12.02.2024 року м. Дніпро Справа № 904/5722/14 (904/1480/23)
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів Коваль Л.А., Паруснікова Ю.Б.,
при секретарі судового засідання Липинському М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Криворізький турбінний завод "Констар"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2023р. (суддя Владимиренко І.В.) у справі №904/5722/14 (904/1480/23)
за позовом Криворізької міської ради, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
до Публічного акціонерного товариства "Криворізький турбінний завод "Констар", м.Кривий Ріг в особі арбітражного керуючого - ліквідатора Ковези Андрія Івановича , м. Київ
про зобов'язання повернути до комунальної власності із користування земельну ділянку, -
Криворізька міська рада звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Криворізький турбінний завод "Констар" про зобов'язання повернути до комунальної власності із користування земельну ділянку.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що:
- прийняття постанови про визнання боржника банкрутом зумовлює обов'язок ліквідатора прийняти заходи щодо припинення договірних правовідносин, які забезпечували господарську діяльність підприємства банкрута, зокрема, припинення користування банкрутом земельною ділянкою на праві оренди;
- земельні ділянки, які знаходяться в користуванні банкрута на праві оренди не підлягають включенню до ліквідаційної маси банкрута, не впливають на можливість задоволення банкрутом вимог кредиторів та підлягають поверненню їх власнику відповідно до вимог закону або договору;
- неповернення територіальній громаді міста Кривого Рогу з користування ПАТ “Криворізький турбінний завод “Констар” спірної земельної ділянки, позбавляє права фактичних землекористувачів (нових власників нерухомого майна) на укладення з Криворізькою міською радою договору оренди земельної ділянки у відповідності до норм чинного законодавства;
- відсутність акту прийому-передачі спірної земельної ділянки до комунальної власності міста унеможливлює її надання у користування відповідно до норм чинного законодавства фактичним землекористувачам, що спричиняє збитки територіальній громаді у вигляді неодержання орендної плати.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2023 у даній справі позов задоволено; зобов'язано Відкрите акціонерне товариство "Криворізький турбінний завод "Констар" повернути територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради земельну ділянку загальною площею 52,8891 га з кадастровим номером 1211000000:08:077:0015, розташовану за адресою: м. Кривий Ріг, Центрально-Міський район, вул. Окружна, 127 за актом приймання-передачі; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Криворізький турбінний завод "Констар" на користь Криворізької міської ради витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що враховуючи положення ст.34 Закону України “Про оренду землі”, із припиненням 17.12.2017 договору оренди земельної ділянки від 17.05.2007, у відповідача виник обов'язок щодо повернення позивачу земельної ділянки на умовах, визначених договором, зокрема, за актом приймання-передачі.
Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство “Криворізький турбінний завод “Констар” звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та закрити провадження у справі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає наступні обставини:
- предметом спору у даній справі є зобов'язання відповідача повернути позивачеві земельну ділянку кадастровий номер 1211000000:08:077:0015, загальною площею 52,8891 га, розташованої за адресою: м.Кривий Ріг, Центрально-Міський район, вул. Окружна, 127. Підставою для звернення з позовом відповідачем визначено ч.7 ст.62 Кодексу України з процедур банкрутства;
- в свою чергу, на розгляді Господарського суду Дніпропетровської області перебувала справа №904/5722/14 (904/2504/22). Предметом спору у цій справі є зобов'язання відповідача повернути позивачеві земельну ділянку кадастровий номер 1211000000:08:077:0015, загальною площею 52,8891 га, розташованої за адресою: м.Кривий Ріг, Центрально-Міський район, вул. Окружна, 127. Підставою для звернення з позовом відповідачем визначено ч.7 ст.62 Кодексу України з процедур банкрутства;
- рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2023 у справі №904/5722/14 (904/2504/22), яке набрало законної сили, у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі;
- з урахуванням приписів п.2 ч.1 ст.175, п.3 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд повинен був закрити провадження у справі №904/5722/14 (904/1480/23) з підстав набрання законної сили судового рішення між тими самими учасниками з тих самих підстав;
- стаття 141 Земельного кодексу України не містить такої підстави припинення права постійного користування земельною ділянкою, як перебування юридичної особи в процедурі банкрутства, таким чином відповідач не втратив права користування земельною ділянкою, і, відповідно не має зобов'язання повертати її;
