07.02.2024 року м.Дніпро Справа № 908/2418/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Верхогляд Т.А.- доповідач
судді: Іванов О.Г., Парусніков Ю.Б.,
секретар судового засідання Зелецький Р.Р.
за участю представників:
від позивача: Батовська Т.І., представник;
від відповідача: Комраков Сергій Володимирович, представник
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на ухвалу господарського суду Запорізької області від 11.10.2023 року у справі №908/2418/23 (суддя Проскуряков К.В.)
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (електрона пошта: nec-kanc@ua.energy; вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 00100227)
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (електрона пошта: kanc@zoe.com.ua; вул. Сталеварів, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 00130926)
про стягнення 33 743 130,38 грн,-
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.10.2023 року у справі №908/2418/23 клопотання Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" за вих. №001-33/1847 від 16.08.2023 року про призначення у справі судової експертизи задоволено.
Призначено по справі № 908/2418/23 комплексну електротехнічну та економічну судову експертизу, проведення якої доручено Запорізькому відділенню Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 13).
На вирішення судовому експерту поставлені наступні питання:
- який саме фактичний обсяг за послуги з врегулювання електричної енергії у серпні 2022 року та у березні 2023 року для ПАТ "Запоріжжяобленрего" за договором від 18.04.2019 №0503-01041 є вірним?;
- чи вірно визначено ПрАТ "НЕК "Укренерго" вартість наданої послуги з врегулювання небалансів електричної енергії у серпні 2022 року та у березні 2023 року за договором від 18.04.2019 року № 0503-01041?;
- яку частину у визначеній вартості наданої послуги з врегулювання небалансів електричної енергії у серпні 2022 року та у березні 2023 року за договором від 18.04.2019 року № 0503-01041 становлять надання вказаних послуг на тимчасово окупованих територіях, які згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 за №309 увійшли до Переліку територій Запорізької області, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією?
Постановлено зупинити провадження у справі № 908/2418/23 на час проведення комплексної електротехнічної та економічної судової експертизи.
Ухвала мотивована тим, що предметом доказування у цій справі є, в тому числі, перевірка здійсненого позивачем розрахунку щодо обсягу послуг з врегулювання небалансів за вказаним договором, але надані при цьому докази не дозволяють суду без спеціальних знань визначити та провести особисто комплекс необхідних перевірочних розрахунків електротехнічних даних та дійти висновку щодо дотримання позивачем при здійсненні розрахунку обсягу послуг з врегулювання небалансів за відповідними складними формулами, коефіцієнтами, параметрами, іншими спеціальними електротехнічними даними та відповідності цих розрахунків вимогам спеціального законодавства, що регламентує порядок врегулювання небалансів електричної енергії.
При цьому існує об'єктивна необхідність з'ясування реального обсягу послуг з врегулювання небалансів електричної енергії розподіленого мережами ПАТ "Запоріжжяобленерго" згідно з договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 18.04.2019 року № 0503-01041, в тому числі на тимчасово окупованих РФ територіях України, що потребує спеціальних знань та технічних засобів у галузі електротехніки.
