Справа № 545/4375/23
Провадження № 1-в/545/27/24
19.02.2024 2024Полтавський районний суд Полтавської області у складі
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
представника адміністрації установи: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві у дистанційному режимі відеоконференції між Полтавським районним судом Полтавської області та державною установою «Надержинщинська виправна колоня (№65)» клопотання засудженої ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, -
Засуджена ОСОБА_6 звернулася до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, посилаючись на те, що сумлінною поведінкою та ставленням до праці довела своє виправлення.
Засуджена та її захисник - адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримали та просили задовольнити.
Представник адміністрації установи заперечувала проти задоволення клопотання посилаючись на те, що засуджена ОСОБА_6 характеризується посередньо, заохочень не має, а тому не заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання з огляду на те, що засуджена не довела свого виправлення.
Дослідивши матеріали клопотання та особової справи, суд проходить до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.
Встановлено, що ОСОБА_6 засуджена вироком Новокаховського міського суду Херсонської області від 23.03.2021 за ч.2 ст. 185, ст.71 КК України до 5 років позбавлення волі. Відповідно до вироку строк відбування покарання рахувати з 23.03.2021, у строк відбуття засудженою покарання зараховано невідбуте частково покарання за вироком Новокаховського міського суду Херсонської області від 07.08.2019, починаючи з 12.09.2019.
Відповідно до частини 2 статті 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Пунктом 1 частини 3 статті 81 КК України визначено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин.
Таким чином, на момент звернення до суду із клопотанням ОСОБА_6 відбула більше 1/2 строку призначеного судом покарання, тобто формально має право на розгляд питання щодо застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.
Згідно з п.2 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26 квітня 2002 року „Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким”, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
Відповідно до п.17 вказаної постанови Пленуму при розгляді питання про умовно - дострокове звільнення судам слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці і навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, виправно-трудової установи, а також наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Згідно з характеристикою, затвердженою начальником державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)», засуджена ОСОБА_6 згідно ст. 118 КВК України працевлаштована на підприємстві установи в бригаді №31, швачкою, до роботи відноситься добросовісно, поставлені завдання виконує вчасно та якісно. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться добросовісно. За вироком суду має судові витрати в сумі 785,05 грн. Виконавчий лист на адресу установи не надходив.
Судом встановлено, що за період відбування покарання засуджена ОСОБА_6 заохочень за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, встановлених КВК України та правилами внутрішнього трудового розпорядку та вимог безпеки праці не мала; стягнення відсутні.
Разом з тим, відсутність стягнень може свідчити лише про позитивні тенденції у поведінці засудженої, проте не дає підстави вважати, що засуджена сумлінною поведінкою і ставленням до праці довела своє виправлення і до неї може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Згідно з витягом з протоколу №20 від 16.10.2023 засідання комісії державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)» засудженій ОСОБА_6 відмовлено в застосуванні ст.101 КВК України (а.о.с. 192).
Відповідно до витягу з протоколу №20 від 16.10.2023 засідання комісії державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)» засудженій ОСОБА_6 відмовлено в застосуванні ст.82 КК України як особі, що не стала на шлях виправлення (а.о.с. 202).
Згідно з витягом з протоколу №20 від 16.10.2023 засідання комісії державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)» засудженій ОСОБА_6 відмовлено в застосуванні ст.81 КК України як особі, яка не довела свого виправлення (а.о.с. 211).
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що засуджена стала на шлях виправлення, судом не встановлено.
Отже, зазначені обставини не дають підстави вважати, що засуджена сумлінною поведінкою і ставленням до праці довела своє виправлення і до неї може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Повно та всебічно проаналізувавши встановлені обставини, суд приходить до висновку, що засуджена не довела свого виправлення і не заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбуття невідбутої частини покарання.
Керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 537,539 КПК України,-
У задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 7 діб з моменту її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1