Справа №601/346/24
Провадження № 3/601/244/2024
20 лютого 2024 року Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Білосевич Г.С., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП,
встановив:
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 31 січня 2024 року о 16 год. 06 хв. в с. Богданівка по вул. А.Свередюка Кременецького району Тернопільської області водій ОСОБА_1 керував трактором Т25 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; почервоніння обличчя; тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспорного засобу за допомогою технічного приладу газоаналізатор 6820 відмовився. Від проходження огляду на стан сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я відмовилась, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України. Від керування транспортним засобом відсторонений.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
При вирішенні питання про розгляд даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує положення ст.268 КУпАП, згідно яких адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким є обов'язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Окрім того, розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не позбавляє її права на оскарження постанови в апеляційному порядку.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП з наступних підстав.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища та адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та інше.
Згідно частини 1 статті 130 КУпАП адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У пункті 6, 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння… затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 зазначено огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
У відповідності до п. 6 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» від 17 грудня 2008 року № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння… затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Таким чином, законодавством передбачений порядок направлення водія на огляд, форма цього направлення. Належним і допустимим доказом відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння є направлення водія на огляд (Додаток 1 до Наказу МВС України 09.11.2015 №1452/735В), а з урахуванням п.15 розділ 3 Наказу МВС України 09.11.2015 № 1452/735 - акт за підписом лікаря закладу охорони здоров'я.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
На оглянутому в судовому засіданні відео, що долучено до матеріалів справи, не зафіксовано того, що поліцейським запропоновано пройти огляд із застосуванням спеціальних технічних засобів (працівниками поліції не показано ОСОБА_1 технічний прилад, за допомогою якого пропонується пройти огляд), а також той факт, що останній відмовився від проведення огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Із вищевказаного відео неможливо встановити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинки працівниками поліції.
Як слідує із оглянутого відео, ОСОБА_1 заперечував факт вживання алкоголю; у нього відсутні явні ознаки алкогольного сп'яніння, що вказані у протоколі про адміністративне правопорушення; права йому не роз'ясненні. У долучених до матеріалів справи акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного … сп'яніння від 31.01.2024 відсутній підпис ОСОБА_1 .
Також, судом встановлено, що особу ОСОБА_1 встановлено по посвідченню водія, яке не вилучено працівниками поліції та не видано тимчасового талону.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст.62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В той же час, у справі «Barbera, Messeguand Jabardov.Spain» від 06.12.1998 (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши докази у справі на допустимість, проаналізувавши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не підтверджена належними доказами безсумнівно, відтак провадження в справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 130, 247, 245, 256, 266, 284 КУпАП, суд, -
постановив:
Закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: