19.02.2024 Справа №607/2289/24 Провадження №3/607/1553/2024
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Ломакін В.Є., розглянувши матеріали, які надійшли із Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживає по АДРЕСА_1 , фізичну особу-підприємця,
за ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №366744 від 26 січня 2024 року, громадянка ОСОБА_1 неналежно виконує передбачені ст. 150 Сімейного Кодексу України обов'язки щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилося в тому, що останній 25 січня 2024 року близько 12 год. 30 хв., перебуваючи в м. Тернополі по вул. Чубинського, поряд з парком «Відродження» викурював електронну нікотиновмісну сигарету, чим порушив ст. 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення».
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, із невідомої на те причини, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Враховуючи вимоги ч.2 ст.268 КУпАП, вважаю за можливе розглядати справу у її відсутності.
Розглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Так, згідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Частиною 1 ст. 184 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Згідно зі ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ч. 1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З врахуванням загального визначення поняття адміністративного правопорушення, обов'язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
На підтвердження вини ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, до протоколу серії ВАД №366744 від 26 січня 2024 року долучено рапорт інспектора СЮП Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 26 січня 2024 року, згідно якого було виявлено неповнолітнього ОСОБА_2 , який викурював електронну сигарету та письмові пояснення ОСОБА_2 від 26 січня 2024 року, у яких останній відмовився від дачі пояснені згідно ст. 63 Конституції України. Інших доказів до протоколу не долучено.
Частиною 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Проте, в порушення вказаних норм, в матеріалах справи відсутні докази, які б вказували від яких саме обов'язків, визначених законодавством України, ухилялася ОСОБА_1 , у чому конкретно полягало невиконання таких обов'язків та яким чином її дії або бездіяльність призвели до її ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, виховання та навчання її неповнолітнього сина.
Відповідно до положень ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що в діях останньої відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 184, 247, 283, 284 КУпАП, суд, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Cуддя В. Є. Ломакін