вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" лютого 2024 р. Справа№ 910/6921/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Мальченко А.О.
Козир Т.П.
Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,
за участю представників сторін:
від позивача - Бузинний А.С.,
від відповідача - Заболотний А.М.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазхім Сервіс"
на рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 (повний текст рішення складено 29.09.2023)
у справі №910/6921/23 (суддя Сівакова В.В.)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазхім Сервіс"
до Акціонерного товариства "Укргазвидобування"
про визнання договору недійсним,-
У 2023 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогазхім Сервіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про визнання договору недійсним.
Позов обґрунтовано тим, що спірний договір було укладено за результатами проведення відкритих торгів, в той же час, як зазначає позивач зі змісту тендерної пропозиції відповідача, яка повністю відповідає змісту тендерної документації замовника, простежується однозначність стосовно умов про строк поставки товару - не пізніше 31.12.2022 року з можливістю дострокової поставки. Проте, з невідомих для позивача причин, відповідач в односторонньому порядку в наданому для підписання проекті договору видозмінив положення про визначення строку поставки, вказавши у додатку № 3 до договору "Графік поставки" так: " 280 (двісті вісімдесят) календарних днів після укладення договору, із правом дострокової поставки". Отже на думку позивача відповідно до положень ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 2 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про публічні закупівлі" договір нікчемний. З огляду на викладене, з урахуванням позиції, викладеної у постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 року "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" позивач просив на підставі ст. 215 Цивільного кодексу України визнати договір поставки № 21Т-114 від 14.09.2021 року недійсним.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що редакція таблиці "Графік поставки" укладеного між сторонами договору поставки № 21-Т-114 від 14.09.2021 року повністю ідентична редакції таблиці "Графік поставки" додатку № 3 до тендерної документації. Відтак, на думку місцевого господарського суду, надана ТОВ "Нафтогазхім Сервіс" тендерна пропозиція не відрізняється від умов тендерної документації та укладеного між сторонами договору, а тому відповідач безпідставно зазначає про те, що строк поставки товару в укладеному сторонами договорі відрізняється від умов тендерної документації та тендерної пропозиції щодо строку поставки товару. З огляду на викладе, суд першої інстанції встановив, що спірний договір відповідає вимогам чинного на той момент законодавства.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогазхім Сервіс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було невірно встановлено тотожність формулювання положення про строк поставки, що містяться у тендерній документації відповідача, повідомленні про намір укласти договір про закупівлю UA-2021-05-25-009412-b та у договорі поставки №21Т-114 від 14.09.2021 року. На думку скаржника, зі змісту тендерної пропозиції відповідача, яка повністю відповідає змісту тендерної документації замовника, простежується однозначність стосовно умови про строк поставки товару - не пізніше 31.12.2022 року з можливістю дострокової поставки. Позивач звертає увагу, що місцевий господарський суд не здійснив належного дослідження різниці між умовами щодо строку, вміщеними у Додатку №3 до Тендерної документації та укладеного договору, а саме в частині протиправного виключення із таблиці «Графік поставки» договору поставки №21-Т-114 положення «не пізніше 31.12.2022 року». Таким чином, на думку скаржника умов договору про строк поставки товару суттєво відрізняється від умови тендерної пропозиції про цей строк, оскільки не визначає « 31.12.2022 року» в якості кінцевої дати поставки.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2023 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Козир Т.П., Мальченко А.О.
03.11.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазхім Сервіс", позивача у справі, надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазхім Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 року, витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/6921/23.
13.11.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/6921/23.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазхім Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 року, розгляд справи призначено на 17.01.2024 року.
27.11.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Укргазвидобування", відповідача у справі, надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2023 року клопотання Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.
28.11.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 року в судовому засіданні оголошено перерву до 21.02.2024 року.
В судовому засіданні 21.02.2024 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 25.05.2021 року відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" на веб-порталі "Прозорро" було розміщено оголошення за № UA-2021-05-25-009412-b про проведення відкритих торгів: " 21Т-114-34140000-0 Великовантажні мототранспортні засоби (компресор пересувний азотний)" (код за ДК 021:2015 - 34140000-0 - Великовантажні мототранспортні засоби) (ідентифікатор закупівлі № UA-2021-05-25-009412-b), замовником якої є Акціонерне товариство "Укргазвидобування". (а.с. 37-39).
