ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
21 лютого 2024 року Справа № 906/1365/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Мельник О.В.,
суддя Олексюк Г.Є.,
суддя Петухов М.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмет-Інвест" на рішення господарського суду Житомирської області від 20.11.2023 (суддя Машевська О.П., повний текст рішення складено 27.11.2023)
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмет-Інвест"
про стягнення 238 443,86 грн. пені
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 20.11.2023 позов задоволено частково. Зменшено до стягнення пеню з обґрунтованої суми 238443,86 грн до суми 119221,93 грн. Стягнуто з ТОВ "Укрмет-Інвест" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця" 119 221,93 грн пені та 3576,66 грн судового збору. У стягненні пені на суму 119221,93 грн відмовлено.
В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції вказав, що умовами п.5.4 договору купівлі продажу від 03.11.2022, сторонами було обопільно домовлено, що за порушення покупцем строків, передбачених пунктами 3.16, 3.20 цього Договору більш ніж 30 (тридцять) календарних днів, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 10 (десяти) % від вартості невиконаного та/або неналежно виконаного зобов'язання за кожний день прострочення.
За вказаного, суд встановив, що відповідач порушив строки вивезення товару, а тому нарахована позивачем сума пені, обчислена 10% від вартості товару - 14539,26 грн у період прострочення з 12.03.2023 до 22.08.2023, у розмірі 238443,86 грн є обґрунтованою.
Разом з тим, враховуючи, що заявлена сума пені в рази перевищує суму вартості товару/неналежного виконаного зобов'язання, суд дійшов висновку про її зменшення до 119221,93 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення змінити та зменшити розмір стягнутої пені за порушення строків вивезення товару з суми 119221,93 грн до розміру не більше суми договору, яка складає 14539,26 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що згідно акту№1 приймання-передачі від 23.08.2023 останнім було вивезено товар-брухт на суму 14539,26 за товарно-транспортною накладною №313 від 23.08.2023. Однак, позивач звернувся з позовом про стягнення пені за неналежне виконання зобов'язання у сумі 238443,86 грн уже після того, як всі договірні зобов'язання були виконані відповідачем.
Окрім того, вказує, що позивач не довів наявність завданих йому збитків, внаслідок несвоєчасного вивезення товару за договором, у зв'язку з чим, розмір заявленої до стягнення пені є неспівмірним.
У відповідності до ст.263 ГПК України позивач подав відзив на апеляційну скаргу, згідно якого вказує, що зменшення розміру пені до 14539,26 грн є невиправданим та не може застосовуватись до спірних правовідносин, оскільки п.5.4 договору купівлі-продажу від 03.11.2022 сторони встановили інший розмір нарахування пені за порушення покупцем строків, передбачених п.3.16, 3.20 договору.
Вважає, що доводи апелянта щодо подання позову до суду після виконання останнім свої зобов'язань спростовуються наявністю в матеріалах справи претензії від 05.06.2023, яка була надіслана відповідачеві для досудового врегулювання спору.
Зауважує, що відповідачем не вживались заходи для своєчасного виконання договору, не було подано доказів , які свідчили про майновий стан відповідача та наявність виключних обставин або будь який інших обставин, які могли слугувати підставами для зменшення розміру пені. Відтак, вважає нараховані позивачем штрафні санкції за порушення зобов'язань щодо несвоєчасної поставки товару правомірними.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" не погоджуючись з оскаржуваним рішенням теж подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині відмови позову про стягнення 119221,93 грн пені та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Апелянт зокрема вказує, що зменшення розміру суми штрафних санкцій надає необґрунтовані переваги та можливість відповідачу в подальшому порушувати договірні зобов'язання, оскільки останній жодним чином не довів, що розмір заявленої до стягнення неустойки може суттєво вплинути на його майновий стан.
Вважає, що суд першої інстанцій надав явну суб'єктивну перевагу стороні відповідача, проігнорував зміст доказів заявленого позову, чим порушив право позивача на справедливий та неупереджений суд, яке закріплене ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод.
