65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
"20" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 916/576/24
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Малярчук І.А.,
при секретарі судового засідання Ігнатишеної А.О.,
за участю представників:
заявник: Драган Т.М. - за ордером ВН№1334147 від 14.02.2024,
боржник: ОСОБА_1 - за ордером ВН№1335350 від 19.02.2024,
слухач: ОСОБА_2 - за паспортом № НОМЕР_1 від 27.10.2021,
дослідивши матеріали заяви від 15.02.2024 за вх.№4-4/24 VS AGRAGATI DOO SAD (Kamenjar 5/33 Sediste, Novi Sad 21000 Serbia, реєстраційний номер 21407470) до DEEB BREEZE SHIPPING COMPANY S.A. (адреса: Global Bank Tower, 18th floor, Suite No.1801, 50th Street, Panama City, Republic of Panama, код ЄДРПОУ відсутній) про арешт судна для забезпечення морської вимоги,
15.02.2024 за вх.№4-4/24 до Господарського суду Одеської області надійшла заява VS AGRAGATI DOO SAD до DEEB BREEZE SHIPPING COMPANY S.A., в якій заявник просить суд накласти арешт на судно т/х DEEB BREEZE, IMO №9191577, зареєстрованим власником якого є компанія DEEB BREEZE SHIPPING COMPANY S.A. та яке прямує (знаходиться в) до акваторії Ізмаїльського морського порту (68600, Одеська обл., Ізмаїльський р-н., м. Ізмаїл, вул. Лукі Капікраяна, буд. 4) Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (вулиця Портова, 7, Ізмаїл, Одеська область, 68601), шляхом його затримання та заборони виходу з акваторії Ізмаїльського морського порту Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (вул. Портова, 7, м. Ізмаїл, Одеська обл., 68601) та призначити розгляд заяви про накладення арешту на судно у судовому засіданні.
Так, в обґрунтування заявленого представник VS AGRAGATI DOO SAD зазначає, що має чинну морську вимогу, яка виникла у зв?язку із збитками, завданими DEEB BREEZE SHIPPING COMPANY S.A. в результаті невиконання умов, укладеного між сторонами договору фрахтування судна «DEEB BREEZE» IMO №9191577 від 06.10.2023 для здійснення навантажувальних операцій мінімум 7 300 метричних тон пшениці навалом, порт навантаження - Рені або Ізмаїл, Україна, порт вивантаження - порти Лівії за виключенням портів Mera Brega, Derna та Tobruk.
Заявник відмічає, що 08.11.2023 між VS AGRAGATI DOO SAD (продавець) та компанією GULF GAYRIMENKUL VE DIS TICARET ANONIM SIRKETI Адреса: CUMHURIYET MAH. VATAN CAD. 3K IS MERKEZI NO: A1 ЗEKMEKЦY / ISTANBUL / TЬRKIYE) (покупець) було укладено контракт №08/11/2023-01 щодо купівлі-продажу 7000 метричних тон (+/- 10 %) пшениці навалом українського походження. 31.10.2023 на судно було завантажено 7 408, 55 метричних тон вантажу, на підтвердження чого були видані Коносаменти №1, №2 та №3. Виконуючи умови Договору фрахтування від 06.10.2023, 29.11.2023 Судно прибуло до порту призначення - Тріполі, Лівія. ???01.12.2023 VS AGRAGATI DOO SAD було отримано SWIFT часткової попередньої оплати на 1 000 000, 00 доларів США, однак на банківський рахунок VS AGRAGATI DOO SAD надійшло лише 100 000, 00 доларів США, внаслідок чого VS AGRAGATI DOO SAD було зупинено розвантажувальні операції. Фактично вивантажено було 2 411, 49 метричних тон вантажу. ???29.12.2023 VS AGRAGATI DOO SAD надало інструкції судновласнику стосовно переходу судна в порт Александрія, Єгипет та запропоновано ціну в розмірі 165 000, 00 доларів США за перехід. Судновласник прийняв вказану пропозицію, проте не дотримався зазначених інструкцій з причини ненадання агентом порт кліренс (port clearance) оформлення судна всіма портовими службами, що є підставою для виходу судна з порту. 27.12.2023 між VS AGRAGATI DOO SAD як (продавець) та Silverwood International FZ-LLC (покупець) було укладено Контракт №1221-2023 щодо купівлі-продажу 5 000 метричних тон (+/- 5 %) пшениці навалом українського походження загальною вартістю 1 275 000, 00 доларів США, порт вивантаження - Александрія, Єгипет, проте, внаслідок прострочення терміну подачі судна з вини боржника в строк з 01.01.2024 по 10.01.2024, заявник вимушений був укласти Контракт № 24/01/2024-01 від 24.01.2024 з ціною контракту у розмірі 810 000, 00 доларів США та портом вивантаження - Тріполі, Лівія, що спричинило виникнення збитків. ????
