печерський районний суд міста києва
Справа № 757/49656/21-ц
20 лютого 2024 року суддя Печерського районного суду м. Києва Остапчук Т.В., при секретарі - Гаманюк О.С., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні питання про самовідвід по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист честі,гідності,ділової ренутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист честі,гідності,ділової ренутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2021 року вказану справу розподілено для розгляду судді Печерського районного суду м. Києва Остапчук Т.В
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2023 року головуючою суддею Остапчук Т.В було відкрито провадження в порядку позовного (загального) провадження
Перевіривши матеріали позовної заяви, дослідивши матеріали справи, суддя вважає за необхідне заявити самовідвід, виходячи з наступного.
Так, позивач зазначає, що діями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 було порушено його честь, гідність, ділову репутацію та спричинено моральну шкоду. Однак ОСОБА_4 є визначеним присяжним у Печерському районному суді міста Києва, а тому необхідно заявити самовідвід оскільки можуть виникнути сумніви у справедливому і неупередженому розгляді справи незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Стаття 36 ЦПК України містить вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. Статтею 127 Конституції України передбачено, що правосуддя здійснюють судді, а у визначених законом випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних.
Також частиною другою статті 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон) передбачено, що судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур.
Відповідно до статті 63 Закону присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.
Присяжні виконують обов'язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини сьомої статті 56 Закону, як передбачено статтею 63 Закону. Тобто, ті обов'язки, що передбачені для судді.
Для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідних місцевих рад, які формують і затверджують у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на територіях, на які поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, відповідають вимогам статті 65 Закону і дали згоду бути присяжними.
Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їхньою участю. Добір осіб для запрошення до участі у здійсненні правосуддя як присяжних у конкретній справі здійснюється за допомогою автоматизованої системи.
Законодавець прирівняв статус присяжних до статусу судді. Обов'язковою вимогою до присяжного є постійне проживання на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 ЦПК України у випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді. Статтею 127 Конституції України передбачено, що правосуддя здійснюють судді, а у визначених законом випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних.
Також частиною другою статті 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон) передбачено, що судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур.
Відповідно до статті 63 Закону присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.
Присяжні виконують обов'язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини сьомої статті 56 Закону, як передбачено статтею 63 Закону. Тобто, ті обов'язки, що передбачені для судді.
Для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідних місцевих рад, які формують і затверджують у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на територіях, на які поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, відповідають вимогам статті 65 Закону і дали згоду бути присяжними.
Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їхньою участю. Добір осіб для запрошення до участі у здійсненні правосуддя як присяжних у конкретній справі здійснюється за допомогою автоматизованої системи.
Законодавець прирівняв статус присяжних до статусу судді. Обов'язковою вимогою до присяжного є постійне проживання на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 ЦПК України у випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.
Разом з цим, рішенням Ради суддів України №40 від 05.07.2019 було роз'яснено, що у судді не виникатиме конфлікт інтересів при розгляді справ, в яких стороною є особа, яка має статус присяжного відповідного суду, за умови відсутності приватного інтересу.
Тобто, судді при здійсненні правосуддя, в яких стороною є особа - присяжний відповідного суду, для уникнення конфлікту інтересів мають виходити з приватного інтересу, приймати до уваги весь спектр відносини (особисті, дружні, позасудові, тощо), які склались між ними. За умови відсутності приватного інтересу, конфлікт інтересів відсутній. У протилежному випадку конфлікт інтересів усувається у процесуальний спосіб.
Частиною 1 ст. 36 ЦПК України передбачено обов'язок судді заявити самовідвід за наявності підстав, зазначених, зокрема, і в ч. 1 п. 5 ст. 36 ЦПК України (якщо є обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді).
Таким чином, оскільки присяжний ОСОБА_4 є діючим присяжним Печерського районного суду м. Києва., з метою уникнення у сторін будь-яких сумнівів в неупередженості або об'єктивності судді при розгляді справи, вважаю необхідним заявити самовідвід.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 33, 36, 353 ЦПК України, суддя, -
Заявити самовідвід від розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист честі,гідності,ділової ренутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди.
Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Т.В.Остапчук