Відповідач своїм правом подачу відзиву на апеляційну скаргу позивача, відповідно до ст.263 ГПК України не скористався.
Згідно ч.3 ст.263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи приписи абз.1 ч.10 ст.270 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційних скарг Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Українська залізниця" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмет-Інвест" на рішення господарського суду Житомирської області від 20.11.2023 у справі №906/1365/23 без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши апеляційні скарги в межах вимог та доводів наведених в них, відзив на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в них докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 03.11.2022 між АТ "Українська залізниця" та ТОВ "Укрмет-Інвест" укладено договір купівлі - продажу №ПЗ/НХ-225542/НЮ від 03.11.2022.
Пунктом 1.1. договору встановлено, що продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити металобрухт (брухт металів чорних вторинних згідно з ДСТУ 4121-2002. У разі звернення покупця, продавець зобов'язується надати послуги щодо організації навантаження товару, а покупець оплатити такі послуги.
Сторони домовилися про те, що загальна кількість товару становить 3,282 тонн. Допустиме відхилення загальної ваги за договором - до мінус 5 % від загальної кількості товару. (п.1.2 договору)
Ціна договору складається з сукупної вартості товару відповідно до Специфікації та вартості послуг щодо організації навантаження товару (у разі їх надання) відповідно до Специфікації щодо організації навантаження товару та становить: вартість товару - 14539,26грн без ПДВ, вартість послуг щодо організації навантаження товару - 1 720, 69, загальна ціна договору складає 16259,95грн. Відповідно до пункту 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України ПДВ на вартість товару не нараховується.
Вартість товару визначається за результатами аукціону, і зазначена у Специфікації до цього Договору. Вартість послуг щодо організації навантаження товару (у разі їх надання) визначається продавцем і зазначена у Специфікаціях щодо організації навантаження товару (п.2.1. договору).
Пунктом 3.1. договору передбачено, що продавець передає покупцю товар навантажений у залізничні вагони на станції відправлення з подальшим направленням на станцію призначення відвантажувальними партіями при відправленні товару залізничним транспортом. Сторони погодили, що під відвантажувальною партією товару розуміють металобрухт (брухт металів чорних вторинних згідно з ДСТУ 4121-2002), навантажений принаймні в один вагон. Вантажоодержувачем товару є його покупець, або уповноважена ним особа, в вантажовідправником - продавець.
За умовами п. 3.2. договору визначено, що строк передачі товару - 90 (дев'яносто) календарних днів з дати отримання продавцем від покупця листа-повідомлення, форма якого погоджена сторонами у додатку 4 до цього договору. Датою передачі кожної відвантажуваної партії товару вважається дата підписання сторонами акта приймання-передачі металів чорних вторинних.
Право власності на товар переходить від продавця до покупця з дати підписання сторонами акта приймання-передачі металів чорних вторинних на станції відправлення (або на складі продавця у випадку перевезення товару автомобільним транспортом), оформленого на кожну відвантажувальну партію товару (п. 3.5. договору).
Покупець має право за власний рахунок здійснити перевезення товару автомобільним транспортом зі складу продавця, про що він повинен письмово повідомити продавця не пізніше ніж за 5 (п'ять) робочих днів до запланованої дати вивезення товару. Вартість перевезення товару автомобільним транспортом не є предметом цього договору та продавцем не відшкодовується (п. 3.16. договору).
Покупець отримує товар та зобов'язаний забезпечити вивезення товару зі складу продавця протягом 3 (трьох) місяців з моменту здійснення оплати за такий товар (п. 3.20. договору ).
Згідно п. 5.4. договору, за порушення покупцем строків, передбачених пунктами 3.16, 3.20 цього Договору більш ніж 30 (тридцять) календарних днів, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 10 (десяти) % від вартості невиконаного та/або неналежно виконаного зобов'язання за кожний день прострочення.
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2023 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 9.7. договору).
У Специфікації №1 до договору купівлі-продажу від 03.11.22р. визначено найменування товару: брухт вид №505 згідно ДСТУ 4121-2002, одиниця виміру - тонна, кількість 3,282, ціна за од. без ПДВ, грн - 4430, 00 грн, загальна вартість без ПДВ - 14539, 26 грн.
