печерський районний суд міста києва
Справа № 757/6063/24-к
13 лютого 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді від 26.12.2022 року в рамках кримінального провадження №12022100100002739 від 27.09.2022,-
У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 грудня 2022 року у справі №757/37543/22-к у рамках кримінального провадження №12022100100002739 в порядку ст. 174 КПК України, у вимогах якого просить скасувати арешт із земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:170:0040 площею 0,05 га (реєстраційний номер 2552129280000) та із земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:170:0041 площею 0,05 га (реєстраційний номер 2552094180000), які належать на праві приватної власності ОСОБА_4 /РНОКПП НОМЕР_1 /, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 грудня 2022 року у справі №757/37543/22-к, в рамках кримінального провадження №12022100100002739 від 27.09.2022.Скасувати обтяження у вигляді заборони будь-яким суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб'єктам, посадовим особам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об'єкту нерухомого майна: земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:75:170:0040 площею 0,05 га (реєстраційний номер 2552129280000) та 8000000000:75:170:0041 площею 0,05 га (реєстраційний номер 2552094180000), які належать на праві приватної власності ОСОБА_4 /РНОКПП НОМЕР_1 /, застосоване ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 грудня 2022 року у справі №757/37543/22-к, в рамках кримінального провадження №12022100100002739 від 27.09.2022.. Мотивуючи означене клопотання, заявник вказує, що арешт накладено необґрунтовано, з порушенням положень ст. 170 КПК України, без перевірки обставин та підстав накладення такого арешту. Також, посилається на те, що накладений арешт грубо порушує право на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном, а також що при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна, вказує, що арештоване майно, не відповідає ознакам визначених ст. 98 КПК України. Окрім того, власник майна, який не є підозрюваним, у даному кримінальному провадженні вважає, що слідчий суддя виніс незаконне та необґрунтоване рішення. Так, заявник вказує, що у клопотанні про накладення арешту на майно та доданих до нього матеріалах стороною обвинувачення не наведено жодних доказів вчинення власником майна будь-яких злочинних дій, в тому числі щодо майна, наведеного в клопотанні про накладення арешту. За наявними даними, у даному кримінальному провадженні станом на день подання клопотання про скасування арешту органом досудового розслідування підозра будь-кому, у тому числі власнику арештованого майна не оголошувалась. У судове засідання заявник не з'явився, про розгляд клопотання повідомлений належним чином. До суду надйшла заява про розгляд клопотання за відсутності, вимоги визначені у клопотанні підтримує, просить задовольнити. Прокурор у судове засідання не з'явився, надіслав письмові заперечення. Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку. У провадженні слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції м. Києва, перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100100002739 від 27.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, 4 ст. 190 КК України, за фактами шахрайського заволодіння земельними ділянками на території м. Києва. В рамках наведеного кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 грудня 2022 року у справі №757/37543/22-к задоволено клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12022100100002739. Суд постановив: накласти арешт на нерухоме майно, а саме: земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:75:170:0040 площею 0,05 га (реєстраційний номер 2552129280000) та 8000000000:75:170:0041 площею 0,05 га (реєстраційний номер 2552094180000), із забороною відчуження, розпорядження та користування вказаним майном; заборонити будь-яким суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб'єктам, посадовим особам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об'єкту нерухомого майна: земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:75:170:0040 площею 0,05 га (реєстраційний номер 2552129280000) та 8000000000:75:170:0041 площею 0,05 га (реєстраційний номер 2552094180000). Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості. Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Так, як вбачається із ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 грудня 2022 року у справі №757/37543/22-к, метою арешту майна, є визначеною в п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою забезпечення збереження речового доказу у кримінальному провадженні. Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов'язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України. Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права». Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю. Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Разом з тим, як вбачається із наданих суду матеріалів, відсутні відомості вважати, що арештоване майно, а саме: земельні ділянки відповідають критеріям визначеним ст. 98 КПК України і є безпосередньо предметом кримінального правопорушення, що розслідується, а слідчим не доведено зворотнього, а відтак посилання на наявність правових підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. При цьому підозра будь-яким особам, в тому числі, ОСОБА_4 не пред'являлась, що в свою чергу вказує на безпідставність такого обмеження права власника на мирне володіння та користування своїм майном. У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків. Разом з тим, слідчому судді не надано доказів та не доведено існування правових підстав для подальшого збереження арешту майна, та відсутніми ризиками які слугували підставами для накладення арешту на майно, а відтак клопотання підлягає задоволенню. Враховуючи вказане, підстав вважати, що існує правова підстава для арешту майна заявника взагалі спростовується, а також слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявників належним йому майном, у зв'язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна. Керуючись, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.174, 309 КК України,
Клопотання - задовольнити. Скасувати арешт із земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:170:0040 площею 0,05 га (реєстраційний номер 2552129280000) та із земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:170:0041 площею 0,05 га (реєстраційний номер 2552094180000), які належать на праві приватної власності ОСОБА_4 /РНОКПП НОМЕР_1 /, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 грудня 2022 року у справі №757/37543/22-к, в рамках кримінального провадження №12022100100002739 від 27.09.2022. Скасувати обтяження у вигляді заборони будь-яким суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб'єктам, посадовим особам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об'єкту нерухомого майна: земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:75:170:0040 площею 0,05 га (реєстраційний номер 2552129280000) та 8000000000:75:170:0041 площею 0,05 га (реєстраційний номер 2552094180000), які належать на праві приватної власності ОСОБА_4 /РНОКПП НОМЕР_1 /, застосоване ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 грудня 2022 року у справі №757/37543/22-к, в рамках кримінального провадження №12022100100002739 від 27.09.2022.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1