20 лютого 2024 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 4823/54/24
Апеляційне провадження № 22ск/4823/25/24
Чернігівський апеляційний суд у складі судді Онищенко О.І., розглянувши питання про відкриття провадження за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 12 серпня 2010 року у справі № 2274-8/237/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на кредитним договором № 500153285 від 05 серпня 2008 року,
Не погоджуючись з рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 12 серпня 2010 року у справі № 2274-8/237/10, ОСОБА_1 в інтересах якого діє його представник - адвокат Браташ Ю.П., 12 січня 2024 року подав через систему «Електронний суд» заяву про скасування рішення третейського суду.
В поданій заяві про скасування рішення третейського суду ОСОБА_1 просив поновити процесуальний строк для подання заяви про скасування рішення третейського суду, посилаючись на те, що про оскаржуване рішення дізнався 19 грудня 2023 року після ознайомлення із виконавчим провадженням та в подальшому з матеріалами, які були надані АТ «Сенс банк». Також вказував на те, що не брав участі у розгляді справи третейським судом та не був обізнаний про прийняте рішення.
Заява ОСОБА_1 про скасування рішення третейського суду ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 19 січня 2024 року була залишена без руху. Також цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання заявника про поновлення процесуального строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду.
Заявнику було запропоновано надати Чернігівському апеляційному суду: заяву про поновлення процесуального строку із зазначенням інших поважних причин його пропуску; виправлену заяву про скасування рішення третейського суду з доданими до неї документами оформлену відповідно до вимог ст. 455 ЦПК України з доказами її надсилання іншим учасникам справи; документ, що підтверджує сплату судового збору.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору. Також цією ухвалою заявнику продовжено строк на виконання ухвали Чернігівського апеляційного суду від 19 січня 2024 року.
В наданий судом строк заявник надав квитанцію про сплату судового збору, виправлену заяву про скасування рішення третейського суду та заяву про поновлення процесуального строку посилаючись на свою необізнаність про розгляд справи третейським судом.
Оригінал рішення третейського суду та третейської угоди, або їх належно завірених копій, заявником надано не було.
Неможливість надання суду третейської угоди заявник пояснює фактом її відсутності. Однак ці доводи спростовуються матеріалами цивільної справи 2-5794/10, з яких вбачається, що у серпні 2010 року ОСОБА_1 звертався до ПАТ «Альфа-банк» з позовом про визнання недійсним кредитного договору 5001532285 від 5 серпня 2008 року та договору поруки 500І532285-ІІ. До позову ним було додано в тому числі і копію кредитного договору 5001532285 від 5 серпня 2008 року, який містить третейське застереження. У задоволенні вказаного позову було відмовлено рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 листопада 2010 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 14 лютого 2011 року. Не надання рішення третейського суду заявником мотивовано тим, що вжиті ним заходи не дали результату щодо його отримання.
Отже, заявником не виконані вимоги п.2 ч.4 ст. 455 ЦПК України, а його заперечення щодо відсутності у нього третейської угоди є безпідставними.
Відповідно до ч.1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно зі статтею 5 Закону України «Про третейські суди» юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, тобто спір, який або вже існує, або може виникнути у майбутньому між сторонами договору. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди.
Звернення до третейських судів щодо розгляду та розв'язання юридичних спорів, що належать до їхньої компетенції, ґрунтується на вільному волевиявленні сторін спору, є одним зі способів здійснення права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Стаття 4 Закону України «Про третейські суди» визначає серед інших такі принципи організації і діяльності третейського суду: законності (пункт 1), незалежності третейських суддів та підкорення їх тільки законові (пункт 2), змагальності сторін, свободи в наданні ними третейському суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункт 4), всебічності, повноти та об'єктивності вирішення спорів (пункт 10).
Відповідно до положень ч.3 ст.3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини першої статті 454 ЦПК України і частини другої статті 51 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду може бути оскаржене шляхом звернення до суду із заявою про його скасування сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов'язки.
Заява про скасування рішення третейського суду подається протягом дев'яноста днів:
1) стороною, третьою особою в справі, розглянутій третейським судом, - з дня прийняття рішення третейським судом;
2) особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, - з дня, коли вони дізналися або могли дізнатися про прийняття рішення третейським судом (частина п'ята статті 454 ЦПК України).
Частина сьома статті 454 ЦПК України містить правило про те, що заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною п'ятою статті 454 ЦПК України, повертається.
Рішенням Конституційного Суду України від 06 квітня 2022 року у справі № 3-9/2019(206/19) за конституційною скаргою ОСОБА_5 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 1 частини п'ятої, частини сьомої статті 454 Цивільного процесуального кодексу України визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), пункт 1 частини п'ятої, частину сьому статті 454 Цивільного процесуального кодексу України в тім, що вони унеможливлюють поновлення судом строку на подання особою, яка є стороною, третьою особою в справі, розглянутій третейським судом, заяви про скасування рішення третейського суду.
Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності. У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип «res judicata».
Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 30 серпня 2021 року у справі № 759/18283/19.
Водночас на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 755/11119/17.
ЄСПЛ зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг та заяв, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі «Перетяка та Шереметьев проти України»).
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» ЄСПЛ роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
За відсутності підстав для залишення заяви про скасування рішення третейського суду без руху, повернення заяви чи відмови у відкритті провадження суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі та витребовує матеріали третейської справи.
Тобто за процедурою, визначеною процесуальним законом, апеляційний суд при відкритті провадження і за наявності клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення третейського суду, вирішує питання про поновлення строку на оскарження, покладаючись на добросовісну поведінку учасників справи та перевіряючи наявність обставин, на які покликається заявник у клопотанні про поновлення строку на підставі доказів, наданих самим заявником.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства.
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14 зазначено, що «забезпечення остаточності судового рішення та його неухильного виконання спрямоване на дотримання таких вимог верховенства права, як забезпечення прав і свобод людини, правової визначеності, доступу до правосуддя, законності».
Надані заявником докази не підтверджують, що про оскаржуване рішення, наявність кредитних зобов'язань та відкрите відносно нього виконавче провадження він дізнався лише 19 грудня 2023 року.
На підтвердження вказаних обставин для поновлення процесуального строку заявником до заяви про скасування рішення третейського суду додано: інформацію про виконавче провадження 42985558 з ідентифікатором доступу; копію адвокатського запиту до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз»; копію адвокатського запиту до АТ «Сенс банк»; копія відповіді АТ «Сенс банк» з додатками.
Так, судом встановлено, що ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 березня 2011 року заяву ПАТ «Альфа-Банк» про видачу виконавчого документу задоволено, видано ПАТ «Альфа-Банк» виконавчий лист на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 12.08.2010 року по цивільній справі № 2274-8/238/10 Третейського суду. В ухвалі суду зазначено, що сторони в судове засідання не з'явились, про день та час судового засідання повідомлені в установленому законом порядку. Зазначена справа знищена у зв'язку із закінченням строку зберігання.
За відомостями АСВП 42985558 слідує, що 17 квітня 2014 року було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа 6-798 виданого 11 березня 2011 року Новозаводським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» 49413,09 грн. При примусовому виконанні виконавчого документу державним виконавцем 03 вересня 2014 року була винесена постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій. 29.12.2014 року вказану постанову було виведено в окреме виконавче провадження в зв'язку зі сплатою витрат на проведення виконавчих дій згідно виписки УДК в м. Кременчук за 04.11.2014 року. 03 вересня 2014 року державним виконавцем було направлено ТОВ «Індом» до виконання постанову, якою звернуто стягнення на заробітну плату боржника в розмірі 20 % для погашення боргу в сумі 54404,40 грн. 19 листопада 2015 року державним виконавцем було направлено ТОВ «Індом» до виконання постанову, якою звернуто стягнення на заробітну плату боржника в розмірі 20 % для погашення боргу в сумі 54154,42 грн. З наведеного слідує, що при примусовому виконанні виконавчого документу відраховувалась заробітна плата ОСОБА_1 , доказів протилежного АСВП не містить.
Наведені обставини дають підстави для висновку, що ОСОБА_1 знав про наявність у нього зобов'язань за кредитним договором, яке містило третейське застереження, знав про зазначене виконавче провадження ще у 2014 році, мав можливість ознайомитись з матеріалами третейської справи та отримати рішення суду, добросовісно користуючись належними йому процесуальними правами та неухильно виконуючи процесуальні обов'язки.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на оскарження судового рішення особа, яка має намір подати заяву на скасування рішення третейського суду, повинна вчиняти всі можливі та залежні від неї дії, в тому числі спрямовані на своєчасне одержання судового рішення.
ОСОБА_1 , подавши заяву про скасування рішення третейського суду 12 січня 2024 року, тобто після спливу більше 14 років з дня ухвалення рішення третейського суду 12 серпня 2010 року, не довів, що він не був обізнаний про наявність рішення третейського суду та існують обставини непереборної сили, які є причиною такого тривалого пропуску строку на оскарження, в зв'язку з чим суд прийшов до висновку, що підстави для про поновлення процесуального строку відсутні, у задоволенні клопотання слід відмовити.
Отже, заявником не виконані вимоги ч.5 ст.454, п.1-3 ч.4 ст. 455 ЦПК України.
Відповідно до положень статей 185, 455 ЦПК України якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Враховуючи викладене, керуючись положеннями ст. 185, 455 ЦПК України, заяву ОСОБА_1 про скасування рішення третейського суду необхідно вважати неподаною та повернути особі, яка її подала.
Керуючись ст. 185, 455 ЦПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду відмовити.
Заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 12 серпня 2010 року у справі № 2274-8/237/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на кредитним договором № 500153285 від 05 серпня 2008 року - вважати неподаною та повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя О.І.Онищенко