- у 2018 році ПАТ “Криворізький турбінний завод “Констар” звертався до позивача зі зверненням щодо повернення земельних ділянок на вул.Окружній, 127, проте отримав відмову, у зв'язку з тим, що підготовка актів приймання-передачі (повернення) вказаних земельних ділянок можлива лише за умови внесення змін до Державного реєстру речових прав, стосовно переходу права власності на нерухоме майно від ПАТ “Криворізький турбінний завод “Констар” до нового власника; надання копій рішень виконкому районної у місті ради про присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомого майна, розташованим на вказаних земельних ділянках;
- позиція позивача щодо передчасності повернення земельної ділянки до моменту відсутності в Державному реєстрі прав на нерухоме майно записів щодо відсутності у власності ПАТ “Криворізький турбінний завод “Констар” об'єктів нерухомого майна є такою, що відповідає чинному законодавству;
- дотримуючись вимог податкового кодексу України, ПАТ “Криворізький турбінний завод “Констар” подавались податкові декларації з плати за землю за 2017-2021 роки, в тому числі щодо земельної ділянки кадастровий номер 1211000000:08:077:0015. Вказані дії відповідач свідчать про дотримання ним встановлених процедур та здійснення користування земельною ділянкою;
- відповідно до інформації, отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за відповідачем не зареєстроване право користування на земельну ділянку кадастровий номер1211000000:08:077:0015. Отже, предмет спору взагалі відсутній і це є підставою для закриття провадження у справі згідно п.1 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України;
- в позовній заяві Криворізька міська рада зазначає про необхідність надання спірної земельної ділянки у користування фактичним користувачам, але не зазначає склад учасників таких правовідносин. Тобто, позивачем при зверненні з цим позовом не зазначено третіх осіб на стороні позивача, для яких рішення по справі може влинути на їхні права та обов'язки;
- з урахуванням ч.4 ст.120 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою з моменту набуття права власності на нерухоме майно (внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав) перейшло до нових власників нерухомого майна в тих самих обсягах та умовах, встановлених для ПАТ “Криворізький турбінний завод “Констар”. Таким чином є всі підстави вважати, що земельна ділянка має передаватись не позивачу, а новим власникам нерухомого майна.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення господарського суду залишити без змін.
В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на такі обставини:
- договір оренди земельної ділянки від 17.05.2007, укладений між Криворізької міською радою та ВАТ “Криворізький турбінний завод “Констар”, припинив свою дію 17.12.2017, тому земельна ділянка підлягає поверненню у власність територіальної громади;
- до моменту повернення земельної ділянки до територіальної громади міста за актом приймання-передачі, орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату на підставі умов договору;
- якщо на момент набуття новим власником права власності на нерухомість укладений попереднім власником майна договір оренди земельної ділянки не був чинним - у відповідача відсутні підстави стверджувати про автоматичний перехід права оренди земельної ділянки до нового власника нерухомості.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2023 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Чередка А.Є., суддів Коваль Л.А., Паруснікова Ю.Б,
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2023 витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи № 904/5722/14 (904/1480/23); відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 02.11.2023 апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме подання до апеляційного суду належних доказів сплати судового збору у сумі 4 026,00 грн.
На виконання вказаної ухвали від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги та долучення до матеріалів апеляційної скарги витребуваних судом доказів.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 20.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Криворізький турбінний завод "Констар" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2023р.; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 12.02.2024р. на 12:20 год.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 08.02.2024 задоволено клопотання представника Криворізької міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
12.02.2024 у судове засідання з'явився представник позивача, який надав відповідні пояснення.
Відповідач наданим йому процесуальним правом не скористався та не забезпечив у судове засідання явку повноважного представника.
12.02.2024 до Центрального апеляційного господарського суду через систему “Електронний суд” від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з його зайнятістю в іншому судовому засіданні.
Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини передбачено право кожного на судовий розгляд його справи упродовж розумного строку.
У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України також закріплено розумність строків розгляду справи судом як одну з основних засад (принципів) господарського судочинства.
