вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" лютого 2024 р. Справа №904/2039/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Шапрана В.В.
Буравльова С.І.
секретар судового засідання - Рибчич А.В.
представники сторін:
від позивача: Явтух О.Г.
від відповідача: Пахомова О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 (повний текст складено 01.12.2023)
у справі №904/2039/23 (суддя Борисенко І.І.)
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"
до Акціонерного товариства "Уктрансгаз"
про стягнення 1 009 986,63 грн,
Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (далі - АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Уктрансгаз" (далі - АТ "Уктрансгаз") про стягнення 1 009 986,63 грн, з яких: 634 908,07 грн - сума додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу; 66 563,81 грн - три проценти річних; 308 514,75 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору транспортування природного газу від 17.12.2015 №1512000702 в частині поставки природного газу належної якості.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.05.2023 відкрито провадження у справі №904/2039/23 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2023 справу №904/2039/23 за позовом АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз" до АТ "Укртрансгаз" про стягнення додаткової плати передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) на розгляд Господарському суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2023 прийнято справу №904/2039/23 до провадження та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2023 закрито провадження у справі №904/2039/23 в частині стягнення суми основної заборгованості - додаткової плати в розмірі 634 908, 07 грн.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі №904/2039/23 позов АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз" до АТ "Уктрансгаз" про стягнення 1 009 986,63 грн залишено без розгляду, на підставі частини 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
При постановленні зазначеної ухвали місцевий господарський суд, з огляду на неявку представника позивача в судове засідання 28.11.2023, без надання протягом розгляду справи доказів на підтвердження поважності неявки у таке засідання, дійшов висновку, що позивач втратив інтерес до спору.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі №904/2039/23 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз" зазначає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі №904/2039/23 про залишення позову без розгляду є незаконною та необґрунтованою.
Так, скаржник звертає увагу суду, що 28.11.2023 у місті Дніпро з 11 год 11 хв по 11 год 35 хв та з 11 год 38 хв по 12 год 28 хв, згідно з даними з сайту Дніпропетровська область/Онлайн карта повітряних тривог в Україні (alarmmap.online), оголошено повітряну тривогу.
Також, апелянт вказує, що місцевий господарський суд повинен був врахувати, що представники сторін з об'єктивних і поважних причин не змогли з'явитися до суду, так само як і подати клопотання про відкладення судового розгляду чи розгляд справи за відсутності позивача з цих причин. За надзвичайної ситуації мав вирішити питання про відкладення розгляду справи, застосувавши відповідні процесуальні норми крізь призму загальних засад господарського судочинства, дотримання гарантій прав особи на участь у розгляді її справи, а також обов'язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2023 апеляційну скаргу АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз" у справі №904/2039/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Ткаченко Б.О., Євсіков О.О.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2023, у зв'язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О. на лікарняному з 19.12.2023, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2023 справу №904/2039/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.
20.12.2023 суддя Євсіков О.О. заявив самовідвід від розгляду справи №904/2039/23.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2023 задоволено заяву судді Північного апеляційного господарського суду Євсікова О.О. про самовідвід від розгляду справи №904/2039/23. Матеріали справи №904/2039/23 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою, відповідно до положень статті 32 ГПК України.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 25.12.2023 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №904/2039/23.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.12.2023 справу №904/2039/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Алданова С.О., Владимиренко С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №904/2039/23. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №904/2039/23.
28.12.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №904/2039/23.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.01.2024 апеляційну скаргу АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі №904/2039/23 залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
08.01.2024, через систему "Електронний суд", від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024, у зв'язку з перебуванням судді Владимиренко С.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2024 справу №904/2039/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Алданова С.О., Буравльов С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №904/2039/23. Розгляд апеляційної скарги АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі №904/2039/23 призначено на 12.02.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 задоволено клопотання представника позивача адвоката Явтух О.Г. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Ухвалено провести судове засідання у справі №904/2039/23, призначене на 12.02.2024, в режимі відеоконференції.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2024, у зв'язку з перебуванням судді Алданової С.О. 12.02.2024, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2024 справу №904/2039/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2024 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі №904/2039/23 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу
Відповідач, у порядку статті 263 ГПК України скориставшись своїм правом, подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі №904/2039/23, в якому просить скаргу АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз" залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
Зокрема, відповідач у своєму відзиві зазначає, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, однак у судове засідання, призначене на 28.11.2023 не з'явився. При цьому, позивач не повідомив суд про причини своєї неявки в суд, а також не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, що є обґрунтованою підставою для залишення позову без розгляду.
