Справа № 944/820/24
Провадження №1-кп/944/830/24
21.02.2024 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
потерпілого - ОСОБА_6
розглянувши у підготовчому судовому засіданні, у залі суду у м.Яворові, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023141350001348 від 24.12.2023 про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Щеплоти, Яворівського району Львівської області, зареєстрованого та такого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, згідно вимог ст.89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,
до Яворівського районного суду Львівської області надійшов обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування кримінального провадження відомості щодо якого внесені до ЄРДР за №12023141350001348 від 24.12.2023 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України.
21.02.2024 захисником обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 подано письмове клопотання про заміну запобіжного заходу обвинуваченому.
В обґрунтування клопотання зазначає, що 12.02.2024 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч. 2 ст. 289 КК України на ч. 1 ст. 289 КК України. Під час обрання запобіжного заходу в результаті незаконного заволодіння транспортним засобом належним потерпілому ОСОБА_6 , матеріальні збитки становили більше 250 000 грн хоча слідством не було надано підтверджуючих фактів вартості нанесених збитків. По закінченню досудового слідства вартість автомобіля марки “PEUGEOT” моделі “EXPERT” д.н.з. НОМЕР_1 становить 129015, 25 грн.
Обвинувачений ОСОБА_4 під час досудового слідства вину визнав повністю, сприяв розкриттю злочину, надавав покази, обіцяв по можливості виплатити нанесені матеріальні збитки потерпілому. Клопоче справу слухати в спрощеному провадженні без дослідження матеріалів справи та розуміючі наслідки такого клопотання. Родичі, рідний брат готові виплатити збитки потерпілому.
За місцем проживання ОСОБА_4 характеризується позитивно раніше не судимий, претензій зауважень на поведінку в міськвиконкому не виникало.
Керуючись статтею 12 КК України кваліфікація злочину інкримінованого ОСОБА_4 за ч.1 ст. 289 КК України є нетяжким.
Беручи до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, що дає підстави стверджувати, що підозрюваний не буде переховуватися від суду, оскільки має тверді родинні зв'язки. Немає на меті здійснювати тиск на свідків, потерпілого, тому є всі підстави змінити йому запобіжний захід перебування під вартою на більш м'який запобіжний захід, як нічний домашній арешт.
У підготовчому засіданні захисник надав пояснення аналогічні викладеним ним у письмовому клопотанні про заміну запобіжного заходу обвинуваченому, просив таке задовольнити.
В підготовчому судовому засіданні прокурор не заперечував щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на домашній арешт у певний період доби.
Обвинувачений просив суд змінити йому запобіжний захід у виді тримання під вартою на більш м'який.
Потерпілий щодо оголошеного клопотання не заперечував.
Заслухавши думку осіб, які беруть участь у підготовчому судовому засіданні, вивчивши обвинувальний акт, дослідивши матеріали клопотання прокурора щодо продовження дії запобіжного заходу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Положеннями ч. 1 ст. 201 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
У даному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023141350001348 від 24.12.2023 за ч. 1 ст. 289 КК України, ухвалами слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 23.09.2022 щодо ОСОБА_4 , було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком шістдесят днів.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 184 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України. Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
У даному випадку, вирішуючи заявлене стороною стороною захисту клопотання про зміну щодо обвинуваченого запобіжного заходу, суд виходить з того, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, а саме у незаконному заволодіння транспортним засобом, яке відноситься до категорії нетяжких та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк карається обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Також судом враховано, що обвинувачений має зареєстроване місце проживання за вказаною у клопотанні адресою і може на законних підставах там перебувати. За місцем проживання характеризується позитивно.
Вказані обставини у своїй сукупності свідчать про зменшення ризиків, визначених п. 1, 5 ч. 177 КПК України настільки, що вже не виправдовують подальше тримання обвинувачених під вартою.
Аналіз відповідних норм КПК України, якими врегульовано питання про обрання, продовження та зміну запобіжного заходу, свідчать про те, що самого обґрунтування обвинувачення та наявності ризиків не достатньо для утримання особи під вартою, крім цього прокурором повинно бути доведено, що на даному етапі не можливо запобігти наявним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Забезпечення права на свободу та особисту недоторканність є також однією з засад кримінального провадження відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 КПК України і полягає в тому, що під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених Кодексом.
ЄСПЛ через призму рішень зазначає, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення у справі «Смирнова проти Росії»). В усіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення від 23.09.2008 у справі «Вренчев проти Сербії»).
У п. 74 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.04.2021 року справа № 800/331/16 (800/13/16) зазначено, що відповідно до Конвенції та практики ЄСПЛ, зокрема у справах "Нечипорук і Йонкало проти України", "Харченко проти України" та "Лабіта проти Італії", обмеження права особи на свободу й особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув'язнення. Питання про те, чи є тримання під вартою обґрунтованим, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту у певний період доби зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Таким чином, суд вважає за можливе змінити обраний у даному кримінальному провадженні запобіжний захід щодо обвинуваченого з тримання під вартою на домашній арешт у певний період доби, з покладенням на обвинуваченого обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
З огляду на наведене клопотання захисника підлягає задоволенню
З На підставі викладеного, керуючись ст. 177,178, 183, 315 КПК України, суд,
ухвалив:
клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 - задовольнити.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. строком на 60 календарних днів, з покладенням на підозрюваного передбачених ст. 194 КПК України обов'язків.
Визначити строк дії ухвали по 20.04.2024 включно.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України зобов'язати ОСОБА_4 :
- не залишати у нічний час доби житло, в якому він фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
- утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні.
Негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі не виконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Доручити відповідальній особі Яворівського РВП ГУ НП України у Львівській області поставити ОСОБА_4 на облік, як особу щодо якої застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1