21 лютого 2024 року м. Харків Справа № 917/1297/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В. , суддя Плахов О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Гадячгаз"(вх. №253П/1-18)
на ухвалу господарського суду Полтавської області від 12.01.2024 року у справі №917/1297/23, постановлену в приміщенні господарського суду Полтавської області (суддя Кльопов І.Г.), повний текст якої складено 12.01.2024 року
за зустрічною позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Гадячгаз", м.Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м.Київ
про визнання типового договору постачання природного газу неукладеним
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 12.01.2024 року у справі № 917/1297/23 відмовлено в задоволенні клопотання ПрАТ “Гадячгаз” про поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви; зустрічну позовну заяву ПрАТ “Гадячгаз” до ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про визнання Типового договору постачання природного газу неукладеним та додані до неї документи повернуто заявнику.
Приватне акціонерне товариство "Гадячгаз" з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 12.01.2024 року у справі та постановити нову, якою поновити строк для подання зустрічного позову та прийняти зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом; справу направити для продовження розгляду до господарського суду Полтавської області.
Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на таке.
Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що підставою для подання зустрічної позовної заяви є саме винесення Східним апеляційним господарським судом від 29.12.2023 року у справі № 917/1297/23 постанови, в змісті якої до розгляду судом першої інстанції спору по суті фактично надана оцінка обставинам, що є предметом дослідження судом першої інстанції, чим фактично порушено принцип змагальності сторін та права відповідача на доведення обставин, які мають значення для справи.
Постанова апеляційного суду про скасування ухвали про зупинення провадження у справі не підлягає оскарженню у касаційному порядку, в зв'язку з чим єдиний ефективний спосіб захисту порушеного права під час розгляду даної справи, за якого можливе відновлення порушеного принципу змагальності сторін - це подання зустрічного позову про визнання договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" між Газопостачальною компанією "Нафтогаз України" та ПрАТ "Гадячгаз" неукладеним в період з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року.
Суд апеляційної інстанції у постанові від 29.12.2023 року у справі № 917/1297/23, задовольняючи апеляційну скаргу зробив висновок про наявність договірних відносин між позивачем та відповідачем у травні 2022 року, при цьому, вказав, що позивачем подано докази в обґрунтування позовних вимог, а саме (копії) Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії".
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2024 року, суддею - доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В.
Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією проти України. Указами Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” №133/2022 від 14.03.2022 року, №573/2022 від 15.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, №58/2023 від 06.02.2023 року, №254/2023 від 01.05.2023 року, №451/2023 від 26.07.2023 року, №734/2023 від 06.11.2023 року, №49/2024 від 05.02.2024 року, відповідно продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.
Наказом Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 року № 03 “Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану” встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 року та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема: рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов'язки, передбачені ГПК України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Гадячгаз" на ухвалу господарського суду Полтавської області від 12.01.2024 року у справі №917/1297/23; призначено розгляд справи №917/1297/23 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Гадячгаз" на ухвалу господарського суду Полтавської області від 12.01.2024 року у справі у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; учасникам справи встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України з доказами надсилання його апелянту; запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua. Реєстрація в електронному кабінеті можлива за посиланням https://id.court.gov.ua/rt.gov.ua/sud4875/; учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв'язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень; витребувано господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1297/23.
01.02.2024 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№ 1656), який долучено до матеріалів справи, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, в обґрунтування якого вказує на те, що право відповідача подати до позивача зустрічну позовну заяву для її спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним; таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред'явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством. Відповідачем не дотримано правил пред'явлення зустрічного позову, а саме: подано з пропуском встановленого судом строку, що є підставою для постановлення ухвали про повернення зустрічного позову відповідачу; дії відповідача щодо подання зустрічної позовної заяви поза межами строку, встановленого господарським процесуальним законодавством, принципу процесуальної економії господарського судочинства не відповідають.
