Справа № 761/46156/23
Провадження № 1-кс/761/29923/2023
15 грудня 2023 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідування, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідування, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
На обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що 07 грудня 2023 року він подав до ДБР заяву щодо можливих неправомірних дій працівників Державного бюро розслідувань, які полягають у невиконанні ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2023 року у справі № 761/36328/23. Оскільки відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені та досудове розслідування не розпочато, заявник просить зобов'язати уповноважену особу ДБР внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою датованою 07 грудня 2023 року (вх. № 4810 зкп).
Учасники у судове засідання не з'явились.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого (детектива) в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого (детектива), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України).
За змістом ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Виходячи з аналізу кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя доходить висновку, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Тобто, стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання його завдань, зазначених в ст. 2 КПК України, і покликана, з одного боку, забезпечити оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення осіб в сферу впливу кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів. Правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати її з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, задля досягнення власних інтересів. Запобіжниками цьому є, зокрема встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (ст. 383 КК України) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК України.
Із зазначеного вище слідує, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення кримінального правопорушення. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є існування об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного злочину. Якщо таких даних немає, то відповідні відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Зі змісту заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 07 грудня 2023 року вбачається, що у ній викладені обставини про ймовірне вчинення кримінального правопорушення працівниками Державного бюро розслідувань.
На думку слідчого судді, викладені у заяві ОСОБА_3 про злочин обставини не є такими, що зумовлюють початок досудового розслідування, який, в свою чергу, розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, а як вбачається з самої заяви, у ній не наведено конкретних відомих заявнику відомостей, що можуть свідчити про вчинення працівниками Державного бюро розслідувань кримінальних правопорушень. При цьому, заявник не наводить у заяві будь-яких об'єктивних даних, які б підтверджували зазначене, а його твердження про можливе вчинення правоохоронцями кримінального правопорушення ґрунтується виключно на суб'єктивному уявленні щодо правомірності її дій під час здійснення професійної діяльності та власному аналізі і баченні норм законодавства про кримінальну відповідальність.
Вказане, на думку слідчого судді, позбавляє орган досудового розслідування можливості провести перевірку конкретних фактів на предмет наявності/відсутності у діях/бездіяльності особи складу злочину, в той час, як така перевірка на стадії внесення відомостей покликана в тому числі для недопущення перевантаження правоохоронної системи безпідставними та абстрактними повідомленнями про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь.
Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Згідно із правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду «Артіко проти Італії» від 13 травня 1980 року), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.
Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що заява про вчинення злочину працівниками Державного бюро розслідувань, яка була долучена ОСОБА_3 безпосередньо у судовому засіданні, викладена іноземною (російською) мовою - мовою країни агресора.
З цього приводу слідчий суддя зазначає таке.
Згідно із ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
Частиною 1 ст. 7 КПК України встановлено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких відноситься, зокрема, мова, якою здійснюється кримінальне провадження (пункт 22).
Відповідно до ч. 1 ст. 29 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється державною мовою.
З матеріалів заяви ОСОБА_3 про вчинення злочину вбачається, що остання викладена російською мовою та без дотримання загальних вимог до мови документа.
В ухвалах Верховного Суду від 07 червня 2019 року у справі №826/10114/17, від 03 вересня 2020 року у справі №826/6286/17, від 29 жовтня 2020 року у справі №815/1958/16 та від 07 грудня 2020 року у справі №138/132/20 викладена правова позиція про те, що процесуальні документи, які подаються до суду мають бути подані лише державною мовою.
Слідчий суддя звертає увагу на неприпустимість звернення до суду з процесуальними документами (клопотаннями, заявами, скаргами) на будь-якій з іноземних мов без подання їх перекладу державною мовою. Це ж стосується і додатків до процесуальних документів, що подаються сторонами.
За наведених обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що підстави для зобов'язання уповноважених осіб ДБР виконати вимоги ст. 214 КПК України та внести до ЄРДР відомості про можливе вчинення кримінального правопорушення працівниками Державного бюро розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 07 грудня 2023 року, відсутні, а тому в задоволенні таких його вимог слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 303-307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідування, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1