вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"07" лютого 2024 р. Справа№ 910/8807/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Шапрана В.В.
Буравльова С.І.
секретар судового засідання - Прокопенко О.В.
учасники справи:
від позивача: Гамей В.В.
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса"
на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2023
у справі №910/8807/23 (суддя Паламар П.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш-Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса"
про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 4 863 360,69 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фреш-Україна" звернулося в Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" про стягнення 4 863 360,69 грн за договором № 23/3-2021 від 23 березня 2021 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.10.2023 у справі №910/8807/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш-Україна" 3331311,92 грн боргу, 197663,32 грн збитків унаслідок інфляції за час прострочення, 26988,77 грн три проценти річних з простроченої суми, 166272,89 грн пені, 55833,55 грн витрат по оплаті судового збору. У позові в іншій частині відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що відповідачем було допущено порушення умов договору № 23/3-2021 від 23 березня 2021 р по оплаті отриманого від позивача товару.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дієса" подало апеляційну скаргу, в якій просило прийняти апеляційну скаргу до розгляду; рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2023 у справі №910/8807/23 скасувати в частині задоволення вимог в частині стягнення пені в інший період, ніж з 13 березня - 8 листопада 2022 року, та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш-Україна" в цій частині відмовити; судові витрати покласти на позивача.
Апеляційна скарга обґрунтована зокрема наступним. На думку апелянта місцевим господарським судом необґрунтовано було задоволено позовні вимоги, оскільки у відповідача відсутнє прострочення оплати за договором через невиконання позивачем обов'язку з передачі передбаченого п. 2.9. договору комплекту документів. Також апелянт вказує на неможливість виконання зобов'язання у передбачені договором строки внаслідок форс-мажорних обставин, які були спричинені бойовими діями на території України та окупацією частини її території.
Позивачем було подано письмовий відзив на апеляційну скаргу у якому він заперечував проти вимог, викладених в апеляційній скарзі, та просив суд залишити її без задоволення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2023 у справі №910/8807/23, розгляд апеляційної скарги призначено на 07.02.2024.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом установлено, що 23 березня 2021 року між сторонами у справі укладено договір № 23/3-2021 з протоколом розбіжностей до нього, згідно з яким позивач зобов'язався передати відповідачу товари народного споживання, а саме електропобутові товари (побутові холодильники, морозильники, машини і прилади для механізації побутових робіт, побутові прилади для очищення, зволоження, кондиціювання повітря, електроосвітлювальну арматуру і електролампи, електронагрівальні прилади, провідникові вироби тощо), телерадіотовари (електропрогравальну, звукозаписувальну апаратуру, апаратуру для відеозапису та відтворення зображення і звуку, носії для запису звуку, платівки, телевізійні приймачі, частини, вузли, а також деталі до них тощо), комп'ютерну техніку (комп'ютерна техніка та її комплектуючі, носії інформації, очищуючи засоби) в кількості та за цінами вказаними в заявках покупця на поставку відповідної партії товару, які є невід'ємними частинами договору, а відповідач - прийняти та оплатити вартість одержаного товару на умовах договору.
Відповідно до умов п. 2.5. договору поставка товару (партії товару) здійснюється постачальником на базисі поставки DDP (доставка з оплатою мита) - рампа складу покупця (Україна, Київська область, Броварський район, с. Квітневе, вул. Гоголівська, 1-А) Інкотермс-2010, або за іншою адресою, обумовленою сторонами при узгодженні заявки.
Згідно п.п. 3.2., 3.5. договору загальна ціна договору визначається виходячи з вартості фактично поставленого постачальником покупцеві товару та складається із сум, зазначених у видаткових накладних, підписаних обома сторонами. Орієнтовна вартість товару за договором складає 48000000 грн.
Покупець оплачує кожну партію фактично прийнятого товару протягом 90 календарних днів з дати поставки відповідної партії товару, але в жодному разі, не раніше дати отримання повного комплекту документів на товар (партію товару), зазначеного в п. 2.9 договору.
Відповідно до умов п. 2.9. договору постачальник разом з товаром зобов'язується передати покупцеві наступні документи: оригінал рахунку-фактури, товарно-транспортну накладну або інший рівнозначний транспортний документ, видаткову накладну, копію декларації відповідності та/або сертифіката відповідності продукції вимогам технічних регламентів, інформацію про продукцію (гарантійний талон тощо).
Строк дії договору відповідно до умов п. 9.1 договору встановлений з моменту його підписання сторонами до 31 грудня 2024 року
Як убачається з наявних у матеріалах справи видаткових накладних позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 3626821,37 грн. Отриманий товар відповідачем було оплачено частково на суму 295509,45 грн.
Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на те, що строк оплати за договором у зв'язку з неотриманням ним передбачених п. 2.9. договору документів не настав, тому право позивача на її одержання з його боку не порушене.
