ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.02.2024Справа № 910/18459/23
За позовом Акціонерного товариства "Страхова компанія "Інго"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес"
про стягнення 7642,65 грн
Суддя Усатенко І.В.
Представники сторін не викликались
Акціонерне товариство "Страхова компанія "Інго" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес" про відшкодування матеріальної шкоди 7642,65 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем в силу положень ст.27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Оскільки відповідальність власника транспортного засобу, водієм якого скоєно дорожньо-транспортну пригоду, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 відкрито провадження у справі № 910/18459/23 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
08.01.2024 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив, в якому він проти позову заперечує з посиланням на ті обставини, що він не мав можливості оглянути пошкоджений транспортний засіб, в зв'язку з його відновленням, а тому не може визначити розмір матеріального збитку. На думку відповідача, позивачем не доведено вартість відновлювального ремонту, яку він просить стягнути з відповідача.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
З постанови Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 23.11.2021 у справі № 203/4224/21 вбачається, що водій ОСОБА_1 24 вересня 2021 року о 07.50 годині в м. Дніпрі по вул. Л. Стромцова, 25/1, керуючи транспортним засобом Ford Mondeo, державний номер НОМЕР_1 , не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу при виникненні перешкоди у виді транспортного засобу, а саме Renault Logan, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 та здійснив зіткнення. У результаті ДТП обидва отримали механічні пошкодження та матеріальні збитки. Вказаними діями водія ОСОБА_1 було порушено п. 12.3 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП. У судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив викладені в протоколі обставини та вину у скоєному визнав повністю. Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначив, що зіткнення сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху, в результаті чого їхнім авто завдані механічні пошкодження.
Даною постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.
З постанови Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 23.11.2021 у справі № 203/4230/21 вбачається, що 24.09.2021 о 07-50 год. водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Renault Logan н.з. НОМЕР_2 на вул. Л.Стромцова, 25/1 в м. Дніпро, виїжджаючи з прилеглої території заднім ходом не надав дорогу та не звернувся за допомогою до інших осіб, здійснив зіткнення з автомобілем Ford Mondeo н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. За вказаним фактом стосовно водія ОСОБА_2 було складено протокол серії ААБ №109470 від 24.09.2021 року про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП за фактом порушення вимог п.10.2, 10.9 ПДР України. Під час розгляду справи в суді ОСОБА_2 пояснив, що дійсно 24.09.2021 о 07-50 год. керував транспортним засобом Renault Logan н.з. НОМЕР_2 на вул. Л.Стромцова, 25/1 в м. Дніпро, але ж правил дорожнього руху не порушував. Перевіряючи вказані доводи ОСОБА_2 , поясненнями в судовому засіданні ОСОБА_1 технічної можливості за певних умов запобігти створенню аварійної обстановки, суд вважає, що вказане не спростовує вини самого ОСОБА_2 у вчиненні ДТП, оскільки даними, зафіксованими в протоколі про адміністративне правопорушення від 24.09.2021, схемі місця ДТП, що свідчить про невідповідність його дій вимогам п.10.2, 10.9 ПДР України та останні знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з наслідками у вигляді ДТП.
Даною постановою суду ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль "Renault Logan ", д.р.н. НОМЕР_2 .
Пошкоджений автомобіль застрахований Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (страхувальник) у Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" на підставі генеральної угоди добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності водія та пасажирів від нещасних випадків № 250598470.14 від 25.12.2014.
Відповідно до акту надання послуг № 128 від 18.11.2021 виконавця ТОВ "Грінс-Д", вартість відновлювального ремонту автомобіля "Renault Logan", д.р.н. НОМЕР_2 становить 27885,31 грн. Зазначена вартість ремонту також підтверджується ремонтною калькуляцією № KOR530921 від 04.10.2021.
Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно п. 3 статті 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладанням договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
В ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
За страховим випадком позивачем складено страховий акт № 4508303 від 07.12.2021 на суму 17885,31 грн (сума згідно акту надання послуг 27885,31- франшиза 10000,00), а також розраховано суму страхового відшкодування.
Вказаним страховим актом позивачем визнано подію страховою та вирішено виплатити страхове відшкодування в розмірі 17885,31 грн (35.127,74 грн - 1.662,50 грн франшиза).
Матеріали справи свідчать, що кошти в розмірі 17885,31 грн були перераховані страховиком (позивачем) на рахунок страхувальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" згідно платіжного доручення № 25168 від 17.12.2021. При цьому страхувальник за ремонт автомобіля виплатив на рахунок СТО всю суму, визначену у акті надання послуг, що підтверджується платіжним дорученням № 70515 від 18.11.2021 на суму 27885,31 грн.
Цивільна відповідальність власника автомобіля марки "Ford", д.р.н. НОМЕР_3 відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/2136983 застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Юнівес".
Відповідно до умов договору (полісу) № АР/2136983 ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну визначено в розмірі 130000,00 грн та розмір франшизи встановлено в сумі 2600,00 грн.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 17885,31 грн право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ""Ford", д.р.н. НОМЕР_3 , застрахована у відповідача згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/2136983, то відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаними водіями власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача.
В матеріалах справи наявна претензія № 4263535 від 09.06.2022 адресована відповідачу на виплату страхового відшкодування в розмірі 17885,31 грн.
Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: - у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; - у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Дану претензію відповідач отримав, що ним не заперечується у відзиві. Крім того, він у листі від 16.09.2022 № 22/09/16-04 надав відповідь, в якій зазначив про безпідставність вимог, оскільки, позивачем не надано належних доказів в підтвердження заявленої до сплати суми.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.
Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким законом, зокрема, є норми ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.
Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.
Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв'язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.
Якщо дії третьої особи, якими страхувальнику спричинені збитки, є страховим випадком, то у такого потерпілого (страхувальника за договором страхування) є дві можливості відшкодування шкоди: за рахунок безпосереднього заподіювача шкоди; за рахунок страховика шляхом отримання страхового відшкодування. Право вибору належить самому потерпілому.
Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. При суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого.
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі є суброгацією.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Разом з цим, відповідно до ч. 3 п. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
До таких обставин може бути віднесено ступінь вини кожного завдавача, їх матеріальне становище, часткове відшкодування шкоди в добровільному порядку тощо.
Кіровським районним судом м. Дніпропетровська при розгляді справ № 203/4224/21 та № 203/4230/21 визнано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
З огляду на те, що обох водіїв визнано винними у вчиненні правопорушення, за яке передбачена відповідальність за однією нормою, тому ступінь вини кожного з них визначається у рівних частках.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003, далі - Методика).
Відповідно до п. 8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу складників КТЗ визначається за наступною формулою:
Сврз=Ср+см+Сс х(1-Ез), де:
Сврз - вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу
Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт
См - вартість необхідних для ремонту матеріалів
Сс - вартість складників, що підлягають заміні під час ремонту.
Відповідно до пункту 8.3. Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.
Згідно з п. 7.38 Методики коефіцієнт фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів; 5 років - для мототехніки.
Суд відзначає, що рік випуску автомобіля "Renault Logan ", д.р.н. НОМЕР_2 - 2021. ДТП мало місце у 2021 році, а тому суд не вбачає підстав для застосування коефіцієнту фізичного зносу для визначення вартості його відновлювального ремонту. Крім того, позивачем було здійснено виплату без урахування коефіцієнту, а отже заперечення відповідача, що розмір коефіцієнту фізичного зносу був визначений позивачем на підставі не належних доказів, судом не приймається до уваги, оскільки, він не підлягає застосуванню.
З вказаного акту вбачається, що вартість ремонтно-відновлювальних робіт склала 27885,31 грн. Натомість, позивач сплатив вартість відновлювального ремонту у сумі 17885,31 грн за вирахуванням обов'язкової франшизи 10000,00 грн. При виплаті страхового відшкодування коефіцієнт фізичного зносу до визначеної СТО суми відновлювального ремонту не застосовувався.
Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, що акт не підписаний з боку замовника, а тому не є належним доказом, оскільки, відсутні будь-які претензії з боку замовника щодо виконання робіт, натомість, матеріалами справи підтверджено оплату замовником (ТОВ "ОТП Лізинг") вартості ремонту у сумі 27885,31 грн. Також, сам відповідач посилався на обставини, що транспортний засіб був відремонтований
Згідно ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Умовами полісу № АР/2136983розмір франшизи встановлено в сумі 2600,00 грн, а тому страхове відшкодування підлягає зменшенню на цей розмір.
З огляду на те, що обидва водії є винним у вчиненні правопорушення і ступінь вини кожного є рівною, тому розмір страхового відшкодування, який відповідач має сплатити на користь позивача складає: 17885,31 грн / 2 - 2600,00 грн = 6342,66 грн. При здійсненні позивачем розрахунку ним було допущено помилку, оскільки, франшиза має відніматись від половини суми, яку виплатив позивач, а не від усієї суми виплати.
Враховуючи те, що відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу "Renault Logan ", д.р.н. НОМЕР_2 було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується виходячи із вартості виплаченого відшкодування та вирахуванням франшизи, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню частково в розмірі 6342,66 грн.
Суд також не приймає заперечення відповідача з приводу неможливості самостійного визначення розміру збитку в зв'язку з відновленням транспортного засобу, оскільки, позивач належними доказами довів вартість відновлювального ремонту. А з відповідача підлягає стягненню сума половини розміру виплаченого позивачем страхового відшкодування з урахуванням франшизи, що є значно меншою від вартості відновлювального ремонту автомобіля "Renault Logan ", д.р.н. НОМЕР_2 .
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес" (03150, м. Київ, вулиця Велика Васильківська, 72, код ЄДРПОУ 32638319) на користь Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33, код ЄДРПОУ 16285602) суму страхового відшкодування в розмірі 6342 (шість тисяч триста сорок дві) грн 66 коп., 2227 (дві тисячі двісті двадцять сім) грн 46 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. В частині позовних вимог про стягнення 1299,99 грн - відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя І.В.Усатенко