08 лютого 2024 року справа № 1.380.2019.002126
Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Карп'як Оксани Орестівни,
судді Кедик Марії Василівни,
судді Мартинюка Віталія Ярославовича,
за участю секретаря судового засідання Савки В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (правонаступник Міністерства екології та природних ресурсів України), Державної екологічної інспекції України про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі,-
25 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій з урахуванням вимог, остаточно сформульованих 14 квітня 2022 року, просив суд:
стягнути з Кабінету Міністрів України на його користь середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 14 вересня 2015 року до 31 березня 2019 року в розмірі: 832063,68 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 14.09.2015 позивач перебував у вимушеному прогулі у зв'язку із затримкою виконання судового рішення суду про поновлення на роботі. Викладені у позовній заяві обставини свідчать про те, що невиконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 813/889/15 від 14.09.2015 відбувається саме з вини роботодавця, а відтак за правилами ст. 236 Кодексу законів про працю України (КЗпП України) у Державної екологічної інспекції України існує обов'язок оплатити йому середній заробіток за час затримки виконання рішення суду.
Оскільки з позиції позивача та наданих ним розрахунків в сукупності, його середній заробіток за час затримки виконання судового рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 813/889/15 від 14.09.2015 по 31.03.2019 становить 832063,68 грн, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Суди розглядали цю справу неодноразово.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року, позов був задоволений частково:
- стягнуто з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 14 вересня 2015 року до 31 березня 2019 року в розмірі: 176126,55 грн;
- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою від 21 грудня 2021 року Верховний Суд задовольнив касаційні скарги ОСОБА_1 і Державної екологічної інспекції України, скасував рішення Львівського окружного адміністративного суду від 1 жовтня 2019 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи ОСОБА_1 подав уточнену позовну заяву, у якій визначив єдиним відповідачем у справі Кабінет Міністрів України.
Також ухвалою від 07.06.2022, занесеною до протоколу судового засідання, визначено третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України та Державну екологічну інспекцію України.
29 червня 2022 року Львівський окружний адміністративний суд ухвалив рішення про часткове задоволення позову, відповідно до якого:
- стягнув з Кабінету Міністрів України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 14 вересня 2015 року до 31 березня 2019 року в розмірі: 132280,70 грн.
- у задоволенні решти позовних вимог відмовив;
- стягнув з Кабінету Міністрів України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі: 1322,80 грн.
12 жовтня 2022 року Восьмий апеляційний адміністративний суд прийняв постанову, якою частково задовольнив апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , змінив рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року, виклавши його резолютивну частину в такій редакції:
“Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2; код ЄДРПОУ 00031101) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання судового рішення про поновлення на публічній службі за період з 14.09.2015 по 31.03.2019 в розмірі 210400 (двісті десять тисяч чотириста) грн. 24 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити”.
У решті рішення суду першої інстанції залишене без змін.
Апеляційна скарга Кабінету Міністрів України залишена без задоволення.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладені на апелянта: Кабінет Міністрів України.
Постановою Верховного Суду від 06.07.2023 касаційну скаргу Кабінету Міністрів України залишено без задоволення. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Фостяка Андрія Ярославовича задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.
Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, Верховний Суд дійшов висновків:
« 49. Зважаючи на обставини справи, приписи статті 236 КЗпП України та практику її тлумачення, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позову ОСОБА_1 про стягнення на його користь середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.
50. Одночасно з цим, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій стосовно того, що належним відповідачем у цій справі є Кабінет Міністрів України.
66. Інше ключове питання спору стосується порядку обчислення та розміру середнього заробітку час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.
69. Водночас суди попередніх інстанцій з розбіжних мотивів, однак одностайно відхилили доводи позивача про необхідність проведення розрахунку середнього заробітку з урахуванням положень абзаців 7, 8 пункту 2 Порядку №100 через зміну структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів державних службовців у травні 2016 року.
70. У касаційній скарзі представник позивача вказує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм положень пунктів 2, 10 Порядку №100 під час проведення розрахунків середнього заробітку.
71. Верховний Суд частково погоджується із доводами представника позивача з огляду на таке.
90. Визначаючись із розміром середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, суди попередніх інстанцій не врахували особливостей, передбачених абзацами 7, 8 пункту 2 абзацом 1, 2 пункту 10 Порядку №100.
91. Внаслідок цього суди не розмежували період затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі на два окремі проміжки: з 15 вересня 2015 року до 30 квітня 2016 року та з 1 травня 2016 року до 31 березня 2019 року, а відтак і не провели належних розрахунків як того вимагали фактичні обставини і матеріальний закон.
92. У цьому контексті Суд зазначає, що у періоді з 15 вересня 2015 року до 30 квітня 2016 року включно розрахунок середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі визначається за загальними правилами, установленими абзацом 3 пункту 2, пунктом 5, абзацами 1, 2 пункту 8, абзацами 1, 2 пункту 10 Порядку №100 (чинних на момент виникнення спірних правовідносин), а саме: шляхом множення середньоденної заробітної плати на кількість робочих днів у періоді затримки з коригуванням середнього заробітку на коефіцієнт підвищення окладів.
93. У такому разі коефіцієнт підвищення посадових окладів визначається шляхом ділення посадового окладу після підвищення на розмір посадового окладу до такого підвищення, тобто окладу до звільнення. Цією особливістю коригування окладів Суд керувався у постанові від 3 жовтня 2019 року у справі №804/8042/17.
94. Разом з цим, у період з 1 травня 2016 року до 31 березня 2019 року включно розрахунок середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі проводиться за спеціальним правилом, установленим абзацом 8 пункту 2 Порядку №100, тобто у розмірі заробітної плати за травень 2016 року, виходячи із нових умов оплати праці.
95. Враховуючи приписи абзацу 8 пункту 2 Порядку №100, у такому разі розрахункова заробітна плата державного службовця має обчислюватися на основі загальної суми виплат, передбачених згідно з нормами статей 50, 52 Закону України “Про державну службу” від 10 грудня 2015 року №889-VIII і постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 2016 року №292 “Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році”, а саме: посадового окладу за посадою Голови Державної екологічної інспекції України; інших обов'язкових виплат - надбавки за вислугу років, надбавки за ранг.
