Справа № 591/7447/17
Провадження № 1-кс/591/103/24
21 лютого 2024 року слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_1 , з участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність посадових осіб Сумської обласної прокуратури та зобов'язання вчинити дії, -
22.11.2023 на електронну адресу суду надійшла скарга ОСОБА_4 за вих. №11/34 від 21 листопада 2023 року, відповідно до якої він просив:
1) зобов'язати керівника Сумської обласної прокуратури розглянути питання про скасування постанови від 11.02.2022 р. прокурора Сумської обласної прокуратури ОСОБА_5 про визначення підслідності у кримінальному провадженні № 12013200440000347 у відповідності до вимог ст.220 КПК України, а також - повернути матеріали кримінального провадження № 12013200440000347 до ГУНП в Сумській обл.;
2) зобов'язати керівника Сумської обласної прокуратури на підставі його заяв про скоєння кримінальних правопорушень № 05/02 від 02 травня 2023 року, № 05/23 від 15 травня 2023 року, № 05/25 від 17 травня 2023 року, № 05/42 від 22 травня 2023 року, № 10/47 від 26 жовтня 2023 та № 11/35 від 16 листопада 2023 року внести відомості до ЄРДР відносно прокурора Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_5 за фактом винесення постанови від 11.02.2022 про визначення органу досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013200440000347, надати йому відповідний повний витяг з ЄРДР, а також - з метою усунення конфлікту інтересів справу направити до ДБР м. Києва та встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.
В судові засідання, які неодноразово призначались слідчим суддею, скаржник не з'явився, про причини неявки не повідомляв, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або із зазначенням поважності причин такої неявки не надсилав.
Водночас, слідчим суддею вживались заходи щодо забезпечення явки скаржника в судове засідання шляхом повідомлення його у спосіб та порядок, що передбачений ст.135 КПК України. Зокрема, ухвали слідчого судді та судові повістки надсилались ОСОБА_4 в електронний кабінет, а також - на електронну пошту, з якої скаржник направляє документи до суду. Крім того, беручи до уваги, що в матеріалах справи містились відомості про перебування скаржника за кордоном, слідчим суддею постановлено ухвалу про проведення судових засідань в режимі відеоконференції.
Про обізнаність скаржника щодо ухвал свідчать надіслані на електронну адресу суду скарги ОСОБА_4 , які адресовані Сумському апеляційному суду та в копії Зарічному районному суду м.Суми та в яких він висловлює незгоду з ухвалами про відкриття провадження по даній скарзі та про об'єднання скарг. Також, згідно відповідних довідок, усі документи, які були йому направлені судом до електронного кабінету - доставлені адресату.
Згідно висновку ККС ВС, викладеному в ухвалі від 30.05.2018 року у справі № 676/7346/15-к, хоча у КПК України не передбачено загального положення про заборону зловживання процесуальними правами, однак заборона зловживання такими є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 7 липня 1989 року, вказував на недопустимість зневілювання ключового принципу - верховенства права у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом.
В цьому випадку вищенаведені обставини дають підстави розцінювати поведінку ОСОБА_4 як зловживання скаржником своїми процесуальними правами.
Тому, з метою дотримання розумних строків розгляду скарги та загальних засад кримінального провадження розгляд скарги вирішено проводити у відсутність скаржника.
Прокурор Сумської обласної прокуратури в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_4 . Зазначав, що вимоги, які скаржник заявив стосовно розгляду його заяви по ст.220 КПК України виходять за межі ст.303 КПК України, так як згідно з вказаною статтею до слідчого судді можуть оскаржуватись тільки рішення про відмову у задоволенні клопотання щодо проведення слідчих дій. Але в цьому випадку рішення прокурором не приймалось. Крім того, вважав, що не підлягає задоволенню і скарга ОСОБА_4 в частині зобов'язання внесення відомостей до ЄРДР по його заявам, оскільки аналогічні скарги вже неодноразово розглядались слідчими суддями і за результатами їх розгляду скаржнику було відмовлено у внесенні відомостей до ЄРДР, так як такі заяви не містять відомостей про ознаки кримінальних правопорушень, а стосуються незгоди скаржника з рішенням, яке прийняла прокурор ОСОБА_5 .
Слідчий суддя, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали скарги, дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів, 22.11.2023 на електронну адресу Зарічного районного суду м.Суми надійшла скарга ОСОБА_4 за вих. №11/34 від 21 листопада 2023 року, яка згідно автоматизованого розподілу справ була передана у провадження слідчого судді ОСОБА_6 (справа №591/7447/17, провадження №1-кс/591/3992/23).
Ухвалами від 27.11.2023 року слідчий суддя ОСОБА_6 у вказаній справі:
1)виділив в окреме провадження вимоги ОСОБА_4 в частині зобов'язання відповідальної особи Сумської обласної прокуратури в порядку ст.214 КПК України внести до ЄРДР відомості відповідно до заяв № 05/02 від 02.05.2023 р., №05/23 від 15.05.2023 р., № 05/25 від 17.05.2023 р., № 05/42 від 22.05.2023 р., вих. № 10/47 від 26.10.2023 р.. вих. № 11/35 від 16.11.2023 р. про вчинення злочинів та передав їх на повторний авторозподіл;
2)відмовив у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_4 від 21.11.2023 року вих. № 11/34 в частині вимог про зобов'язання керівника Сумської обласної прокуратури розглянути питання про скасування постанови від 11.02.2022 р. прокурора Сумської обласної прокуратури ОСОБА_5 про визначення підслідності у кримінальному провадженні № 12013200440000347; а також - щодо зобов'язання керівника Сумської обласної прокуратури повернути матеріали кримінального провадження № 12013200440000347 до ГУНП в Сумській обл.
Крім того, після отримання в своє провадження повторно розподілених матеріалів за скаргою ОСОБА_4 (справа №591/10962/23, провадження №1-кс/591/4012/23), слідчий суддя ОСОБА_6 ухвалою від 27.11.2023 року повернув скаргу ОСОБА_4 за вих. № 11/34 від 21 листопада 2023 року в частині, в якій скаржник просив зобов'язати керівника Сумської обласної прокуратури на підставі його заяв про скоєння кримінальних правопорушень № 05/02 від 02 травня 2023 року, № 05/23 від 15 травня 2023 року, № 05/25 від 17 травня 2023 року, № 05/42 від 22 травня 2023 року, № 10/47 від 26 жовтня 2023 та № 11/35 від 16 листопада 2023 року внести відомості до ЄРДР відносно прокурора Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_5 за фактом винесення постанови від 11.02.2022 про визначення органу досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013200440000347.
На вказані ухвали слідчого судді ОСОБА_6 скаржник ОСОБА_4 подав апеляційні скарги.
Ухвалою від 27.12.2023 року колегія суддів Сумського апеляційного суду скасувала ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 27 листопада 2023 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_4 в частині вимог про зобов'язання керівника Сумської обласної прокуратури розглянути питання про скасування постанови від 11.02.2022 р. прокурора Сумської обласної прокуратури ОСОБА_5 про визначення підслідності у кримінальному провадженні № 12013200440000347 та зобов'язання керівника Сумської обласної прокуратури повернути матеріали кримінального провадження до ГУНП в Сумській області, а також - постановили нову ухвалу, якою призначили новий розгляд цієї скарги ОСОБА_4 в суді першої інстанції.
При цьому, мотивуючи свою ухвалу, суд апеляційної інстанції встановив певні обставини та висловив позицію, якою під час нового розгляду обмежений слідчий суддя першої інстанції.
Так, в ухвалі Сумського апеляційного суду від 27.12.2023 року встановлено, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України предметом оскарження під час досудового розслідування також може бути бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, а суб'єктами оскарження, у тому числі й інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування.
Колегія суддів зазначила, що, у скарзі до слідчого судді від 21.11.2023 вих.11/34 ОСОБА_4 просив зобов'язати керівника Сумської обласної прокуратури вчинити певні дії у відповідності саме до вимог ст.220 КПК України.
Порядок розгляду клопотань під час досудового розслідування регламентований положеннями ст. 220 КПК України, відповідно до якої клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Повноваження прокурора під час здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням визначені ч. 2 ст. 36 КПК України.
При цьому саме прокурор (процесуальний керівник) на стадії досудового розслідування вирішує усі питання, які пов'язані із визначенням підслідності кримінального провадження з урахуванням її правил.
За змістом ч. 5 ст. 36 КПК України у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об'єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійсненням ним досудового розслідування в умовах воєнного стану Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов'язки), керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу.
Враховуючи наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що заявник ОСОБА_4 звернувся з клопотанням до керівника Сумської обласної прокуратури, щодо перевірки законності постанови прокурора Сумської обласної прокуратури ОСОБА_5 від 11 лютого 2022 року про визначення підслідності у кримінальному провадженні № 12013200440000347, з викладенням певного обґрунтування щодо порушення правил підслідності у цьому кримінальному провадженні, тому таке клопотання, підлягало розгляду керівником обласної прокуратури в межах повноважень, передбачених ч. 5, ч. 6 ст. 36 КПК України, за правилами ст. 220 КПК України та прийняттям рішення у формі постанови. А оскільки розгляд зазначеного клопотання не було проведено у відповідності до вимог закону, тому заявник цілком обґрунтовано і звернувся до слідчого судді із скаргою на бездіяльність прокурора.
Також, колегія суддів Сумського апеляційного суду зазначила в ухвалі, що вимога скарги заявника ОСОБА_4 про зобов'язання керівника Сумської обласної прокуратури розглянути клопотання щодо законності постанови прокурора Сумської обласної прокуратури ОСОБА_5 від 11 лютого 2022 року про визначення підслідності у кримінальному провадженні № 12013200440000347, прямо передбачена п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, оскільки останнім оскаржується бездіяльність прокурора у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк та в межах повноважень, передбачених чинним законодавством.
Враховуючи такі обставини і висновки Сумського апеляційного суду в даному випадку мала місце бездіяльність прокурора, яка полягає у не розгляді клопотання в порядку та строки передбачені ст. 220 КПК України, та не прийняття рішення у формі постанови.
Тому, виходячи з встановлених апеляційним судом обставин та положень п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України скарга ОСОБА_4 в цій частині є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.
При цьому, колегія суддів Сумського апеляційного суду скасувала в повному обсязі ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 27 листопада 2023 року, як про відмову у відкритті провадження за вимогою про зобов'язання керівника Сумської обласної прокуратури розглянути питання про скасування постанови від 11.02.2022 р. прокурора Сумської обласної прокуратури ОСОБА_5 про визначення підслідності у кримінальному провадженні № 12013200440000347, так і - щодо передачі інших вимог на автоматизований розподіл, з мотивами про те, що часткове скасування ухвал слідчих суддів нормами КПК не передбачено.
Крім того, ухвалою апеляційного суду від 05.01.2024 року було скасовано і ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_6 від 27.11.2023 (у справі №591/10962/23, провадження №1-кс/591/4012/23) про повернення скарги ОСОБА_4 на бездіяльність службових осіб Сумської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та постановлено нову ухвалу, якою призначено новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м.Суми від 25.01.2024 року вказану справу (враховуючи ухвали апеляційного суду від 27.12.2023 та від 05.01.2024, а також - беручи до уваги, що це вимоги однієї скарги ОСОБА_4 від 21.11.2023 №11/34) об'єднано в одне провадження, присвоївши їм номер справа №591/7447/17, провадження №1-кс/59/3992/23.
Розглядаючи по суті скаргу ОСОБА_4 в цій частині, слід зазначити про те, що скаржник просив зобов'язати відповідальну особу Сумської обласної прокуратури в порядку ст. 214 КПК внести до ЄРДР відомості за його заявами № 05/02 від 02.05.2023, № 05/23 від 15.05.2023, № 05/25 від 17.05.2023, № 05/42 від 22.05.2023, № 10/47 від 26.10.2023 та № 11/35 від 16.11.2023 відносно прокурора Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_5 за фактом незаконно винесеною нею постанови від 11.02.2022 про визначення органу досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013200440000347, а також просив надати йому повний витяг з ЄРДР і з метою усунення конфлікту інтересів направити провадження до ДБР м. Києва, установивши судовий контроль за виконанням судового рішення.
Проте, вважаю, що скарга ОСОБА_4 в цій частині є необґрунтованою.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченого цим Кодексом.
Перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.
Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань має бути внесено серед інших відомостей короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Таким чином, реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають лише ті заяви чи повідомлення, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
В поданих ОСОБА_4 заявах № 05/42 від 22.05.2023, № 10/47 від 26.10.2023 та № 11/35 від 16.11.2023 і доповнення до неї №11/35-1 від 19.11.2023, як і у поданій скарзі №11-34 від 21.11.2023 останнім не наведено об'єктивних даних, які свідчили б про ознаки кримінальних правопорушень, про які заявник зазначає в своїй скарзі. Фактично він описує у заявах свою незгоду з процесуальною діяльністю та прийнятим прокурором ОСОБА_5 рішенням у кримінальному провадженні №12013200440000347. Тобто, така заява ОСОБА_4 не відповідає вимогам ч.5 ст. 214 КПК України, відповідно до якої передбачено обов'язок внесення до ЄРДР лише тих відомостей про кримінальне правопорушення, що можуть свідчити про його вчинення.
За таких обставин, у даному випадку відсутня бездіяльність прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР, оскільки незгода учасника кримінального провадження з процесуальною діяльністю слідчого чи прокурора не може бути приводом для внесення відомостей до ЄРДР.
При цьому слід звернути увагу на правовий висновок, який висловлений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 про те, що у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Що стосується інших вимог скарги ОСОБА_4 (про зобов'язання керівника прокуратури повернути матеріали кримінального провадження №12013200440000347 від 10.01.2013 до ГУНП в Сумській області, щодо направлення провадження до ДБР м. Києва та щодо встановлення судового контролю), то відповідно до норм КПК України такі вимоги виходять за межі повноважень слідчого судді.
Враховуючи зазначене, скарга ОСОБА_4 №11/34 від 21.11.2023 року підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 307 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу ОСОБА_4 №11/34 від 21.11.2023 року задовольнити частково.
Зобов'язати керівника Сумської обласної прокуратури розглянути в порядку ст.220 КПК України заяву ОСОБА_4 від 23.02.2022 року щодо скасування постанови від 11.02.2022 р. прокурора Сумської обласної прокуратури ОСОБА_5 про визначення підслідності у кримінальному провадженні № 12013200440000347.
У задоволенні скарги ОСОБА_4 №11/34 від 21.11.2023 року в частині оскарження бездіяльності посадових осіб Сумської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР та зобов'язання вчинити інші дії, - відмовити.
Положення частини третьої статті 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17.06.2020.
Слідчий суддя ОСОБА_1