печерський районний суд міста києва
Справа № 757/5718/24-к
13 лютого 2024 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого, про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 42023000000001050,-
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою в порядку ст.303 КПК України на постанову слідчого від 02.01.2024 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 42023000000001050 від 23.06.2023 та просить її скасувати. В судове засідання не з'явився, просив проводити розгляд скарги у відсутність, вимоги скарги підтримав в повному обсязі. Слідчий в судове засідання не з'явився. Відповідно до ст.22,304 КПК України визнано можливим розглянути у відсутність сторін кримінального провадження, враховуючи строки розгляду. Дослідивши матеріали скарги, приходжу до наступного висновку. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п.5 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим-особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою. Слідчим суддею встановлено, що Другим СВ ТУ ДБР, розташованого у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 42023000000001050 від 23.06.2023 року. В межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_3 подав заяву від 10.07.2023 року №1/1-1050 про визнання його потерпілим, оскільки останньому завдано шкоди. Постановою слідчого Другого СВ ТУ ДБР, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 від 02.01.2024 року відмовлено у визнанні потерпілим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42023000000001050 від 23.06.2023 року. Відповідно до ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що віднесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим кодексом. Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди; права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого; потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення; за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді. Оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст.55,110 КПК України, не вказано обґрунтування та підстави відмови, тому підлягає скасуванню. З огляду на вищевикладене, скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 55, 220,303, 306-307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу - задовольнити. Скасувати постанову Другого СВ ТУ ДБР, розташованого у м. Києві ОСОБА_4 від 02.01.2024 року про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні № 42023000000001050 від 23.06.2023 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1