96. Далі за правилами абзацу 1 пункту 8 Порядку №100 визначається середньоденна заробітна плата: шляхом ділення розрахункової заробітної плати за травень 2016 року (посадовий оклад + надбавка за ранг + надбавка за вислугу років) на число робочих днів у травні 2016 року.
97. Нарахування середньоденної заробітної плати за час затримки виконання рішення суду про поновлення провадиться шляхом множення середньоденної заробітної плати за травень 2016 року на число робочих днів у періоді затримки.
98. У разі, якщо до закінчення періоду затримки виконання рішення відбувалося чергове підвищення посадового окладу за посадою Голови Державної екологічної інспекції України, то після цього середньоденна заробітна плата за травень 2016 року в обчисленнях не застосовується, а середній заробіток визначається наново на основі загальної суми виплат, передбачених умовами праці, що встановлені після такого підвищення, а саме: посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг.
99. У такому випадку коригування середнього заробітку на коефіцієнт підвищення посадових окладів з 1 травня 2016 року додатково не здійснюється.
100. На тлі викладеного колегія суддів зазначає про те, що суд першої інстанції взагалі не застосував до спірних правовідносин пункт 10 Порядку №100 для коригування середнього заробітку, а натомість суд апеляційної інстанції застосував цей пункт до усього період затримки виконання рішення, що в обох випадках свідчить про неправильне застосування норм матеріального права.
101. Крім цього, у своїй практиці Суд неодноразово зазначав, що у разі наявності затримки виконання рішення для цілей застосування статті 236 КЗпП України період затримки необхідно рахувати від наступного для після постановлення рішення про поновлення на роботі (для прикладу, постанови від 21 березня 2018 року у справі №243/2748/16-ц, від 8 вересня 2020 року у справі №810/2837/18).
102. У випадку ОСОБА_1 рішення суду про поновлення на роботі ухвалене 14 вересня 2015 року. Відтак період затримки виконанні цього рішення слід відраховувати з 15 вересня 2015 року.
103. Суди попередніх інстанцій цього не врахували, позаяк включили у період затримки 14 вересня 2015 року.
104. Крім цього, суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення суду першої інстанції в частині суми середнього заробітку, здійснив розрахунок на основі середньомісячної заробітної плати. Однак пункти 5, 8 Порядку №100 передбачають, що такі нарахування здійснюються на основі середньоденного заробітку. Категорія середньомісячної заробітної плати у цьому випадку не застосовується.
105. Також застосування апеляційним судом середньомісячної заробітної плати зумовило помилкове нарахування середнього заробітку за дванадцять місяців 2015 року, тобто за весь рік. Однак період затримки виконання судового рішення у справі ОСОБА_1 розпочався у вересні, дев'ятому за ліком місяці року, тож включення до розрахунку решти часу є безпідставним. Представник позивача слушно на це вказує у касаційній скарзі.
106. Має рацію представник позивача і в тому, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення пункту 10 Порядку №100, де помилка полягає у неправильному визначенні коефіцієнтів коригування, оскільки посадові оклади після їхнього підвищення поділені не на той оклад, який був у ОСОБА_1 на момент звільнення.
107. На цій основі Суд констатує обґрунтованість доводів касаційної скарги представника позивача про те, що суди попередніх інстанцій помилково не застосували до спірних правовідносин норми абзаців 7, 8 пункту 2 Порядку №100, неправильно застосували норми пункту 10 цього Порядку та не врахували релевантну практику Верховного Суду.
108. Внаслідок цього у справі ОСОБА_1 залишилися не перевіреними і не з'ясованими такі істотні обставини:
- дата підвищення посадового окладу за посадою Голови Державної екологічної інспекції України у періоді з 15 вересня 2015 року до 30 квітня 2016 року;
- коефіцієнт підвищення окладу за цією посадою у порівнянні із посадовим окладом на момент звільнення позивача з роботи;
- кількість календарних років стажу державної служби у позивача станом на момент його звільнення;
- розміри надбавки за вислугу років, надбавки за ранг позивача згідно з умовами оплати праці в травні 2016 року;
- кількість робочих днів у проміжку часу з 1 травня 2016 року до чергового підвищення окладу за посадою Голови Державної екологічної інспекції України;
- дати подальших підвищень окладів за вказаною посадою та умови оплати праці після цих підвищень.»
Відповідно до ч.5. ст.353 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
18.07.2023 справа надіслана Верховним Судом до Львівського окружного адміністративного суду.
03.08.2023 за вх. №59411 справа надійшла суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 03.08.2023 справу передано на розгляд судді Карп'як О.О.
Ухвалою суду від 07.08.2023 прийнято до розгляду вказану адміністративну справу, призначено підготовче засідання на 22.08.2023 о 11:30; призначено колегіальний розгляд справи.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 07.08.2023 справу передано на розгляд колегії суддів: головуючий - суддя Карп'як О.О., судді Кедик М.В., Мартинюк В.Я.
17.08.2023 за вх. №63481 від третьої особи Державної екологічної інспекції України надійшли пояснення щодо позовної заяви ОСОБА_1 . Зазначає, що ураховуючи, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.09.2015 скасовано розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 №20-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Державної екологічної інспекції України за одноразове грубе порушення трудових обов'язків (п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України)» саме Кабінет Міністрів України має виконати рішення суду. Вважає, що саме Кабінет Міністрів України має понести відповідальність у вигляді виплати середнього заробітку за весь час затримки виконання рішення суду, встановлену ст.236 КЗпП України.
22.08.2023 за вх..№64155 надійшли письмові пояснення позивача щодо позову з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 06.07.2023 по даній справі. Із врахуванням висновків Верховного Суду позивачем наведено розрахунок середнього заробітку за період затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі. Щодо періоду з 15.09.2015 по 30.04.2016 вказує, що мало місце підвищення посадових окладів, тому в цей період затримки виконання рішення суду слід застосовувати коефіцієнти підвищення тарифних ставок і посадових окладів відповідно до п.10 Порядку №100 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин). Таким чином, з врахуванням наведених розрахунків, розмір середнього заробітку з 15.09.2015 по 30.11.2015 обчислено ним у розмірі 12 841,74 грн, з 01.12.2015 по 30.04.2016 обчислено в розмірі 31508,50 грн. Всього за період з 15.09.2015 по 30.04.2016 середній заробіток становить 44350,24 грн.