02.02.2024 року на адресу суду з господарського суду Полтавської області надійшли матеріали справи №917/1297/23 (вх.№1691).
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Гадячгаз" про стягнення 6 548 767,78грн. заборгованості за договором постачання природного газу постачальником "останньої надії".
14.08.2023 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов.
11.09.2023 року на адресу суду від відповідача надійшли заперечення.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.09.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.10.2023 року.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 14.11.2023 року зупинено провадження у справі № 917/1297/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/1007/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про зобов'язання вчинити дії.
11.01.2024 року на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява Приватного акціонерного товариства "Гадячгаз", в якій заявник просив визнати Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" між ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" та ПрАТ " "Гадячгаз" неукладеним в період з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року.
12.01.12024 року господарським судом Полтавської області постановлено оскаржувану ухвалу, з підстав викладених вище.
Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.
З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.
Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов'язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlanav. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Статтею 42 ГПК України передбачено права та обов'язки учасників справи. Зокрема, учасники справи мають право: знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (пункт 1, пункт 3 частини 1 статті 42); учасники справи зобов'язані, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 6 частини 2 статті 42).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 ГПК України, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 180 ГПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Так, за матеріалами справи, відповідачем було подано усі заяви по суті справи, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, проте зустрічна позовна заява була подана до суду лише 11.01.2024 року тобто з пропуском встановленого строку.
Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч. 1, 2 ст. 119 ГПК України).
Так, у зустрічній позовній заяві позивач за зустрічним позовом в обґрунтування причин поважності пропуску строку на подання зустрічного позову вказує на те, що заявлений зустрічний позов є пов'язаним з первісним позовом у справі, оскільки для того щоб стверджувати про наявність заборгованості за природний газ згідно умов Типового договору постачання природного газу постачальником “останньої надії”, за період з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року на загальну суму 6 548 767,78 грн., ключовими є наявність правових підстав для здійснення постачання природного газу згідно вищевказаного договору. Заявлений ПрАТ “Гадячгаз” зустрічний позов виник з правовідносин, що є предметом судового дослідження у межах даної справи, оскільки при з'ясуванні питання правомірності стягнення з відповідача заборгованості та розгляді позовних вимог за зустрічним позовом, дослідженню підлягають встановлення факту наявності з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року правовідносин між ТОВ “ГК “Нафтогаз України” і ПрАТ “Гадячгаз” згідно Типового договору постачання природного газу постачальником “останньої надії”, а тому буде доцільним здійснити одночасний розгляд позовної заяви та зустрічного позову. Задоволення заявленого ПрАТ “Гадячгаз” зустрічного позову про визнання Типового договору постачання природного газу постачальником “останньої надії” між ТОВ “ГК “Нафтогаз України” та ПрАТ “Гадячгаз” неукладеним в період з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року повністю виключає задоволення позовних вимог за первісним позовом, тобто стягнення заборгованості згідно Типового договору постачання природного газу постачальником “останньої надії” за період з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року позивачем у сумі 6 548 767,78 грн., оскільки буде відсутня правова підстава для постачання відповідачу природного газу постачальником “останньої надії”. Щодо поновлення процесуальних строків для пред'явлення зустрічного позову зазначає, що Східним апеляційним господарським судом у постанові від 29.12.2023 року у справі № 917/1297/23 фактично було надано оцінку наявним у матеріалах справи доказам, долученим позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, та зроблено висновок про наявність договірних відносин між позивачем та відповідачем в травні 2022 року виходячи із наявності у матеріалах справи договору постачання природного газу постачальником “останньої надії”, що в подальшому може вплинути на вирішення спору у даній справі. Враховуючи висновки, наведені у постанові Східного апеляційного господарського суду від 29.12.2023 року у справі № 917/1297/23, а також, що подання зустрічного позову нерозривно пов'язане із прийняттям апеляційним судом наведеної постанови, просив поновити строк для подання зустрічного позову.
Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 27.01.2021 року у справі №908/1688/20, де, зокрема, вказано на те, що зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін.
