20 лютого 2024 рокусправа № 380/14577/23
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним і скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, в якому просить: визнати протиправним та скасувати наказ Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції від 25.05.2023 року №66 “Про застосування до працівника Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення” про застосування до інспектора взводу №1 роти №3 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0164102) дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно із оскаржуваним наказом підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, а саме сон під час несення служби.
Аргументуючи безпідставність такого висновку дисциплінарної комісії, позивач стверджує, що в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку, адже дисциплінарною комісією не встановлено перебування позивача у стані сну під час несення служби. З цього приводу комісії не надані належні та допустимі докази, які б вказували на наявність дисциплінарного проступку. Натомість, із пояснень позивача, а також із пояснень інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_2 з яким позивач ніс службу у той день, вбачається, що переднє сидіння службового автомобіля було нахилене і я протирав очі від втоми оскільки пекли.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву (вх. №57838 від 28.07.2023), де на спростування аргументів позивача, зазначено, що підставою для призначення службового розслідування слугував рапорт командира батальйону № 4 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП у Львівській області ДПП) капітана поліції ОСОБА_3 . Рапортом капітан поліції ОСОБА_4 доповів про те, що 05.05.2023 під час нічної зміни було здійснено перевірку несення служби екіпажів батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП. Під час перевірки о 06 год. 02 хв. по АДРЕСА_1 було виявлено екіпаж ОМЕГА-503 у складі інспектора взводу №1 роти №3 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 та інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_2 . Підійшовши до службового автомобіля, в якому знаходились інспектори було виявлено лейтенанта поліції ОСОБА_5 під час сну. Стверджує, що Департамент патрульної поліції Національної поліції України при прийнятті оскаржуваного наказу діяв на підставі, в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідач вважає, що спірний наказ є законним, обґрунтованим та винесений за наслідками службового розслідування дій позивача, яким встановлено факт дисциплінарного проступку позивачем. Відтак, представник відповідача вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Ухвалою судді від 03.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
05.05.2023 на ім'я заступника начальника управління - начальника ВМАЗ УПП у Львівській області ДПП капітана поліції Струка Володимира надійшов рапорт (вих. № 8173вн/41/12/02-2023) капітана поліції ОСОБА_6 , у якому останній доповів про те, що 05.05.2023 здійснив перевірку несення служби нарядів поліції батальйону № 4 УПП у Львівській області ДПП, у ході якої о 06:02 по АДРЕСА_1 виявив, що лейтенант поліції ОСОБА_7 спав у салоні службового транспортного засобу.
З метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення інспектором взводу №1 роти №3 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_1 та інспектором взводу №2 роти №2 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП ОСОБА_2 порушень, які мають ознаки дисциплінарних проступків, наказом начальника УПП у Львівській області ДПП №136 від 05.05.2023 утворено дисциплінарну комісію та призначено службове розслідування.
За результатами розгляду матеріалів службового розслідування, дисциплінарною комісією 19.05.2023 складено висновок службового розслідування.
В ході проведення службового розслідування встановлено, що « 05.05.2023 на ім'я заступника начальника управління - начальника ВМАЗ УПП у Львівській області ДПП капітана поліції Струка Володимира надійшов рапорт (вих. № 8173вн/41/12/02-2023) капітана поліції ОСОБА_6 , у якому останній доповів про те, що 05.05.2023 здійснив перевірку несення служби нарядів поліції батальйону № 4 УПП у Львівській області ДПП, у ході якої о 06:02 по вул. Наукова, 2А виявив, що лейтенант поліції ОСОБА_7 спав у салоні службового транспортного засобу.
Дисциплінарною комісією опрацьовано дислокацію сил та засобів батальйону № 4 УПП у Львівській області ДПП з 20:00 04.05.2023 по 08:00 05.05.2023, затверджену начальником УПП у Львівській області ДПП майором поліції ОСОБА_8 . На підставі чого встановлено, що в складі наряду поліції «Омега-503» службові обов'язки виконували інспектор взводу №1 роти №3 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_7 та інспектор взводу №2 роти №2 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_9 , використовуючи службовий транспортний засіб «Skoda Rapid» номерний знак НОМЕР_1 .
