20 лютого 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/27872/23
Провадження № 33/4820/166/24
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А.
за участю секретаря судового засідання Півовара В.О.
особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
захисника Мариняка М.В.
прокурора Загродської Л.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Мариняка М.В. на постанову судді Летичівського районного суду Хмельницької області від 22 січня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 статті 172-7 КУпАП, та
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені суддею І інстанції обставини
Відповідно до постанови судді, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді керівника КНП «ЦПМСД Меджибізької селищної ради», відповідно до п.п. «а» п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», є суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог п.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», не вжила заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, не повідомила безпосереднього керівника Меджибізьку селищну раду Хмельницького району Хмельницької області про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а саме про факт розгляду листа №4612/55/121/01-2023 від 04.08.2023, який надійшов з Управління стратегічних розслідувань в Хмельницькій області Департаменту стратегічних розслідувань НП України щодо надання інформації щодо преміювань працівників підприємства (в тому числі її як керівника КНП «ЦПМСД Меджибізької селищної ради») та інформації про працевлаштування в КНП «ЦПМСД Меджибізької селищної ради» близьких їй осіб, чим своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією за частиною 1 статті 172-7 КУпАП - неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Також, ОСОБА_1 , будучи керівником КНП «ЦПМСД Меджибізької селищної ради» та суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог п.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», вчинила дії і прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів, що виразилось в підписанні та направленні, 18.08.2023 року, листа на адресу Управління стратегічних розслідувань в Хмельницькій області Департаменту стратегічних розслідувань НП України, яким відмовила у наданні інформації, щодо преміювань працівників підприємства (в тому числі себе як керівника КНП «ЦПМСД Меджибізької селищної ради»), інформації про працевлаштування в КНП «ЦПМСД Меджибізької селищної ради» близьких їй осіб - чим унеможливила проведення повної та всебічної перевірки дотримання вимог Закону України «Про запобігання корупції» та у разі виявлення порушень вимог Закону притягнення її до відповідальності, чим своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією за ч.2 ст.172-7 КУпАП - вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Постановою Летичівського районного суду Хмельницької області від 22 січня 2024 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 172-7, частиною 2 статті 172-7 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 гривень, стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп. на користь держави.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, захисник ОСОБА_1 - адвокат Мариняк М.В. просить скасувати постанову Летичівського районного суду Хмельницької області від 22 січня 2024 року та закрити провадження на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.
Апелянт вважає, що суддя допустив надмірну деталізацію нормативно-правових актів, не вказав у чому саме полягала об'єктивна сторона поставлених у вину ОСОБА_1 адміністративних правопорушень. Зазначене порушує право особи на захист, оскільки вона вимушена захищатися від неконкретизованого обвинувачення.
Застосовуючи аналогію закону і права та посилаючись на частину 5 статті 45 ЗУ «Про запобігання корупції» на думку адвоката Боднарчук Л.К., як директор КНП «ЦПМСД Меджибізької СР», який є самостійною особою в управлінні підприємством, має повноту всіх повноважень, не здійснює свою діяльність у закладі охорони здоров'я, а тому не зобов'язана повідомляти безпосереднього свого керівника - Меджибізьку селищну раду - про конфлікт інтересів за його наявності.
Факт наявності реального конфлікту інтересів як приватної особи ОСОБА_1 , так і директора підприємства, ні матеріалами справи, ні у ході судового розгляду не доведений.
У постанові судді відсутнє посилання на закон, який би зобов'язував ОСОБА_1 як директора КНП «ЦПМСД Меджибізької СР» повідомляти про вказане вище.
Директор КНП «ЦПМСД Меджибізької селищної ради» не є посадовою особою органу державної влади та/чи органу місцевого самоврядування.
Працівники правоохоронних органів порушили положення статті 246 КУпАП. Їх звернення до ОСОБА_1 , як до керівника КНП, має ознаки самоцілі, не ґрунтується на вимогах закону, причини такого звернення не повідомлялися. При запрошенні
ОСОБА_1 до правоохоронних органів у неї не були взяті відповідні пояснення по суті справи. При цьому, правоохоронні органи не вжили дій для доведення факту наявності чи відсутності існування реального конфлікту інтересів.