З метою участі у процедурі здійснення закупівлі Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтогазхім Сервіс" подано замовнику тендерну пропозицію № 01-30-08/21 від 30.08.2021 року. (а.с. 42-43).
За результатами розгляду тендерної пропозиції на закупівлю: " 21Т-114-34140000-0 Великовантажні мототранспортні засоби (компресор пересувний азотний)" учасника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогазхім Сервіс" визначено переможцем процедури закупівлі, про що складено протокол від 23.07.2021 року та в подальшому 26.08.2021 року прийнято рішення про намір укладення договору про закупівлю з учасником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтогазхім Сервіс". (а.с. 44-45).
В подальшому, 14.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтогазхім Сервіс" (постачальник, позивач) та Акціонерним товариством "Укргазвидобування" (покупець, відповідач) укладено договір поставки № 21Т-114 (далі - договір). (а.с. 5-24).
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити покупцеві станції компресорні азотні пересувні ТГА-15/120 С90 на шасі вантаженого автомобіля МАЗ 631724-571-001 (далі - товар, зазначений в Специфікації, що додається до договору і є його невід'ємною частиною), а покупець - прийняти і оплатити такий товар.
Згідно з п. 10.1 договору він набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності), за умови надання постачальником забезпечення виконання своїх зобов'язань по договору, які відповідають вимогам, вказаним у п. 10.2 цього договору і діє по 31.12.2022 року.
Отже, спір у даній справі на думку позивача виник у зв'язку з тим, що умови договору щодо строку поставки товару " 280 (двісті вісімдесят) календарних днів після укладення договору, із правом дострокової поставки" відрізняються від змісту тендерної документації та тендерної пропозиції учасника, згідно яких строк поставки вказано "не пізніше 31.12.2022 року", що є підставою для визнання договору недійсним.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокрема визнання правочину недійсним.
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Зазначена норма кореспондується з положеннями частини 1 статті 207 Господарського кодексу України, згідно з якою господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України).
Частина 3 статті 203 Цивільного кодексу України визначає загальні вимоги до волевиявлення учасника правочину, яке повинне відповідати внутрішній волі та бути вільним від факторів, що викривляють уявлення особи про зміст правочину при формуванні її волевиявлення чи створюють хибне бачення існування та змісту волевиявлення.
Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.
Як у частині першій статті 215 Цивільного кодексу України, так і у статтях 229-233 Цивільного кодексу України йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.
У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов'язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов'язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.
Частинами другою, третьою статті 180 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
За визначенням, наведеним у пункті 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Згідно частини 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
За приписами частини 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Згідно із частиною 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі (за винятками, передбаченими в частині п'ятій зазначеної статті).
При цьому, пунктом 2 частини 1 статті 43 Закону України «Про публічні закупівлі» визначає, що договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону.
Таким чином, Законом України «Про публічні закупівлі», вимагається, щоб умови договору про закупівлю не відрізнялися від змісту тендерної пропозиції (частина четверта статті 41), а його істотні умови не змінювалися після підписання (за винятками, передбаченими у тій же частині п'ятій статті 41).
Одночасно, колегія суддів зазначає, що умови договору про закупівлю не повинні саме сутнісно, змістовно виходити за рамки тендерної пропозиції (за винятком тих випадків, які передбачає Закон № 922-VIIІ). Несуттєві відмінності умов договору про закупівлю від його проєкту, які за своїм наповненням не визначають нових договірних зобов'язань, не звужують чи, навпаки, не розширюють договірних зобов'язань сторін, які витікають із тендерних пропозицій і тендерної документації, й не суперечать останнім, не можуть мати наслідком нікчемність договору про закупівлю. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.05.2022 року у справі № 160/6513/21.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи відповідно до тендерної документації, оприлюдненої 25.05.2021 року, строк поставки був сформульований наступним чином: п. 4.4 "строк поставки товарів (надання послуг, виконання робіт)" Розділ 1. Загальні положення тендерної документації: "Згідно графіка поставки 280 календарних днів після укладання договору, але не пізніше 31.12.2022 року з можливістю дострокової поставки". (зворот а.с. 163).