Частинами 11,12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
За змістом п. 2 ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Розглядаючи клопотання учасника справи про відкладення розгляду справи, суд повинен оцінити обставини, на які останній посилається у ньому як на підставу для відкладення з точки зору їх поважності та за результатами такої оцінки або визнати такі причини неявки поважними і, як наслідок, відкласти розгляд справи, або відмовити у задоволенні такого клопотання у разі визнання причин неявки представника учасника справи неповажними.
У пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 зазначено, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
У разі відкладення розгляду справи за відсутності достатніх підстав, будуть порушені розумні строки тривалості судового провадження, що в свою чергу може бути порушенням права на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, і як наслідок - права на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Приймаючи до уваги, що чинне процесуальне законодавство не визначає пріоритетності одних проваджень перед іншими, тому викладені у клопотанні причини неявки представника відповідача у судове засідання, є неповажними, у зв'язку з чим клопотання про відкладення розгляду справи судом апеляційної інстанції залишається без задоволення.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що апеляційним судом не визнавалася явка учасників справи в судове засідання обов'язковою, а неявка представника відповідача не перешкоджає апеляційному перегляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті за відсутністю представника відповідача.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Криворізької міської ради “Про розірвання договору оренди земельної ділянки на вул. Окружній, 127 та передачу її в оренду для розміщення заводу від 28.02.2007 № 1003” було вирішено розірвати з ВАТ "Криворізький турбінний завод "Констар" договір оренди земельної ділянки площею 58,3291 га, зареєстрований 02.12.2005 за № 040510800936 на підставі рішення Криворізької міської ради від 22.12.2004 № 2711 та від 25.05.2005 № 3132 для розміщення заводу на вул. Окружній, 127 в Центрально-Міському районі; передати ВАТ "Криворізький турбінний завод "Констар" в оренду терміном на 10 років земельну ділянку промисловості (код 1.10.5) для розміщення заводу на вул. Окружній, 127 в Центрально-Міському районі за рахунок земель, раніше наданих ВАТ "Криворізький турбінний завод "Констар" на підставі договору оренди земельної ділянки від 02.12.2005 за № 040510800936 загальною площею 55,1313 га, в тому числі: - ділянка 1 площею 52,8891 га; - ділянка 2 площею 2,2422 га.
17.05.2007 між Криворізькою міською радою (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством Криворізький трубний завод “Констар” (орендар) 17.05.2007 укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами п.1 договору, орендодавець на підставі рішення міської ради від 28.02.2007 №1003 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку №2 для розміщення заводу, яка знаходиться на вул.Окружній,127 у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу.
В оренду передається земельна ділянка площею 52,8891 га (п. 2 договору).
Кадастровий номер земельної ділянки: 1211000000:08:077:0015 (п. 3 договору).
За умовами п.5. договору, договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у п'ятиденний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (п.17 договору).
Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки від 17.12.2007, відповідач прийняв в оренду земельну ділянку площею 52,8891 га, розташовану в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу на вул. Окружній,127.
Згідно з п.18 договору після припинення дії договору орендар у 10-денний термін повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов'язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв'язується у судовому порядку.
За умовами п.19 договору повернення земельної ділянки здійснюється за актом приймання - передачі (повернення).
Відповідно до п.21 договору сторони неповернення земельної ділянки у зазначений термін не звільняє орендаря від сплати орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою. Плата за фактичне користування земельною ділянкою вноситься у розмірах, визначених розділом “Орендна плата” цього договору. Нарахування орендної плати припиняється з дати оформлення акта приймання-передачі (повернення) земельної ділянки.
За змістом п. 33 договору, орендар серед іншого зобов'язаний, по закінченні терміну оренди, припиненні чи розірванні договору оренди звільнити в 10-денний термін ділянку, привести її в належний стан та повернути орендодавцю з оформленням акту приймання - передачі (повернення) земельної ділянки.
Пунктом 37 договору встановлено, що дія договору припиняється у разі: - закінчення строку, на який його було укладено;
- придбання орендарем земельної ділянки у власність;
- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;
- ліквідації юридичної особи орендаря.
Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законодавством України.
Відповідно до п.38 договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за:
- взаємною згодою сторін;
- рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п.45 договору).
Договір оренди земельної ділянки від 17.05.2007 зареєстрований у Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру 17.12.2007 за № 040710801010.