Суд не взяв до уваги, що посадова особа, яка складала протокол, не дотрималась положень статей 254 та 256 КУпАП. Протоколи не містять вказівки процесуального джерела походження відомостей про особу, не вказані прізвища, адреси свідків, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Незважаючи на те, що у протоколі міститься відмітка про роз'яснення ОСОБА_1 її прав та обов'язків, зазначене не роз'яснювалося їй.
Протоколи не містять відомостей про те, чи з умисною чи з необережною формою вини ставиться у провину ОСОБА_1 вказані правопорушення.
Матеріали справи містять грубі порушення вимог закону, оскільки серед таких містяться копії документів, що не засвідчені у передбаченому законом порядку та не відповідають вимогам Інструкції з оформлення документів в системі МВС України.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисник адвокат Мариняк М.В. підтримали доводи поданої апеляційної скарги, просили скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП з наведених в апеляційній скарзі підстав.
Захисник наполягав, що ОСОБА_1 не підпорядкована селищній раді, запитувана інформація є конфіденційною, крім того, преміювати ОСОБА_1 може вищестоящий орган - селищна рада.
ОСОБА_1 показала, що і раніше були аналогічні запити, вона надавала такі ж відповіді. Їй не роз'яснили причини звернення, чому інформація потрібна за такий період, коли вона ще не була керівником, зазначила, що конфлікт інтересів вона вирішує сама на місці, визнала, що при наявності конфлікту інтересів вона повинна повідомити Меджибізьку селищну раду. Щодо її роботи зауважень від засновника - голови селищної ради не було.
Прокурор просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги, долучила на обґрунтування своєї позиції висновок, вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.
Заслухавши учасників судового засідання, перевіривши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви суду
Відповідно до вимог статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно з вимогами статей 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме статей 9 та 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.
Частина 1 статті 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
З постанови судді вбачається, що ОСОБА_1 , займає посаду керівника КНП «ЦПМСД Меджибізької селищної ради» та відповідно до п.п. «а» п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», є суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією. Порушуючи вимоги пункту 2 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 не вжила заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, не повідомила безпосереднього керівника - Меджибізьку селищну раду Хмельницького району Хмельницької області - про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а саме про факт розгляду листа № 4612/55/121/01-2023 від 04.08.2023, який надійшов з Управління стратегічних розслідувань в Хмельницькій області Департаменту стратегічних розслідувань НП України щодо надання інформації щодо преміювань працівників підприємства (в тому числі її як керівника КНП «ЦПМСД Меджибізької селищної ради») та інформації про працевлаштування в КНП «ЦПМСД Меджибізької селищної ради» близьких їй осіб, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією за частиною 1 статті 172-7 КУпАП - неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Також ОСОБА_1 вчинила дії і прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів, що виразилося в підписанні та направленні 18.08.2023 листа на адресу Управління стратегічних розслідувань в Хмельницькій області Департаменту стратегічних розслідувань НП України, яким відмовила у наданні інформації, щодо преміювань працівників підприємства (в тому числі себе як керівника КНП «ЦПМСД Меджибізької селищної ради»), інформації про працевлаштування в КНП «ЦПМСД Меджибізької селищної ради» близьких їй осіб, чим унеможливила проведення повної та всебічної перевірки дотримання вимог Закону України «Про запобігання корупції» та у разі виявлення порушень вимог Закону притягнення її до відповідальності, та своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією за частиною 2 статті 172-7 КУпАП - вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Обґрунтовуючи винуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначених адміністративних правопорушень суд послався на досліджені у судовому засіданні матеріали справи:
-протоколи про адміністративне правопорушення № 409 та № 410 (а/с 5-11, 52-57);
-розпорядження секретаря Меджибізької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області №116-ОС від 09.11.2021, відповідно до якого ОСОБА_1 було призначено на посаду керівника комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Меджибізької селищної ради» з 10.11.2021 (а/с 27);