Також, колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 27.01.2020 року у справі №922/2382/19, де, між іншим, вказано на те, що повернення зустрічного позову зумовлене тим, що ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" пропустило процесуальний строк на звернення із зустрічним позовом та не звернулось з клопотанням про його продовження, водночас Суд зазначає, що строк для пред'явлення зустрічного позову встановлений законом, не пов'язується з початком розгляду справи по суті та не залежить від стадії підготовчого провадження, про що помилково було зазначено судом першої інстанції (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 16.12.2019 року).
Разом з тим, при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016). Зважаючи на це, вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має виходити з наведених вище відмінностей між поновленням та продовженням процесуальних строків, враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій.
Аргументи апелянта на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що підставою для подання зустрічної позовної заяви є саме винесення Східним апеляційним господарським судом від 29.12.2023 року у справі № 917/1297/23 постанови, в змісті якої до розгляду судом першої інстанції спору по суті фактично надана оцінка обставинам, що є предметом дослідження судом першої інстанції, чим фактично порушено принцип змагальності сторін та права відповідача на доведення обставин, які мають значення для справи; постанова апеляційного суду про скасування ухвали про зупинення провадження у справі не підлягає оскарженню у касаційному порядку, в зв'язку з чим єдиний ефективний спосіб захисту порушеного права під час розгляду даної справи, за якого можливе відновлення порушеного принципу змагальності сторін - це подання зустрічного позову про визнання договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" між Газопостачальною компанією "Нафтогаз України" та ПрАТ "Гадячгаз" неукладеним в період з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року; суд апеляційної інстанції у постанові від 29.12.2023 року у справі № 917/1297/23, задовольняючи апеляційну скаргу зробив висновок про наявність договірних відносин між позивачем та відповідачем у травні 2022 року, при цьому, вказав, що позивачем подано докази в обґрунтування позовних вимог, а саме (копії) Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", не приймаються, з огляду на таке.
За матеріалами справи, відповідач отримав позовну заяву та мав достатньо часу для визначення із позицією по суті позову та/або вирішення питання про звернення із зустрічною позовною заявою.
Втім, відповідач не використав своє право та не подав зустрічну позовну заяву, що також є правом відповідача, яке він використовує на власний розсуд.
Доводи наведені відповідачем в обґрунтування поданого клопотання не є поважною причиною пропуску процесуального строку, а тому правових підстав для поновлення відповідачу строку для подання зустрічного позову, не має.
Сутність принципу процесуальної економії полягає в тому, що б під час розгляду справи в господарському суді для найбільш повного та всебічного розгляду справи використовувати всі встановленні законом засоби з урахуванням строків, визначених нормами процесуального права. Елементами змісту принципу процесуальної економії господарського судочинства слід вважати: вимога оперативного розгляду справи; вимога економного використання процесуальних засобів судом учасниками справи для повного та всебічного розгляду справи у господарському суді (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 912/2185/16).
Разом з тим, повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє відповідача права звернутись до господарського суду з окремим позовом в загальному порядку.
Аналогічні правові висновки наведені в постановах Верховного Суду від 21.11.2018 року у справі № 904/2739/18 та від 29.03.2019 року у справі № 905/1054/18
Згідно з ч. 6 ст. 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Таким чином, оскільки зустрічну позовну заяву подано з пропуском встановленого строку для її подання та місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих підстав для поновлення такого строку, зустрічна позовна заява ПрАТ “Гадячгаз” підлягає поверненню в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 180 ГПК України.
Отже, висновок місцевого господарського суду про повернення зустрічної позовної заяви відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі “Проніна проти України” (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).
Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)
Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.
Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).
Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені господарським судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 255, 269, 270, ч.1 ст. 275, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Гадячгаз" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Полтавської області від 12.01.2024 року у справі №917/1297/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуюча суддя О.І. Терещенко
Суддя П.В. Тихий
Суддя О.В. Плахов