20.02.2024 Справа № 756/1729/24
Номер справи 756/1729/24
Номер провадження 1-кс/756/421/24
19 лютого 2024 року м.Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі:
слідчий суддя - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва клопотання адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42021102050000149 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 липня 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 149 КК України,
Адвокат ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_4 звернулась до суду з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва 14 серпня 2023 року у справі № 756/10276/23, у кримінальному провадженні № 42021102050000149 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 липня 2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1,2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 149 КК України.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що у провадженні слідчого відділу Оболонського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №42021102050000149 від 27 липня 2021 року.
Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва 14 серпня 2023 року накладено на майно підозрюваної ОСОБА_4 , а саме: житловий будинок літ. "Д-1" з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , даний будинок на підставі свідоцтва про право власності, б/н, 04.04.2005, Київська районна рада м. Харкова, належить ОСОБА_4 РНОКПП: НОМЕР_1 ; житловий будинок, з надвірними будівлями, загальна площа (кв.м): 158.8, житлова площа (кв.м): 81.7, Опис: Житловий будинок літ. "А-1" - загальна площа 158,8 кв.м., житлова площа 81,7 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , даний будинок на підставі договору дарування, серія та номер: 5676, виданий 03.07.2019, видавник: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , належить ОСОБА_4 РНОКПП: НОМЕР_1 ; будинок, житлова площа (кв.м): 113,5, Матеріали стін: дерево обкл. цеглою, Загальна вартість нерухомого майна (грн): 58315, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який на підставі договору купівлі-продажу, р.№168, 21.01.2003, ОСОБА_7 приватний нотаріус ХМНО, (частка становить 33/100) належить ОСОБА_4 РНОКПП: НОМЕР_1 .
Посилаючись, що житловий будинок АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , не належить на праві власності ОСОБА_4 просить скасувати арешт майна.
Окрім того, вважає, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 не вручено, у передбачений процесуальним законодавством спосіб, тому вона не має статусу підозрюваної особи, й заходи забезпечення щодо неї не можуть бути застосовані.
Також посилається на те, що підозра не обґрунтована, а також до клопотання про арешт майна не надано доказів в обґрунтування його застосування.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 клопотання підтримала та просила задовольнити з підстав та мотивів викладених у ньому.
Уповноважений прокурор Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 частково визнав клопотання, не заперечував проти скасування арешту в частині майна, що не належить підозрюваній ОСОБА_4 , в решті просив відмовити. В судовому засіданні долучив до матеріалів витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по об'єктам нерухомого майна, на які ухвалою слідчого судді накладено арешт. Також долучив до матеріалів клопотання докази поштового відправлення 02 серпня 2023 року ОСОБА_4 за зареєстрованим місцем проживання повідомлення про підозру та постанову про визначення групи прокурорів.
Вислухавши думку заявника, прокурора, дослідивши клопотання та додані в його обґрунтування додатки, слідчий суддя встановив наступне.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що Оболонським УП ГУ НП у м. Києві внесено відомості та розпочато розслідування кримінального провадження №42021102050000149 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 липня 2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 149 КК України.
З досліджених матеріалів справи № 756/10276/23 про накладення арешту на майно підозрюваної ОСОБА_4 встановлено, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 вручено під розписку її матері. Також досліджено в судовому засіданні, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 за ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 149 КК України надіслано засобами поштового зв'язку за зареєстрованим місцем її проживання.
Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 14 серпня 2023 року у справі № 756/10276/23, накладено арешт на майно підозрюваної ОСОБА_4 , а саме: житловий будинок АДРЕСА_3 Двінська); будинок № 36, розташований за адресою: Харківська обл., м. Харків, вулиця Ульянова Олександра, на підставі ч. 5 ст. 170 КПК України, оскільки покарання, що може бути призначено підозрюваній передбачає конфіскацію майна.
Як встановлено з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19 лютого 2024 року житловий будинок АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_8 на підставі договору дарування від 26 листопада 2011 року. Житловий будинок АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_9 на підставі договору купілі-продажу від 20 травня 2016 року.
Житловий будинок АДРЕСА_2 на праві власності зареєстрований за ОСОБА_4 .
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачений вид заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
У відповідності до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином з вказаної норми закону вбачаються дві підстави для скасування вже накладеного арешту на майно в рамках проведення досудового розслідування, а саме: якщо відпала потреба в застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження або арешт було накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Як встановлено з досліджених матеріалів, ухвалою слідчого судді від 14 серпня 2023 року помилково накладено арешт на нерухоме майно, житловий будинок АДРЕСА_4 , які на час розгляду клопотання вже не належали підозрюваній ОСОБА_4 , тому слідчий суддя приходить до переконання, що в частині скасування арешту на зазначені домоволодіння клопотання захисника ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
У своєму клопотанні адвокат ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваної однією з підстав для скасування арешту зазначає, що підозра не є обґрунтованою та не вручена у процесуальний спосіб.
Слідчий суддя не може погодитися із доводами захисника, враховуючи, що повідомлення про підозру, як процесуальний документ, складено та підписано з дотриманням норм кримінального процесуального законодавства і стороною обвинувачення вжито заходів для його вручення підозрюваній ОСОБА_4 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (частина 1 статті 42 КПК України), що підтверджується доказами, наданими прокурором та досліджені слідчим суддею, стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_4 набула статусу підозрюваної у кримінальному провадженні, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України.
Частиною 1 статті 42 КПК України передбачено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Окрім того, правові підстави для застосування заходів забезпечення кримінального провадження не зменшилися та не відпали, в частині застосування арешту, майна, що належить підозрюваній.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Враховуючи, що досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню ще триває, слідчий суддя приходить до висновку, що на теперішній час потреба в подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, що належить підозрюваній на праві власності не відпала.
Слідчим суддею встановлено, що втручання у право власності обумовлене законними критеріями, тобто з дотриманням відповідних положень національного законодавства та у відповідності до принципу верховенства права. Також, слідчим суддею встановлено, що даний час дотримано «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства й вимогами захисту основоположних прав власника майна та відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.
Таким чином, за наслідками судового розгляду слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності не доведено необґрунтованості накладення арешту на майно, що належить підозрюваній на праві власності та не доведено, що відпала потреба в продовженні дії такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт, тому в задоволенні клопотання про скасування арешту на житловий будинок АДРЕСА_5 слід відмовити.
Керуючись статтями 7, 9, 170-174, 309, 376, 392, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42021102050000149 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 липня 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 149 КК України, задовольнити частково.
Скасувати арешт застосований ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва 14 серпня 2023 року у справі № 756/10276/23:
на житловий будинок АДРЕСА_6 , який на підставі договору купівлі-продажу від 20 травня 2016 року належить на праві власності ОСОБА_9 ;
на житловий будинок АДРЕСА_1 , який на підставі договору дарування від 26 листопада 2011 року на праві власності належить ОСОБА_8 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
В задоволенні решти клопотання - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлений та проголошений 20 лютого 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1