-контракт від 10.11.2021, укладений між Меджибізькою селищною радою Хмельницького району Хмельницької області в особі секретаря селищної ради Бацевич В.Б. який діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», та ОСОБА_1 (а/с 23-26);
-лист від Управління стратегічних розслідувань в Хмельницькій області Департаменту стратегічних розслідувань НП України за № 4612/55/121/01-2023 від 04.08.2023 на адресу керівника КНП «ЦПМСД Меджибізької селищної ради» ОСОБА_1 з метою встановлення наявності чи відсутності фактів можливого порушення ОСОБА_1 вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», а саме щодо отримання інформації стосовно працівників підприємства, керівника підприємства та в тому числі близьких осіб керівництва КНП «ЦПМСД Меджибізької селищної ради» (а/с 13-15);
-лист ОСОБА_1 від 18.08.2023, яким остання відмовила Управлінню стратегічних розслідувань в Хмельницькій області Департаменту стратегічних розслідувань НП України у наданні інформації щодо преміювання працівників підприємства, в тому числі себе як керівника КНП «ЦПМСД Меджибізької селищної ради» та інформації про працевлаштування в КНП «ЦПМСД Меджибізької селищної ради» близьких їй осіб (а/с 16-18);
-повідомлення селищного голови Меджибізької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області Ткача О. № 02-20/1555 від 12.09.2023, згідно з яким
ОСОБА_1 не повідомляла Меджибізьку селищну раду Хмельницького району Хмельницької області про працевлаштування в КНП «ЦПМСД Меджибізької селищної ради» близьких їй осіб та про факт розгляду листа Управління стратегічних розслідувань в Хмельницькій області Департаменту стратегічних розслідувань НП України за № 4612/55/121/01-2023 від 04.08.2023 (а/с 22).
Наведені докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою, не спростовуються апелянтом за допомогою інших доказів та у своїй сукупності є достатніми для ухвалення судом рішення по справі й притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частинами 1 і 2 статті 172-7 КУпАП.
Частиною 1 статті 172-7 КУпАП передбачено відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а частиною 2 статті 172-7 КУпАП встановлено відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Зазначена норма є бланкетною, і вона лише називає правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний зміст. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП. У нашому випадку такий нормативно-правовий акт - це Закон України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14 жовтня 2014 року, з наступними змінами (далі - Закон № 1700-VII).
У відповідності з вимогами частини 1 статті 28 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 зобов'язані:
1) вживати заходів щодо недопущення будь-якого можливого виникнення конфлікту інтересів;
2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Положенням статті 3 цього Закону № 1700-VII визначено перелік суб'єктів, на яких поширюється його дія, і посада ОСОБА_1 (керівник комунального некомерційного підприємства) є серед таких.
Зокрема, підпунктом а пункту 2 частини 1 статті 3 Закону № 1700-VII встановлено, що дія цього Закону поширюється у тому числі на посадових осіб юридичних осіб публічного права.
Статтею 81 ЦК України визначено, що юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Згідно зі статтями 167 та 169 цього кодексу, держава та територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, комунальні підприємства тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.
Таким чином, державні та комунальні підприємства та інші юридичні особи, які створені розпорядчим актом Президента України, органу державної влади або органу місцевого самоврядування, є юридичними особами публічного права.
Відповідно до розпорядження Меджибізької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області № 116-ос від 09 листопада 2021 року, ОСОБА_1 призначено на посаду керівника Комунального некомерційного підприємства “Центр первинної медико-санітарної допомоги Меджибізької селищної ради” з 10 листопада 2021 року.
Згідно зі Статутом Комунального некомерційного підприємства “Центр первинної медико-санітарної допомоги Меджибізької селищної ради”, затвердженого рішенням тридцять другої позачергової сесії Меджибізької селищної ради VIII скликання № 13-32/2022 від 29 вересня 2022 року, підприємство створене за рішенням Меджибізької селищної ради від 30 січня 2018 року No 44-41/2018 (41 сесія сьомого скликання) відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» шляхом перетворення Комунальної установи «Центр первинної медико-санітарної допомоги Меджибізької селищної об'єднаної територіальної громади» у Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги Меджибізької селищної ради». Пунктом 4.1 Статуту встановлено, що підприємство є юридичною особою публічного права.
