рішення, прийняте територіальним органом ПФУ з цього питання. Відсутність такого рішення свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, а ефективним способом захисту прав заявника за таких обставин визнається зобов'язання ПФУ розглянути заяву про перерахунок пенсії та прийняти рішення відповідно до законів про пенсійне забезпечення.
При прийнятті рішення суд виходить з таких мотивів:
Згідно наданої відповідачем інформації, в реєстрі застрахованих осіб на ОСОБА_1 на головній сторінці є позначка «пенсіонер» в розділі «Отримувач соціальних виплат» та «Пенсійне посвідчення НОМЕР_1 від 15.05.2012.
ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначене підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 08.11.2022 № 1307-5002307659.
З вересня 2018 року ОСОБА_1 проживав в місті Херсоні, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 18.09.2018 року № 0000618082.
22.09.2023 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо поновлення пенсійного забезпечення.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не прийняло жодного рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 22.09.2023 в порядку, визначеному Законом №1058-IV та Порядком №22-1, натомість розглянуло цю заяву в порядку Закону України «Про звернення громадян» та надіслало йому лист від 06.10.2023. В цьому листі ГУ ПФУ у Львівській області роз'яснило заявнику положення законодавства щодо поновлення виплати пенсії та правозастосовні проблеми, які виникають з реалізацією цих норм у зв'язку із введенням воєнного стану у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також повідомило, що питання призначення та виплати пенсії буде вирішене після внесення змін до законодавства.
На переконання суду, такі дії відповідача не є законним способом поведінки державного органу та є формальною відпискою на заяву про поновлення виплати пенсії, оскільки не містить чіткого та однозначного рішення про відмову, прийнятого у встановленому законом порядку, а отже - не може вважатися «відмовою у поновленні виплати пенсії» у розумінні статті 49 Закону № 1058-IV та положень пунктів 4.3, 4.7 розділу IV Порядку №22-1. Застосовуючи наведені вище норми Закону суд дійшов висновку, що рішення про поновлення чи про відмову в поновленні пенсії повинно бути оформлене розпорядчим індивідуальним правовим актом - рішенням/розпорядженням органу ПФУ. При цьому орган ПФУ не пізніше 10 днів після винесення рішення повинен був видати або направити особі повідомлення про поновлення, відмову в поновленні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Оцінюючи описані вище дії ГУ ПФУ у Львівській області через призму вимог статті 49 Закону №1058-IV та норми Порядку № 22-1, суд вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо належного розгляду заяви ОСОБА_1 від 22.09.2023 про поновлення виплати пенсії. Територіальний орган ПФУ, отримавши заяву ОСОБА_1 , повинен був прийняти рішення по суті заяви, і лише після цього повідомити заявника про прийняте рішення. Оскільки ці дії не було вчинено (фактично відповідач відклав вирішення питання по суті на невизначений термін - «питання […] буде вирішене після внесення змін до законодавства»), суд дійшов висновку про бездіяльність щодо розгляду заяви позивачки про поновлення виплати пенсії по суті.
Відсутність належним чином оформленого рішення ГУ ПФУ у Львівській області про поновлення пенсії чи відмову в поновленні після спливу встановленого законом десятиденного строку розгляду заяви особи, не зважаючи на надсилання позивачу листа від 06.10.2023, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Отже, лист відповідача від 06.10.2023 №26997-27955/3-52/8-1300/23 у відповідь на заяву ОСОБА_1 щодо поновлення виплати її пенсії за змістом та формою не може вважатись «відмовою» у розумінні статті 49 Закону №1058-IV та положень пункту 4.3, 4.7 розділу IV Порядку № 22-1.
Суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - тобто дії, які він повинен вчинити за законом. Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративний суд, відповідно до статті 245 КАС України, не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права.
Згідно з пунктами 3, 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
Отже, питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
За таких обставин адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади
З огляду на викладене, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 22.09.2023 про поновлення виплати пенсії, з урахуванням висновків суду.
Згідно з вимогами часини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.
Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з рішень, які передбачені Законом № 1058-IV та розділу IV Порядку №22-1 у визначений законом строк, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання ГУ ПФУ у Львівській області розглянути заяву ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії від 22.09.2023 та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення на підставі вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1. За встановлених судом обставин справи суд вважає передчасним прийняття конкретне рішення (про зобов'язання відповідача провести поновлення та виплату пенсії ОСОБА_1 ), адже відповідач ще не прийняв жодного рішення з цього питання, котре могло б бути предметом судового контролю. Тому суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, при цьому вийшовши за межі позовних вимог.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір пропорційно до задоволених вимог.
У зв'язку з перебуванням головуючої судді у відпустці, розгляд справи здійснюється в перший робочий день, а саме 19.02.2024.
Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.09.2023 про поновлення виплати пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 429 (чотириста двадцять дев'ять) гривень 44 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна