ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.02.2024Справа № 910/1766/24
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Доступні фінанси" (м. Київ)
про забезпечення позову у справі №910/1766/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Доступні фінанси" (м. Київ)
до Міністерства юстиції України (м. Київ)
треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл" (м. Одеса);
2) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Метелиця Олександр Олександрович (м. Київ);
3) Компанія "Sunolta OU" ("Санолта ОУ") (Естонія, місто Таллінн);
4) Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерновий порт" (м. Одеса);
5) Товариство з обмеженою відповідальністю "Майнд Сет" (м. Одеса);
6) Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерновий перевантажний комплекс "Інзерноекспорт" (м. Львів);
7) Товариство з обмеженою відповідальністю "Вторметекспорт" (м. Одеса);
8) Публічне акціонерне товариство "Банк Восток" (м. Дніпро);
9) Товариство з обмеженою відповідальністю "Солюшинс Фактор" (м. Київ);
10) Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Сімонова Ольга Юріївна (м. Одеса);
третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Компанія "Джи-Ен-Ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі" (GNT TRADE DMCC) (Об'єднані Арабські Емірати, Дубай)
про визнання протиправним та скасування наказу,
Суддя Ващенко Т.М.
Представники учасників судового процесу: не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю "Доступні фінанси" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу №387/5 від 12.02.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю спірного наказу вимогам закону та наявними порушеннями при його прийнятті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2024 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 19.03.2024, а також залучено до участі у справі третіх осіб.
19.02.2024 до Товариство з обмеженою відповідальністю "Доступні фінанси" подало до Господарського суду міста Києва заяву про забезпечення позову, відповідно до прохальної частини якої заявник просить суд до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його структурним підрозділам та територіальним органам, Офісу протидії рейдерству, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, анулювання рішень про державну реєстрацію прав, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів на виконання пункту 2, 3, 4 наказу Міністерства юстиції України №387/5 від 12.02.2024 в тому числі, шляхом заборони скасування (анулювання) рішення: від 10.02.2023 № 66370724 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Метелиці Олександра Олександровича; рішення від 12.04.2023 №№ 67181215, 67181915, від 19.04.2023 №№ 67264028, 67265789, 67265044, 67266103 приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Сімонової Ольги Юріївни щодо об'єктів нерухомого майна: будівля і споруди ділянки із підготовки зернових за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 1095034551101, площею 3301.3 кв.м., який знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога, будинок 4; земельна ділянка з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0010, площею 3 га, яка находиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога 4, за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 115315251101.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, дослідивши позовні матеріали у контексті означеної заяви, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Частиною 1 статті 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Системний аналіз положень частини 1 статті 136 і 137 Господарського процесуального кодексу України дає підстави дійти висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені у частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. ст. 73, 74 ГПК України).
В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Частиною першою ст. 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
При цьому заявник, як власник має право на превентивний захист судом свого права у випадку, коли ще немає порушення, однак є підстави передбачити можливість такого порушення. Однією з форм такого превентивного судового захисту, по суті, і є заходи забезпечення ефективності судового рішення.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник вказує на наступне.
31.01.2024 відбулось засідання центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції за скаргою Компанії "Джи-Ен-Ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі (GNT Trade DMCC)".
У скарзі ця Компанія просила:
- анулювати рішення про державну реєстрацію прав від 10.02.2023 року № 66370724, прийняте Приватним нотаріусом Метелицею Олександром Олександровичем щодо реєстрації права власності на будівлі і споруди ділянки із підготовки зернових за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 1095034551101, площею 3301.3 кв.м., який знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога, будинок 4, та на земельну ділянку з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0010, площею 3 га, яка находиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога 4, за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 115315251101, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Санолта ОУ";
- відновити відомості про Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл" як про власника будівель і споруд ділянки із підготовки зернових за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 1095034551101, площею 3301.3 кв.м., який знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога, будинок 4, та земельної ділянки з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0010, площею 3 га, яка находиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога 4, за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 115315251101.
За результатом розгляду вказаної скарги Міністерство юстиції України прийняло спірний наказ №387/5 від 12.02.2024, яким задоволено скаргу Компанії "Джи-Ен-Ті Трейд при Дубайській багатопрофільній товарно-сировинній біржі (GNT Trade DMCC)".
У той же час ТОВ "Доступні Фінанси", не погоджуючись з даним наказом Міністерства юстиції України від 12.02.2024, вважає його незаконними та таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку.
Необхідність вжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову обґрунтована наступним.
07.07.2020 між Публічним акціонерним товариством "Банк Восток" та ТОВ "Зерновий перевантажний комплекс "Інзерноекспорт" було укладено Кредитний договір №ОК2020-0194, з подальшими змінами, внесеними відповідними додатковими угодами.
Також 07.07.2020 між Публічним акціонерним товариством "Банк Восток" та підприємством "Вторметекспорт" у формі товариства з обмеженою відповідальністю було укладено Кредитний договір №ОК2020-0195, з подальшими змінами, внесеними відповідними додатковими угодами.
Банк свої зобов'язання щодо надання Кредиту за вказаними договорами виконав належним чином та у повному обсязі, проте Позичальники своїх зобов'язань за Кредитними договорами не виконали, і з 28.05.2022 їх заборгованість перед Публічним акціонерним товариством "Банк Восток" стала простроченою, а строк виконання зобов'язань за кредитними договорами №ОК2020-0194, №ОК2020-0195 - таким, що настав.
Цього ж дня, 07.07.2020, між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл" було укладено договір іпотеки, в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Зерновий перевантажний комплекс "Інзерноекспорт" та підприємством "Вторметекспорт" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, за кредитними договорами №ОК2020-0194, №ОК2020-0195.
Відповідно до Договору Іпотеки Іпотекодавець передав в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме: будівлі і споруди ділянки із підготовки зернових за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 1095034551101 площею 3301.3 кв.м., який знаходиться за адресою Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога, будинок 4, та земельну ділянку з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0010 площею 3 га, яка знаходиться за адресою Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога 4 за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 115315251101.
02.12.2022 Банк Восток підписав з Боржниками акти вручення повідомлень-вимог, у яких Банк вказав, що Позичальники порушили Кредитні договори, а саме, не повернули отриманий кредит у встановлені строки.
10.02.2023 між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК "Солюшинс Фактор" було укладено договори відступлення права вимоги за Кредитними договорами та Договором іпотеки.
У подальшому такі права вимоги перейшли до позивача на підставі укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК "Солюшинс Фактор" угод.
ТОВ "Доступні Фінанси" звернуло стягнення на Предмет іпотеки шляхом його продажу компанії Sunolta OU на підставі договору купівлі-продажу Предмета іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Метелицею О.О. 10.02.2023 та зареєстрованого за номером 140. Приватний нотаріус прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66370724 від 10.02.2023 та зареєструвала право власності компанії Sunolta OU на Предмет Іпотеки.
06.04.2023 та 10.04.2023 компанія Sunolta OU підписала з ТОВ "Зерновий порт" акти приймання-передачі майна в статутний капітал, якими дана компанія внесла згадане нерухоме майно в якості вкладу в статутний капітал цього товариства. Дані Акти було посвідчено приватним нотаріусом Сімоновою О.Ю. та зареєстровано в реєстрі за номерами 875-876 06.04.2023 та 943-944 10.04.2023 відповідно.
Отже, 10.02.2023 приватним нотаріусом Метелицею О.О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66370724, про реєстрацію права власності за компанією "Санолта ОУ" на об'єкти нерухомого майна - будівлі і споруди ділянки із підготовки зернових за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 1095034551101, площею 3301.3 кв.м., який знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога, будинок 4, та земельну ділянку з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0010, площею 3 га, яка находиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога 4, за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 115315251101.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, дане рішення було прийняте на підставі поданих документів для державної реєстрації, а саме договору купівлі-продажу (серія та номер: 140, виданий 10.02.2023, видавник: Метелиця О.О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу).
Звертаючись до суду з позовною заявою, ТОВ "Доступні Фінанси" зазначає, що спірний наказ Міністерства юстиції України №387/5 від 12.02.2024 прийнято в результаті неповного та невсебічного з'ясування всіх обставин справи та в результаті порушення вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 року (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1150).
Позивач стверджує, що відповідачем при розгляді скарги не враховано, що скарга компанії GNT TRADE DMCC була подана з порушенням строку, встановленого ч. 3 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", при цьому, компанії GNT TRADE DMCC було достеменно відомо про рішення про державну реєстрацію прав ще в лютому - березні 2023 року; під час прийняття рішення про держану реєстрацію речових прав 10.02.2023 державним реєстратором Метелицею О.О. не було допущено порушень вимог чинного законодавства України в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно; порушення, на які посилається Міністерство, як на підставу для задоволення скарги компанії GNT TRADE DMCC, не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами, а саме: на момент прийняття спірного рішення настав строк виконання зобов'язань за кредитним договором; Банк належним чином повідомив боржників та Іпотекодавця про намір звернути стягнення на предмет іпотеки і таке повідомлення було отримане, що не заперечується останніми; на момент вчинення реєстраційної дії 10.02.2023 в державному реєстрі речових прав були відсутні будь-які перешкоди у вигляді арештів для прийняття спірного рішення.
Позивач стверджує, що Міністерство юстиції України скасувало законне рішення про державну реєстрацію речових прав майже через рік після його прийняття за скаргою компанії GNT TRADE DMCC, яка, хоча і знала про спірну реєстраційну дію ще у лютому-березні 2023 року, але звернулася зі скаргою лише 20.12.2023.
Вважаючи такий наказ незаконним та протиправним, ТОВ "Доступні Фінанси" оскаржило його в судовому порядку. При цьому оскаржуваний наказ підлягає виконанню Офісом протидії рейдерству.
Суд зазначає, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У рішенні ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини вказав, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
У разі, коли спір є немайновим, тобто судове рішення у разі задоволення такого позову не вимагатиме його примусового виконання, не повинна досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а досліджується та оцінюється така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, постанові Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 906/1336/19.
Верховний Суд у постанові від 09.11.2022 у справі № 910/19017/21 вказав, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи не поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Позивач у заяві про забезпечення позову вказує, що на теперішній час існує реальний ризик виконання спірного та незаконного наказу Міністерства найближчим часом, оскільки обов'язок виконання оскаржуваного наказу було покладено на Офіс протидії рейдерству, що передбачатиме скасування законного рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.
У той же час скасування такого рішення, за доводами заявника, призведе до повернення Нерухомого майна у власність іпотекодавця - ТОВ "Олімпекс Купе Інтернейшнл", і воно може бути реалізоване в межах процедури банкрутства цього товариства з переходом прав власності на це майно до інших осіб, що призведе до того, що ТОВ "Санолта ОУ", як особа, яка придбала майно у позивача, ТОВ "Зерновий порт" (власник майна, який отримав таке майно до статутного капіталу), можуть втратити будь-які права на Нерухоме майно, при чому ТОВ "Зерновий порт" втратить можливість взагалі відновити свої права на це майно, відновити скасоване рішення (запис) про державну реєстрацію речових прав на Нерухоме майно.
Наведене може призвести до того, що ТОВ "Доступні Фінанси" буде позбавлене можливості відновити свої порушені права в межах одного судового провадження без нових звернень до суду. Одразу після скасування такого рішення на позивача можуть бути покладені обов'язки за вимогами ТОВ "Санолта ОУ", яке придбало це майно у заявника.
ТОВ "Доступні Фінанси" змушене буде звертатися з вимогами до ТОВ "Солюшенс Фактор" щодо повернення сплачених коштів за придбання права вимоги, що також поставить товариство в край невигідне становище стосовно Нерухомого майна та наслідків скасування реєстрації права власності на це майно.
Отже, за доводами заявника, виконання спірного наказу Міністерства створить правову невизначеність щодо Нерухомого майна та осіб, які у певний період часу були власниками чи є актуальними власниками, або щодо осіб, які мають речові права на нерухоме майно, або осіб, у яких виникне обов'язок повернути грошові кошти за цей майно на користь осіб, які його придбали, що, у свою чергу, призведе до порушення прав та інтересів таких осіб, порушивши дисбаланс інтересів таких осіб відносно спірного Нерухомого майна.
Для збереження прав на ефективне поновлення своїх порушених прав ТОВ "Доступні Фінанси" та з метою недопущення порушення законних прав та інтересів інших осіб, позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії на виконання пункту 2 спірного наказу Міністерства юстиції України, встановлення заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо Нерухомого майна.
Суд звертає увагу на те, що за змістом статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову застосовується судом, зокрема, якщо їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У Рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 N 5-рп/2011 у справі N 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
Інститут забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення реального виконання судового рішення у справі.
Виходячи з положень статей 136, 137 Господарського процесуального України при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.07.2020 у справі № 914/2157/19, від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/19, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19, від 08.07.2022 у справі № 904/9691/21.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач вказує, що оспорюваним наказом було скасовано рішення державного реєстратора щодо внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про іпотеку об'єктів нерухомого майна.
Суд погоджується з доводами заявника про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до неможливості відновлення становища позивача, яке існує наразі, оскільки у випадку виконання оскаржуваного наказу Мін'юсту позивачу доведеться додатково звертатись до суду з додатковими вимогами, що нівелюватиме ефективність судового захисту в межах даної справи.