Щодо обрахунків за період з 01.05.2016 по 31.03.2019 вказує наступне. Стаж державної служби позивача станом на 23.01.2015 року становив 13 років 9 місяців 2 дні. Тому, розмір надбавки за вислугу років на державній службі позивача з врахуванням ч.1 ст.52 Закону України «Про державну службу» складає 39% посадового окладу. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 №292 у період з 01.05.2016 по 31.12.2016 розмір посадового окладу за посадою Голови Держекоінспекціїскладав 12061, 00 грн. Надбавка до посадового окладу за ранг (позивачу присвоєно 7 ранг державного службовця) становила 400 грн (згідно з додатком 2 до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 №292). Надбавка за вислугу років - 4703,79 грн. (39 % посадового окладу). Таким чином розмір заробітної плати із врахуванням структури заробітної плати у період з 01.05.2016 по 31.12.2016 становив 17164,79 грн. Розмір середньоденної заробітної плати починаючи з 01.05.2016 становить 903,41 грн. Виходячи із визначеної таким чином середньоденної заробітної плати, середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 01.05.2016 по 31.12.2016 становить 151772,88 грн.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 у період з 01.01.2017 по 31.12.2017 розмір посадового окладу за посадою Голови Держекоінспекції складав 13000, 00 грн. Надбавка до посадового окладу за ранг (позивачу присвоєно 7 ранг державного службовця) становила 400 грн. Надбавка за вислугу років - 5070,00 грн (39 % посадового окладу). Таким чином розмір заробітної плати із врахуванням структури заробітної плати у період з 01.01.2017 по 31.12.2017 становив 18470,00 грн. Розмір середньоденної заробітної плати починаючи з 01.01.2017 становить 923,50 грн. Виходячи із визначеної таким чином середньоденної заробітної плати, середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 становить 229028,00 грн.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 24 від 25.01.2018, у період з 01.01.2018 по 31.12.2018 розмір посадового окладу за посадою Голови Держекоінспекції складав 18000,00 грн. Надбавка до посадового окладу за ранг (позивачу присвоєно 7 ранг державного службовця) становила 400 грн. Надбавка за вислугу років - 7020,00 грн (39 % посадового окладу). Таким чином розмір заробітної плати із врахуванням структури заробітної плати у період з 01.01.2018 по 31.12.2018 становив 25420,00 грн. Розмір середньоденної заробітної плати починаючи з 01.01.2018 становить 1210,48 грн. Виходячи із визначеної таким чином середньоденної заробітної плати, середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 становить 302619,02 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 №102) затверджено схему посадових окладів на
посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних
органів у 2019 році (у коефіцієнтах) (застосовується з 01.01.2019 ). У період з 01.01.2019 по 31.03.2019 розмір посадового окладу за посадою Голови Держекоінспекції складав 24000,00 грн (що підтверджується штатним розписом Державної екологічної інспекції України на 2019 рік). Окрім того до заробітної плати включалась надбавка за ранг (7 ранг державного службовця) у розмірі 400 грн. (згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15). Надбавка за вислугу років - 9359,22 грн (39% посадового окладу). Таким чином розмір заробітної плати із врахуванням структури заробітної плати у період з 01.01.2019 по 31.03.2019 становив 33759,22 грн. Розмір середньоденної заробітної плати починаючи з 01.01.2019 становить 1607,58 грн. Виходячи із визначеної таким чином середньоденної заробітної плати, середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 01.01.2019 по 31.03.2019 становить 98062,38 грн. Враховуючи вищевикладені розрахунки в сукупності середній заробіток за час затримки виконання судового рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/889/15 від 14.09.2015 за період з 15.09.2015 по 31.03.2019 становить 825 832,52 грн. На думку позивача, заробіток при затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 14.09.2015 по 31.03.2019 підлягає стягнення в повному обсязі без відрахування заробітку за новим місцем роботи, оскільки законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин. З огляду на наведене просить суд позовні вимоги задоволити в повному обсязі.
07.11.2023 за вх. №85063 надійшли пояснення з врахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 06.07.2023 по даній справі, від відповідача Кабінету Міністрів України. Відповідач вказує, що позивач перебував у трудових відносинах саме з Державною екологічною службою України, а не з Кабінетом Міністрів України. Тобто, у правовідносинах з позивачем Кабінет Міністрів України виступав виключно як суб'єкт призначення, проте, ці відносин не включали в себе нарахування заробітної плати, облік робочого часу та інших ознак перебування саме у трудових відносинах. Уряд є суб'єктом владних повноважень, без створення юридичної особи, а тому - без присвоєння коду в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і, відповідно, без можливості відкриття рахунків у різного роду банківських чи небанківських установах. Вказує, що Уряд не є розпорядником бюджетних коштів у розумінні норм бюджетного законодавства. При цьому, зазначене є суттєвим, оскільки довільне трактування позивачем можливості стягнення коштів з тих чи інших суб'єктів владних повноважень призведе до порушення норм та структури бюджетних правовідносин. Зазначив, що після надходження до відповідача виконавчого листа відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 14.12.2015 №643/20.1/10, Секретаріатом КМУ Міністерству екології та природних ресурсів України, Державній екологічній інспекції України (як працедавцю), листом від 05.01.2016 за №225/0/2-16 скеровані отримані матеріали для винесення пропозицій КМ України щодо забезпечення виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 14.09.2015 у справі №813/889/15 про поновлення позивача на займаній посаді. З наведеного слідує, що відповідач, в даному випадку, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений законом. Проте, Міністерством екології та природних ресурсів України та Державною екологічною інспекцією України не виконано доручення КМ України. Також зазначив, що оскільки КМ України не вчиняв жодних дій щодо нарахування заробітної плати, обліку робочого часу, а лише виступав виключно як суб'єкт призначення позивача, тому трудові відносини між ними не виникали. У зв'язку з цим вважає доводи позивача про стягнення коштів за затримку виконання рішення суду з КМ України є помилковими та необґрунтованими. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Позиція третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України викладена у відзиві від 06.06.2022 за вх. №39173. Проти задоволення позовних вимог заперечив з огляду на таке. Час затримки виконання рішення суду слід розуміти як часовий період від винесення рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника до фактичного виконання цього рішення, а саме винесення наказу про поновлення незаконно звільненого працівника на роботі. Відповідно до статті 2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати”, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Виплата середнього заробітку позивача за рішенням суду є юридичним фактом, що носить саме разовий характер, і вичерпується виконанням рішення суду, котрим стягнуто кошти. Крім того, серед переліку об'єктів, що підлягають компенсації, визначеного Законом № 2050-III, відсутній такий об'єкт компенсації як виплата грошових коштів, призначених за рішенням суду.