Не погодившись з вищезазначеною ухвалою, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить цю ухвалу скасувати, справу передати до господарського суду Запорізької області для подальшого розгляду.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що:
- неприпустимо ставити перед судовим експертом правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо;
- обсяг електричної енергії для врегулювання небалансів визнається відповідно даних, наданих відповідачем як учасником ринку в якості ППКО, а не позивачем самостійно, а при відсутності у відповідача можливості фізично отримати дані, нормативно-правовими актами передбачений певний порядок обсягів оціночним шляхом;
- спірні правовідносини щодо купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів врегульовано Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами ринку, Кодексом комерційного обліку електричної енергії, а також відповідним договором, укладеним сторонами;
- при вирішенні питання щодо призначення експертизи судом не враховані доводи позивача про те, що обсяги електричної енергії для врегулювання небалансів, зазначені в актах та рахунках за спірний період, визначені відповідно до чинного законодавства України на підставі даних, зібраних та завантажених, зокрема, відповідачем, до системи управління ринком, а отже є правовим питанням, вирішення якого відноситься до компетенції суду та не враховані обставини, що відповідачем не наведено та не доведено обставини про порушення позивачем своїх зобов'язань для визначення такого обсягу;
- суд, через неповне з'ясування всіх обставин справи, дійшов хибних висновків про наявність спору щодо обсягу послуг з врегулювання небалансів, не врахував наявність у матеріалах справи на підтвердження заборгованості відповідача актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та актів коригування не оспорених останнім, що свідчить про можливість без спеціальних знань встановити і об'єм, що є предметом спору, і заборгованість;
- як вбачається із завдань електротехнічної експертизи, визначених Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, така експертиза не може встановити обставини, про які ставить питання суд першої інстанції та які входять в предмет доказування;
- ні відповідач, ні суд в оскаржуваній ухвалі не зазначають, яким чином експерт, за відсутності доступу до обладнання, розташованого на території бойових дій або в тимчасовій окупації РФ, здійснить відповідні електротехнічні дослідження чи отримає дані з лічильників, якщо у самого відповідача відсутня така можливість;
- обґрунтування доцільності проведення експертизи в оскаржуваній ухвалі не належить до жодного з завдань експертизи документів бухгалтерського обліку, оподаткування і звітності, як підвиду економічної експертизи;
- є хибним висновок суду щодо існування об'єктивної необхідності з'ясування реального обсягу послуг з врегулювання небалансів електричної енергії, у тому числі, на окупованій території, оскільки визначення окремо обсягу на тимчасово окупованих територіях не відповідає предмету доказування; обсяги зазначені у системі ММS сформовані на підставі даних відповідача ніяким чином не є підставою для призначення експертизи, як і можливе майбутнє коригування;
- судом безпідставно зупинено провадження у частині обсягів придбаної електричної енергії за березень 2022 року за актом-коригування від 15.05.2023 року, які відповідачем не оспорюється;
- відповідач не довів суду необхідність проведення експертизи, зокрема не надав доказів, які б свідчили про те, що позивач порушив вимоги Закону України "Про ринок електричної енергії" та доказів на підтвердження необґрунтованості наданих позивачем даних про об'єми та вартість спожитих небалансів;
- зупинення провадження у даній справі за відсутності достатніх підстав є порушенням розумних строків тривалості судового провадження, що може вважатися порушенням права на справедливий і публічний розгляд справи у суді.
З огляду на викладене, за твердженням скаржника, висновки суду щодо наявності підстав для проведення експертизи зроблені через поверхневу оцінку наданих сторонами доказів та не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою, а ухвалу суду першої інстанції законною, винесеною при повному з'ясуванні обставин справи.
Відповідач зазначає, що:
- дані комерційного обліку надавалися також суміжними ліцензіатами, у тому числі самим позивачем, а з 31 ресурсного об'єкта генерації, що розташовані на тимчасово окупованих територіях, відповідач виконує функції постачальника послуг комерційного обліку лише по 13 об'єктам;
- на територіях, на яких ведуться бойові дії, позивач не надавав, оскільки не мав такої можливості, будь-яку послугу відповідачу, однак сума заборгованості та обсяг наданої послуги безпідставно було розраховано позивачем за нібито наданий обсяг послуг на тимчасово окупованій території, тому відповідач, маючи на меті встановлення фактичного обсягу наданої послуги та реальної суми заборгованості, реалізував своє право на представлення своєї позиції з відповідними доказами - висновком експерта;
- дані, отримані від суміжних ліцензіатів не можуть відображати достовірні та фактичні обсяги переданої електричної енергії та можуть бути валідовані лише після деокупації території та отримання доступу до приладів обліку; відповідач постійно інформує позивача, що після початку окупації до відповідача надходять дані комерційного обліку щодо об'єктів прийому/віддачі електричної енергії в мережу, які не пройшли валідацію та сертифікацію;
- порушення позивачем законодавства при визначенні обсягів даних комерційного обліку електричної енергії за період січня по 31 грудня 2022 року, та надання ним недостовірної інформації підтверджується Рішенням НКРЕКП від 12.12.2023 року №2382;
- позивачем не доведено достовірність заявлених обсягів електричної енергії для врегулювання небалансів на тимчасово окупованих територіях та території де ведуться бойові дії, а отже не доведено реальну суму заборгованості;
- позивачем заявлені у цій справі вимоги про стягнення заборгованості за врегулювання небалансів електричної енергії, тому для розрахунків небалансів має значення, яку частину у визначеній вартості наданої послуги з врегулювання небалансів електричної енергії у серпні 2022 року та у березні 2023 року за договором становить надання вказаних послуг на тимчасово окупованих територіях;
- доводи скаржника про необґрунтоване зупинення провадження у справі є безпідставними, оскільки зупинення провадження у справі на час проведення експертизи є правом суду.