З урахуванням викладеного, заявник стверджує, що сума морської вимоги, яка є збитками, завданими діями боржника складається із суми демереджу, що виникла внаслідок недотримання боржником інструкцій заявника з причини ненадання агентом порту кліренс (port clearance) у розмірі 150 000, 00 доларів США, суми збитків, що виражається у різниці між ціною контракту №1221-2023 від 27.12.2023у розмірі 1275000 дол США та ціною контракту 24/01/2024-01 від 24.01.2024 у розмірі 810000 дол США, яка складає 465 000, 00 доларів США.
Також до морської вимоги заявником віднесено 20% штрафу від загальної ціни товару за контрактом №1221-2023 від 27.12.2023 в розмірі 255 000, 00 доларів США, яку компанія буде вимушена сплатити за вимоги компанії Silverwood International FZ-LLC внаслідок прострочення терміну доставки товару в період 01.01.2024 - 10.01.2024. У зв'язку з цим загальна сума морської вимоги за позицією заявника складає 870 000, 00 доларів США.
За інформацією, наявною у VS AGRAGATI DOO SAD, єдиним майном, належним боржнику, яке знаходиться на території України, є судно «DEEB BREEZE» ІМО 9191577. З огляду на те, що судно прямує до акваторії морського порту Ізмаїл, існує загроза того, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладання арешту на судно «DEEB BREEZE» ІМО 9191577 ускладнить або зробить неможливим виконання рішення уповноваженого Лондонського суду міжнародного арбітражу або іншого домовленого компетентного органу, який є уповноваженим для розгляду спору за даним договором.
На підтвердження прямування судна до акваторії Ізмаїльського морського порту (68600, Одеська обл., Ізмаїльський р-н., м. Ізмаїл, вул. Л. Капікраяна, буд. 4) заявник подав до суду відомості Адміністрації морських портів України, а саме лист Капітана морського порту Ізмаїл від 14.02.2024 за №024/14-06-01-48 на адвокатський запит від 14.02.2024 ОСОБА_3 відносно місцезнаходження судна «DEEB BREEZE» ІМО 9191577, із змісту якого вбачається, що дане судно прямує до акваторії Ізмаїльського морського порту. Станом на 14.02.2024 судно «DEEB BREEZE» прямує транзитом поміж акваторіями пп. Вилкове та Кілія.
Також заявник не вбачає необхідності у зустрічному забезпеченні, оскільки положення ч.3 ст.139 ГПК України не вимагають від заявника подавати відповідні пропозиції щодо зустрічного забезпечення при заявлені до суду такого заходу як арешт судна та відмічає, що забезпечення позову у вигляді арешту морського судна не має доводитись шляхом подання доказів, так як за положеннями п. 3 ч. 3 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову повинна містити лише розмір та суть морської вимоги і в тому числі перевіряти на співмірність заявлених заходів суд не зобов'язаний.
Ухвалою суду від 16.02.2024 призначено заяву VS AGRAGATI DOO SAD від 15.02.2024 за вх.№4-4/24 про арешт судна для забезпечення морської вимоги до розгляду у судовому засіданні на 20.02.2024 о 11:00.
19.02.2024 за вх.№№6665/24,6670/24 від представника DEEB BREEZE SHIPPING COMPANY S.A. надійшли заяви про ознайомлення з матеріалами справи.
19.02.2024 від представника VS AGRAGATI DOO SAD надійшло клопотання за вх.№ 6756/24 про залучення доказів до матеріалів справи.