Ухвалою від 09.11.2023, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.11.2023 о 14:00.
Ухвалою від 30.11.2023 оголошено в судовому засіданні перерву до 16.01.2024 о 11:00 у зв'язку з неявкою представника третьої особи 1 та виникненням технічних проблем, що унеможливлюють участь представника третьої особи 2 у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 16.01.2024 відкладено розгляд справи на 08.02.2024 року о 12:00 у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги на території Львівської області.
У судове засідання 08.02.2024 учасники справи не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідками про доставку електронного листа. Від представника позивача надійшла заява про проведення розгляду справи у відсутності позивача та його представників, підтримує позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оскільки не було перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст.205 КАС України, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд 08.02.2024 перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року у справі №813/889/15 позов ОСОБА_1 задоволено повністю - визнано протиправним розпорядження Кабінету Міністрів України за №20-р від 21 січня 2015 року “Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Державної екологічної інспекції України за одноразове грубе порушення трудових обов'язків (п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України); визнано протиправним наказ Державної екологічної інспекції України від 23 січня 2015 року №17-о “Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Державної екологічної інспекції України за одноразове грубе порушення трудових обов'язків (п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України); поновлено ОСОБА_1 на посаді Голови Державної екологічної інспекції України з 24 січня 2015 р.; стягнуто з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 24450,23 ( двадцять чотири тисячі чотириста п'ятдесят грн. 23 коп); постанову в частині поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 3195,63 грн (три тисячі сто дев'яносто п'ять грн. 63 коп) звернуто до негайного виконання.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року апеляційні скарги Кабінету Міністрів України, Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної екологічної інспекції України - залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року по справі № 813/889/15 - без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 березня 2016 року касаційну скаргу Державної екологічної інспекції України задоволено частково - постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року в частині позовних вимог про стягнення з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу - скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції; в іншій частині постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року залишено без змін.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08 червня 2016 року у справі №813/889/15 позов ОСОБА_1 задоволено повністю - стягнуто з Державної екологічної інспекції України в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 23334 (двадцять три тисячі триста тридцять чотири) гривні 91 коп з відрахуванням обов'язкових платежів та зборів. Постанову суду в частині стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 3195 (три тисячі сто дев'яносто п'ять) гривень 63 коп допущено до негайного виконання.
18.09.2015 державним виконавцем за виконавчим документом відкрито виконавче провадження №48791375. У зв'язку з невиконанням боржником рішення суду 14.12.2015 державним виконавцем винесено постанову про накладення на КМ України штрафу у розмірі 680,00 грн та спрямовано останньому вимогу щодо негайного виконання рішення суду.
21.01.2016 державний виконавець відповідно до статті 36 Закону України “Про виконавче провадження” звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення порядку виконання рішення суду.
Виконавче провадження закінчено постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 12.03.2016, про що відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України до правоохоронних органів скеровано подання (повідомлення) про притягнення винних посадових осіб до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду.
На виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.02.2016 прокуратурою міста Києва 23.02.2016 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016100000000160 щодо невиконання службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище Кабінету Міністрів України, Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства юстиції України - рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.09.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.382 Кримінального кодексу України.
Згідно з повідомленням Солом'янського управління поліції ГУ НП в м. Києві від 01.03.2016 №К-770/125/3516 на підставі заяви позивача від 18.02.2016 слідчим Солом'янського управління поліції ГУ НП в м. Києві 20.02.2016 було внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100090001956 за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.382 Кримінального кодексу України.
На час розгляду справи, постанову Львівського окружного адміністративного суду в справі №813/889/15 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді не виконано.
Позивач вважаючи, що з 14.09.2015 він перебуває у вимушеному прогулі, звернувся до суду із цим позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 14.09.2015 по 31.03.2019 у розмірі 832063,68 грн.
При вирішення вказаного спору суд виходить з такого:
Спірні правовідносини склалися довкола обставин невиконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року у справі №813/889/15 у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді Голови Державної екологічної інспекції України.
Постанова Львівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року у справі №813/889/15 у частині поновлення на посаді підлягала негайному виконанню, проте не виконана.
Відповідно до статті 236 КЗпП України у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі є видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов'язків (наприклад, постанови від 25 січня 2023 року у справі №359/4426/21, від 17 червня 2020 року у справі №521/1892/18).
Крім цього, Верховний Суд висновував, що середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникла у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов'язує цю виплату виключно із фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі (постанова від 27 червня 2019 року у справі №821/1678/16).
Також Верховний Суд зазначав, що враховуючи лексичне значення (тлумачення) поняття “затримка” як “зволікання”, затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі необхідно вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення (наприклад, постанова Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №243/2748/16-ц).
Зрештою Верховний Суд неодноразово вказував, що для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗпП України суду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного для після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період (постанови від 8 вересня 2020 року у справі №810/2837/18, від 21 лютого 2023 року у справі №380/10648/21).
Зважаючи на обставини справи, приписи статті 236 КЗпП України та практику її тлумачення, висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 06.07.2023 у даній справі, позов ОСОБА_1 про стягнення на його користь середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі є обґрунтованим.
Також Верховний Суд у постанові від 06.07.2023 року у даній справі вказав про правомірність висновків судів попередніх інстанцій стосовно того, що належним відповідачем у цій справі є Кабінет Міністрів України, оскільки відповідальним за затримку виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі є Кабінет Міністрів України як суб'єкт призначення. Верховний Суд також погодився з висновками судів про те, що саме Кабінет Міністрів України є уповноваженим органом, котрий виплачує середній заробіток у разі затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.
Так, за приписами за приписами частини 1 статті 113, пункту 9-2 статті 116 Конституції України, Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади і призначає на посади та звільняє з посад за поданням Прем'єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України.