У ході службового розслідування дисциплінарною комісією опитано командира батальйону № 4 УПП у Львівській області ДПП капітана поліції ОСОБА_6 який по суті поставлених запитань пояснив, що з 20:00 04.05.2023 по 08:00 05.05.2023 особовий склад батальйону № 4 УПП у Львівській області ДПП заступив на нічне патрулювання. Під час несення служби підпорядкованим особовим складом капітаном поліції ОСОБА_10 здійснювався контроль щодо належного виконання службових обов'язків останніми, у ході якого близько 06:00 05.05.2023 за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 2А виявлено службовий транспортний засіб «Skoda Rapid» номерний знак НОМЕР_1 , який здійснив зупинку/стоянку на території автозаправної станції «ОККО». Підійшовши до вищевказаного автомобіля, капітаном поліції ОСОБА_10 у салоні останнього виявив працівників поліції, а саме: на водійському сидінні знаходився лейтенант поліції ОСОБА_7 , який у цей час, опустивши спинку сидіння у горизонтальне положення, спав, на передньому пасажирському сидінні перебував лейтенант поліції ОСОБА_9 , котрий здійснював спілкування у телефонному режимі. Капітан поліції ОСОБА_11 у наданих поясненнях повідомив, що у відповідності до технічних характеристик портативних відеореєстраторів, що знаходяться у користуванні працівників УПП у Львівські області ДПП, останні, що знаходяться в діапазоні 10 м від технічного засобу, яким вже здійснює відеозапис, вмикаються автоматично. Відтак, з метою належної фіксації події за участю лейтенанта поліції ОСОБА_1 , капітан поліції ОСОБА_11 розпочав відеозйомку вищевказаної події на особистий мобільний телефон.
Разом з тим, до свого пояснення капітан поліції ОСОБА_11 додав відеозаписи по вказаній ним події.
Дисциплінарною комісією проаналізовано відеозапис, наданий капітаном поліції ОСОБА_10 , та установлено що у салоні службового транспортного засобу «Skoda Rapid» номерний знак НОМЕР_1 на водійському сидінні у положенні лежачи, опустивши спинку крісла до горизонтального положення, не змінюючи положення свого тіла, закривши очі, у форменому одязі з табельною вогнепальною зброєю знаходився лейтенант поліції ОСОБА_7 . Вказаний працівник поліції не помічав присутності капітана поліції ОСОБА_6 від початку здійснення відеофіксації останнім до часу, коли капітан поліції ОСОБА_11 підійшов до дверей службового транспортного засобу зі сторони водія. Такі дії лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарною комісією розцінюються, як не можливість останнього здійснювати реагування на зміну навколишньої обстановки.
Згодом лейтенант поліції ОСОБА_7 , опустивши бокове скло у автомобілі зі сторони водія, з метою встановити причину здійснення відеозйомки капітаном поліції ОСОБА_10 , звернувся до останнього. У ході спілкування капітан поліції ОСОБА_11 вказав на факт допущення сну лейтенантом поліції ОСОБА_12 , на що останній, продовжуючи перебувати у горизонтальному положенні на кріслі водія, відповів, що не спав.
Оскільки ослаблення ряду фізіологічних процесів організму, зниження здатності нервової системи реагувати на зовнішні фактори являється характерною ознакою сну, відтак, вищенаведене дисциплінарною комісією розцінюються, як підтвердження факту сну у службовому транспортному засобі «Skoda Rapid» номерний знак НОМЕР_1 лейтенантом поліції ОСОБА_12 щонайменше у проміжок часу, зафіксованому на відеозаписі.
Дисциплінарною комісією опрацьовано підсистему «Геопортал» ІПНП та відповідно до GPS-треку працівників наряду поліції «Омега-503» установлено, що останні у період часу з 05:53 05.05.2023 по 05:58 05.03.2023 перебували за адресою: АДРЕСА_1 , на території автозаправної станції «ОККО», де рух не здійснювали. З 05:58 до 06:04 05.05.2023 на електронній мапі системи ІПНП не відображались. О 06:04 05.05.2023 службовий транспортний засіб «Skoda Rapid» номерний знак НОМЕР_1 розпочав рух по вул. Наукова, що у м.Львові.