На виконання вищевказаного договору позивачем висталено відповідачу до оплати рахунок №ЦЗВМБ-195/п від 08.11.2022 на суму 14539,26 грн за проданий товар (металобрухт)
09.11.2022 відповідач здійснив повну оплату вказаного рахунку на суму 14539,26 грн, про що свідчить банківська виписка з рахунку останнього.
05.06.2023 за №ЦЗВ-20/1935 АТ "Укрзалізниця" надіслала ТОВ "Укрмет-Інвест" претензію з вимогами про сплату 119221,93грн пені, нарахованої у розмірі 10% від вартості невиконаного зобов'язання за кожен день прострочки.
ТОВ "Укрмет-Інвест" у відповідь на претензію за вих. №179 від 06.07.2023, повідомило про проведення розрахунків в повному обсязі, вказав на часткове вивезення товару та гарантував в 10-денний строк вивезти залишки товару (а.с. 26).
Відповідач, згідно Акту №1 приймання-передачі металів чорних вторинного брухту та відходи кольорових металів від 23.08.2023, вивіз товар - брухт масою 3,282 т на суму 14 539, 26 грн за товарно-транспортною накладною серії №313 від 23.08.2023 (а.с. 38).
Відтак, враховуючи п.5.4. договору, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з пені за неналежне виконання ТОВ "Укрмет-Інвест" зобов'язання щодо строків вивезення товару на суму 238 443, 86 грн.
Оцінюючи доводи апеляційних скарг ТОВ "Укрмет-Інвест" та АТ "Українська залізниця" щодо зменшення місцевим господарським судом розміру пені, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до п.5.4 договору, за порушення покупцем строків, передбачених пунктами 3.16, 3.20 цього договору більш ніж 30 (тридцять) календарних днів, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 10 (десяти) % від вартості невиконаного та/або неналежно виконаного зобов'язання за кожний день прострочення.
Судом першої інстанції було здійснено перерахунок пені за порушення строків вивезення товару з 12.03.2023 по 22.08.2023 (164 дні прострочення) у розмірі 10% від вартості товару - 14539,26 грн та встановлено, що заявлена позивачем сума у розмірі 238443,86 грн є правомірною та арифметично вірною.
При цьому, оцінюючи зменшення господарським судом розміру пені на 50%, апеляційний суд враховує наступне.
За змістом ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п.6 ст.3, ч.3 ст.509 та ч.1,2 ст. 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати.
Згідно мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання, не повинна перетворюватись на несправедливо покладений непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Варто зазначити, що визначення конкретного розміру, на який зменшуються належні до сплати штрафні санкції, належить до дискреційних повноважень суду.
При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №916/878/20; від 31.03.2021 у справі №910/8698/19, від 14.04.2021 у справі №922/1716/20)
Втім, закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд оцінити при ухваленні рішення.
Суд не зобов'язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення штрафних санкцій; це не входить в предмет доказування у справах про стягнення штрафних санкцій.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Аналогічна правова позиція наведена постанові Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 916/880/20.
Неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Однак, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд повинен виходити з того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому вона має обов'язковий для учасників правовідносин характер.
Тому, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Зменшення судом суми пені можливо у разі доведення належними та допустимими доказами наявності обставин вважати даний випадок винятковим.
Колегією суддів встановлено, що сторонами укладено договір купівлі-продажу від 03.11.2022, основною метою покупця якого - оплата та прийняття у власність товар, а продавця - отримання коштів за реалізований товар.
09.11.2022 відповідачем, на виконання вищевказаного договору (на наступний день після отримання виставленого до оплати рахунку) здійснено повну оплату за товар в сумі 14539,26 грн.
Згідно п.3.20 договору, покупець отримує товар та зобов'язаний забезпечити вивезення товару зі складу продавця протягом 3 місяців з моменту здійснення оплати за такий товар.
ТОВ "Укрмет-Інвест", в порушення п.3.20 договору, лише 23.08.2023 здійснив вивезення товару, згідно акту №1 приймання-передачі металів чорних вторинних брухту та відходів кольорових металів за товарно-транспортною накладною №313 від 23.08.2023.
