21 лютого 2024 року м. Харків Справа № 905/1510/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І. , суддя Тихий П.В.
без виклику представників сторін,
розглянувши апеляційну скаргу Комунального комерційного підприємства “Маріупольавтодор”, м. Маріуполь, Донецька область (вх. №50 Д/1) на ухвалу господарського суду Донецької області від 29.12.2023 у справі №905/1510/23 (суддя Левшина Я.О., постановлену в м.Харків) постановлену за результатами розгляду матеріалів зустрічної позовної заяви: Комунального комерційного підприємства “Маріупольавтодор”, м. Маріуполь, Донецька область,
до відповідача: Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України”, м. Київ,
про розірвання договору та визнання права власності,
у справі за первісним позовом: Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України”, м. Київ,
до відповідача: Комунального комерційного підприємства “Маріупольавтодор”, м.Маріуполь, Донецька область,
про стягнення 1311613,32грн, з яких 1079361,73грн - основний борг, 153220,39грн - проценти за користування лізингом, 79031,20грн - комісія за управління лізингом,
Акціонерне товариство “Державний експортно-імпортний банк України” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального комерційного підприємства “Маріупольавтодор” про стягнення 1311613,32грн., з яких 1079361,73грн. - основний борг, 153220,39грн. - проценти за користування лізингом, 79031,20грн. - комісія за управління лізингом.
Ухвалою господарського суду від 06.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1510/23; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
27.12.2023 через підсистему “Електронний суд” від відповідача - Комунального комерційного підприємства “Маріупольавтодор” надійшла зустрічна позовна заява про розірвання договору фінансового лізингу №21-841Х0003 від 29.12.2021 та визнання права власності на каток дорожній вібраційний ВОВСАТ АТR 26 за Комунальним комерційним підприємством “Маріупольавтодор”. Крім того, в зустрічній позовній заяві відповідач просив суд поновити строк для подання зустрічного позову обґрунтовуючи це тим, що його представник знаходиться в іншій місцевості.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.12.2023 у справі №905/1510/23 відмовлено в задоволенні заяви Комунального комерційного підприємства “Маріупольавтодор” про поновлення процесуального строку для подання зустрічного позову; повернуто Комунальному комерційному підприємству “Маріупольавтодор” зустрічний позов до Акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” про розірвання договору та визнання права власності.
Відповідні висновки місцевого господарського суду з посиланням на положення статей 42, 46, 118, 119, 180 Господарського процесуального кодексу України мотивовані тим, що строк для подачі відзиву, у тому числі для пред'явлення зустрічного позову сплинув 22.12.2023, отже зустрічна позовна заява подана з пропущенням строку, встановленого частиною першою статті 180 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, господарським судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні заяви про поновлення строку для подання зустрічного позову з тих підстав, що пропущення процесуального строку у зв'язку із знаходженням представника позивача за зустрічним позовом в іншій місцевості не може бути об'єктивно непереборною обставиною, яка перешкоджала поданню зустрічного позову.
Комунальне комерційне підприємство “Маріупольавтодор” з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 29.12.2023 у справі №905/1510/23, як таку що перешкоджає подальшому провадженню у справі та направити справу №905/1510/23 для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що постановленні оскаржуваної ухвали місцевим господарським судом було порушено приписи процесуального законодавства, що призвело до передчасного висновку про повернення зустрічної позовної заяви на підставі частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України.
Зокрема, апелянт звертає увагу суду на те, що господарським судом першої інстанції не було прийнято до уваги ту обставину, що Комунальне комерційне підприємство “Маріупольавтодор”, місцем реєстрації якого наразі є місто Маріуполь (окупована територія), а тому усі наявні працівники апелянта дійсно знаходяться в іншій місцевості і мають можливість працювати виключно дистанційно.
Представник апелянта, головний юрисконсульт Вєдєнєєв С.О. на підтвердження своїх повноважень надав до суду копію наказу про прийом на роботу, статуту та витягу з ЄДРЮОФОПГО, які реально підтверджують, що представник апелянта дійсно є його працівником, який має процесуальну правоздатність та за місцем реєстрації Комунального комерційного підприємства “Маріупольавтодор” не знаходиться, тобто, дійсно знаходиться в іншій місцевості.
