СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/3463/24
пр. № 1-кп/759/939/24
20 лютого 2024 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Києві в спрощеному провадженні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100080000370 від 17.01.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кролевець Сумської обл., українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -
ОСОБА_3 16.01.2019, приблизно в 08 годин 30 хвилин, знаходячись біля буд. № 10 по вул. Миколи Краснова в м. Києві, шляхом обману заволодiв чужим майном, яке належить ОСОБА_4 , a саме: мобільним телефоном марки «Xiaomi Redmi 6A», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , завдавши майнову шкоду на загальну суму 3448 грн.
Так, ОСОБА_3 16.01.2019, приблизно в 08 годин 20 хвилин, знаходячись бiля буд. № 10 по вул. Миколи Краснова в м. Києві, зустрів наочно знайомого йому ОСОБА_5 , спілкуючись з яким, звернув увагу на належний останньому мобільний телефон. Не маючи постійного місця роботи та інших джерел доходів, а також відчуваючи потребу в грошових коштах, ОСОБА_6 вирiшив заволодіти шляхом обману даним чужим майном, яке належало ОСОБА_7 з метою обернення його на власну користь і особистого збагачення.
3 метою виконання свого протиправного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння чужим майном, ОСОБА_3 , продовжуючи знаходитись біля буд. АДРЕСА_3 , під приводом здiйснення термінового дзвiнка, попросив у ОСОБА_8 належний останньому мобiльний телефон. Не довідуючись про дійсні наміри ОСОБА_3 , ОСОБА_9 погодився та передав останньому власний мобільний
телефон «Xiaomi Redmi 6А», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , в корпусі чорного кольору, вартістю 3138 грн., в чохлі вартістю 250 грн., та сiм-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 60 грн., а всього майна на загальну суму 3448 грн.
Після цього, ОСОБА_6 , імітуючи телефонну розмову скориставшись тим, що ОСОБА_7 відволікся та перестав спостерігати за ним, приблизно в 08 годин 30 хвилин, 16.01.2019 з місця вчинення кримінального проступку зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдала ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 3448 грн.
Положеннями ч. 2 та 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, який складений за участі захисника ОСОБА_10 в якій ОСОБА_3 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, він беззаперечно визнає; згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні без його участі. Також у даній заяві підозрюваний ОСОБА_3 висловив свою позицію щодо призначення йому покарання на розсуд суду.
У вказаній заяві захисником ОСОБА_10 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.
Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом обману ( шахрайство).
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.
Обвинувачений ОСОБА_3 , інтереси якого представляє захисник ОСОБА_10 , обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом обману ( шахрайство).
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття. Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.
Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком; ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він офіційно не працює, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра та під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про його осудність, має місце реєстрації та проживання, не судимий.
За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у межах, встановлених у санкції ч. 1 ст. 190 КК України, а саме у виді обмеження волі.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.
Керуючись ч. 9 ст. 100, ст. 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити йому покарання за даною статтею у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробовуванням, з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази: CD-диск із відеозаписом з камер відеоспостереження встановлених в приміщенні ПТ « Ломбард», який долучений до матеріалів даного провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1