Оскільки позивач звернувся до суду з немайновими позовними вимогами, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що фактичними обставинами спірних правовідносин підтверджується існування реальної загрози нівелювання мети звернення з даним позовом до суду, адже навіть задоволення такого позову може нівелювати ефективність судового захисту, оскільки у разі повного виконання спірного наказу таке задоволення позову не призведе до фактичного відновлення прав та інтересів, з метою захисту яких позивач звернувся з відповідним позовом до суду, так як після скасування реєстраційних дій заявнику доведеться знову звертатися до суду з новими позовами.
Поряд із цим, положеннями пункту 10 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У статті 137 Господарського процесуального кодексу України міститься вичерпний перелік видів заходів забезпечення позову, який може доповнюватися виключно за рахунок певних заходів забезпечення позову, прямо передбачених Законами України або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 910/7451/21.
Частиною першою статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що проведення реєстраційних дій (щодо реєстрації прав/обтяжень прав) зупиняється, зокрема на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.
При цьому згідно із частиною другою цієї статті Закону судове рішення або заява власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав.
Відповідно до частини третьої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій на підставі судового рішення про скасування судового рішення, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій та/або судового рішення про скасування заборони вчинення реєстраційних дій, або на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій, зареєстрованих у Державному реєстрі прав.
З огляду на предмет позову у цій справі та фактичні обставини спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що належним, співмірним та адекватним заходом забезпечення позову буде заборона до набрання законної сили рішенням суду в даній справі державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його структурним підрозділам та територіальним органам, Офісу протидії рейдерству, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, анулювання рішень про державну реєстрацію прав, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів на виконання пункту 2, 3, 4 наказу Міністерства юстиції України №387/5 від 12.02.2024 в тому числі, шляхом заборони скасування (анулювання) рішення: від 10.02.2023 № 66370724 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Метелиці Олександра Олександровича; рішення від 12.04.2023 №№ 67181215, 67181915, від 19.04.2023 №№ 67264028, 67265789, 67265044, 67266103 приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Сімонової Ольги Юріївни щодо об'єктів нерухомого майна: будівля і споруди ділянки із підготовки зернових за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 1095034551101, площею 3301.3 кв.м., який знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога, будинок 4; земельна ділянка з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0010, площею 3 га, яка находиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога 4, за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 115315251101.
При цьому судом також враховано співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, та наслідків зупинення дії наказу і заборони вчиняти дії.
За висновком суду, обрані заходи забезпечення позову, в разі їх застосування до набрання законної сили рішення у даній справі, не призведуть до обмеження прав відповідача чи третіх осіб, натомість забезпечать ефективне поновлення порушених прав ТОВ "Доступні Фінанси"; у даному випадку наявний безпосередній зв'язок між заявленими заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог; у разі невжиття таких заходів існує дійсна імовірність ускладнення поновлення порушених прав позивача чи його охоронюваних законом інтересів. Заявлений захід забезпечення позову передбачений Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Згідно із ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.
При цьому, суд, з врахуванням приписів статті 141 ГПК України, суд дійшов висновку про відсутність обставин, з якими законодавець пов'язує необхідність застосування зустрічного забезпечення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Доступні фінанси" про забезпечення позову задовольнити.
2. До вирішення спору по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його структурним підрозділам та територіальним органам, Офісу протидії рейдерству, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, анулювання рішень про державну реєстрацію прав, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів, на виконання пунктів 2, 3, 4 наказу Міністерства юстиції України №387/5 від 12.02.2024, в тому числі, шляхом заборони скасування (анулювання) рішення: від 10.02.2023 № 66370724 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Метелиці Олександра Олександровича; рішення від 12.04.2023 №№ 67181215, 67181915, від 19.04.2023 №№ 67264028, 67265789, 67265044, 67266103 приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Сімонової Ольги Юріївни, щодо об'єктів нерухомого майна: будівля і споруди ділянки із підготовки зернових за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 1095034551101, площею 3301.3 кв.м., який знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Хаджибейська дорога, будинок 4; земельна ділянка з кадастровим номером: 5110137600:48:002:0010, площею 3 га, яка находиться за адресою: Одеська обл., м.Одеса, Хаджибейська дорога 4, за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 115315251101.
3. Ухвала про забезпечення позову набрала законної сили з моменту її підписання 21.02.2024, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження відповідно до ч. 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України.
4. Ухвала про забезпечення позову може бути пред'явлена до виконання в передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" порядку в строк до 21.02.2027.
5. Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Доступні фінанси" (03035, м. Київ, вул. Патріарха Мстислава Скрипника, буд. 40, офіс 24; ідентифікаційний код 43520794).
6. Боржником за даною ухвалою є Міністерство юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13; ідентифікаційний код 00015622).
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тетяна Миколаївна Ващенко