Контрактом, укладеним 10 листопада 2021 року між Меджибізькою селищною радою Хмельницького району Хмельницької області та ОСОБА_1 , остання призначена на посаду головного лікаря Комунального некомерційного підприємства “Центр первинної медико-санітарної допомоги Меджибізької селищної ради”. З аналізу положень цього вбачається, що контракт регулює трудові відносини, пов'язані з виконанням керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я, що діє в організаційно-правовій формі казенного або комунального некомерційного підприємства, своїх обов'язків.
Керівник здійснює поточне (оперативне) керівництво підприємством, організовує його господарську діяльність, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання підприємством завдань, передбачених законодавством, статутом підприємства та цим контрактом (пункт 5). Керівник підприємства зобов'язаний, зокрема, укладати трудові договори з працівниками підприємства, керуючись законодавством про працю, з урахуванням галузевих особливостей, передбачених статутом підприємства (п.п.17 п. 6), затверджувати наказами підприємства положення про структурні підрозділи, штатний розпис, положення про преміювання (п.п.19 п.6), призначати на посаду та звільняти з посади своїх заступників, головного бухгалтера закладу, керівника юридичної служби, керівника уповноваженого підрозділу (уповноваженої особи) з питань запобігання виявлення корупції закладу (п.п. 20 п. 6) тощо.
Таким чином, ОСОБА_1 , займаючи посаду керівника юридичної особи публічного права, є посадовою особою, наділеною адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями (обов'язками), відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 ЗУ “Про запобігання корупції”, є суб'єктом на якого поширюється дія цього Закону, а отже має дотримуватися вимог зокрема й пунктів 2, 3 частини 1 статті 28 Закону, та є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
У той же час, посилання сторони захисту на частину 5 статті 45 Закону № 1700-VII не є обґрунтованим і доцільним, оскільки розділ VІІ цього закону, в якому міститься ця стаття, регулює питання фінансового контролю. Натомість, розділ V, що включає в себе статті з 28 по 36, стосується запобігання та врегулювання конфліктів інтересів, порушення чого і ставиться у провину ОСОБА_1 .
Адміністративна відповідальність за адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1, 2 статті 172-7 КУпАП, настає незалежно від одержання особою матеріальних чи нематеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.
Для встановлення факту реального конфлікту інтересів необхідно констатувати: наявність у правопорушника факту приватного інтересу; наявності факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями; наявність повноважень на прийняття рішення; наявність факту реального впливу суперечності між приватним інтересом та службовими чи представницькими повноваженнями на об'єктивність або неупередженість рішення.
Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи. Такий інтерес може зумовлюватись особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, а також іншими обставинами.
Так, Управління стратегічних розслідувань в Хмельницькій області Департаменту стратегічних розслідувань НП України звернулося до ОСОБА_1 з листом № 4612/55/121/01-2023 від 04.08.2023, з проханням надати інформацію стосовно преміювання працівників підприємства, в тому числі і її як керівника КНП «ЦПМСД Меджибізької селищної ради») та інформацію про працевлаштування в КНП «ЦПМСД Меджибізької селищної ради» близьких їй осіб.
18 серпня 2023 року ОСОБА_1 підписала та направила лист, яким відмовила Управлінню стратегічних розслідувань в Хмельницькій області Департаменту стратегічних розслідувань НП України у наданні інформації щодо преміювань працівників підприємства (в тому числі себе як керівника КНП «ЦПМСД Меджибізької селищної ради»), інформації про працевлаштування в КНП «ЦПМСД Меджибізької селищної ради» близьких їй осіб, чим унеможливила проведення повної та всебічної перевірки дотримання вимог Закону України «Про запобігання корупції» та, у разі виявлення порушень вимог Закону, притягнення її до відповідальності.
Апеляційний суд погоджується з висновком судді першої інстанції, що приватний інтерес ОСОБА_1 у цьому випадку був зумовлений умисним прагненням не надавати інформацію стосовно себе та її службових повноважень, як керівника КНП «ЦПМСД Меджибізької селищної ради», що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішення.
