ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.02.2024Справа № 910/16235/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС"
до Приватного акціонерного товариства "Європейський Страховий Альянс"
про стягнення 7 846,37 грн
До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (далі - позивач, Компанія) з позовом до Приватного акціонерного товариства "Європейський Страховий Альянс" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення 7 846,37 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як страховик винної в дорожньо-транспортній пригоді (далі - ДТП) особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) не відшкодував позивачу шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.
Ухвалою від 25.10.2023 залишено позовну заяву без руху та встановлено строк для усунення недоліків.
06.11.2023 та у подальшому 13.11.2023 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 судом відкрито провадження у справі № 910/16235/23, призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, а також встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій.
Крім того, вказаною ухвалою витребувано у Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) відомості станом на 06.06.2023 щодо полісу № 213232015, а саме: якою страховою компанією виданий даний поліс; строк його дії; тип полісу; який транспортний засіб застраховано; розміри лімітів відповідальності, розмір франшизи.
23.11.2023 від МТСБУ надійшла інформація, витребувана ухвалою суду від 15.11.2023, станом на 06.06.2023 щодо полісу № 213232015: даний поліс видано Товариством; строк його дії - з 05.02.2023 по 04.02.2024; застраховано транспортний засіб - "Volkswagen Crafter", державний номерний знак НОМЕР_1 ; розміри лімітів відповідальності - за шкоду життю та здоров'ю 320 000 грн, а за шкоду майну 160 000 грн; розмір франшизи - 0 грн.
Ухвала суду від 15.11.2023 була надіслана відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03039, м. Київ, пр. Науки, буд. 3), що підтверджується відміткою канцелярії суду на звороті такої ухвали.
Товариство отримало копію ухвали суду 20.11.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600061336637.
За таких обставин суд дійшов висновку про повідомлення належним чином відповідача про розгляд справи.
Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно з частиною другою статті 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частиною третьою статті 252 ГПК України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 (із подальшими змінами, внесеними Указами Президента України, які затверджені відповідними Законами України), затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та продовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Києві у Господарському суді міста Києва встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.
Справу розглянуто у розумні строки, враховуючи вищевказані обставини та факти.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
16.12.2022 Компанією (страховик) та Спільним українсько-іспанським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Сперко Україна» [далі - Підприємство] (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №0349Га2в (далі - Договір), предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом "Volkswagen", державний номерний знак НОМЕР_2 .
06.06.2023 о 17:50 год у місті Вишневе по вулиці Першотравнева, 23, сталась ДТП, за участю транспортного засобу "Volkswagen Crafter", державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , та "Volkswagen", державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , в результаті якої застрахований транспортний засіб «Volkswagen», отримав механічні пошкодження, що підтверджується повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол) від 06.06.2023.
Відповідно до вказаного вище Європротоколу ОСОБА_1 визнав свою провину (графа № 14 «Мої зауваження») та зазначив, що під час заїзду на місце стоянки здійснив зіткнення з транспортним засобом «Volkswagen», який перебував на стоянці.
30.06.2023 страхувальник звернувся до позивача з заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу.
На підставі страхового акта від 14.07.2023 № ARX3742653 позивачем розраховано страхове відшкодування в розмірі 7 846,37 грн на підставі рахунку-фактури ФОП Рафальської В.О. на суму 7 846,37 грн.
Вказана сума на виконання умов Договору сплачена позивачем, що підтверджується платіжним дорученням від 17.07.2023 № 986616 на суму 7 846,37 грн.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП застрахована у відповідача за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ЕР № 213232015.
04.09.2023 (підтверджується копією фіскального чеку та копією реєстру листів (рекомендованих) на відправку) позивач звернувся до відповідача з заявою про регресні вимоги від 31.08.2023 № 6202 АРКС у розмірі 7 846,37 грн.
Відповідачем страхове відшкодування не виплачено, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування.
Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
За змістом положень частини першої статті 355 Господарського кодексу України об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.
З набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" від 17.02.2011, яким внесено зміни та доповнення до Закону, учасникам дорожнього руху було надано право при скоєнні дорожньо-транспортної пригоди за наявності встановлених пунктом 33.2 статті 33 Закону обставин спільно складати повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду ("європротокол") без інформування відповідного підрозділу МВС України про її настання.
