Справа № 199/1221/24
(6/199/89/24)
19.02.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Скрипник О.Г., за участю секретаря Комар Н.В., розглянувши матеріали за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну сторони виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса №19191 від 21.08.2020 року,-
ТОВ "Дебт Форс" звернулося до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська із заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні №19191, щодо стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості у відкритому 23.09.2020 виконавчому провадженніна підставі виконавчого напису приватного нотаріуса №19191 від 21.08.2020.
Дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що справу необхідно передати на розгляд іншому суду, виходячи з наступного.
Відповідно до матеріалів справи предметом спору є вимога про заміну стягувача у виконавчому написі №19191, вчиненого 21.08.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем.
Згідно положень п.3 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів - виконавчих написів нотаріусів.
За змістом ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Тобто законодавець пов'язує місце виконання рішення не з місцем знаходження кабінету/офісу приватного виконавця/нотаріуса, а з місцем вчинення виконавчих дій.
Отже, законодавець пов'язує місце виконання рішення з місцем вчинення виконавчих дій щодо конкретного боржника, яким може бути його місце проживання, місцем роботи, місцем отримання пенсії та/або місцем знаходження його майна.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Згідно з відповіддю №453104 від 16.02.2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру боржник ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до територіальної юрисдикції Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.
Зважаючи на наведені норми законодавства, за встановлених обставин, дану заяву має розглядати Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.
Відповідно до ч. 1ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (ст. 32 Цивільного процесуального кодексу України).
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1ст. 378 ЦПК України).
За таких обставин, враховуючи те, що не надано доказів того, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису відбувається на території Амур-Нижньодніпровського рану м. Дніпра, суд приходить до висновку, що заяву подано з порушенням правил підсудності.
За такого вказану заяву згідно положень п. 1 ч. 1ст. 31 ЦПК України слід передати на розгляд до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 31, 446 ЦПК України, суд
Цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну сторони виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса №19191 від 21.08.2020 року передати за підсудністю до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Передачу справи на розгляд іншого суду здійснити не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Суддя Скрипник О.Г.