20.02.2024 за вх.№6972/24 від представника DEEB BREEZE SHIPPING COMPANY S.A. надійшли заперечення на заяву про арешт морського судна, в обґрунтування підставності якого зазначено, що сторонами договору чартеру від 06.10.2023 погоджено здійснення судновласником DEEB BREEZE SHIPPING COMPANY S.A. перевезення вантажу у розмірі мінімум 7 300 тон пшениці з порту Рені або Ізмаїл до одного з портів Лівії. Так, заявник посилається на погодження сторонами зміни порту призначення на порт Александрія, Єгипет, при цьому не надаючи на те доказів. Стверджуючи про порушення судновласником умов договору чартеру від 06.10.2023 року заявник не посилається на положення договору чартеру і не підтверджує доказами недотримання судновласником інструкцій по переходу з Лівії до Єгипту з причини ненадання агентом порт кліренсу, також наявність таких інструкції і обов'язок судновласника їх виконувати заявником не доведено.
Боржник відмічає, що вимоги заявника базуються на різноманітних договорах купівлі-продажу пшениці, укладених ним з іншими компаніями і збитками, які зазнав заявник через несплату вартості товару первісним покупцем у Лівії та з цієї причини необхідністю продажу товару іншому покупцю за нижчою ціною, однак, судновласник не є стороною договорів-купівлі продажу, укладених заявником, і не несе відповідальність за неналежне виконання їх сторонами своїх обов'язків.
Щодо тверджень заявника про те, що ч. 3 ст. 139 ГПК України не вимагає від особи, яка просить накласти арешт на морське судно, надавати суду докази морської вимоги, боржник звертає увагу суду, що ст. 139 ГПК України встановлено вимоги стосовно змісту і форми до усіх заяв про забезпечення позову, включаючи заяви про арешт морського судна і на них поширюються загальні вимоги встановлені ст. 13 ГПК України. Зокрема, даними нормами визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для розгляду заяви і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Отже, за позицією боржника вимоги заявника у розмірі 870 000 дол. США не відносяться до морських вимог, вказаних у ст. 1 Конвенції, оскільки випливають не з договору фрахтування, а з договорів купівлі-продажу товарів, а вимоги щодо порушення судновласником умов договору чартеру від 06.10.2023 є недоведеними. Поряд із цим, боржник звертає увагу суду на те, що наразі судно є завантаженим 7 399.88 тонами пшениці у порту Ізмаїл і готове до відправління, його арешт завдасть величезних збитків як судновласнику у вигляді простою, необхідності сплачувати портові збори під час знаходження під арештом, санкціями пов'язаними з неналежним виконанням договору перевезення, так і продавцю, отримувачу цього вантажу. Тривале перебування судна в порту Ізмаїл під час воєнного стану в Україні несе додаткові ризики пов'язані з вірогідністю пошкодження/знищення як судна, так і вантажу який на ньому знаходиться.
Водночас, у судовому засіданні 20.02.2024 боржник просив суд у разі застосування заходів забезпечення позову застосувати до заявника зустрічне забезпечення, у зв'язку із збитками, які понесе судновласник, розмір яких останній озвучив в сумі 100000 дол США.
Розглянувши матеріали заяви, оцінивши правові позиції сторін, їх мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову чи відмови у її задоволенні, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.
Згідно частини 2 статті 30 ГПК справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває або до якого прямує судно, або порту реєстрації судна.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За положеннями ч.ч.1, 2, 3, 4 ст.137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Заява про забезпечення позову у вигляді арешту на морське судно розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження після її подання без повідомлення особи, яка подала заяву, та особи, яка є відповідальною за морською вимогою. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Якщо на момент постановлення ухвали про арешт судна позов по суті морської вимоги до особи, яка є відповідальною за морською вимогою, не поданий, в ухвалі про арешт судна суд зазначає строк, протягом якого особа, що подала заяву про арешт морського судна, зобов'язана подати такий позов та надати відповідне підтвердження суду (ч.ч.1, 2, 3, 5, 6 ст.140 ГПК України).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.20 Кодексу торговельного мореплавства України судновласником у цьому Кодексі визнається юридична або фізична особа, яка експлуатує судно від свого імені, незалежно від того, чи є вона власником судна, чи використовує на інших законних підставах. Власником судна є суб'єкт права власності або особа, яка здійснює відносно закріпленого за нею судна права, до яких застосовуються правила про право власності.
Судно може бути арештоване чи звільнене з-під арешту тільки за рішенням суду, господарського суду або голови Морської арбітражної комісії. Арешт судна означає будь-яке затримання судна або обмеження в його пересуванні, що здійснюються для забезпечення морських вимог, зазначених у статті 42 цього Кодексу, під час перебування судна в морському порту України (ч.ч.1, 2 ст.41 КТМ України).