Згідно даних системи ІПНП лейтенант поліції ОСОБА_7 упродовж зміни з 20:00 04.05.2023 по 08:00 05.05.2023 жодної особи та/або транспортного засобу по базі даних системи ІПНП не перевірив, відтак, інформаційно- аналітичну та інформаційно-пошукову діяльність у системі ІПНП не здійснював.
Опитаний у ході проведення службового розслідування інспектор взводу № 2 роти № 2 батальйону № 4 УПП у Львівській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_2 надав письмове пояснення, в якому зазначив, що 04.05.2023, заступивши на нічне чергування в складі наряду поліції «Омега-503» спільно з лейтенантом поліції ОСОБА_12 , близько 05:50 05.05.2023 заїхали на територію автозаправної станції «ОККО», що по АДРЕСА_1 . Перебуваючи у салоні службового транспортного засобу, опитуваний спілкувався по телефону. У цей час лейтенант поліції ОСОБА_7 відкинув водійське сидіння у горизонтальне положення, закрив очі, руху не здійснював, в діалог зі лейтенантом поліції ОСОБА_13 не вступав. У цей момент до працівників наряду поліції «Омега-503» під'їхав командир батальйону № 4 УПП у Львівській області ДПП капітан поліції ОСОБА_11 та зафіксував дану подію.
Опитаний у ході службового розслідування поліцейський взводу № 1 роти № 3 батальйону № 4 УПП у Львівській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_1 надав письмові пояснення, в яких повідомив, що 04.05.2023 заступив на нічне чергування спільно з лейтенантом поліції ОСОБА_13 . Як зазначив опитуваний, під час патрулювання працівниками наряду поліції «Омега-503» опрацьовано чотири повідомлення, які попередньо надходили на скорочений номер екстреного виклику поліції « 102» та самостійно створено одне завдання. Лейтенант поліції ОСОБА_7 зауважив, що протягом зміни перебував за кермом автомобіля. Станом на 05:52 05.05.2023 на службовому транспортному засобі проїздив 150 км. Як вбачається з пояснення лейтенанта поліції ОСОБА_1 , о 05:52 з метою відпочити, оскільки відчував біль в ділянці хребта, працівники наряду поліції «Омега-503» заїхали на автозаправну станцію «ОККО», котра знаходилась по вул. Наукові. Також опитуваний повідомив, що о 05:54 у телефонному режимі працівники зазначеного вище наряду здійснювали спілкування з колегою по службі. Розмову завершено приблизно о 05:57. Лейтенант поліції ОСОБА_7 зауважив, що о 05:59 звернувся до лейтенанта поліції ОСОБА_14 та повідомив йому про те, що опустить крісло сидіння, щоб зменшити навантаження на хребет. Як зауважив лейтенант поліції ОСОБА_7 , у зв'язку з тим, що протягом ночі перебував за кермом транспортного засобу, відчував печіння в очах відтак приблизно на 4-6 секунд закрив очі. Відкривши очі, лейтенант поліції ОСОБА_7 побачив, що капітан поліції перебуваючи без головного убору здійснював відеозйомку на мобільний телефон. Опитуваний зауважив, що близько 06:00, відкривши двері автомобіля, звернувся до капітана поліції ОСОБА_6 та уточнив причину здійснення відеофіксації, на що останній запитав чому лейтенант поліції ОСОБА_7 спить. Опитуваний зазначив, що надаючи відповідь на поставлене капітаном поліції ОСОБА_10 запитання, факт сну заперечив та повідомив, що «вирівнює хребет».
За результатами службового розслідування, на підставі зібраних матеріалів та їх оцінкою, дисциплінарною комісією установлено дисциплінарний проступок в діях інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону № 4 УПП у Львівській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 , що мав місце 05.05.2023, та виразився у бездіяльності щодо реалізації основних повноважень поліції та безвідповідальному ставленні до професійного виконання службових обов'язків.
Так, лейтенант поліції ОСОБА_1 , перебуваючи у салоні службового транспортного засобу «Skoda Rapid» номерний знак НОМЕР_1 , допустив сон під час несення служби, внаслідок чого не мав змоги здійснювати превентивну діяльність, спрямовану на запобігання вчинення правопорушень, самостійно виявляти причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вчасно реагувати на обстановки, вживати необхідних заходів з метою забезпечення на ввіреній ділянці несення служби, не дотримався заходів безпеки при поводженні зі зброєю, що є умисним ігноруванням обов'язків та повноважень, покладених на посадових осіб законом.
