справа № 380/20203/23
19 лютого 2024 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій щодо виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду 02.11.2022 від позивача надійшла заява про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, у якій заявник просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області по виконанню рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 380/20203/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про перерахунок пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії із 01 грудня 2021 року із врахуванням щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», та провести виплату пенсії із врахуванням раніше проведених пенсійних виплат;
- постановити окрему ухвалу і направити її в адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/20203/23, а також для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, відповідальних за перерахунок пенсії позивача на виконання рішення суду;
- встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області десятиденний строк з дня набрання ухвалою законної сили відповіді по виконанню вказівок, що містяться в ухвалі.
Заяву обґрунтовує тим, що 18.01.2024 позивач на адресу відповідача направив запит про надання інформації щодо стану виконання рішення суду від 04.10.2023 у справі № 380/20203/23. Листом від 25.01.2024 відповідач повідомив, що рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/20203/23 виконано. Виплата коштів, нарахованих на виконання рішення суду, буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України. Як випливає із розрахунку на доплату за липень 2021-листопад 2023 в заборгованості за вказаний період не врахована і не виплачується щомісячна доплата у розмірі 2000,00 гривень. За період із липня 2021 по листопад 2023 заборгованість по виплаті вказаної доплати становить 58000,00 (29x2000,00) гривень, а станом на день подання вказаної заяви 64000,00 (32x2000,00) гривень. Отже, перерахунок пенсії позивачу із 01.07.2021 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/20203/23 здійснений не у відповідності його резолютивної частини, нарахований розмір пенсії позивачу продовжує виплачуватись без виплати доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень. Вказане свідчить про невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, відповідно до його резолютивної частини.
Представник відповідача подав заперечення на заяву від 15.02.2024 (вх. № 3083ел), у якому зазначає, що звернення рішення суду до примусового виконання є обов'язковою передумовою для подання заяви у порядку ст. 383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до виконавців, а звернення до суду в порядку статі 383 КАС України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду. Натомість, на час подання заяви в порядку ст. 383 КАС України, відсутні відомості щодо відкриття виконавчого провадження та інформація про хід виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа у справі № 380/20203/23.
Звертає увагу, що в мотивувальній та резолютивній частинах судового рішення від 04.10.2023 у справі № 380/20203/23 жодного зобов'язання щодо виплати пенсії без обмеження максимальним розміром на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не покладено.
Отже, щодо пенсійної виплати у розмірі 24 888,28 грн, зазначає, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду № 380/16643/22 від 31.01.2023, яке набрало законної сили 27.04.2023, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.03.2022 виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат. На виконання судового рішення проведено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2022. Доплата за період 01.03.2022 по 31.05.2023 становить 66032,72 грн. Інформує, що станом на сьогодні в Головному управлінні проведена робота щодо виплати заборгованості, яка виникла внаслідок виконання судових рішень, які набрали законної сили по 19.09.2020. Таким чином, виплата сум, донарахованих на виконання судових рішень, буде здійснена за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України відповідно до черговості виплат на виконання судових рішень.
При прийнятті ухвали суд виходив з такого.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04.10.2023, позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - суд задовольнив частково; визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб"; зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб"; у задоволенні решти позовних вимог - відмовив.
Львівський окружний адміністративний суд 16.11.2023 видав виконавчий лист № 380/20203/23.
Позивач з вернувся із запитом про надання інформації щодо виконання рішення суду.
Відповідач листом від 25.01.2024 повідомив, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.10.2023 у справі № 380/20203/23 Головним управлінням виконано. Щодо виплати коштів, нарахованих на виконання рішення суду зазначає, що відповідно до ст. 8 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно із ст. 23, ст. 20, 29 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 129 та ст. 129-1 Конституції України обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно із ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
За приписами ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності,- за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у Рішенні від 26 червня 2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Суд зазначає, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Частиною третьою статті 383 КАС України передбачено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статті 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
Суд зазначає, що перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення.
Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов'язує суб'єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження, і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, звернення до суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України можливе після примусового виконання рішення суду, якщо заходи вжиті виконавчою службою не принесли бажаного результату.
Такий висновок міститься в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 09 грудня 2021 року у справі № 9901/235/20.
Позивач у заяві вказує, що виконавчі листи для примусового виконання рішення суду до органів державної виконавчої служби подано 20.01.2024. Інформація щодо відкриття виконавчого провадження на час подання цієї заяви відсутня.
Отже, у матеріалах справи відсутня інформація про те, що примусове виконання рішення у цій справі розпочалось.
У контексті викладеного, можна узагальнити, що звернення позивача до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, коли позивач не використав можливість виконання рішення суду на підставі Закону України «Про виконавче провадження», є передчасним.
З огляду на викладене заява про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 370, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив :
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій щодо виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений 19.02.2024.
Суддя Кедик М.В.