Згідно з частиною першою статті 19 Закону України “Про центральні органи виконавчої влади” від 17 березня 2011 року №3166-VI (із змінами, внесеними згідно із Законом від 27 лютого 2014 року №795-VII) керівник центрального органу виконавчої влади призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України.
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 19 цього Закону в редакції Закону від 10 грудня 2015 року №889-VIII керівник центрального органу виконавчої влади призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за пропозицією Комісії з питань вищого корпусу державної служби.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 31 Закону України “Про державну службу” від 10 травня 2015 року №889-VIII рішення про призначення приймається на посаду державної служби категорії “А” суб'єктом призначення, визначеним Конституцією та законами України, у порядку, передбаченому Конституцією України, цим та іншими законами України.
Відповідно до пунктів 1, 10 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року №275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Держекоінспекцію очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства про державну службу.
Отже, у розумінні статті 236 КЗпП України власником (уповноваженим органом), який має обов'язок видати наказ (розпорядження) про поновлення ОСОБА_1 на посаді Голови Державної екологічної інспекції України, є Кабінет Міністрів України, а відтак витрати по виплаті середнього заробітку за час затримки виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року у справі №813/889/15 повинен нести саме цей орган виконавчої влади.
Відповідно до ч.5. ст.353 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Відтак, судом відхиляються доводи відповідача про те, що він не є належним відповідачем у справі.
Інше ключове питання спору стосується порядку обчислення та розміру середнього заробітку час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Щодо розміру середньої заробітної плати суд зазначає таке.
Частиною першою статті 27 Закону України “Про оплату праці” від 24 березня 1995 року №108/95-ВР визначено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати.
За змістом абзацу 3 пункту 2 Порядку №100 (із змінами, внесеними згідно з постановою Уряду №1266 від 26 вересня 2001 року) середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Абзацом 1 пункту 8 Порядку №100 (із змінами, внесеними згідно з постановою Уряду №1398 від 30 липня 1999 року) встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно з абзацом 7 пункту 2 Порядку №100 (із доповненнями, унесеними згідно з постановою Уряду №1132 від 30 листопада 2005 року) у разі зміни структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівникам органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до актів законодавства період до зміни структури заробітної плати виключається з розрахункового періоду.
Відповідно до абзацу 8 пункту 2 Порядку №100 (із доповненнями, унесеними згідно з постановою Уряду №1132 від 30 листопада 2005 року) у разі коли зміна структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування відбулася у період, протягом якого за працівником зберігається середня заробітна плата, а також коли заробітна плата у розрахунковому періоді не зберігається, обчислення середньої заробітної плати провадиться з урахуванням виплат, передбачених працівникові згідно з умовами оплати праці, що встановлені після підвищення посадових окладів.
Згідно з абзацом 1 пункту 10 Порядку №100 (із змінами, внесеними згідно з постановами Уряду №348 від 16 травня 1995 року, №1266 від 26 вересня 2001 року) у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.
Абзацом 2 пункту 10 Порядку №100 (із змінами, внесеними згідно з постановою Уряду №1266 від 26 вересня 2001 року) передбачено, що, виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, за встановленим у пунктах 6, 7 і 8 розділу IV порядком визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).
Особливістю цієї справи є те, що в періоді, на який припадає затримка виконання рішення суду про поновлення на роботі (період, протягом якого за працівником зберігається середня заробітна плата), відбулися зміна структури заробітної плати, поєднана з підвищенням посадових окладів усіх державних службовців, та подальше підвищення їхніх посадових окладів (без зміни структури заробітної плати).
Аналіз абзаців 7, 8 пункту 2 у взаємозв'язку з абзацами 1, 2 пункту 10 Порядку №100 дає підстави для висновку, що у випадку зміни структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадового окладу, обчислення середньої заробітної плати здійснюється виходячи із виплат, передбачених згідно з умовами оплати праці, що встановлені після підвищення посадових окладів.
Отож після зміни структури заробітної плати та одночасного підвищення посадового окладу розмір виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують звільненню, для цілей визначення середньоденної заробітної плати не застосовуються. Натомість застосовується розмір виплат, установлений працівникові після відповідних змін.
Водночас підвищення посадових окладів, що не поєднане із зміною структури заробітної плати, є підставою для коригування середнього заробітку за час вимушеного прогулу на коефіцієнт підвищення посадових окладів, який визначається шляхом ділення посадового окладу після підвищення на розмір посадового окладу до такого підвищення.
Під зміною структури заробітної плати у контексті спірних правовідносин необхідно розуміти будь-які зміни в оплаті праці державних службовців, унаслідок яких змінюється її складові (обсяг надбавок, заохочувальних і компенсаційних виплат), або їхньої питомої ваги.
У цьому контексті Верховний Суд зазначив, що 1 травня 2016 року набрав чинності новий Закон України “Про державну службу” від 10 грудня 2015 року №889-VIII, яким затверджена структура заробітної плати державних службовців, відмінна від тієї, що існувала на момент звільнення позивача.
На виконання вимог цього закону Кабінет Міністрів України постановою від 6 квітня 2016 року №292 “Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році” (набрала чинності 1 травня 2016 року) затвердив схему посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів; розмір надбавок до посадових окладів за ранги державних службовців; перелік посад державної служби, що прирівнюються до відповідних груп оплати праці.
Відповідно до указаних закону й постанови з 1 травня 2016 року підвищено посадові оклади державних службовців з одночасною зміною структури їхнього заробітної плати.
Беручи до уваги, що 1 травня 2016 року змінилася структура заробітної плати державних службовців з одночасним підвищенням їхніх окладів, період до 1 травня 2016 року виключається з розрахункового періоду. Обчислення середньоденної заробітної плати позивачеві має провадитися виходячи з виплат, які передбачені згідно з новими умовами оплати праці, установленими з 1 травня 2016 року.
Аналогічна правова позиція щодо застосування абзаців 7, 8 пункту 2 у взаємозв'язку з абзацами 1, 2 пункту 10 Порядку №100 викладена у постановах Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі №2-а-3279/10/1970, від 4 березня 2020 року у постанові №0440/6017/18, від 28 листопада 2018 року у справі №817/1169/16.