На думку апелянта, зазначене вище є дійсно поважними обставинами, які спричинили пропущення строку на подання зустрічної позовної заяви, а тому клопотання про його поновлення повинно бути задоволене судом.
З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Східного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.01.2024 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.
18.01.2024 матеріали справи №905/1510/23 надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального комерційного підприємства “Маріупольавтодор” на ухвалу господарського суду Донецької області від 29.12.2023 у справі №905/1510/23; встановлено позивачу за первісним позовом строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено сторонам у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; розгляд апеляційної скарги Комунального комерційного підприємства “Маріупольавтодор” на ухвалу господарського суду Донецької області від 29.12.2023 у справі №905/1510/23 розпочато з 23.01.2024 без повідомлення учасників справи.
30.01.2024 позивачем за первісним позовом - Акціонерним товариством “Державний експортно-імпортний банк України” подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№1536), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Комунального комерційного підприємства “Маріупольавтодор”, ухвалу господарського суду Донецької області від 29.12.2023 у справі №905/1510/23 залишити без змін.
Згідно з частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За приписами частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до частини 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Згідно з частиною 2 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Як вбачається з долучених до матеріалів справи довідок про доставлення електронних листів, копія ухвали Східного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 отримано позивачем за первісним позовом 22.01.2024 о 22:55годині.
Клопотання від позивача за первісним позовом про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надійшло.
За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.
В ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до приписів пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Права та обов'язки учасників справи визначені в статті 42 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов'язків, визначених статтею 42 цього Кодексу відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
Таким чином, право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред'явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством.
Аналогічна правова позиція викладена у пункті 43 постанови Великої Палати Верховного Суду в справі №910/2987/18 від 20.03.2019.
За приписами пункту 8 частини 2 статті 176 Господарського процесуального кодексу України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається строк для подання відзиву на позов.
Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою господарського суду Донецької області від 06.12.2023, зокрема, прийнято позовну заяву Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до Комунального комерційного підприємства «Маріупольавтодор» про стягнення 1311613,32грн, з яких 1079361,73грн - основний борг, 153220,39грн - проценти за користування лізингом, 79031,20грн - комісія за управління лізингом до розгляду та відкрито провадження у справі; встановлено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву з доказами, на яких ґрунтуються його заперечення, а також попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений судом строк, справа згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України буде розглянута за наявними в ній матеріалами.(т.1 а.с.195).
Вказана ухвала місцевого господарського суду була направлена в електронному вигляді через систему "Електронний суд" учасникам справи 06.12.2023 та доставлена відповідачу - Комунальному комерційному підприємству «Маріупольавтодор» до його електронного кабінету 06.12.2023 о 20:54годині, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа (т.1 а.с.197).
Відповідно до частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (стаття 115 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною першою статті 116 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Враховуючи вимоги процесуального законодавства, перебіг строку на подання відзиву та зустрічного позову починається з наступного дня після настання події, яким зокрема є день вручення йому відповідного судового рішення.
Таким чином, враховуючи положення статей 113,116, 165, 242 Господарського процесуального кодексу України, обчислення процесуального строку для подання зустрічного позову відповідачем почалося з наступного дня після доставлення ухвали суду до його електронного кабінету - 07.12.2023, а тому він міг подати відзив, а відтак і зустрічну позовну заяву в строк до 21.12.2023 року включно.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, зустрічна позовна заява Комунального комерційного підприємства «Маріупольавтодор» надійшла до господарського суду першої інстанції 27.12.2023, що підтверджується відбитком штампу відділу документального забезпечення та контролю господарського суду Донецької області на першому аркуші зустрічної позовної заяви (т.2 а.с.2), тобто з пропуском строку встановленого судом.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
За вимогами частин 1 та 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою (частина 7 статті 119 Господарського процесуального кодексу України).
Відтак, при зверненні особи до суду із заявою про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, заявником повинно бути доведено наявність поважних причин пропуску такого строку. У даному випадку господарський суд зауважує, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.
Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Колегія суддів зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
В обґрунтування наявності підстав для поновлення пропущеного строку для подання зустрічного позову відповідач посилався на знаходженням його представника в іншій місцевості.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що пропущення процесуального строку у зв'язку із знаходженням представника позивача за зустрічним позовом в іншій місцевості не може бути об'єктивно непереборною обставиною, яка перешкоджала поданню зустрічного позову.