При цьому судом береться до уваги відсутність доказів своєчасного повідомлення позивача про такі недоліки із установленням строку для їх виправлення. Також відсутні докази відмови відповідача від договору купівлі-продажу та повернення товару покупцеві.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського сулу про стягнення з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 622 ЦК України 3331311,92 грн основного боргу за отриманий та неоплачений товароку
Посилання апелянта на виникнення після 24 лютого 2022 року форс-мажорних обставин, спричинених введенням воєнного стану в Україні та обмеженням господарської діяльності його товариства, судом до уваги не приймаються з огляду на те, що зобов'язання по оплаті у відповідача виникло за договором № 23/3-2021 від 23 березня 2021 року.
Передбачений ч. 1 ст. 712 ЦК України обов'язок покупця оплатити переданий йому товар не є мірою цивільно-правової відповідальності за порушення зобов'язання, а становить вартісний показник зобов'язання, від виконання якого боржник не звільняється навіть у зв'язку з настанням обставин непереборної сили.
Ризик є однією із ознак підприємницької діяльності. Принцип комерційного розрахунку та власного комерційного ризику є одним із принципів господарської діяльності. Тому, в даному випадку відсутні правові підстави перекладати комерційний ризик відповідача на позивача шляхом звільнення його від виконання частини прийнятих зобов'язань.
З поданих відповідачем сертифікатів Київської торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини №№ 3000-22-0460 від 25 липня 2022 року, 3000-22-0461 від 2 листопада 2022 року, 3000-22-1394 від 11 листопада 2022 року, 3000-22-1397 від 11 листопада 2022 року, 3000-22-0457 від 25 липня 2022 року, 3000-22-0556 від 10 серпня 2022 року, 3000-22-1398, 3000-22-1393 від 11 листопада 2022 року, 3000-22-0654 від 25 серпня 2022 року, 3000-22-0752 від 6 вересня 2022 року, 3000-23-0062, 3000-23-0018 від 29 грудня 2022 року убачається, що указаним органом належним чином було зафіксовано факт настання форс-мажорних обставин, які могли вплинути на виконання відповідачем спірних зобов'язань.
Згідно вимог ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Згідно з вищевказаних сертифікатів про форс-мажорні обставини унеможливлення виконання зобов'язання за договором № 23/3-2021 від 23 березня 2021 року спричинено дією форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) військовою агресією російської федерації проти України, зокрема, потрапляння бойових снарядів у покрівлю складу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" внаслідок обстрілу с. Квітневе Броварського району Київської області, проведення воєнних (бойових) дій у м. Буча (розташований магазин відповідача), активних бойових дій у Харківській області та знищення об'єкта оренди відповідача, окупації м. Маріуполя і втрати зв'язку та доступу до орендованого приміщення, проведення воєнних (бойових) дій у м. Херсон та втрати зв'язку і доступу до орендованих приміщень, повного знищення об'єкту оренди і неможливістю його використання внаслідок потрапляння боєприпасів та їх уламків внаслідок бойової дій у м. Кременчук.
Унеможливлення виконання зобов'язань за договором № 23/3-2021 від 23 березня 2021 року має прямий причинно-наслідковий зв'язок із широкомасштабним вторгненням російської федерації в Україну, введенням воєнного стану в Україні, знищенням майна відповідача (склад, на який поставлявся зокрема, товар за спірним договором, техніка) у с. Квітневе Броварського району Київської області, закриття, втрата доступу до магазинів в містах Маріуполь, Херсон, Бердянськ, Кременчук, Буча.
Дія форс-мажорних обставин настала 12 березня 2022 року та триває станом на 29 грудня 2022 року
При цьому дія форс-мажорних обставин не вплинула на виконання зобов'язання до 24 лютого 2022 року та після 8 листопада 2022 року (приймання відповідачем у цей період товару, його реалізації та здійснення розрахунків), тобто протягом часу, коли дія форс-мажорних обставин, які виникли раніше, продовжилася.
З огляду на вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що виконанню відповідачем зобов'язання з оплати товару за договором у період з 13 березня по 8 листопада 2022 року перешкоджали обставини непереборної сили.
За таких обставин колегія суддів вважає обґрунтованою відмову у позові про стягнення неустойки, збитків внаслідок інфляції та трьох процентів річних як міри відповідальності за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання протягом часу дії форс-мажорних обставин відповідно до вимог ст.ст. 617, 624, 625 ЦК України.
Згідно п. 7.4. договору за прострочення оплати за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який оплачується пеня, від суми прострочення платежу за кожний день прострочення, але не більше 20% від вартості поставленої партії товару.
Зважаючи на наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про стягнення з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 624, 625 ЦК України 197663,32 грн збитків унаслідок інфляції за час прострочення, 26988,77 грн. три проценти річних з простроченої суми, 166272,89 грн пені, за період листопада 2021-12 лютого 2022, а також 8 листопада 2022-27 лютого 2023 років (період, коли дія форс-мажорних обставин не впливала на виконання зобов'язання по оплаті товару).
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник - ТОВ "Дієса", у розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2023 у справі №910/8807/23, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2023 у справі №910/8807/23 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.
Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2023 у справі №910/8807/23 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2023 у справі №910/8807/23 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дієса".
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 21.02.2024.
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді В.В. Шапран
С.І. Буравльов