Визначаючись із розміром середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, суд враховує особливості, передбачені абзацами 7, 8 пункту 2 абзацом 1, 2 пункту 10 Порядку №100.
З врахуванням висновків Верховного Суду, суд розмежовує період затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі на два окремі проміжки: з 15 вересня 2015 року до 30 квітня 2016 року та з 1 травня 2016 року до 31 березня 2019 року.
У цьому контексті Верховний Суд зазначив, що у періоді з 15 вересня 2015 року до 30 квітня 2016 року включно розрахунок середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі визначається за загальними правилами, установленими абзацом 3 пункту 2, пунктом 5, абзацами 1, 2 пункту 8, абзацами 1, 2 пункту 10 Порядку №100 (чинних на момент виникнення спірних правовідносин), а саме: шляхом множення середньоденної заробітної плати на кількість робочих днів у періоді затримки з коригуванням середнього заробітку на коефіцієнт підвищення окладів.
У такому разі коефіцієнт підвищення посадових окладів визначається шляхом ділення посадового окладу після підвищення на розмір посадового окладу до такого підвищення, тобто окладу до звільнення. Цією особливістю коригування окладів Верховний Суд керувався у постанові від 3 жовтня 2019 року у справі №804/8042/17.
Разом з цим, у період з 1 травня 2016 року до 31 березня 2019 року включно розрахунок середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі проводиться за спеціальним правилом, установленим абзацом 8 пункту 2 Порядку №100, тобто у розмірі заробітної плати за травень 2016 року, виходячи із нових умов оплати праці.
Враховуючи приписи абзацу 8 пункту 2 Порядку №100, у такому разі розрахункова заробітна плата державного службовця має обчислюватися на основі загальної суми виплат, передбачених згідно з нормами статей 50, 52 Закону України “Про державну службу” від 10 грудня 2015 року №889-VIII і постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 2016 року №292 “Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році”, а саме: посадового окладу за посадою Голови Державної екологічної інспекції України; інших обов'язкових виплат - надбавки за вислугу років, надбавки за ранг.
Далі за правилами абзацу 1 пункту 8 Порядку №100 визначається середньоденна заробітна плата: шляхом ділення розрахункової заробітної плати за травень 2016 року (посадовий оклад + надбавка за ранг + надбавка за вислугу років) на число робочих днів у травні 2016 року.
Нарахування середньоденної заробітної плати за час затримки виконання рішення суду про поновлення провадиться шляхом множення середньоденної заробітної плати за травень 2016 року на число робочих днів у періоді затримки.
У разі, якщо до закінчення періоду затримки виконання рішення відбувалося чергове підвищення посадового окладу за посадою Голови Державної екологічної інспекції України, то після цього середньоденна заробітна плата за травень 2016 року в обчисленнях не застосовується, а середній заробіток визначається наново на основі загальної суми виплат, передбачених умовами праці, що встановлені після такого підвищення, а саме: посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг.
У такому випадку коригування середнього заробітку на коефіцієнт підвищення посадових окладів з 1 травня 2016 року додатково не здійснюється.
Крім цього, у своїй практиці Верховний Суд неодноразово зазначав, що у разі наявності затримки виконання рішення для цілей застосування статті 236 КЗпП України період затримки необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі (для прикладу, постанови від 21 березня 2018 року у справі №243/2748/16-ц, від 8 вересня 2020 року у справі №810/2837/18).
Рішення суду про поновлення на роботі, у випадку ОСОБА_1 , ухвалене 14 вересня 2015 року. Відтак період затримки виконанні цього рішення слід відраховувати з 15 вересня 2015 року.
Відповідно до висновків Верховного Суду, у цій справі залишилися не перевіреними і не з'ясованими такі істотні обставини:
- дата підвищення посадового окладу за посадою Голови Державної екологічної інспекції України у періоді з 15 вересня 2015 року до 30 квітня 2016 року;
- коефіцієнт підвищення окладу за цією посадою у порівнянні із посадовим окладом на момент звільнення позивача з роботи;
- кількість календарних років стажу державної служби у позивача станом на момент його звільнення;
- розміри надбавки за вислугу років, надбавки за ранг позивача згідно з умовами оплати праці в травні 2016 року;
- кількість робочих днів у проміжку часу з 1 травня 2016 року до чергового підвищення окладу за посадою Голови Державної екологічної інспекції України;
- дати подальших підвищень окладів за вказаною посадою та умови оплати праці після цих підвищень.
Щодо періоду з 15.09.2015 по 30.04.2016.
У періоді з 15 вересня 2015 року до 30 квітня 2016 року включно розрахунок середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі визначається за загальними правилами, установленими абзацом 3 пункту 2, пунктом 5, абзацами 1, 2 пункту 8, абзацами 1, 2 пункту 10 Порядку №100 (чинних на момент виникнення спірних правовідносин), а саме: шляхом множення середньоденної заробітної плати на кількість робочих днів у періоді затримки з коригуванням середнього заробітку на коефіцієнт підвищення окладів.
У період з 15.09.2015 по 01.05.2016 мало місце підвищення посадових окладів, тому в цей період затримки виконання рішення суду слід застосувати коефіцієнти підвищення тарифних ставок і посадових окладів у відповідності до п.10 Порядку №100 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин).
Як вбачається з відповіді Державної екологічної інспекції України №6-10-1044 від
18.02.2019 ( том 1 а.с.71) на адвокатський запит від 24.01.2019 розмір посадового окладу за посадою Голови Держекоінспекції за період з 14.09.2015 по 31.12.2018 складав:
з 01.01.2015 по 30.11.2015 - 5113,00 грн;
з 01.12.2015 по 31.12.2015 -6391,00 грн;
з 01.01.2016 по 30.04.2016 - 6391,00 грн;
з 01.05.2016 по 31.12.2016- 12061,00 грн;
з 01.01.2017 по 31.12.2017- 13000,00 грн;
з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 18000,00 грн.
У період з 15.09.2015 по 30.11.2015 розмір посадового окладу за посадою Голови
Держекоінспекції складав 5113, 00 грн. Розмір посадового окладу до звільнення становив
3195,63, (що встановлено рішенням суду у справі у справі № 813/889/15), а середньоденний
заробіток - 148,63 грн.