Вимога "Граничний термін постачання" додатку № 3 до тендерної документації: "Згідно графіка поставки 280 календарних днів після укладання договору, але не пізніше 31.12.2022 року з можливістю дострокової поставки". (а.с. 172).
Також, колегія суддів зазначає, що Колонка "Строк поставки" таблиці "Графік поставки" додатку № 3 до тендерної документації: "Згідно графіка поставки 280 календарних днів після укладання договору з можливістю дострокової поставки". (а.с. 172).
Отже, враховуючи той факт, що обрахунок строку поставки здійснюється з дня після укладання договору і може сплинути після 31.12.2022 року, то поставка товару повинна бути здійснена не пізніше 31.12.2022 року, про що і зазначено у додатку №3 до тендерної документації «Граничний термін поставк».
Відповідно до тендерної документації, зі змінами внесеними рішенням тендерного комітету № 1140 від 15.06.2021 року, строк поставки був сформульований наступним чином: п. 4.4 "строк поставки товарів (надання послуг, виконання робіт)" Розділ 1. Загальні положення Тендерної документації: "Згідно графіка поставки 280 календарних днів після укладання договору, але не пізніше 31.12.2022 з можливістю дострокової поставки". Вимога "Граничний термін постачання" додатку № 3 до тендерної документації: "Згідно графіка поставки 280 календарних днів після укладання договору, але не пізніше 31.12.2022 року з можливістю дострокової поставки". Колонка "Строк поставки" таблиці "Графік поставки" додатку № 3 до тендерної документації: "Згідно графіка поставки 280 календарних днів після укладання договору з можливістю дострокової поставки". (а.с. 187).
Відповідно до п. 5.1 проекту договору (додаток № 4 до тендерної документації), який повністю відповідає редакції п. 5.1 договору, строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в Специфікації/-ях та Графіку поставки товару до цього договору. (зворот а.с. 173).
Як вбачається з пункту п. 1.2 договору найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна ціна цього договору вказується у Специфікації/-ях, яка є додатком № 1 до договору та його невід'ємною частиною.
Згідно Специфікації, що є додатком № 1 до договору, позивач мав поставити відповідачу товар - станцію компресорну азотну пересувну ТГА-15/120 С90 на шасі вантажного автомобіля МАЗ 631724-571-001 у кількості 2 штук, загальною вартістю 25.080.000,00 грн; строк поставки товару - відповідно до Графіка поставки товару. (а.с. 25-26).
Згідно Графіка поставки товару, що є додатком № 3 до договору, строк поставки товару становить 280 (двісті вісімдесят) календарних днів після укладення договору, із правом дострокової поставки. (а.с. 28).
Отже, колегія суддів зазначає, що редакція таблиці "Графік поставки" укладеного між сторонами договору поставки № 21-Т-114 від 14.09.2021 року повністю ідентична редакції таблиці "Графік поставки" додатку № 3 до тендерної документації. (а.с. 28, 172).
Одночасно, колегія суддів зазначає, що позивач надав цінову пропозицію № 01-30-08/21 від 30.08.2021 року, тобто вже після внесених рішенням тендерного комітету змін до тендерної документації (15.06.2021 року), що говорить про те, що позивач фактично погодився укласти договір на умовах, зазначених в тендерній документації, в тому числі щодо строку поставки наведеного у Графіку поставки товару, тобто 280 (двісті вісімдесят) календарних днів після укладення договору, із правом дострокової поставки.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач, підписуючи спірний договір, усвідомлював та розумів його умови щодо строку поставки товару - 280 календарних днів після укладення договору, із правом дострокової поставки, а отже схвалив та прийняв їх.
Відповідно, при укладенні договору жодних порушень частини четвертої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» допущено не було, а отже відсутні підстави стверджувати про нікчемність договору на підставі пункту 2 частини 1 статті 43 Закону України «Про публічні закупівлі».
Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Отже, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданих апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі не було надано суду апеляційної інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 року з мотивів викладених в апеляційній скарзі, а апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазхім Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 року у справі №910/6921/23 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 року у справі № 910/6921/23 залишити без змін.
3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 року у справі № 910/6921/23.
4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/6921/23.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 21.02.2024 року.
Головуючий суддя О.В. Агрикова
Судді А.О. Мальченко
Т.П. Козир