Справа № 594/189/24
Провадження №1-кп/594/54/2024
21 лютого 2024 року
Борщівський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві кримінальне провадження № 12023211120000245 від 27 листопада 2023 року по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя Запорізької області, зареєстрованої по АДРЕСА_1 , проживаючу по АДРЕСА_2 , громадянки України, освіта середня, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_3
25 листопада 2023 року близько 11.40 год., в умовах дії воєнного стану, ОСОБА_3 , діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив у вигляді збагачення за рахунок чужого майна та корисливу мету самозбагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, пересвідчившись в тому, що за її діями ніхто не слідкує, із стелажу з товарно-матеріальними цінностями в торговому залі магазину «Родина» фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 , що розташований по АДРЕСА_3 , таємно викрала полімерну ємність з написом «Для солдат», в якій знаходились грошові кошти в сумі 950 (дев'ятсот п'ятдесят) грн.
Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка) в умовах дії воєнного стану.
В судовому засіданні ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого її кримінального правопорушення визнала повністю, погодилася з усіма доказами, зібраними в справі в ході досудового розслідування, які підтверджують її вину згідно пред'явленого обвинувачення і дала показання, що 25 листопада 2023 року близько 11.40 год. перебувала у магазині «Родина» по вул. І. Франка, 2а в смт. Мельниця-Подільська Чортківського району Тернопільської області, де побачила поліпропіленову банку з написом «Для солдат», в якій були грошові купюри різного номіналу, і скориставшись тим, що ніхто не бачить викрала її та покинула магазин. Відійшовши від приміщення магазину витягнула і забрала гроші, а банку залишила під деревом. При перерахунку було 950 грн.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, з врахуванням визнання вини обвинуваченою, за згодою учасників процесу судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності її позиції немає.
Аналізуючи всі дані в їх сукупності, суд вважає, що обвинувачена ОСОБА_3 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах дії на території України правового режиму воєнного стану і такі її дії слід кваліфікувати за ч.4 ст.185 КК України.
Призначаючи міру покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд у відповідності до вимог ст.ст.50,65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, особу винної, пом'якшуючі її вину обставини.
У відповідності до ст.65 КК України підстави призначення більш м'якого покарання визначено ст.69 КК України.
Згідно ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м'якого виду основного покарання, або не призначення обов'язкового додаткового покарання (ст. 69 КК) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного. Вказана норма Закону передбачає, що у кожному такому випадку суд зобов'язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом'якшення покарання, а в резолютивній - послатися на ч.1 ст.69 КК України.
Обвинувачена ОСОБА_3 позитивно характеризується, на обліку в нарколога, психіатра не перебуває.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 є щире каяття та сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.
Саме такі пом'якшуючі покарання обставини та дані про особу ОСОБА_3 істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом'якшення покарання, а тому суд вважає, що покарання їй слід призначити за ч.4 ст.185 КК України застосувавши ч. 1 ст. 69 КК України і перейти до більш м'якого виду основного покарання у виді штрафу, яке буде необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення, а й буде слугувати для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченою так і іншими особами.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Борщівського районного суду від 30 листопада 2023 року на грошові кошти в сумі 784 грн та поліпропіленову прозору банку із кришкою червоного кольору та наліпкою з написом «Для солдат» скасувати.
Речові докази: грошові кошти в сумі 784,00 (сімсот вісімдесят чотири гривні) грн, купюрами різного номіналу, а саме: купюри номіналом 200 грн кожна в кількості 3 штуки під наступними номерами: УХ6601895, УК6253056, СВ8254085; купюра номіналом 100 грн під номером УФ3783981; купюра номіналом 50 грн під №АЛ 1465964; купюри номіналом 10 грн. кожна в кількості 2 штуки під наступними номерами: ЮГ8796994, ЦГ8985953; купюри номіналом 5 грн. кожна в кількості 2 штуки під наступними номерами: УЛ2566910, ЮЄ9753841; купюри номіналом 1 грн. кожна в кількості 4 штуки під наступними номерами: РИ5097745, КЗ1940764, УК4678700, УД9146235, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження слід повернути потерпілій ОСОБА_5 ; поліпропіленову прозору банку із кришкою червоного кольору та наліпкою з написом «Для солдат», які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ВП № 1(м. Борщів) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області слід повернути потерпілій ОСОБА_5 .
Керуючись ст.ст.349, 368, 370,374 КПК України, суд -
Визнати винуватою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України і з застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України призначити покарання у виді штрафу в розмірі 200 ( двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Борщівського районного суду від 30 листопада 2023 року на грошові кошти в сумі 784 грн та поліпропіленову прозору банку із кришкою червоного кольору та наліпкою з написом «Для солдат» скасувати.
Речові докази: грошові кошти в сумі 784,00 (сімсот вісімдесят чотири гривні) грн, купюрами різного номіналу, а саме: купюри номіналом 200 грн кожна в кількості 3 штуки під наступними номерами: УХ6601895, УК6253056, СВ8254085; купюра номіналом 100 грн під номером УФ3783981; купюра номіналом 50 грн під №АЛ 1465964; купюри номіналом 10 грн. кожна в кількості 2 штуки під наступними номерами: ЮГ8796994, ЦГ8985953; купюри номіналом 5 грн. кожна в кількості 2 штуки під наступними номерами: УЛ2566910, ЮЄ9753841; купюри номіналом 1 грн. кожна в кількості 4 штуки під наступними номерами: РИ5097745, КЗ1940764, УК4678700, УД9146235, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження та поліпропіленову прозору банку із кришкою червоного кольору та наліпкою з написом «Для солдат», які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ВП № 1(м. Борщів) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області, повернути потерпілій ОСОБА_5 .
Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Борщівський районний суд. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.
Копія вироку після його проголошення підлягає негайному врученню обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Головуючий ОСОБА_1