Отже, дисциплінарна комісія вважає, що за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні частини першої статті 23, пункту 3 частини другої статті 25 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 2, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпунктів 2, 4 пункту 6 розділу І, пункту 1 розділу IV Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.02.2016 № 70, підпунктів 1, 10, 13 пункту 3.1 розділу III Посадової інструкції інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону № 4 УПП у Львівській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.08.2021 № 1705, на підставі пункту 2 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, застосувати до інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону № 4 УПП у Львівській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани».
Висновок службового розслідування затверджено начальником Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції майором поліції А. Крутнем.
Наказом начальника УПП у Львівській області ДПП №66 від 25.05.2023 «Про застосування до працівника управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог частини першої статті 12, пунктів 1,2 частини першої статті 18, пунктів 1,2,3,7,10,11 частини першої статті 23, пункту 3 частини другої статті 25 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 2, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підпунктів 2,4 пункту 6 розділу І, пункту 1 розділу IV Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.02.2016 №70, підпунктів 1, 10, 13 пункту 3.1 розділу III Посадової інструкції інспектора взводу №1 роти №3 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.08.2021 №1705, на підставі пункту 2 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, застосовано до інспектора взводу №1 роти №3 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Не погоджуючись із вказаним наказом, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі Закон №580-VIII).
Частиною першою статті 18 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейський зобов'язаний, зокрема неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Частинами першою, другою статті 19 Закону №580-VIII передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Закон України від 15 березня 2018 року №2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" набрав чинності 07 жовтня 2018 року.
Згідно з преамбулою Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі Дисциплінарний статут), цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників..
Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту закріплено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком у силу статті 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
За приписами частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється (частина п'ята статті 13).
Як обумовлено частинами першою та другою статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Разом із тим, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
У відповідності до приписів статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за №1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі Порядок №893).
Пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 893 визначено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 2 розділу VI Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Вимоги до змісту висновку службового розслідування визначені пунктом 4 розділу VI Порядку №893, що узгоджуються з положеннями статей 15, 19 Дисциплінарного статуту.
Як слідує з оскаржуваного наказу підставами для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугували висновки службового розслідування про порушення лейтенантом поліції ОСОБА_1 вимог:
ч. 1 ст. 12 Закону України Про Національну поліцію поліція забезпечує безперервне цілодобове виконання своїх завдань, кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського;
п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України Про Національну поліцію, яким встановлено обов'язок поліцейського неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно- правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
п. 1, 2, 3, 7, 10, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України Про Національну поліцію поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; розшукує осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду, ухиляються від виконання кримінального покарання, пропали безвісти, та інших осіб у випадках, визначених законом; вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі;
п. 3 ч. 2 ст. 25 Закону України Про Національну поліцію поліція в рамках інформаційно- аналітичної діяльності здійснює інформаційно-пошукову та інформаційно-аналітичну роботу;
п. 2, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію» зобов'язує поліцейського, знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки, сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
п.п. 2, 4, п. 6, розділу , п. 1 розділу IV Інструкції із заходів безпеки при поводжені зі зброєю, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.02.2016 №70 поліцейський, за яким закріплена вогнепальна зброя, зобов'язаний забезпечити зберігання зброї і підтримувати її у справному та змащеному стані; під час виконання службових обов'язків, проведення практичних стрільб постійно контролювати наявність отриманої зброї (боєприпасів) та не допускати випадіння її або витягування з кобури (спеціального спорядження) іншими особами; вогнепальна зброя та боєприпаси до неї видаються поліцейському під його особисту відповідальність, який зобов'язаний берегти і підтримувати в належному стані передану йому в користування вогнепальну зброю (боєприпаси) та обачливо поводитися з нею (ними) відповідно до вимог цієї Інструкції.
п.п. 1, 10, 13 п. 3.1 розділу III Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.08.2021 № 1705, поліцейський патрульної поліції зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність патрульної поліції, а також Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки і накази керівництва, постійно і наполегливо самовдосконалюватись, підвищувати рівень довіри суспільства до поліції, виконувати інші обов'язки поліцейського відповідно до законодавства, нормативно-правових актів МВС України та організаційно-розпорядчих документів Національної поліції України.