Короткий зміст додаткових письмових пояснень
08.02.2024, через систему "Електронний суд", позивачем подані додаткові письмові пояснення, в яких останній зазначає, що з бомбосховища до кабінету, де проводиться відеоконференція, можна дістатися приблизно за 15 хвилин, після чого необхідно підключити технічні засоби та зайти до сайту з урахуванням того, що досить довго завантажуються сторінки підсистеми "Електронний суд" та сторінки на яких проводиться відеоконференція. З вищезазначеного вбачається, що подати клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з тривогою, позивач та його представник не мали змоги, оскільки суд першої інстанції вийшов до нарадчої кімнат о 12 год 39 хв.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 12.02.2024 з'явились представники сторін.
Представник позивача у судовому засіданні 12.02.2024 підтримала вимоги та доводи апеляційної скарги, просила суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі №904/2039/23 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Представник відповідача, у свою чергу, заперечила проти задоволення апеляційної скарги, просила суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі №904/2039/23 залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2023 матеріали справи №904/2039/23 направлені за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва прийнято справу №904/2039/23 до провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2023 закрито провадження у справі №904/2039/23, в частині стягнення суми основної заборгованості додаткової плати в розмірі 634 908,07 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2023 закрито підготовче провадження у справі №904/2039/23 та призначено справу до судового розгляду по суті.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 в судовому засіданні оголошено перерву до 28.11.2023 об 11 год 30 хв.
27.11.2023, через систему "Електронний суд", представником позивача подано додаткові пояснення у справі.
28.11.2023 в судове засідання з'явився представник відповідача.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі суду не надав.
У судовому засіданні представником відповідача заявлено усне клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав неявки позивача у судове засідання.
Посилаючись на те, що неявка представника позивача в судове засідання 28.11.2023, без надання протягом розгляду справи доказів на підтвердження поважності неявки у таке засідання, а також у взаємозв'язку з неподанням заяви про розгляд справи без участі представника, здійснення представництва інтересів позивача професійними правниками, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивач втратив інтерес до спору та залишив позов без розгляду.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції
Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина 1 статті 271 ГПК України).
Обставини справи, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно зі статтею 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 ГПК України.
Одним з прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь у судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини 1 статті 42 ГПК України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (пункт 3 частини 2 статті 42 ГПК України).
Відповідно до частини 1 статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
За змістом частини 3 статті 196 ГПК України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь у судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Отже, учасник справи має право:
а) брати участь у судових засіданнях (особисто або через представника);
б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь у судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 ГПК України. Так, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У системно-логічному зв'язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини 1 статті 226 ГПК України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (такий правовий висновок викладений у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 та від 16.10.2020 у справі №910/8816/19).
При цьому, саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України, може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Схожа за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.10.2023 у справі №910/25456/15.
Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною 4 статті 202, пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України процесуальних наслідків нез'явлення позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача в судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так званих умов для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) нез'явлення позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його нез'явлення в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain", заява №11681/85, зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Матеріалами справи підтверджується, що представник позивача належним чином повідомлений про розгляд Північним апеляційним господарським судом справи 28.11.2023 об 11 год 30 хв справи №904/2039/23.
Ухвалюючи оскаржувану постанову суд апеляційної інстанції в її описовій частині щодо явки представника позивача зазначив, що останній був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, однак у судове засідання, призначене на 28.11.2023 не з'явився. Також, позивач не повідомив суд про причини своєї неявки в суд, а також не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, що є підставою для залишення позову без розгляду.
При цьому, судом першої інстанції не надано оцінки обставинам і причинам неявки сторін у судове засідання, наявності/відсутності підстав для відкладення судового розгляду справи та відповідних клопотань.