Однак, Акціонерне товариство "Українська залізниця" зі своєї сторони з листами про необхідність вивезення товару зі складу продавця до відповідача не зверталась. Лише 05.06.2023 позивачем була надіслана претензія про сплату пені у сумі 119221,93 грн за період прострочення вивезення товару з 12.03.2023 по 01.06.2023.
Протягом строку перебування товару на території позивача, останній жодним чином не ініціював його вивезення покупцем, доказів створення будь-яких перешкод у здійсненні підприємницької діяльності внаслідок перебування товару в його розпорядженні суду не надав, як не надав доказів понесення збитків, що на думку апеляційного суду, свідчить про відсутність для продавця значної необхідності у звільненні власної території (складу) від проданого товару.
Апеляційним судом встановлено, що задоволена судом першої інстанції сума пені, право на стягнення якої визначене в договорі купівлі-продажу у розмірі 119221,93 грн є у 8 разів вищою за вартість предмету купівлі-продажу.
Відтак, Господарський суд Житомирської області не звернув увагу на очевидну неспівмірність заявленої до стягнення і навіть задоволеної ним суми неустойки. Наслідки невиконання боржником зобов'язання з вивезення придбаного товару є вочевидь більш вигідними для кредитора, ніж належне виконання основного зобов'язання за договором з оплати товару.
Вказані обставини не повною мірою були враховані судом першої інстанції, що на думку колегії суддів призвело до висновку про опосередкований підхід до справедливого співвідношення захисту інтересів сторін в спірних правовідносинах.
Натомість, апеляційний суд вважає, що зменшення пені у даному випадку на 80% та стягнення з відповідача пені в сумі 47688,77 грн. буде співмірним до вартості товару, та адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов'язань, проявом балансу між інтересами кредитора і боржника та, одночасно з цим, буде засобом недопущення використання штрафних санкцій як інструменту отримання додаткових доходів.
Пунктом 2 частини 1 статті 275 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є нез'ясування обставин, що мають значення для справи.
Враховуючи вищевказані приписи, а також те, що судом першої інстанції недостатньо обґрунтовано зменшення суми пені лише на 50 %, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни рішення суду першої інстанції у вказаній частині, визначивши обґрунтованим зменшення пені на 80 % та стягнення з відповідача пені в сумі 47688,77. В решті рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Окрім того, враховуючи приписи ст.129 ГПК України, з підстав часткового задоволення апеляційної скарги відповідача, колегія суддів дійшла висновку про здійснення перерозподілу судових витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. При цьому, апеляційний суд враховує, що в частині зменшення суми пені витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ч.9 ст.129 ГПК України, так як спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача.
Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. У задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця" на рішення Господарського суду Житомирської області від 20.11.2023 у справі № 906/1365/23 - відмовити.
2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмет-Інвест" на рішення Господарського суду Житомирської області від 20.11.2023 у справі №906/1365/23 - задоволити частково.
3. Рішення Господарського суду Житомирської області від 20.11.2023 у справі №906/1365/23 в частині стягнення пені змінити та викласти п.2, 3 резолютивної частини рішення в наступній редакції:
"2. Зменшити до стягнення пеню з обґрунтованої суми 238443,86 грн до суми 47688,77 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмет-Інвест" (вул.Бандери Степана, буд. 12, м. Баранівка, Звягельський р-н, Житомирської області, 12701, код ЄДРПОУ 42256159) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Гедройця, 5, м.Київ, 03150, код 40075815) в особі Філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця" (пр-т Повітрофлотський, 11/15, м. Київ, 03049, код ЄДРПОУ ВП 40081347): 47688,77 грн (сорок сім тисяч шістсот вісімдесят вісім гривень сімдесят сім копійок) пені; 3576,66 грн судового збору. Видати наказ."
4. У решті рішення Господарського суду Житомирської області від 20.11.2023 у справі №906/1365/23 залишити без змін.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Петухов М.Г.