Також відповідач вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив клопотання відповідача про призначення експертизи, з метою надання оцінки наявним у матеріалах справи доказам та певним обставинам справи, що входять до предмета доказування у цій справі, а саме у зв'язку з необхідністю з'ясування реального обсягу послуг врегулювання небалансів електричної енергії.
На думку відповідача, позивачем не доведено достовірність обсягів електричної енергії для врегулювання небалансів на тимчасово окупованій території де ведуться бойові дії, а отже не доведено суму заборгованості.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2023 року для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Верхогляд Т.А. (доповідач), судді: Парусніков Ю.Б., Іванов О.Г.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду 22.12.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою. Розгляд справи призначено на 30.01.2024 року.
30.01.2024 року у судовому засіданні оголошена перерва до 07.02.2024 року.
У судовому засіданні 07.02.2024 року представники сторін надали пояснення у справі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З матеріалів справи вбачається, що 26.07.2023 року до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" 33 743 130,38 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії №0503-01041 від 18.04.2019 року .
Відповідачем подано клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи.
В обґрунтування клопотання відповідач посилається на те, що з огляду на предмет спору заявлений позивачем до стягнення розмір заборгованості є недостовірним, неправильним, значно завищеним в порівнянні з фактичним та реальним розміром заборгованості, оскільки до загальної суми заборгованості увійшла також сума по обсягам електричної енергії для врегулювання небалансів електричної енергії на тимчасово окупованих територіях та територіях, де ведуться бойові дії в Запорізькій області.
Відповідач зазначає, що ПАТ "Запоріжжяобленерго" згідно з постановою НКРЕКП від 13.11.2018 року №1415, на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії з 01.01.2019 року провадить діяльність з розподілу електричної енергії на території Запорізької області. Факт тимчасової окупації Запорізької області є загальновідомою обставиною, яка свідчить про відсутність доступу до ліній електропередач на цій території як у персоналу ПАТ "Запоріжжяобленерго", так і у ПрАТ НЕК "Укренерго". Отже, на таких територіях позивач не мав реальної можливості надавати будь-яку послугу відповідачу, однак сума заборгованості та обсяг наданої послуги безпідставно було розраховано позивачем за нібито наданий обсяг послуг на тимчасово окупованій території.
У зв'язку з викладеним, у відповідача існує обґрунтований сумнів щодо правильного та достовірного визначення позивачем обсягу електричної енергії для врегулювання небалансів електричної енергії, які виникли у зв'язку з купівлею ПАТ "Запоріжжяобленерго" електричної енергії для компенсації технологічних витрат на території Запорізької області.
Крім того, за твердженнями ПАТ "Запоріжжяобленерго", товариство фактично втратило контроль над здійсненням діяльності з розподілу електричної енергії на зазначеній території і у нього фактично відсутня можливість контролю над системою ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для розподілу електроенергії в структурних підрозділах та відсутні доступ до розрахункових засобів обліку (відсутність засобів зв'язку) і відомості споживачів про обсяг спожитої ним електричної енергії.
Товариство зазначає, що в період дії воєнного стану, після окупації частини територій ліцензійної діяльності (здебільшого з серпня 2022 року), від суміжних ліцензіатів (операторів системи, ПГЖО) ПАТ "Запоріжжяобленерго" надходять дані комерційного обліку щодо обсягів прийому/віддачі електричної енергії в мережу, які не пройшли валідацію.