Положення ч.1 ст.42 КТМ України визначають, що судно може бути арештоване тільки на морські вимоги. Морська вимога - це вимога, що виникає з права власності та інших майнових прав на судно, будівництво судна, управління, експлуатацію або комерційне використання судна, заставу судна чи здійснення заходів, пов'язаних з рятуванням судна, а саме вимога у зв'язку з: заподіянням шкоди в результаті втрати або пошкодження майна у зв'язку з експлуатацією судна; заподіянням шкоди в результаті позбавлення життя або ушкодження здоров'я на суші або на воді у прямому зв'язку з експлуатацією судна; заподіянням шкоди навколишньому природному середовищу; винагородою, що належить за здійснення рятувальних заходів або виконання вимог будь-яких договорів про рятування; компенсацією та іншими сумами, що належать за усунення або спробу усунення загрози заподіяння шкоди, за вжиття запобіжних заходів чи здійснення аналогічних операцій; підняттям, віддаленням або знищенням судна, що стало уламками, чи його вантажу та викликаними цим витратами; будь-яким договором використання або фрахтування судна; будь-яким договором перевезення вантажу або пасажирів на судні; втратою чи пошкодженням вантажу, включаючи багаж, під час перевезення або у зв'язку з ним; загальною аварією; лоцманським проведенням та сплатою лоцманських зборів; буксируванням; постачанням продуктів харчування, матеріалів, палива, запасів, обладнання, включаючи контейнери, для експлуатації судна або утримання його; будівництвом, ремонтом, перебудовою або переобладнанням судна; зборами в порту, каналі та інших судноплавних водах, а також у доці; заробітною платою та іншими коштами, що належать капітану, членам командного складу та іншим членам екіпажу у зв'язку з виконанням ними своїх службових обов'язків на борту судна, включаючи витрати на репатріацію і внески за соціальним страхуванням, що сплачуються від їх імені; дисбурсменськими витратами, які здійснюються щодо судна капітаном, власником, фрахтувальником або агентом; страховою премією, включаючи внески за взаємне страхування, що сплачуються стосовно судна його власником або фрахтувальником за бербоут-чартером; будь-якою комісійною, брокерською або агентською винагородою, що сплачується стосовно судна його власником або фрахтувальником за бербоут-чартером; будь-яким спором про право власності на судно або володіння ним; будь-яким спором між двома або кількома власниками судна щодо використання судна і розподілу прибутку; заставою судна; будь-яким спором, що виникає з договору купівлі-продажу судна.
За положеннями п.1 ч.1 ст.1 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952року, ратифікованої згідно Закону України "Про приєднання України до Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна" №3702-VI від 07.09.2011р. „морська вимога” означає вимогу, що виникає на підставі одного чи більше із зазначених нижче пунктів: збитку, завданого будь-яким судном у результаті зіткнення або в інший спосіб; загибелі людей або тілесного ушкодження, що заподіяні будь-яким судном або пов'язані з його експлуатацією; рятування судна або вантажу; договору, що стосується використання або здачі будь-якого судна в наймання за договором про фрахтування або інакше; договору, що стосується перевезення вантажів будь-яким судном за договором про фрахтування або інакше; втрати вантажу або шкоди, завданої вантажу, в тому числі багажу, який перевозиться будь-яким судном; загальної аварії; морської позики; буксирування; лоцманства; поставок товарів або матеріалів, що здійснюються для судна з метою його експлуатації або технічного обслуговування, незалежно від того, де ці поставки здійснюються; будування, ремонту або спорядження судна чи докових зборів; заробітної плати капітанів, офіцерів чи екіпажу; витрат капітана, у тому числі витрат вантажовідправників, фрахтувальників чи агентів, що здійснені за дорученням судна або його власника; спорів, що стосуються права власності на морське судно; спорів між співвласниками будь-якого судна стосовно права власності на це судно, його експлуатації або доходів від його експлуатації; іпотеки або морської застави будь-якого судна.