Суть допущеного позивачем проступку сформульована так: за результатами службового розслідування, на підставі зібраних матеріалів та їх оцінкою, дисциплінарною комісією установлено дисциплінарний проступок в діях інспектора взводу №1 роти №3 батальйону № 4 УПП у Львівській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 , що мав місце 05.05.2023, та виразився у бездіяльності щодо реалізації основних повноважень поліції та безвідповідальному ставленні до професійного виконання службових обов'язків. Так, лейтенант поліції ОСОБА_1 , перебуваючи у салоні службового транспортного засобу «Skoda Rapid» номерний знак НОМЕР_1 , допустив сон під час несення служби, внаслідок чого не мав змоги здійснювати превентивну діяльність, спрямовану на запобігання вчинення правопорушень, самостійно виявляти причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних, правопорушень, вчасно реагувати на зміну оперативної обстановки, вживати необхідних заходів з метою забезпечення публічної безпеки на ввіреній ділянці несення служби, не дотримався заходів безпеки при поводженні зі зброєю, що є умисним ігноруванням обов'язків та повноважень, покладених на посадових осіб законом. Установлено також, що лейтенант поліції ОСОБА_1 під час безпосереднього виконання службових обов'язків інформаційно-аналітичну та інформаційно-пошукову діяльність у інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» не здійснював. Окрім цього, не зважаючи на вказівки керівника під час проведення інструктажу підпорядкованому особовому складу з приводу неприпустимості сну під час виконання службових обов'язків, лейтенант поліції ОСОБА_1 належних висновків не зробив та знехтував вищевказаними вказівками, чим не сприяв керівнику в організації дотримання службової дисципліни.
Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Підставою для накладення дисциплінарного стягнення є фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого вирішується питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому таке рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду дисциплінарного стягнення.
Отже, службовим розслідуванням має бути встановлено, зокрема, наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) воно було призначено.
Разом із тим, вирішуючи питання правомірності застосування до працівника поліції дисциплінарного стягнення на підставі висновку службового розслідування, адміністративний суд має з'ясувати, чи відповідають висновки службового розслідування меті та підставам його призначення, і чи дійсно в ході проведення службового розслідування підтвердилися відомості, які стали підставою для його призначення. Суд також має перевірити дотримання порядку проведення службового розслідування.
Оцінюючи матеріали службового розслідування, суд зазначає, що згідно наданих в ході розслідування пояснень інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_2 , останній не підтвердив того факту, що лейтенант поліції ОСОБА_1 допустив сон під час несення служби.
При цьому, як пояснив лейтенант поліції ОСОБА_2 , близько 05:50 05.05.2023 у складі наряду поліції «Омега - 503» спільно з лейтенантом поліції ОСОБА_1 заїхали на територію автозаправної станції «ОККО», що по вул. Науова 2А, перебуваючи у салоні службового автомобіля ОСОБА_2 спілкувався у телефонному режимі з колегою по службі, у цей час лейтенант поліції ОСОБА_1 відкинув водійське сидіння у горизонтальне положення, закрив очі, руху не здійснював, в діалог не вступав. У цей момент до працівників наряду поліції «Омега-503» під'їхав командир батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП капітан поліції ОСОБА_11 та зафіксував дану подію. У подальшому капітан поліції звернувся до лейтенанта поліції ОСОБА_1 , після чого останній відкрив очі та розпочав розмову.
Фактично висновки щодо можливого вчинення лейтенантом поліції ОСОБА_1 дій, що мають ознаки дисциплінарного проступку, зводяться до інформації (відеозапису) наданого капітаном поліції Ю. Лещишиним на особистий мобільний телефон.
Суд зазначає, що сон - це періодичний функціональний стан організму людини, який характеризується вимкненням свідомості й зниженням здатності нервової системи відповідати на зовнішні подразники.
У ході судового розгляду суд дослідив наданий відповідачем електронний носій інформації (компакт-диск), із наявним на ньому відеозаписом та встановив, що зазначений носій містить відеозапис тривалістю 29 секунд.