Водночас, апелянт стверджує, що 28.11.2023 у місті Дніпро з 11 год 11 хв по 11 год 35 хв та з 11 год 38 хв по 12 год 28 хв, і на час початку судового засідання у цій справі (11 год 30 хв) оголошено "повітряну тривогу", відтак у нього не було можливості прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції або надіслати відповідні клопотання про перенесення судового засідання чи про розгляд справи без його участі.
Надаючи оцінку цим доводам скаржника суд апеляційної інстанції акцентує, що указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан з 05 год 30 хв 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
З початку повномасштабної військової агресії населені пункти України систематично зазнають ракетних ударів, а в прифронтових містах і селах - бомбардувань, артилерійських та мінометних обстрілів.
Оповіщення про загрозу або виникнення таких надзвичайних ситуацій здійснюється через системи оповіщення різних рівнів, електронні комунікаційні мережі загального користування тощо, відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України, Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв'язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 №733, зокрема, шляхом уривчастого звукового попереджувального сигналу "Увага всім" та трансляції відповідного повідомлення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації (далі - сигнал "повітряна тривога").
Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 №23).
Відповідно до наведених приписів судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал "повітряна тривога" та реагування задля збереження життя і здоров'я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття.
Враховуючи наведене, при вирішенні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал "повітряна тривога" господарський суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров'я людини, а обов'язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з'явився в судове засідання з об'єктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності.
При цьому, обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об'єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин.
Як вбачається з наданих скаржником доказів та матеріалів справи у визначений місцевим господарським судом час розгляду (28.11.2023 11 год 30 хв) справи №904/2039/23 в місті Дніпро тривала "повітряна тривога" з 11 год 11 хв до 11 год 35 хв та з 11 год 38 хв до 12 год 28 хв.
Крім того, апелянт звертає увагу на той факт, що судом першої інстанції не вирішено питання, у зв'язку з яким відкладалось засідання 07.11.2023, а саме безпосередньо судом було витребувано документ, який було направлено позивачем. Однак, жодної оцінки місцевим господарським судом йому не надано. З огляду на те, що позивачем було виконано вимогу суду першої інстанції щодо надання додаткових документів не можна стверджувати, що позивач втратив інтерес до даної справи.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз" про те, що місцевий господарський суд повинен був врахувати, що представники сторін з об'єктивних і поважних причин не змогли з'явитися до суду, так само як і подати клопотання про відкладення судового розгляду чи розгляд справи за відсутності позивача з цих причин. Враховуючи вищевикладене, за надзвичайної ситуації мав вирішити питання про відкладення розгляду справи, застосовувавши відповідні процесуальні норми, крізь призму загальних засад господарського судочинства, дотримання гарантій прав особи на участь у розгляді її справи, а також обов'язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав.
Схожа за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №910/2116/21 (№910/12050/21).
Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції вважає передчасним завершення розгляду справи за відсутності позивача чи його представника, які не мали можливості з'явитися у судове засідання з поважних причин через оголошення сигналу "повітряна тривога", що свідчить про неналежне виконання судом першої інстанції обов'язків з забезпечення всебічності, повноти і справедливості судового розгляду.
З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що матеріалами цієї справи не підтверджується наявність необхідних передумов для залишення позову без розгляду.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Апеляційний господарський суд також враховує, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (частина 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Таким чином, право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до юрисдикції якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.
Як зазначалось вище, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб, дію якого було неодноразово продовжено.
В умовах воєнного або надзвичайного стану конституційні права людини на судовий захист не можуть бути обмежені.
Суд першої інстанції, залишивши позов без розгляду, позбавив позивача можливості реалізувати своє право на отримання судового захисту.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Частиною 3 статті 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз" підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі №904/2039/23 - скасуванню з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції.
Розподіл судових витрат
Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу судом першої інстанції за результатами вирішення спору по суті.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі №904/2039/23 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі №904/2039/23 про залишення позову без розгляду скасувати.
3. Матеріали справи №904/2039/23 передати для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано - 21.02.2024.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді В.В. Шапран
С.І. Буравльов