Згідно ст.2 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952року судно, яке ходить під прапором однієї з Договірних Держав, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав лише стосовно морської вимоги й жодної іншої, але ніщо в цій Конвенції не може розглядатися як розширення чи обмеження прав і повноважень, якими наділені уряди чи їхні установи, органи державної влади чи портові або докові власті згідно з їхніми чинними внутрішніми законами або правилами щодо арешту, затримання або іншого способу перешкоджання відходу суден, які перебувають у межах їхньої юрисдикції.
З урахуванням положень пункту 4 цієї статті й статті 10, позивач може накласти арешт або на конкретне судно, щодо якого виникла морська вимога, або на будь-яке інше судно, власником якого є особа, яка була в момент виникнення морської вимоги власником конкретного судна, навіть якщо заарештоване судно готове до відплиття, але жодне судно, за винятком окремого судна, щодо якого виникла морська вимога, не може бути заарештоване стосовно будь-якої з морських вимог, перелічених у підпунктах "o", "p" або "q" пункту 1 статті 1. Судно не заарештовують, і застава або інший вид забезпечення не надаються більше одного разу в межах однієї чи більше юрисдикцій будь-якої з Договірних Держав за однією й тією самою морською вимогою одного й того самого позивача та, якщо судно було заарештовано в межах однієї з юрисдикцій чи були надані в межах такої юрисдикції застава або інший вид забезпечення для зняття арешту або з метою уникнення можливого арешту, то будь-який наступний арешт цього судна чи будь-якого судна, що належить тому самому власникові, за тією самою морською вимогою того самого позивача буде відмінений, а судно буде звільнене судом чи будь-яким іншим відповідним судовим органом цієї держави, якщо тільки позивач не переконає суд чи інший відповідний судовий орган, що гарантія чи інше забезпечення були остаточно зняті до накладення наступного арешту або що є інша достатня підстава для залишення арешту чинним. Якщо у випадку договору оренди судна з передачею володіння фрахтувальнику фрахтувальник, а не зареєстрований власник несе відповідальність щодо морської вимоги, яка стосується цього судна, позивач може накласти арешт на таке судно чи на будь-яке інше судно, що належить такому фрахтувальникові, з дотриманням положень цієї Конвенції, але жодне інше судно, що належить зареєстрованому власникові, не може бути піддано арештові у зв'язку з такими морськими вимогами. Положення цього пункту застосовуються до будь-якого випадку, коли особа, яка не є зареєстрованим власником судна, є відповідальною щодо морської вимоги, яка стосується цього судна (ч.ч.1, 3, 4 ст.3 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952року).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).
Отже, суд встановив, що 06.10.2023 між DEEB BREEZE SHIPPING COMPANY S.A. (головний власник) та VS AGRAGATI DOO SAD (фрахтувальник) було укладено договір фрахтування. Судно - DEEB BREEZE. Завантаження - порт Рені або Ізмаїл, Україна. Розвантаження - один порт Лівії за розсудом фрахтувальника. Умовами контракту встановлено наступне. Сплата фрахту - фрахт оплачується на 100% мінус зв?язок тільки без 3 банківських днів після s/r b(s)/1 із позначкою «чисто на борту» та «Фрахт оплачується відповідно до с/р» або у варіанті фрахтувальника «фрахт передплачений». Власники повинні надати належним чином підписаний/завірений печаткою фрахт-фактуру на фірмовому бланку компанії з листом авторизації (у разі необхідності, якщо інша компанія вказана як бенефіціар акту), разом із усіма документами, які вимагає банк для здійснення платежу. Усі затримки в цьому відношенні є виключно власною відповідальність. Власники повинні видати оригінали коносаментів максимум через 1 годину після отримання повної початкової суми на банківський рахунок, призначений власником. Фрахт вважається заробленим під час завантаження, без знижки та без повернення вантажу та/або втраченого або невтраченого вантажу. Агенти в порту(ах) завантаження (якщо не надійшло зустрічне замовлення) - агенти фрахтувальників - іас повинен відповідати офіційним портовим тарифам Агенти в порту(ах) вивантаження (якщо не надано зустрічне замовлення) - агенти фрахтувальників - іас повинен відповідати офіційним портовим тарифам. Комісія - 2,5% від фрахту/демереджу/детеншену до Selena Shipping, яку сплачує Фрахтувальник. Пересадка: будь-які витрати на пересадку між причалами покладаються на рахунок Фрахтувальника, навіть що це наказано адміністрацією порту, і час не зараховується, якщо це наказано Власником, те саме покладається, на рахунок Власника, а стоянка не зараховується в жодному разі Перенесення з якірної стоянки на вантажно-розвантажувальний причал здійснюється за час і кошти власника, навіть якщо судно знаходиться на простої. Якщо фрахтувальники не отримують оплату за вантаж, вони можуть наказати власникам не давати зразки, не вивантажувати вантаж і не доставляти документи одержувачам і агенту до подальших інструкцій. У цьому випадку час зараховується як сталійний час. Будь-який диферент, який вимагається понад грейфером, здійснюється за рахунок і час власника. Якщо цього вимагають вантажовідправники/вантажоодержувачі, судно повинно деформуватися вздовж причалу за час і кошти власника. Власники повинні надати все обладнання та екіпаж, як на борту, щоб полегшити операції навантаження/розвантаження. Якщо причалювання, завантаження, розвантаження перешкоджає або римується внаслідок будь-якого виробничого конфлікту, що випливає з умов найму екіпажу, будь-який час, потрачений через це, не зараховується під час такого запобігання або затримки та Власники відшкодовують фрахтувальникам/вантажовідправникам/одержувачам будь-які доведені збитки та/або безпосередньо пов?язані з цим витрати. Сталійний час у порту розвантаження рахується до завершення розвантаження. Час, витрачений на причалювання/відшвартування, лоцманське проведення, перестановку (якщо вимагається капітаном/власником), баластування/дебаластування, відкриття/закриття люків, огляд осадки, у будь-який час за запитом капітана/екіпажу (якщо спричинено переривання вантажних операцій) виключається зі сталійного часу демереджу, погані погодні умови виключаються зі сталійного часу.
08.11.2023 між VS AGRAGATI DOO SAD (продавець) та компанією GULF GAYRIMENKUL VE DIS TICARET ANONIM SIRKETI Адреса: CUMHURIYET MAH. VATAN CAD. 3K IS MERKEZI NO: A1 ЗEKMEKЦY / ISTANBUL / TЬRKIYE) (покупець) було укладено контракт №08/11/2023-01 щодо купівлі-продажу 7000 метричних тон (+/- 10 %) пшениці навалом українського походження, урожай 2023 року. Ціна: 260,00 доларів США за метричну тонну, CIFFO (за винятком вартості, страхування, фрахту) відповідно до Інкотермс 2000), порт Аль-Хумс, Лівія. Судновий агент у порту розвантаження призначається покупцями.
У справі наявні електронні листи від 29.12.2024 та від 02.01.2024 відправлені MTransitLine (менеджер VS AGRAGATI DOO SAD) ОСОБА_4 , який як судом було встановлено в судовому засіданні 20.02.2024 є брокером компанії DEEB BREEZE, із змісту яких вбачається: “вчора і сьогодні ми ще раз намагалися вирішити проблему з одержувачем вантажу в порту Тріполі. На жаль, після неодноразових переговорів ми не змогли знайти рішення та отримати оплату за товар. З моменту прибуття в порт розвантаження ми отримали лише 100 000 доларів США із 1 920 000 доларів США, які мали бути виплачені перед розвантаженням судна. Повідомляємо, що ми вже оплатили 200 000 доларів США за демередж. У зв'язку з цим ми просимо вас продовжити шлях до порту Александрії, Єгипет. Ми отримали вашу пропозицію щодо вартості переходу в розмірі 165 000 доларів США, зі свого боку дуже хотіли б, щоб ви зрозуміли нашу ситуацію та надали максимально можливу знижку для цього переходу. Просимо врахувати, що з нашого боку в ситуаціях, коли все залежало виключно від нас, ми діяли максимально оперативно (прискорили норми навантаження, вирішили питання з чергами на виїзді з Сулінського каналу). Верніться, будь ласка, з відповіддю про можливе зниження ціни та початок переходу в Александрію, Єгипет. Із листування між ОСОБА_5 , який із пояснень сторін наданих у судовому засіданні є брокером заявника та ОСОБА_6 свідчить про наявність обговорення про оплату за поставлений товар”.
Так, у судовому засіданні 20.02.2024 представник VS AGRAGATI DOO SAD посилається на дане листування, як на додаткову угоду до договору від 06.10.2023, яку прийняв судновласник до виконання, яка підтверджує зміну порту вивантаження вантажу на Александрію, Єгипет та строків переходу з 01.01.2024 по 10.01.2024. Як стверджує заявник, внаслідок подальшого недотримання DEEB BREEZE SHIPPING COMPANY S.A. погоджених інструкцій, неподання судна до порту Александрія, Єгипет спричинено збитки фрахтувальнику - VS AGRAGATI DOO SAD загалом на суму 870000 дол США, які є морською вимогою.
Наразі, дослідивши вищезазначене листування між сторонами від 29.12.2024 та від 02.01.2024 не вбачається доказів прийняття судновласником викладеної в них пропозиції щодо прямування судна до порту Александрія, Єгипет в строк з 01.01.2024 по 10.01.2024 та суд не оцінює їх як укладення додаткової угоди до договору чартеру від 06.10.2023 в простій письмовій формі шляхом обміну листами. Також, суд не взмозі встановити саме з листів до якого саме контракту мають відношення дані інструкції. Звідси, на думку суду, заявником не доведено належними, допустимиим доказами та необґрунтовано обставини стосовно існування між сторонами додаткової угоди про зміну маршруту переходу судна та періоду прибуття судна до порту Алескандрія, Єгипет, а відповідно і спричинення збитків за цієї підстави.
Також, 27.12.2023 заявником подано до заяви контракт №1221-2023, укладений між VS AGRAGATI DOO SAD як (продавець) та Silverwood International FZ-LLC (покупець) щодо купівлі-продажу 5 000 метричних тон (+/- 5%) пшениці навалом українського походження загальною вартістю 1 275 000, 00 доларів США, порт вивантаження - Александрія, Єгипет, ціна 255 дол США за метричну тону, DAP, Александрія, Єгипет та ноту покупця (повідомлення про невиконання зобов'язань) від 16.01.2024 про невиконання зобов'язань VS AGRAGATI DOO SAD за укладеним контрактом №1221-2023 від 27.12.2023, повернення з цього приводу сторін в попередній стан.
Подалі, як вбачається із матеріалів заяви, 24.01.2024 між VS AGRAGATI DOO SAD як (продавець) та SIMPLY FOODS LIMITED (покупець) було укладено в простій письмовій формі Контракт №24/01/2024-01 від 24.01.2024 щодо купівлі-продажу приблизно 5 000,550 метричних тон пшениці продовольчої українського походження, оптом, врожай 2023 року. Завантаження: на день підписання цього контракту судно вже знаходиться в порту Тріполі, Лівія. Ціна: 810 000 дол США за весь вантаж на борту.
Підтвердженням наявності збитків за позицією заявника є: рахунок №111DD-DB/2023 від 24.01.2024 на сплату демерджу за договором фрахтування від 06.10.2023, надісланий MED SEA MARITIME DENIZ ACENTELIGI LTD. STI. до SIMPLY FOODS LIMITED INC на суму 150000 дол США; рахунок №111DD-DB/2023 від 29.12.2023 на сплату демерджу за договором фрахтування від 06.10.2023 надісланий MED SEA MARITIME DENIZ ACENTELIGI LTD. STI. до TENTAKLI FZ-LLC, на суму 200000 дол США; рахунок від 29.12.2023 на сплату демерджу; swift-переказ від 29.12.2023, особа, яка авторизує ОСОБА_7 , отримувач MED SEA MARITIME DENIZ ACENTELIGI LTD. STI., призначення платежу - оплата фрахту за рахунком 111D DB 2023 DD від 29.12.2023, сума платежу 200000 дол США; swift-переказ від 24.01.2024, платник - SIMPLY FOODS LIMITED INC, отримувач - MED SEA MARITIME DENIZ ACENTELIGI LTD. STI., призначення платежу - морський фрахт, сума платежу 150000 дол США; swift-переказ від 29.01.2024, платник - SIMPLY FOODS LIMITED INC, отримувач - VS AGRAGATI DOO SAD, часткова оплата - рахунок №2/2023 від 24.01.2024, сума платежу 330000 дол США за імпорт пшениці.
Із наданих суду даних рахунків та swift-переказів не вбачається їх співставлення, зокрема, призначення платежів за яким були виставлені рахунки та здійснення таких платежів та є незрозумілими на яких підставах дані рахунки, платежі провадились безпосередньо SIMPLY FOODS LIMITED INC, відповідно до якої домовленості, чому оплати 200000 дол США та 150000 дол США здійснювались останнім за фрахт судна та підставність за такої умови визначення заявником їх, як сплачений ним демередж, спричинений невиконанням судновласником інструкцій по відходу судна із Лівії. При цьому, за умови сплати SIMPLY FOODS LIMITED INC заявнику лише 330000 дол США за імпорт пшениці та проведення останнім виконання контракту №24/01/2024-01 від 24.01.2024, викладеного в простій письмовій формі, суд невзмозі встановити фактичність виконання даного контракту, хоч із пояснень сторін в судовому засіданні 20.02.2024 слідує про вивантаження товару саме в порту Тріполі, Лівія. Відтак, вказане унеможливлює встановлення судом доведеності обставин за заявою VS AGRAGATI DOO SAD про забезпечення позову щодо наявності морської вимоги.
Також, заявник включає в суму збитків 20% штрафу обраховану із загальної ціни контракту №1221-2023 від 27.12.2023, яку заявник вимушений буде сплатити на вимогу компанії Silverwood International FZ-LLC внаслідок прострочення терміну доставки з 01.01.2024-10.01.2024. Наразі, матеріали справи не містять доказів сплати даної суми штрафу у розмірі 250000 дол США, відсутність якої у судовому засіданні 20.02.2024 представником VS AGRAGATI DOO SAD підтверджено, як і не містять вимоги Silverwood International FZ-LLC про таку оплату, а отже є лише припущеннями заявника щодо можливих санкцій та збитків з цього приводу. Нотаріально засвідчений переклад на українську мову Контракту №1221-2023 від 27.12.2023 не передбачає умову щодо сплати штрафу у розмірі 20% від загальної ціни товарів за контрактом у разі прострочення терміну доставки, така умова наявна у версії контракту на англійській мові.
Враховуючи вищевстановлене та проаналізовані судом обставини, доводи заявника щодо суми збитків у розмірі 465000 дол США, що є різницею між контрактом №1221-2023 від 27.12.2023 та контрактом №24/01/2024-01 від 24.01.2024, 250000 дол США штрафу, 150000 дол США сплаченого демереджу, у зв'язку із не підтвердженням спричинення таких збитків внаслідок дій судновласника DEEB BREEZE SHIPPING COMPANY S.A., є неспроможними та не свідчать про їх реальність та заподіюваність боржником, а отже є підставою для відмови судом у вжитті заходів по забезпеченню позову, шляхом арешту морського судна.
Водночас є неналежним посилання заявника про непередбачуваність ГПК доведення фактичними доказами морської вимоги, а необхідність відзначення згідно п. 3 ч. 3 ст. 139 ГПК України в заяві про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна лише розміру та суті морської вимоги, що є підставою для арешту судна, оскільки підставність морської вимоги її розмір та суть саме й може та має бути доведена фактичними доказами з врахуванням принципів господарського судочинства, балансу інтересів сторін та всіх обставин щодо їх існування.
За таких умов, оскільки заявником суду не підтверджено та не обґрунтовано наявність морської вимоги до DEEB BREEZE SHIPPING COMPANY S.A., не підлягає судом задоволенню заява від 15.02.2024 за вх.№4-4/24 VS AGRAGATI DOO SAD (Kamenjar 5/33 Sediste, Novi Sad 21000 Serbia, реєстраційний номер 21407470) до DEEB BREEZE SHIPPING COMPANY S.A. (адреса: Global Bank Tower, 18th floor, Suite No.1801, 50th Street, Panama City, Republic of Panama, код ЄДРПОУ відсутній) про арешт судна для забезпечення морської вимоги.
Керуючись ст.136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні заяви від 15.02.2024 за вх.№4-4/24 VS AGRAGATI DOO SAD (Kamenjar 5/33 Sediste, Novi Sad 21000 Serbia, реєстраційний номер 21407470) до DEEB BREEZE SHIPPING COMPANY S.A. (адреса: Global Bank Tower, 18th floor, Suite No.1801, 50th Street, Panama City, Republic of Panama, код ЄДРПОУ відсутній) про арешт судна для забезпечення морської вимоги.
2. У відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили 20.02.2024 та згідно ч.2 ст.254, п.4 ч.1 ст.255 ГПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її винесення.
3. Повну ухвалу складено 21.02.2024.
Суддя І.А. Малярчук