Із дослідженого відеозапису, здійсненого за допомогою особистого мобільного телефону, неможливо встановити, що позивач, який відкинув переднє сидіння автомобіля саме перебуває у стані сну, адже його очей на відео не видно. Натомість, на 13 секунді відеозапису лейтенант поліції ОСОБА_1 опускає переднє бокове скло з боку водія та розпочинає розмову із капітаном поліції ОСОБА_15 .
Отже, наданий до суду відеозапис за своїм змістом не дає беззаперечних та однозначних підстав вважати, що лейтенант поліції ОСОБА_1 перебуває в стані сну.
Ба більше, перелік дозволених для застосування технічних пристроїв, а також вимоги щодо їх використання визначені в Інструкції із застосування органами поліції технічних приладів, що мають функції фото, кінозйомки, відеозапису, затвердженій наказом МВС України від 18.12.2018 №1026.
Ця Інструкція містить чіткий перелік пристроїв, за допомогою яких працівникам поліції надано право проводити відеофіксацію.
Зокрема, дозволено застосовувати портативні відеореєстратори на форменому одязі поліцейського, встановлені відеореєстратори на службових транспортних засобах, стаціонарні відеокамери в цілодобовому режимі.
Пунктами 5, 6 розділу ІІ Інструкції №1026, передбачено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
Проте в даному переліку відсутні такі пристрої фото- чи відеофіксації як мобільні телефони, зокрема особисті мобільні телефони.
Також, суд зазначає, що у порушення статті 4 розділу V Порядку №893 матеріалами службового розслідування не встановлено які шкідливі наслідки (вид та розмір завданої шкоди) настали внаслідок дій, зазначених відповідачем як дисциплінарний проступок.
Щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення, то дійсно при застосуванні до позивача дисциплінарного заходу відповідач наділений дискреційними повноваженнями.
Однак такі повноваження не перебувають поза межами судового контролю, оскільки це обумовлено сутністю верховенства права, обов'язковими елементами якого є заборонна свавілля та доступ до правосуддя, представленого незалежними та безсторонніми судами, включно з тими, що здійснюють судовий нагляд за адміністративною діяльністю (див. пункт 41 Доповідь Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанська Комісія) «Верховенство права» від 04.04.2011 року, №512/2009, яка схвалена Венеціанською Комісією на 86 пленарному засіданні (Венеція, 25-26 березня 2011 року).//Право України, 2011, №10, ст.168-184).
При цьому відповідно до п. 52 зазначеної Доповіді дискреційні повноваження не мають здійснюватись у свавільний спосіб. Їх здійснення у такий спосіб уможливлює ухвалення суттєво несправедливих, необґрунтованих, нерозумних чи деспотичних рішень, що є несумісним із поняттям верховенства права.
Отже, дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень мають перебувати під судовим контролем, інакше така діяльність суб'єкта призведе до свавільності, що суперечить верховенству права.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що наказом Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП Національної поліції України № 66 від 25.05.2023 року до лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Відповідно до пункту 12 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
У свою чергу право вибору виду дисциплінарного стягнення відповідно до норм Дисциплінарного статуту належить особі, яка проводить службове розслідування, з урахуванням характеру проступку, обставин, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського та його ставлення до служби.
Своєю чергою, адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, пропорційно тощо.
Суд вважає, що накладене на позивача дисциплінарне стягнення є не співмірним вчиненому дисциплінарному проступку, оскільки у силу статті 12 Дисциплінарного статуту та з урахуванням відсутності діючих дисциплінарних стягнень, можливими альтернативними видом стягнення було: зауваження.
Крім того, суд зазначає, що при проведенні службового розслідування, відповідачем також не враховано письмові пояснення позивача, згідно яких він зазначив, що не спав, протягом зміни перебував за кермом службового автомобіля. Станом на 05:52 05.05.2023 на службовому транспортному засобі проїхав 150 км. О 05:52 з метою відпочинку, оскільки відчував біль в ділянці хребта, працівники поліції «Омега - 503» заїхали на автозаправну станцію «ОККО». О 05:54 працівники вказаного нараду здійснювали спілкування по телефону з колегою по службі. О 05:59 лейтенант поліції ОСОБА_1 звернувся до лейтенанта поліції ОСОБА_2 та повідомив йому, що опустить сидіння автомобіля, оскільки протягом ночі перебував за кермом транспортного засобу, відчував печіння в очах, відтак приблизно на 4-6 секунд закрив очі. Відкривши очі побачив, що капітан поліції ОСОБА_16 здійснював відеозйомку на мобільний телефон.