Вважаю, що таким чином ОСОБА_1 намагалася уникнути перевірки щодо дотримання нею, як суб'єктом на якого поширюється дія Закону № 1700-VII, вимог статті 28 цього ж Закону, при матеріальному забезпеченні (нарахуванні премій) та призначенні на посади як своїх близьких осіб, так і себе за сумісництвом, а також для подальшого уникнення можливої відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Суперечність між приватним інтересом та службовими повноваженнями ОСОБА_1 полягала у наявності у неї повноважень, обов'язку та фактичної можливості надати на запит уповноваженого органу - Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України - відповідну інформацію щодо себе, як посадової особи юридичної особи публічного права, яка не є персональними даними та не відноситься до конфіденційної інформації (інформації з обмеженим доступом). Більше того, як повідомила сама ОСОБА_1 у судовому засіданні, таку інформацію у неї вже раніше запитували, і вона так само відмовляла в її наданні.
Тож, вказана суперечність між приватним інтересом ОСОБА_1 , який полягав у ненаданні інформації щодо себе, та її службовими повноваженнями (фактично обов'язку надати таку інформацію) вплинула на об'єктивність і неупередженість прийняття нею рішення та підписання листа від 18.08.2023 про відмову у наданні інформації стосовно преміювань працівників підприємства, в тому числі її як керівника КНП «ЦПМСД Меджибізької селищної ради» та інформації про працевлаштування в КНП «ЦПМСД Меджибізької селищної ради» близьких їй осіб.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ухвалюючи рішення про відмову надавати запитувану інформацію (зокрема відносно себе) уповноваженому органу Національної поліції України, ОСОБА_1 не повідомила безпосереднього керівника - Меджибізьку селищну раду - про наявність реального конфлікту інтересів та не вжила передбачених статтею 28 Закону заходів на врегулювання конфлікту інтересів, що підтверджується безпосередньо листом від селищного голови Меджибізької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області Ткача О. № 02-20/1555 від 12.09.2023, а також наданими у судовому засіданні ОСОБА_1 та її захисником поясненнями.
Таким чином, як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_1 , при наявності суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями, що впливає на об'єктивність та неупередженість прийняття рішень, не повідомивши безпосереднього керівника про наявність у неї реального конфлікту інтересів, вчинила дії та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів.
Складені протоколи про адміністративне правопорушення містять чітко сформульований приватний інтерес ОСОБА_1 , який превалював над публічним, зумовлений можливістю матеріального забезпечення (надання премій) та призначення на посади як своїх близьких осіб, так і себе за сумісництвом. Окрім того, з їх змісту вбачається, що обставини правопорушень конкретно висвітлюються та не залишається сумнівів щодо суті адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 .
Таким чином, вважаю, що доводи сторони захисту щодо неконкретизованого обвинувачення ОСОБА_1 та недоведення факту наявності реального конфлікту інтересів, є голослівними та такими, що не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Щодо того, що звернення уповноваженого органу до ОСОБА_1 , як керівника КНП «ЦПМСД Меджибізької селищної ради», мало ознаки самоцілі та не ґрунтувалося на вимогах закону, то вважаю таке твердження безпідставним.
У порядку статті 23 Закону України “Про Національну поліцію” (а саме частина 1 пункти 3, 36), поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення. За письмовим запитом в установленому законом порядку безоплатно одержує від державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб державної форми власності інформацію, необхідну для виконання визначених цим Законом завдань та повноважень поліції, у тому числі стосовно військовополонених, у вигляді та у формі, що зазначені в такому запиті. Суб'єкти, яким адресовано відповідний запит, зобов'язані протягом трьох днів, а в разі неможливості - не пізніше десятиденного строку з дня отримання запиту, надати відповідну інформацію або повідомити про причини, що перешкоджають її наданню.
Пунктом 6 «Положення про Національну поліцію України», затвердженого постановою КМУ N? 877 від 28.10.2015 передбачено, що Національна поліція для виконання покладених на неї завдань має право одержувати в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об'єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань; користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв?язку та іншими технічними засобами.