У зв'язку з припиненням дії договору 17.12.2017, позивачем надіслані на адресу відповідача претензії від 08.10.2021 №17/02-08/2936, від 19.07.2022 №15/18/3210 щодо необхідності повернути земельні ділянки по вул. Окружній, 127 у Центрально-Міському районі міста, у тому числі і земельну ділянку площею 52,8891га відповідно до Договору оренди земельної ділянки від 17.12.2017 №040710801010.
Станом на теперішній час земельна ділянка з кадастровим номером 040710801010 не повернута до комунальної власності міста за актом приймання-передачі, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (ч.3 ст.792 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.9 ст. 93 Земельного кодексу України відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент укладення договору оренди) визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України “Про оренду землі”).
Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом (ч.2 ст.4 Закону України “Про оренду землі”).
Частиною 1 ст.15 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що до істотних умов договору оренди землі віднесено, в тому числі, умови щодо строку дії договору та умови повернення земельної ділянки орендодавцеві.
За приписами ч.1 ст.31 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Частиною 1 ст.34 Закону України “Про оренду землі” встановлено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що спірний договір оренди земельної ділянки припинив свою дію 17.12.2017.
Докази поновлення, продовження договору оренди земельної ділянки від 17.05.2007 року або укладення нового договору щодо оренди спірної земельної ділянки в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, встановивши факт припинення договору оренди земельної ділянки у зв'язку з закінченням строку на який його було укладено, приймаючи до уваги відсутність у відповідача підстав для користування такою земельною ділянкою та невиконання відповідачем свого обов'язку з повернення об'єкту оренди його власнику, колегія суддів вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог та повернення земельної ділянки власнику - Криворізькій міській раді за актом приймання-передачі, що прямо випливає з обов'язків орендаря передбачених як нормами чинного законодавства, так і умовами договору.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника про наявність підстав для закриття провадження у даній справі з підстав набрання законної сили судового рішення між тими самими учасниками з тих самих підстав.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд закриває провадження у справі, якщо: суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами (п.2 ч.1 ст.175 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів зауважує, що передумовою для застосування положень п.2 ч.1 ст.175 Господарського процесуального кодексу України є наявність такого, що набрало законної сили, рішення чи ухвали суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Отже, для закриття провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України необхідна наявність одночасно трьох однакових складових: рішення у справі, що набрало законної сили, повинно бути ухвалене щодо тих самих сторін, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2023 у справі №904/5722/14 (904/2504/22) відмовлено у задоволенні позовних вимог Криворізької міської ради про зобов'язання ліквідатора Відкритого акціонерного товариства “Криворізький трубний завод “КОНСТАР” арбітражного керуючого Ковезу Андрія Івановича повернути територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради земельну ділянку загальною площею 52,8891 га з кадастровим номером 1211000000:08:077:0015, розташовану за адресою: м.Кривий Ріг, Центрально-Міський район, вул. Окружна, 127 за актом приймання-передачі.
Зміст вказаного рішення свідчить про те, що:
- у справі, що розглядається предметом спору є вимога Криворізької міської ради до відповідача - ліквідатора Відкритого акціонерного товариства “Криворізький турбінний завод “Констар” арбітражного керуючого Ковези Андрія Івановича про повернення територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради земельної ділянки загальною площею 52,8891 га з кадастровим номером1211000000:08:077:0015, яка розташована за адресою: м.Кривий Ріг, Центрально-Міський район, вул. Окружна, 127 за актом приймання-передачі;
- позов з відповідними вимогами про повернення земельної ділянки Криворізькою міською радою пред'явлено до ліквідатора Відкритого акціонерного товариства “Криворізький трубний завод “Констар” арбітражного керуючого Ковези Андрія Івановича, який не є зобов'язаною особою у спірних правовідносинах, що виникли за договором оренди земельної ділянки, та відповідно є неналежним відповідачем у даній справі.