У ПАТ "Запоріжжяобленерго" відсутня можливість перевірити дані засобів комерційного обліку на місці їх встановлення, також за допомогою програмного забезпечення, яке приймає дані комерційного обліку та забезпечує перевірку відповідності результатам вимірювання на основі яких вони утворені. Неможливо також перевірити дані, надані суміжними ліцензіатами (ОСР/ОСП/ППКО), які визначаються розрахунковим шляхом та не можуть відображати з точною достовірністю фактичні обсяги споживання електричної енергії, та є лише орієнтовним значенням обсягів перетоків (прийому/віддачі) електричної енергії в мережу.
Отже, такі неверифіковані дані безпосередньо впливають на визначення обсягів споживання електричної енергії на роздрібному ринку електричної енергії для об'єктів споживачів, розташованих на територіях, на яких ведуться бойові дії або на тимчасово окупованих територіях України. Обсяги відданої у мережу та спожитої електричної енергії на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, необхідно вважати такими, що не пройшли верифікацію.
Також відповідач зазначив, що 21.07.2023 року ним отримано Сертифікат Запорізької торгово-промислової палати №2300-23-3315 щодо неможливості з 01.08.2022 року виконання зобов'язань по договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технічного) управління №0503-03041 від 27.05.2019 року на територіях на яких велися (ведуться) бойові дії, або тимчасово окупованих територіях. Цим Сертифікатом підтверджена неможливість надання оператору системи передачі (ОСП) (позивачу по справі) прогнозів споживання та виробництва електричної енергії згідно з вимогами Кодексу системи передачі на вказаних територіях.
На підставі викладеного, відповідач просив суд призначити у цій справі судову економічну експертизу, проведення якої доручити судовим експертам Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз та винести на вирішення експертизи питання, наведені у цьому клопотанні.
Позивачем подані заперечення проти задоволення клопотання про призначення експертизи, в обґрунтування яких він послався на те, що укладення договору про врегулювання небалансів відповідно до ч.3 ст.3 Закону України "Про ринок електричної енергії" та п.1.3.5 Правил ринку, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 307, є обов'язковою умовою для здійснення діяльності на ринку електричної енергії.
Між позивачем та відповідачем укладений договір про врегулювання небалансів електричної енергії від 18.04.2019 року № 0503-01041. При отриманні платіжних документів - рахунків-фактур до інформації, яка в них містилась, та при отримані й підписанні актів приймання-передачі електричної енергії та актів коригування до актів приймання-передачі електричної енергії, зауваження щодо обсягів та вартості господарської операції від відповідача не надходили.
Таким чином, відповідачем підтверджено господарські операції в об'ємі і на суму, які вказані в первинних та платіжних документах, що додані до позовної заяви. У позовній заяві зазначені вимоги про стягнення суми заборгованості у загальному розмірі 32 701 650,76 грн. на підставі первинних бухгалтерських документів та складається із заборгованостей за надані послуги, зобов'язання по оплаті яких виникли у такий період: березень 2023 року -14 083 595,59 грн., серпень 2022 року - 27 916 037,00 грн., березень 2022 року - 2 846 178,61 грн.
Крім того, обсяг електричної енергії на врегулювання небалансів визнається та коригується відповідно даних, наданих відповідачем як учасника ринку в якості ППКО. Із Постанови № 555, на яку посилається відповідач, дані обліку формуються за даними обліку самих ліцензіатів, яким, зокрема, є і ПАТ "Запоріжжяобленерго", які отримані із засобів комерційного обліку або визначені розрахунковим шляхом, відповідно до затвердженої методики розрахунку.
Враховуючи наведене, обсяги електричної енергії вказані позивачем в актах визначені, зокрема, відповідно до даних наданих відповідачем, як ППКО відповідно до чинних нормативно-правових актів. Відповідач заперечує проти обсягу отриманої ним електричної енергії для врегулювання небалансів взагалі, однак, ані при підписані актів приймання-передачі, ані у судовому процесі не зазначив, який саме обсяг електричної енергії, на його думку, ним фактично спожито, тим більш, що відповідач є постачальником послуг комерційного обліку. Відповідач, на якого як ППКО покладено такий обов'язок, не може здійснити на територіях Запорізької області, які є окуповані або на яких ведуться бойові дії збір даних або визначення обсягу електричної енергії розрахунковим шляхом (відповідно до методик), при цьому не наводить доводів та обґрунтувань, яким інакшим чином це зробить експерт.
Позивач вважає, що для з'ясування обставин у цій справі не потрібні спеціальні знання з економіки, оскільки вони стосуються сфери права. Таким чином, зазначене клопотання не відповідає вимогам ст. 99 ГПК України.
У контексті приписів ч.ч.1-3 ст.98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до ч.1 ст.99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Частинами 3 - 5 цієї статті ГПК України передбачено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Частиною 1 статті 100 ГПК України унормовано, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Відповідно до п.1.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 року (зі змінами та доповненнями), з урахуванням Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, також затверджених згаданим наказом Міністерства юстиції України, до основних видів (підвидів) експертиз відносяться, у тому числі, електротехнічна та економічна експертиза.
Необхідність судової експертизи у господарському судочинстві викликана тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних досліджень.
Як зазначено вище, предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за фактично надані послуги за договором про врегулювання небалансів електричної енергії, а також нарахованих інфляційних втрат та річних.
У даному випадку, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на те, що на підставі укладеного між позивачем та відповідачем договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 18.04.2019 року № 0503-01041, п.7.1. та 7.3. Правил ринку, позивачем сформовані та виставлені рахунки за електричну енергію для врегулювання небалансів за березень 2023 року у сумі 14 083 595,59 грн., серпень 2022 року у сумі 27 916 037,00 грн. та за березень 2022 року у сумі 2 846 178,61 грн. Однак, відповідач оплату за надані послуги не здійснив. У зв'язку з простроченням відповідачем виконання основного зобов'язання позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано 3% річних в сумі 385 940,36 грн. та інфляційні втрати в сумі 655 539,26 грн.
Одночасно, як встановлено місцевим господарським судом, Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 року затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно якого більша частина Запорізької області віднесено до територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Згідно з поясненнями відповідача, у ПАТ "Запоріжжяобленерго" відсутній контроль над системою ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для розподілу електроенергії в структурних підрозділах, які знаходяться на території бойових дій або в тимчасовій окупації, відсутній доступ до розрахункового обліку (відсутність засобів зв'язку) та відсутні відомості про обсяг розподіленої електричної енергії на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, які визначені Наказом від 22.12.2022 року №309. Відсутній зв'язок передачі даних, та відсутня технічна можливість передачі цифрової інформації засобами передачі даних каналом GSM лічильників до серверів збору даних відповідно до Розділу V Кодексу комерційного обліку "Улаштування вузлів обліку та інших засобів комерційного обліку електричної енергії". Відсутня можливість направлення персоналу для перевірки стану вузлів обліку приєднаних споживачів, перевірки фактичних обсягів споживання/виробництва.
Крім того, згідно з листом ПрАТ "НЕК "Укренерго" від 04.09.2023 року за вих. №01/43416, а також Протоколу від 03.07.2023 року №48-п фактичний обсяг електричної енергії, зокрема виробленої на тимчасово-окупованих територіях, буде змінений. Вказане вплине на обсяг послуги з врегулювання небалансу електричної енергії за спірний період.
Колегія суддів зазначає, що однією із складових розрахунку вартості небалансів електричної енергії є обсяги споживання електроенергії. Однак, відповідач має заперечення щодо розміру, наявності, порядку формування послуги щодо врегулювання небалансів з електричної енергії за договором від 18.04.2019 року №0503-01041. При цьому розрахунок штрафних санкцій, заявлених до стягнення у даній справі, виконується за формулою, основною складовою якої є саме сума несвоєчасного виконання зобов'язання.
Пунктом 10.1.3 глави 10.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії встановлено, що для вирішення суперечок сторони можуть залучати незалежних експертів на договірних засадах. Експерт не повинен мати конфлікту інтересів зі сторонами суперечки і не може виступати в якості арбітра або посередника.