У надісланому ОСОБА_1 листі № 4612/55/121/01-2023 від 04.08.2023 уповноважені особи Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України виклали мету свого звернення, підстави та нормативно-правову базу, на підставі якої вони звертаються за вказаною інформацією, у тому числі посилаючись на положення Закону України “Про захист персональних даних”, який не відносить до інформації з обмеженим доступом інформацію про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна.
Доводи захисника, що правоохоронними органами у ОСОБА_1 не були взяті відповідні пояснення по суті справи та правоохоронці не вжили дій для доведення факту наявності чи відсутності існування реального конфлікту інтересів не спростовують обов'язку ОСОБА_1 надати запитувану інформацію, зокрема і щодо себе, як посадової особи юридичної особи публічного права. Між тим, у разі незгоди ОСОБА_1 та її захисника з діями працівників департаменту поліції, вони могли бути оскаржені у порядку, передбаченому КАС України. Інформація про таке оскарження на момент апеляційного розгляду не надавалася.
Відповідно до статті 256 КУпАП та норм Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 09 грудня 2020 року № 4248/5, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються дата і місце його складення; посада, прізвище, ім?я, по батькові особи, яка склала протокол; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, що передбачає відповідальність за це правопорушення; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; інформація про роз'яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності її прав і обов'язків, передбачених статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП; прізвища, імена, по батькові, адреси місця проживання або перебування свідків, прізвище викривача (за його письмовою згодою) (якщо такі є); пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Протоколи про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, стосовно ОСОБА_1 та додані до нього письмові докази складені уповноваженою особою у порядку вимог статті 256 КУпАП та відповідної Інструкції. Вказівка у протоколі процесуального джерела походження відомостей про особу чи зазначення форми вини вчиненого правопорушення не відповідає вимогам чинного законодавства, а пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковим атрибутом протоколу, оскільки особа вправі відмовитися від надання будь-яких пояснень щодо себе. Очевидно, це і мало місце у цій справі, оскільки ОСОБА_1 відмовилася від підпису протоколів, про що міститься відмітка.
Разом із тим, у складених протоколах щодо ОСОБА_1 вказані прізвища, імена, по батькові та адреси місця проживання свідків, а також проставлені їх власноручні підписи, що спростовує відповідні доводи захисника.
Також у протоколах міститься відмітка про роз'яснення ОСОБА_1 її прав та затверджено двома свідками, що особа відмовилася від підпису про ознайомлення з правами. Інших відомостей на підтвердження зворотнього апеляційному суду не надавалося.
Твердження сторони захисту щодо невідповідності конкретним інструкціям (зокрема Інструкції з оформлення документів в системі МВС України) наданих правоохоронними органами суду документів разом зі складеними протоколами не береться до уваги, оскільки є неконкретизованим, частина документів завірена печаткою ДСР НП України, частина - печаткою Меджибізької селищної ради, тоді як захисник не пояснює, яким чином зазначене порушує основоположні права ОСОБА_1 , впливає на суть правопорушення або ж спростовує наявність її вини у адміністративних правопорушеннях, передбачених частинами 1 та 2 статті 172-7 КУпАП.
Зважаючи на наведене вище, ретельно дослідивши матеріали справи, вважаю, що в поданій апеляційній скарзі не наведено достатніх і належних підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду. Сукупність зібраних і досліджених доказів за своїм змістом та якість дозволяють суду констатувати наявність у діях ОСОБА_1 складів адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 статті 172-7 КУпАП.
З урахуванням наведеного, вважаю за необхідне відмовити у задоволенні апеляційної скарги захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Мариняка М.В. на постанову судді Летичівського районного суду Хмельницької області від 22 січня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 статті 172-7 КУпАП, оскільки відсутні підстави для скасування постанови суду та закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складів адміністративних правопорушень, апеляційні доводи є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 285, 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Мариняка М.В. залишити без задоволення.
Постанову судді Летичівського районного суду Хмельницької області від 22 січня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 статті 172-7 КУпАП і на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 гривень, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя