СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/361/24 ун. № 759/14239/22
21 лютого 2024 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , провівши в залі суду відкрите підготовче судове засідання за обвинувальним актом, який складений у межах спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні ЄРДР № 62022000000000625 від 19 серпня 2022 року стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Судак, Автономна Республіка Крим, Україна (далі - АРК), гр-н України, вказана в обвинувальному акті остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , проживання: АДРЕСА_2 , який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111 та ч. 1 ст. 408 КК України, -
сторони провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_6 ,
До суду 21 жовтня 2022 року надійшов обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111 та ч. 1 ст. 408 КК України.
Згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування (п. 37) на підставі дозволу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва, оформленого ухвалою від 27 вересня 2022 року, в межах даного провадження проводилось спеціальне досудове розслідування.
У судове засідання обвинувачений ОСОБА_3 не прибув, причини неявки не повідомив, хоча неодноразово викликався до суду в порядку, передбаченому КПК (в редакції після 14 травня 2021 року - дата набрання чинності Законом України № 1422-IX), шляхом розміщення виклику на офіційному веб-сайті суду (а. 35-36, 55, 67-68), публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета «Урядовий кур'єр» № 237 (7635) від 25.11.2023р. (а. 38), № 15 (7675) від 20.01.2024 (а. 56), відповідний номер виклику на 21 лютого 2024 року та розміщення повісток (більше двох) на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора (а. 37, 58 та ін.).
Прокурор на підставі ч. 3 ст. 323 КПК України, вважає, що судовий розгляд у даному кримінальному провадженні, з огляду на пред'явлене обвинувачення за ст. 111 КК України, можездійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), оскільки останній переховується на окупованій території від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, до суду втретє не прибув, про причини неявки не повідомив. Посилаючись на вказані обставини, просить призначити судовий розгляд за даним обвинувальним актом, вважаючи, що вимоги, передбачені ст. ст. 32, 291 КПК України, дотримані, а правові підстави для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-3 ч. 3 ст. 314 КПК України - відсутні. Одночасно прокурор заявив клопотання про здійснення спеціального судового провадження стосовно ОСОБА_3 , обґрунтовуючи тим, що обвинувачений оголошений в розшук, більше року переховується від органу досудового розслідування та суду на тимчасово окупованій території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки знає та повинен знати про розпочате стосовно нього кримінальне провадження, до суду вкотре не з'явився.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 заперечував щодо призначення судового розгляду за даним обвинувальним актом в поряду спеціального судового провадження. При цьому визнав, що перешкод для такого призначення, передбачених ст. 314 КПК України немає, однак, у відсутності обвинуваченого це зробити неможливо.
Що ж стосується клопотання прокурора про призначення спеціального судового провадження, то захисник вважав його необґрунтованим, оскільки додані до нього матеріали не доводять того, що обвинувачений був повідомлений про розпочате щодо нього кримінальне переслідування, через відсутність транспортного сполучення він не має можливості прибути до суду, а також був позбавлений права на вільний вибір захисника.
Заслухавши думку прокурора та захисника щодо можливості призначення судового розгляду на підставі даного обвинувального акту, вивчивши обвинувальний акт та долучені до нього додатки, проаналізувавши заявлене прокурором клопотання про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , суд вважає, що даний обвинувальний акт підлягає призначенню до судового розгляду у формі спеціального судового провадження з таких підстав.
Вказане кримінальне провадження з урахуванням розпорядження Голови Верховного Суду № 36/0/9-22 від 05 липня 2022 року за підсудністю підлягає розгляду Святошинським районним судом м. Києва.
Підстав для закриття чи зупинення провадження у справі немає.
Обвинувальний акт та додатки до нього складені у відповідності до вимог КПК України, при затвердженні прокурором обвинувального акту дотримані вимоги закону.
Після роз?яснення права на колегіальний у складі трьох суддів розгляд даного судового провадження, захисник, який діє від імені обвинуваченого, а так само і останній протягом будь-якого часу клопотання про такий розгляд не заявляв.
Що стосується заявленого прокурором клопотання про здійснення спеціального судового провадження, то суд вважає доведеним належними доказами те, що обвинувачений переховується від органу досудового розслідування та суду на тимчасово окупованій території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки повинен знати про розпочате стосовно нього кримінальне провадження.
Так, до клопотання прокурора подані матеріали, які свідчать про те, що ОСОБА_3 на час поставлених йому у провину діянь мав громадянство України, проживає на території АРК, тобто на окупованій території України.
Згідно з положеннями ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон) сухопутна територія АРК, на якій проживає ОСОБА_3 , визнана тимчасово окупованою внаслідок збройної агресії рф.
Відповідно до правил ст. ст. 4, 5 та 9 Закону правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території. Цей правовий режим визначається виключно законами України. Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території. Відповідальність за порушення визначених Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території покладається на рф як на державу-окупанта відповідно до норм і принципів міжнародного права. Примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства рф не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Повідомлення у межах даного кримінального провадження про підозру було направлено підозрюваному ОСОБА_3 шляхом розміщення на сайті ОГП та в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, що є належним повідомленням особи, яка свідомо переховується на окупованій агресором території, що вочевидь унеможливлює з нею будь-яку іншого виду цивілізовану комунікацію.
Також ОСОБА_3 неодноразово повістками викликався до суду, у тому числі шляхом розміщення інформації про повістки в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, на офіційних веб-сайтах суду та Офісу Генерального прокурора, а тому вважається належним чином ознайомленим зі змістом таких повісток (ч. 3 ст. 323 КПК України).
За всіма вказаними повідомленнями (оголошеннями) ОСОБА_3 до суду не з'являвся, клопотань, заяв, скарг будь-якого характеру не подавав.
У межах даного провадження проводилось спеціальне досудове розслідування, відтак обґрунтованість підозри, факт ухилення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності вже були предметом ретельної оцінки слідчим суддею.
Задля досягнення інтересів правосуддя ОСОБА_3 призначено захисника, гарантії діяльності якого забезпечені його обов'язковою участю у даному провадженні.
Аналіз цих фактів свідчить про те, що ОСОБА_3 мав підстави усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, він отримав чи мав би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред'явлене обвинувачення, був обізнаний із своїми правами, які йому неодноразово роз'яснялися. Суд надає особливе значення тому, що поштова кореспонденція з материкової частини України внаслідок дій незаконних органів влади рф на тимчасово окупованій території України не приймається, і це є очевидним для ОСОБА_3 . Натомість, держава Україна під прискіпливим і далеко неформальним контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачений мав право при розгляді пред'явленого йому кримінального обвинувачення на стадії призначення справи до судового розгляду як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленим мовою, яку він розуміє, про характер і підставу пред'явленого обвинувачення; b) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту і спілкуватися з обраним самим ним захисником; с) бути судженим без невиправданої затримки; d) бути судженим в його присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного йому захисника безплатно для нього.
Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов'язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Натомість ОСОБА_3 скористався своїми правами на власний розсуд за відсутності будь-яких перешкод для їх реалізації на території України та з боку держави Україна.
За таких обставин суд вважає, що надані прокурором документи свідчать про відмову гр-на ОСОБА_3 , який перебуває на тимчасово окупованій території України, але повинен знати про розпочате щодо себе кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої над собою він не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само як і про його наміри ухилитися від зустрічі з правосуддям держави Україна.
Відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 КПК України, серед яких дійсно є передбачені ст. 111 КК України, може здійснюватися за відсутності повнолітнього обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території з метою ухилення від кримінальної відповідальності. За наявності такої обставини за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.
Як визначено ч. 5 ст. 139 КПК України, ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який перебуває на тимчасовій окупованій території, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Враховуючи кваліфікацію дій ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 111 КК України, наявні в провадженні дані, що йому відомо про здійснення відносно нього кримінального провадження, він тривалий час (понад рік) на тимчасово окупованій території переховується від слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, ухиляється від явки на виклик слідчого, прокурора та суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази), надані прокурором дані про перебування ОСОБА_3 на тимчасово окупованій території України, суд вважає наявними всі підстави для здійснення щодо вказаного обвинуваченого спеціального судового провадження, оскільки визначені законом (ч. 5 ст. 139, ч. 3 ст. 323 КПК України) умови для цього встановлені, а їх доведеність не викликає сумнівів.
Таким чином доводи захисника про те, що держава не вжила всіх заходів щоб обвинувачений був повідомлений про розпочате щодо нього кримінальне переслідування, про те, що той не має можливості прибути до суду, позбавлений права на захист, є надуманими.
Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст. ст. 297-1, 314-316, ч. 1 ст. 323, 369-372, суд, -
Клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження - задовольнити.
Здійснювати спеціальне судове провадження за обвинувальним актом стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Судак, АРК, який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111 та ч. 1 ст. 408 КК України.
Призначити судовий розгляд у формі спеціального судового провадження на підставі вказаного обвинувального акту стосовно ОСОБА_3 у відкритому судовому засіданні в приміщенні Святошинського районного суду м. Києва з обов'язковою участю прокурора та захисника на «28» лютого 2024 року о 10 год. 15 хв.
Судовий розгляд здійснювати колегіально у складі трьох професійних суддів.
Направити копію ухвали суду до канцелярії з кримінальних справ суду для здійснення відбору двох суддів для складу колегії суддів.
Викликати в судове засідання прокурора та захисника.
Копію ухвали надіслати захиснику. Повідомити обвинуваченого про час та місце судового засідання, а також прийняте рішення про здійснення судового спеціального провадження щодо нього шляхом розміщення цієї інформації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на веб сайті суду.
У випадку, якщо підстави про спеціальне судове провадження перестануть існувати, подальший судовий розгляд розпочати спочатку згідно із загальними правилами передбаченими КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1