З урахуванням наведеного, господарський суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позову Криворізької міської ради до ліквідатора Відкритого акціонерного товариства Криворізький трубний завод “Констар” арбітражного керуючого Ковези Андрія Івановича, оскільки зазначена особа не є належними відповідачем в розумінні статті 45, 48 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас, предметом спору у справі, що переглядається, є вимога Криворізької міської ради до відповідача - Відкритого акціонерного товариства “Криворізький турбінний завод “Констар” про повернення територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради земельної ділянки загальною площею 52,8891 га з кадастровим номером 1211000000:08:077:0015, яка розташована за адресою: м.Кривий Ріг, Центрально-Міський район, вул. Окружна, 127 за актом приймання-передачі.
Таким чином, у справі, що переглядається, відповідачем є Публічне акціонерне товариство “Криворізький турбінний завод “Констар”, а у справі №904/5722/14 (904/2504/22) відповідач - ліквідатор Відкритого акціонерного товариства “Криворізький трубний завод “Констар” арбітражний керуючий Ковеза Андрій Іванович.
Тобто, у вказаних справах різний суб'єктний склад сторін, тому відсутні підстави для закриття провадження у справі.
Апеляційний господарський суд відхиляє посилання скаржника на те, що стаття 141 Земельного кодексу України не містить такої підстави припинення права постійного користування земельною ділянкою, як перебування юридичної особи в процедурі банкрутства, оскільки у даному випадку між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки.
При цьому, умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди земельної ділянки визначає Закон України "Про оренду землі".
У спірних правовідносинах договір оренди земельної ділянки було припинено у зв'язку з закінченням строку на який його було укладено, що узгоджується з приписами ч.1 ст.31 Закону України “Про оренду землі”.
Посилання скаржника на сплату орендної плати за користування спірною земельною ділянкою, на думку колегія суддів, не є належним доказом продовження дії договору оренди, оскільки у п.21 договору сторони дійшли згоди, що неповернення земельної ділянки у зазначений термін не звільняє орендаря від сплати орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою; плата за фактичне користування земельною ділянкою вноситься у розмірах, визначених розділом “Орендна плата” цього договору; нарахування орендної плати припиняється з дати оформлення акта приймання-передачі (повернення) земельної ділянки.
Отже, до моменту повернення земельної ділянки позивачу за актом приймання-передачі, відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату на підставі умов договору.
Також, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника, що спірна земельна ділянка має передаватись не позивачу, а новим власникам нерухомого майна.
Так, за загальним правилом, закріпленим у ст. 120 Земельного кодексу України та ч.3 ст.7 Закону України "Про оренду землі", особа, яка набула право власності на будівлю чи споруду, набуває такі ж самі права на земельну ділянку, на яких вона належала попередньому власнику (землекористувачу) на час відчуження будівлі або споруди.
Тобто особа, яка набула право власності на об'єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім'я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача-власника об'єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об'єкта нерухомості розташованого на ній.
Водночас ст.125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Як встановлено судами дія попереднього договору оренди земельної ділянка від 17.05.2007 закінчилася 17.12.2017.
Отже, в силу імперативних вимог статті 125 Цивільного кодексу України від однієї особи до іншої особи за правилами статті 120 цього Кодексу не може перейти право оренди земельної ділянки, яке вже припинилося у попереднього землекористувача станом на час відчуження ним будівель, розташованих на цій земельній ділянці.
Апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача та закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору, з огляду на те, що законодавством, чинним на момент укладення спірного договору, моментом укладення договору оренди землі вважалася його державна реєстрація.
При цьому, необхідність реєстрації права оренди земельної ділянки виникла після 01.01.2013, тобто після зміни законодавчого регулювання: виключення із Закону України “Про оренду землі” вимог про необхідність державної реєстрації договору оренди, зазначення про необхідність реєстрації права оренди та виключення з тексту цього Закону посилання на укладеність правочину з дня його державної реєстрації.
Враховуючи викладене, судова колегія апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують обґрунтованих висновків місцевого господарського суду, викладених у рішенні, яке відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст.277 Господарського процесуального кодексу України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.10.2023 відсутні.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
У задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Криворізький турбінний завод "Констар" - відмовити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2023р. усправі №904/5722/14 (904/1480/23) - залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право на касаційне оскарження постанови та строк оскарження встановлені ст.ст. 287,288 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена та підписана 20.02.2024 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя Л.А. Коваль
Суддя Ю.Б. Парусніков