Коефіцієнт підвищення посадових окладів визначається шляхом ділення посадового
окладу після підвищення на розмір посадового окладу до такого підвищення, тобто окладу
до звільнення.
Відтак, перший коефіцієнт коригування (період з 15.09.2015 по 30.11.2015) становить 1,5999974965812 (5113,00 грн/3195,63 грн).
У період з 01.12.2015 по 30.04.2016 розмір посадового окладу за посадою Голови
Держекоінспекції складав 6391,00 грн.
Другий коефіцієнт коригування (період з 01.12.2015 по 30.04.2016) становить 1,9999186388912 (6391,00грн/3195,63грн)
Розмір середньоденної заробітної плати з 15.09.2015 по 30.11.2015 з урахуванням
коефіцієнту коригування становить 237,81 грн (148,63 грн.(середньоденний заробіток) *
1,5999974965812 (коефіцієнт підвищення)). Розмір середнього заробітку у період з 15.09.2015 по 30.11.2015 становить 12 841,74 грн ( 237,81 грн (середньоденний заробіток) * 54 робочих дні).
Розмір середньоденної заробітної плати з 01.12.2015 по 30.04.2016 з урахуванням
коефіцієнту коригування становить 297,25 грн (148,63 грн (середньоденний заробіток)
*1,9999186388912). Розмір середнього заробітку у період з 01.12.2015 по 30.04.2016 становить 31 508,5 грн (297,25 грн (середньоденний заробіток) * 106 робочих днів).
Всього середній заробіток за період з 15.09.2015 по 30.04.2016 становить 44 350,24 грн (12 841,74 грн + 31 508,5 грн).
Щодо періоду з 01.05.2016 року по 31.03. 2019 року.
У період з 1 травня 2016 року до 31 березня 2019 року включно розрахунок середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі проводиться за спеціальним правилом, установленим абзацом 8 пункту 2 Порядку №100, тобто у розмірі заробітної плати за травень 2016 року, виходячи із нових умов оплати праці.
Враховуючи приписи абзацу 8 пункту 2 Порядку №100, у такому разі розрахункова заробітна плата державного службовця має обчислюватися на основі загальної суми виплат, передбачених згідно з нормами статей 50, 52 Закону України “Про державну службу” від 10 грудня 2015 року №889-VIII і постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 2016 року №292 “Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році”, а саме: посадового окладу за посадою Голови Державної екологічної інспекції України; інших обов'язкових виплат - надбавки за вислугу років, надбавки за ранг.
Далі за правилами абзацу 1 пункту 8 Порядку №100 визначається середньоденна заробітна плата: шляхом ділення розрахункової заробітної плати за травень 2016 року (посадовий оклад + надбавка за ранг + надбавка за вислугу років) на число робочих днів у травні 2016 року.
Нарахування середньоденної заробітної плати за час затримки виконання рішення суду про поновлення провадиться шляхом множення середньоденної заробітної плати за травень 2016 року на число робочих днів у періоді затримки.
У разі, якщо до закінчення періоду затримки виконання рішення відбувалося чергове підвищення посадового окладу за посадою Голови Державної екологічної інспекції України, то після цього середньоденна заробітна плата за травень 2016 року в обчисленнях не застосовується, а середній заробіток визначається наново на основі загальної суми виплат, передбачених умовами праці, що встановлені після такого підвищення, а саме: посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг.
У такому випадку коригування середнього заробітку на коефіцієнт підвищення посадових окладів з 1 травня 2016 року додатково не здійснюється.
Стаж державної служби позивача слід обчислювати станом на 23 січня 2015 року (на момент звільнення позивача) із врахуванням норм Порядку обчислення стажу державної служби затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 «Про порядок обчислення стажу державної служби» (далі - Порядок).
Як вбачається з відомостей трудової книжки ОСОБА_1 в частині стажу державної служби:
- з 01.06.2000 по 15.03.2002 працював у лісогосподарському об'єднанні «Львівліс»
мисливствознавцем 1 категорії відділу мисливського господарства і контролю за використанням тваринного світу (стаж 1 рік 09 місяців 14 днів зараховується до стажу державної служби на підставі п.3 Порядку та додатково підтверджується довідкою від 10.08.2023 №01/128023);
- 16.03.2002 прийнятий на посаду головного спеціаліста відділу оперативного контролю, держінспектором з ОНПС у Львівській обласній раді;
- 15.04.2002 приведений до Присяги державного службовця;
- 01.07.2004 переведений на посаду головного спеціаліста відділу контролю тваринного, рослинного світу та заповідної справи, держінспектором з ОНПС;
- 09.09.2004 переведений на посаду начальника відділу контролю тваринного, рослинного світу та заповідної справи старшого держінспектора з ОНПС;
- 01.03.2006 переведений на посаду завідуючого сектором охорони та захисту лісу, старшого держінспектора з ОНПС;
- 01.12.2006 переведений на посаду завідуючого сектору захисту лісів та тваринного світу, старшого держінспектора з ОНПС;
- 21.02.2007 звільнений із займаної посади згідно з п.5 ст. 36 КЗпП України в порядку переведення в управління екології та благоустрою Львівської міської ради;
- 22.02.2007 призначений за переведенням за його згодою на вакантну посаду заступника начальника управління екології та благоустрою-начальника відділу екології департаменту містобудування Львівської міської ради. Приведений до складання Присяги посадової особи місцевого самоврядування. (Згідно п. 2 Порядку до стажу державної служби зараховується робота (служба).на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування);
- 10.08.2011 звільнений з роботи за угодою сторін;
- 02.07.2012 призначений на посаду помічника заступника голови Львівської обласної ради;
- звільнений із займаної посади в порядку переведення помічником - консультантом народного депутата України;
- зарахований на посаду помічника-консультанта народного депутата України;
- присвоєний сьомий ранг державного службовця;
- 01.04.2014 звільнений з посади помічника-консультанта народного депутат України порядком переведенням його для подальшої роботи на посаді Голови Державної екологічної інспекції України;
- 02.04.2014 призначений Головою Державної екологічної інспекції України;
- 23.01.2015 звільнений з посади Голови Державної екологічної інспекції України.
Таким чином стаж державної служби позивача становив станом на 23 січня 2015
року - 13 років 9 місяців 2 дні.
