СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 381/3523/23
пр. № 2-др/759/35/24
21 лютого 2024 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Натальчук А.І., розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Басараб Наталії Володимирівни про постановлення додаткового рішення про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовною заявою Комунального підприємства «Київпастранс» до ОСОБА_1 про визнання ордера на житлову площу в гуртожитку недійсним, -
У провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовною заявою Комунального підприємства «Київпастранс» до ОСОБА_1 про визнання ордера на житлову площу в гуртожитку недійсним.
02.02.2024 року представник відповідача звернулась до Святошинського районного суду м. Києва через систему «Електронний суд» із заявою про постановлення додаткового рішення про стягнення судових витрат, в якій представник відповідача просить суд стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу - гонорар за представництво інтересів відповідача в Святошинському районному суді м. Києва у розмірі 25 000,00 грн.
У відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 12 лютого 2024 року відкрито провадження за заявою та призначено її розгляд без участі сторін за наявними матеріалами справи.
16.02.2024 року від представника позивача за довіреністю надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких зазначено про те, що позивач не може погодитись з вимогами відповідача про стягнення на його користь витрат на правничу допомогу у розмірі 25 000 грн. Вказав, що у жодній із платіжних інструкцій в призначенні платежу не зазначено в рамках якого саме договору про надання правничої допомоги чи якої саме судової справи надавались вказані послуги. Реквізити на які замовник послуг перераховував грошові кошти виконавцю є відмінними від тих, що зазначені у договорі від 23.11.2023 року №49. У платіжній інструкції від 27.11.2023 року №300324934 на суму 5 010 грн. взагалі у призначенні платежу вказано «переказ між картками». Отже, надані стороною Відповідача докази на підтвердження понесених ним витрати на правничу допомогу не можна вважати належними, достовірними та достатніми в розумінні ст. 77, 79, 80 ЦПК України. Крім того, наголосив на відсутності у матеріалах справи детального опису виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом Бесараб Н.В. в рамках договору про надання правничої допомоги від 23.11.2023 року №49 та обсяг часу, який остання витратила на надання такої допомоги у зв'язку із чим неможливо встановити співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката.
На підставі викладеного просив відмовити представнику відповідача у задоволенні заяви про стягнення понесених відповідачем витрат на правничу допомогу у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Зважаючи на те, що розгляд заяви проводиться без участі сторін за наявними матеріалами справи, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалось.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 29 січня 2024 року у задоволенні позовної заяви Комунального підприємства «Київпастранс» до ОСОБА_1 про визнання ордера на житлову площу в гуртожитку недійсним відмовлено.
Згідно з п. 3 ч. 1, 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
За положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Представник відповідача - адвокат Кравець Д.М. скористався правом на подання заяви про ухвалення додаткового рішення, направивши до суду відповідну заяву, в якій просив стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.
Крім того, у відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 заявляє, що ним понесені удові витрати з надання правової допомоги адвоката у розмірі 25 000 грн., які він просить покласти на позивача.
Як вбачається з положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Конституція України у статті 59 гарантує кожному право на професійну правничу допомогу. У відповідності до ст. 131-2 Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з положеннями частин першої-п'ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У пунктах 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 465/3458/15-ц (провадження № 61-19582св20), від 09 листопада 2021 року у справі № 759/14346/16 (провадження № 61-12783св21).
У заяві про ухвалення додаткового рішення представник відповідача просить суд покласти витрати, пов'язані із професійною правничою допомогою на загальну суму 25 000 грн. на позивача.
На обґрунтування вимог про стягнення витрат на професійно правничу допомогу суду було надано:
- ордер про надання правничої (правової) допомоги серії АА №1376689 від 23 листопада 2023 року з якого вбачається, що правом представляти ОСОБА_1 у Святошинському районному суді м. Києва наділений адвокат Басараб Наталія Володимирівна;
- належним чином засвідчену копію договору №49 про надання правничих (юридичних, адвокатських) послуг від 23 листопада 2023 року, укладеного між адвокатом Басараб Наталією Володимирівною та ОСОБА_1 ;
- належним чином засвідчену копію звіту (акту) №49 про надання послуг (виконаних робіт) від 02 лютого 2024 року з якого встановлено, що ОСОБА_1 та адвокат Басараб Н.В. склали акт про те, що адвокатом Басараб Н.В. були проведені наступні роботи (надані послуги) по Договору №49 від 23 листопада 2023 року у справі на загальну суму 25 000 грн., які складаються з оформлення та подачі відзиву, представлення інтересів замовника в судових засіданнях в Святошинському районному суді м. Києва без обмеження кількості судових засідань та годин підготовки, очікування засідання;
- платіжну інструкцію №300324934 від 27 листопада 2023 14:49 з якої вбачається, що ОСОБА_1 здійснив переказ у розмірі 5 010,00 грн. із призначенням платежу «Переказ між картками»;
- платіжну інструкцію Р24А2115629158D0941 від 22.12.2023 року з якої вбачається, що ОСОБА_1 здійснив переказ у розмірі 5 000,00 грн., отримувач Басараб Наталія Володимирівна , призначення платежу «Переказ власних коштів. Гонорар»;
- платіжну інструкцію Р24А2114894734D1917 від 21.12.2023 року з якої вбачається, що ОСОБА_1 здійснив переказ у розмірі 5 000,00 грн., отримувач Басараб Наталія Володимирівна , призначення платежу «Переказ власних коштів. Гонорар»;
- платіжну інструкцію Р24А2036867398D7279 від 05.12.2023 року з якої вбачається, що ОСОБА_1 здійснив переказ у розмірі 5 000,00 грн., отримувач Басараб Наталія Володимирівна , призначення платежу «Переказ власних коштів. Гонорар»;
- платіжну інструкцію Р24А1994260495D7321 від 24.11.2023 року з якої вбачається, що ОСОБА_1 здійснив переказ у розмірі 5 000,00 грн., отримувач Басараб Наталія Володимирівна , призначення платежу «Переказ власних коштів. Гонорар».
Правовий статус Басараб Наталії Володимирівни , як адвоката, підтверджено свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №3765, а повноваження процесуального представника - ордером серії АА №1376689 від 23 листопада 2023 року.
Окрім зазначеного, суд звертає увагу на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2019 року у справі № 643/13728/16-ц (провадження № 61-436св18) в якій зазначено, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, перегляд документів, копіювання документів). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 21.05.2020 у справі №240/3888/19.
Крім того, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно якої заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
П. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Враховуючи викладене, заперечення представника позивача, те, що у задоволенні позовної заяви відмовлено у повному обсязі, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що пропорційною даній категорії справи та обсягу здійсненої адвокатом роботи, буде відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00 гривень.
Зазначена сума витрат на професійну правничу допомогу відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Зважаючи на викладене, з метою усунення неповноти судового рішення, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у справі за позовом Комунального підприємства «Київпастранс» до ОСОБА_1 про визнання ордера на житлову площу в гуртожитку недійсним.
Керуючись ст.ст. 133-137, 141, 270 ЦПК України, суд, -
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Басараб Наталії Володимирівни про постановлення додаткового рішення про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовною заявою Комунального підприємства «Київпастранс» до ОСОБА_1 про визнання ордера на житлову площу в гуртожитку недійсним- задовольнити частково.
Стягнути зі Комунального підприємства «Київпастранс» (код ЄДРПОУ 31725604, адреса: Набережне шосе, 2, м. Київ, 04070) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя Н.О. Горбенко