В контексті наведеного, суд наголошує на презумпції винуватості в адміністративному судочинстві, яка зобов'язує суб'єкта владних повноважень не лише довести законність свого рішення, а й спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, однак відповідачем як суб'єктом владних повноважень тверджень позивача спростовано не було.
Таким чином, суд висновує, що відповідачем не в повному обсязі з'ясовано всі обставини, які стали підставою для проведення службового розслідування, а тому висновки, що ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, який виразився у неналежному виконанні обов'язків, а саме у сні під час несення служби не є об'єктивними, не відповідають обставинам справи та не підтверджено матеріалами справи.
Крім того, щодо допущення позивачем інших порушень в процесі службової діяльності, встановлених службовим розслідуванням зокрема п.3 ч.2 ст. 25 Закону України «Про Національну поліцію», суд зазначає таке.
На реалізацію частини 10 статті 14 Дисциплінарного статуту наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (надалі - Порядок №893), яким визначено процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
У відповідності до пункту 1 розділу ІІ Порядку №893, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Абзацом другим пункту 4 розділу V Порядку №893 передбачено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування.
Згідно пункту 2 розділу VІ Порядку №893, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Абзацом другим пункту 4 розділу VІ Порядку №893 встановлено, що в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим.
З аналізу вищенаведених норм законодавства слідує, що за фактом вчинення поліцейським дисциплінарного проступку призначається службове розслідування. Підставою для початку такого службового розслідування може бути зокрема рапорт, у якому висвітлюються обставини, передбачені пунктом 2 розділу II Порядку №893.
При цьому предметом дослідження в межах такого службового розслідування, призначеного за наслідком видання письмового наказу керівника органу, може бути виключно конкретна подія, висвітлена у відповідному рапорті.
Як встановив суд з матеріалів службового розслідування, окрім перебування позивача 05.05.2023 під час несення служби в стані сну, дисциплінарною комісією встановлено також і те, що лейтенант поліції ОСОБА_7 у період часу з 20:00 04.05.2013 по 08:00 05.05.2023 жодних адміністративних матеріалів не складав. Згідно даних системи ІПНП лейтенант поліції Шот Святослав упродовж зміни з 20:00 04.05.2023 по 08:00 05.05.2023 жодної особи та/або транспортного засобу по базі даних системи ІПНП не перевірив, відтак, інформаційно- аналітичну та інформаційно-пошукову діяльність у системі ІПНП не здійснював.
Суд зазначає, що підставою рапорту командира батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП капітана поліції Ю. Лещишина був виключно факт перебування позивача 05.05.2023 о 06: 02 год. в стані сну.
Відтак, предметом дослідження службового розслідування повинна бути оцінка матеріалів і відомостей про можливий дисциплінарний проступок, який відбувся саме 05.05.2023 о 06:02 год.
Разом з тим, дисциплінарна комісія, виклавши у висновку за результатами службового розслідування інші події, які, у свою чергу, могли бути окремими підставами для проведення службових розслідувань, фактично, вийшла за межі предмету дослідження такого розслідування.
Разом з тим, зазначені інші порушення вчинені позивачем, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Зазначені порушення (конкретні та фактичні випадки) не описані та не зазначені у висновку службового розслідування.
З урахуванням викладеного суд висновує, що наказ Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції від 25.05.2023 року №66 “Про застосування до працівника Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення” про застосування до інспектора взводу №1 роти №3 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0164102) дисциплінарного стягнення у вигляді догани є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Суд враховує й позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до частини 1, 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 14, 73-78, 90, 132, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Департаменту патрульної поліції (адреса: вул. Ф.Ернста, 3, м. Київ 48, 03048; ЄДРПОУ 40108646) в особі Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції( вул. Перфецького, 19, м. Львів) про визнання протиправним і скасування наказу задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції від 25.05.2023 року №66 “Про застосування до працівника Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення” про застосування до інспектора взводу №1 роти №3 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0164102) дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяГрень Наталія Михайлівна