Відповідно до ч.1 ст. 52 Закону України «Про державну службу» надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу
державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.
Таким чином розмір надбавки за вислугу років на державній службі позивача складає 39 % посадового окладу.
Відповідно до ч.2 ст. 52 Закону України «Про державну службу» розмір надбавки за ранг державного службовця визначається Кабінетом Міністрів України під час затвердження схеми посадових окладів на посадах державної служби.
Період 01.05.2016 по 31.12.2016.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 №292 у період з 01.05.2016 по 31.12.2016 розмір посадового окладу за посадою Голови Держекоінспекції складав 12061, 00 грн. Надбавка до посадового окладу за ранг (позивачу присвоєно 7 ранг
державного службовця) становила 400 грн (згідно з додатком 2 до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 №292). Надбавка за вислугу років - 4703,79 грн (39 % посадового окладу).
Таким чином розмір заробітної плати із врахуванням структури заробітної плати у
період з 01.05.2016 по 31.12.2016 становив 17164,79 грн (12061,00 грн + 400 грн + 4703,79 грн).
Розмір середньоденної заробітної плати починаючи з 01.05.2016 становить 858,24
грн (17164,79 грн (розмір заробітної плати) / 20 кількість робочих днів у травні 2016 року).
Виходячи із визначеної таким чином середньоденної заробітної плати, середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 01.05.2016 по 31.12.2016 становить 145042,56 грн (858,24 грн (розмір середньоденної заробітної плати) * 169 робочих днів).
Період з 01.01.2017 по 31.12.2017.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 у період з 01.01.2017 по 31.12.2017 розмір посадового окладу за посадою Голови Держекоінспекції складав 13000, 00 грн. Надбавка до посадового окладу за ранг (позивачу присвоєно 7 ранг державного службовця) становила 400 грн. Надбавка за вислугу років - 5070,00 грн (39 % посадового окладу).
Таким чином розмір заробітної плати із врахуванням структури заробітної плати у
період з 01.01.2017 по 31.12.2017 становив 18470,00 грн (13000,00 грн + 400 грн + 5070,00 грн).
Розмір середньоденної заробітної плати починаючи з 01.01.2017 становить 923,50
грн (18470,00 грн (розмір заробітної плати) / 20 кількість робочих днів у січні 2017 року).
Виходячи із визначеної таким чином середньоденної заробітної плати, середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 становить 229951,50 грн (923,50 грн (розмір середньоденної заробітної плати) * 249 робочих днів).
Період з 01.01.2018 по 31.12.2018.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 24 від 25.01.2018, у період з 01.01.2018 по 31.12.2018 розмір посадового окладу за посадою Голови Держекоінспекції складав 18000,00 грн. Надбавка до посадового окладу за ранг (позивачу присвоєно 7 ранг державного службовця) становила 400 грн. Надбавка за вислугу років - 7020,00 грн (39 % посадового окладу).
Таким чином розмір заробітної плати із врахуванням структури заробітної плати у
період з 01.01.2018 по 31.12.2018 становив 25420,00 грн (18000,00 грн + 400 грн + 7020,00 грн).
Розмір середньоденної заробітної плати починаючи з 01.01.2018 становить 1210,48 грн (25420,00 грн (розмір заробітної плати) /21 кількість робочих днів у січні 2018 року).
Виходячи із визначеної таким чином середньоденної заробітної плати, середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 становить 302620 грн (1210,48 грн (розмір середньоденної заробітної плати) * 250 робочих днів).
Період з 01.01.2019 по 31.03.2019.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15 (в редакції постанови
Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 №102) затверджено схему посадових окладів на
посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних
органів у 2019 році (у коефіцієнтах) (застосовується з 01.01.2019 ).
У період з 01.01.2019 по 31.03.2019 розмір посадового окладу за посадою Голови Держекоінспекції складав 24000,00 грн. (що підтверджується штатним розписом Державної екологічної інспекції України на 2019 рік).
Окрім того до заробітної плати включалась надбавка за ранг (7 ранг державного службовця) у розмірі 400 грн (згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15). Надбавка за вислугу років - 9359,22 грн (39% посадового окладу).
Таким чином розмір заробітної плати із врахуванням структури заробітної плати у
період з 01.01.2019 по 31.03.2019 становив 33759,22 грн (23 998,00 грн + 400 грн + 9359,22 грн)
Розмір середньоденної заробітної плати починаючи з 01.01.2019 становить 1607,58 грн (33759,22 грн ( розмір заробітної плати) / 21 кількість робочих днів у січні 2019 року).
Виходячи із визначеної таким чином середньоденної заробітної плати, середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 01.01.2019 по 31.03.2019 становить 98062,38 грн (1607,58 грн (розмір середньоденної заробітної плати) * 61 робочий день).
Враховуючи вищевикладені розрахунки в сукупності середній заробіток за час затримки виконання судового рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/889/15 від 14.09.2015 за період з 15.09.2015 по 31.03.2019 становить 820026,68 грн (44 350,24 грн + 145042,56 грн +229951,50 грн + 302620 грн + 98062,38 грн)
Відтак, стягнення середнього заробітку при затримці виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду про поновлення на роботі за період з 15.09.2015 по 31.03.2019 підлягає у розмірі 820026,68 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Слід зазначити, що ані відповідачем, ані третіми особами заперечень на поданий представником позивача розрахунок суми середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 01.01.2019 по 31.03.2019 з врахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 06.07.2023 по даній справі -не подано, як і не подано свого розрахунку.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
З огляду на висновки суду про задоволення позову та встановлені КАС України правила розподілу судових витрат понесені позивачем витрати на сплату судового збору стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 72,77, 90, 94, 139, 241 -246, 295 КАС України , суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (правонаступник Міністерства екології та природних ресурсів України), Державної екологічної інспекції України про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі,- задоволити частково.
Стягнути з Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2; код ЄДРПОУ 00031101) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 15.09.2015 по 31.03.2019 в розмірі 820026,68 грн (вісімсот двадцять тисяч двадцять шість гривень 68 копійок).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2; код ЄДРПОУ 00031101) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 8200,27 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 19.02.2024.
Головуючий суддя Карп'як Оксана Орестівна
Суддя Кедик Марія Василівна
Суддя Мартинюк Віталій Ярославович