Крім того, як вірно встановлено місцевим господарським судом, що 07.12.2023 (наступний день після відкриття провадження у справі) від сторони відповідача надійшла заява про заміну неналежного відповідача у справі (т.1 а.с.198-200), 08.12.2023 від представника відповідача, за підписом якого подано зустрічний позов, надійшла заява на вступ у справу представника відповідача (т.1 а.с.216).
Судова колегія зауважує, що у вказаних документах відповідач не вказував, що ним готується зустрічна позовна заява, не просив суд встановити чи продовжити йому строк на звернення із зустрічною позовною заявою, не повідомляв про обставини, які заважали йому звернутися із зустрічним позовом в межах встановлених процесуальним законом строків.
Отже, наведені вище обставини зумовлюють висновок про відсутність обґрунтованих підстав для поновлення строку для подання зустрічного позову.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ за своєю природою потребує регулювання з боку держави, яке може змінюватися у часі та просторі відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб. Встановлені обмеження не повинні обмежувати доступ, наданий особам, у такий спосіб або такою мірою, що підриватимуть саму суть цього права. Крім того, обмеження буде несумісним із п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не переслідує законну мету, та у разі відсутності розумного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі “Станев проти Болгарії” (Stanev v. Bulgaria) [ВП], заява №36760/06, п. 230, ECHR 2012). Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі “Волчлі проти Франції” (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26.07.2007) (п.п. 32-33 рішення ЄСПЛ у справі “ТОВ Фріда” проти України” від 08.12.2016, заява №24003/07).
Виходячи з вищевстановленого, судова колегія констатує, що обмеження, пов'язані із встановленням строків подання зустрічного позову спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання розумних строків розгляду справи, що є легітимною метою. За своїм змістом такі обмеження не шкодять самій суті права доступу до суду, оскільки сторона у справі, у такому випадку, не позбавлена можливості звернутися з цим позовом у загальному порядку.
Відповідно до частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин 1 та 2 цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
З огляду на те, що зустрічна позовна заява Комунального комерційного підприємства «Маріупольавтодор» подана після закінчення строку, встановленого для подання відзиву та за відсутності обґрунтованих підстав для поновлення строку для подання зустрічного позову, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для повернення цієї зустрічної позовної заяви як такої, що подана з порушенням вимог частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України.
Також, колегія суддів у спірних правовідносинах звертає увагу на застосування принципу процесуальної економії господарського судочинства - загального керівного положення, відповідно до якого господарський суд, учасники судового процесу економно і ефективно використовують всі встановлені законом процесуальні засоби для правильного та оперативного розгляду справ з дотриманням строків.
Сутність принципу процесуальної економії полягає в тому, що б під час розгляду справи в господарському суді для найбільш повного та всебічного розгляду справи використовувати всі встановленні законом засоби з урахуванням строків, визначених нормами процесуального права. Елементами змісту принципу процесуальної економії господарського судочинства слід вважати: вимога оперативного розгляду справи; вимога економного використання процесуальних засобів судом учасниками справи для повного та всебічного розгляду справи у господарському суді (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №912/2185/16).
Судова колегія також зазначає, що Комунальне комерційне підприємство «Маріупольавтодор» не позбавлено права на звернення до суду за захистом порушеного права шляхом подання позовної заяви на загальних підставах в окремому позовному провадженні.
Таким чином, оскільки доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час прийняття оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, зокрема, апелянт не довів суду наявність поважних причин пропуску строку, встановленого для подання зустрічної позовної заяви, отже, зустрічна позовна заява подана з порушенням строків, передбачених відповідно до приписів та вимог частини 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права. Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються наявними в матеріалах справи документами та вчинені при довільному тлумаченні наявних між сторонами правовідносин і норм права.
З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства, фактичним обставинам справи, а рішення відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення ухвали господарського суду Донецької області від 29.12.2023 у справі №905/1510/23 без змін.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, то судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 77, 86, 129, 240, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Комунального комерційного підприємства “Маріупольавтодор” залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 29.12.2023 у справі №905/1510/23 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 21.02.2024
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.В. Плахов
Суддя О.І. Терещенко
Суддя П.В. Тихий