Тому посилання позивача на положення нормативних актів та наявні фактичні обставини не свідчить про відсутність спору щодо обсягу спожитих послуг та неможливість залучити експертів для вирішення вказаного питання.
Згідно ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
З системного аналізу приписів ст. ст. 86, 236, 277 ГПК України вбачається, що з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов'язок всебічно та повно з'ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.
Суд, розглядаючи справу, має вживати заходів для всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов'язків осіб, що беруть участь у справі, та реалізується в сукупності з принципами рівності та диспозитивності. Проте суд наділяється, у тому числі, організаційно-розпорядчими повноваженнями, необхідними для здійснення ним функцій органу правосуддя та прийняття законних і обґрунтованих судових актів.
Експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. При цьому, в силу приписів ст.99 ГПК України господарський суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява №61679/00) від 01.06.2006 року зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Щодо досліджуваної справи, то наведені вище обставини вказують на існування об'єктивної необхідності з'ясування реального обсягу послуг з врегулювання небалансів електричної енергії, розподіленої мережами ПАТ "Запоріжжяобленерго" згідно з договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 18.04.2019 року № 0503-01041, у тому числі, на тимчасово окупованих РФ територіях України.
Між тим, без спеціальних знань та технічних засобів у галузі електротехніки, у суду існує складність у проведенні особисто комплексу необхідних перевірочних розрахунків електротехнічних даних та можливість дійти висновку щодо дотримання позивачем при здійсненні розрахунку обсягу послуг з врегулювання небалансів за відповідними складними формулами, коефіцієнтами, параметрами, іншими спеціальними електротехнічними даними та відповідність цих розрахунків вимогам спеціального законодавства, що регламентує порядок врегулювання небалансів електричної енергії.
Після дослідження правильності, об'єктивності та обґрунтованості здійснених позивачем розрахунків за спірний період відповідно до фактичних обсягів спожитої електричної енергії, можливо буде встановити обґрунтованість розрахованих і заявлених позивачем до стягнення у даній справі сум основної заборгованості, інфляційних втрат та відсотків річних.
Отже, з огляду на вищевикладені обставини справи, предмет та підстави позову, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неможливості самостійно здійснити перевірку розрахунків без залучення відповідних фахівців.
З огляду на вищезазначене апеляційний господарський суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала направлена на встановлення фактичних обставин справи, необхідних для вирішення спору по суті та постановлена з метою всебічного дослідження доказів у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, згідно з п. 2 ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Таким чином, у зв'язку з призначенням судової експертизи та направленням матеріалів справи для її проведення до експертної установи, провадження у справі підлягало зупиненню.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено. Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.
Враховуючи, що оскарженою ухвалою суду призначено комплексну судову експертизу, а для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи і у цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, суд першої інстанції, скориставшись наданим йому правом згідно зі ст.228 ГПК України правомірно зупинив провадження у справі до закінчення проведення експертизи.
При цьому, апеляційний господарський суд звертає увагу, що зупинення провадження у справі лише щодо частини вимог не передбачено чинним законодавством України. Отже, відповідні доводи апеляційної скарги не мають під собою підґрунтя, тому не приймаються судом до уваги.
Доводи апелянта про те, що зупинення провадження у справі є порушенням розумних строків тривалості судового провадження, що може вважатися порушенням права на справедливий і публічний розгляд справи в суді, є безпідставними. Призначення експертизи у даній справі не є затягуванням судового процесу, оскільки вимогу щодо повноти та всебічності встановлення обставин справи спрямовано на дотримання положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд).
Твердження скаржника про те, що судом перед експертом поставлені правові питання не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, тому відхиляються судом.
Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
За таких обставин інші доводи скарги не впливають на юридичну оцінку обставин справи та не спростовують викладених вище висновків місцевого господарського суду про наявність підстав для необхідність призначення судової експертизи та, у зв'язку з цим, про зупинення провадження у справі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
У даному випадку, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків місцевого господарського суду та не довів неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі судового рішення.
З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги. Ухвалу місцевого господарського суду слід залишити без змін.
Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст.269, 275, 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 11.10.2023 року у справі №908/2418/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений 20.02.2024 року.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков
Суддя О.Г.Іванов