Відповідно до абзацу третього пункту 2.11 Правил дорожнього руху, що кореспондуються з пунктом 33.2 статті 33 Закону, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за умови досягнення згоди водіїв таких транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі складення такими водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка. У такому випадку водії згаданих транспортних засобів після складення ними зазначеного в цьому пункті повідомлення звільняються від обов'язків, передбачених підпунктами "д" - "є" пункту 2.10 цих Правил.
На виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування", Моторним (транспортним) страховим бюро України встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено протоколом Президії МТСБУ від 11.08.2011 № 274/2011 інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (далі - Інструкція).
Відповідно до Інструкції в Європротоколі зазначаються, зокрема, фактична дата, час та місце настання ДТП, інформація про страхувальника згідно з даними полісу та інше. Виправлення у повідомленні категорично забороняються, та замість зіпсованого бланку заповнюється інший.
За приписами статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Як вбачається з Європротоколу (повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду) від 06.06.2023, він заповнений обома учасниками ДТП у відповідних частинах, наведено інформацію про транспортні засоби, дату, час та місце ДТП, визначені обставини ДТП.
Встановлюючи вищевикладені фактичні обставини справи, судом була взята до уваги правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 10.07.2018 у справі № 905/2970/16, згідно з якою вирішуючи спір, пов'язаний з відшкодуванням шкоди, завданої взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки, зокрема, зіткненням транспортних засобів, слід виходити з того, що у цьому випадку шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто з урахуванням принципу вини. Крім застосування принципу вини, при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. Питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справи, у тому числі матеріалів слідчих органів, що узгоджується із правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
При цьому непритягнення водіїв до адміністративної (кримінальної) відповідальності за порушення правил дорожнього руху не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в ДТП може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами (правова позиція, викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 927/623/18).
Відповідно до статті 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень.
Згідно зі пунктом 36.1 статті 36 Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.
Відповідно до пункту 1 розпорядження від 17.11.2011 № 698 "Про затвердження максимальних розмірів страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС України", затвердженого Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України та яке було чинне станом на момент настання дорожньо-транспортної пригоди та виплати страхового відшкодування, розміри страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників правоохоронних органів з 01.02.2016 встановлено в розмірі 50 000 грн.
Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.
Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків (пункт 36.4 статті 36 Закону).
Відповідно до пункту 13.2 статті 13 Закону при визначенні розміру страхового відшкодування розмір збитків, заподіяних майну кожного потерпілого, зменшується на суму франшизи, яка визначена у договорі страхування.
Як вбачається з даних МТСБУ, цивільно-правова відповідальність винного у скоєнні ДТП, який визнав свою провину в Європротоколі, відповідно до полісу ЕР № 213232015 станом на ДТП застрахована відповідачем у даній справі, розміри лімітів відповідальності - за шкоду життю та здоров'ю 320 000 грн, а за шкоду майну 160 000 грн, розмір франшизи - 0 грн.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
В силу приписів частини першої статті 74 ГПК України відповідач повинен довести ті, обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень, чого у даному випадку зроблено не було.
Отже, на підставі вищезазначених норм чинного законодавства та у зв'язку з укладенням полісу ЕР №213232015, відповідно до якого відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну третім особам внаслідок експлуатації автомобіля марки "Volkswagen Crafter", державний номерний знак НОМЕР_1 , позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п. 29).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
При цьому, суд зазначає, що іншим доводам оцінка судом не надається, адже вони не спростовують встановлених судом обставин та не впливають на результат прийнятого рішення.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову.
За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Європейський Страховий Альянс" (03039, м. Київ, пр. Науки, буд. 3, код 19411125) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; адреса для листування: 01054, м. Київ, вул. Леонтовича, 9, корп. 1, оф. 301, код 20474912) 7 846 (сім тисяч вісімсот сорок шість) грн 37 коп. страхового відшкодування та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 21.02.2024.
Суддя О.Г. Удалова