Справа № 755/2429/24
Провадження №: 3/755/1319/24
"19" лютого 2024 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 51 КУпАП,
Суддею визнано доведеним, що ОСОБА_1 24.01.2024 р. приблизно об 11 год. 00 хв., перебуваючи в магазині «Епіцентр», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, буд. 11, здійснив дрібне викрадення майна, а саме - напою «Пепсі-кола» вартістю 23 грн. 90 коп. з урахуванням ПДВ та коньяку «Aznauri», вартістю 111 грн. 90 коп., а всього майна на загальну суму 135 грн. 80 коп. з урахуванням ПДВ (101 грн. 46 коп. без урахування ПДВ).
У судове засідання ОСОБА_1 не прибув. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Суддя враховує, що відповідно ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.
Водночас відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України», в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Також у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суддею вживались заходи задля забезпечення участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в судовому засідання шляхом надсилання судової повістки. При цьому, відомості про розгляд справи оприлюднені на офіційному сайті Дніпровського районного суду м. Києва, який є загальнодоступним, де було розміщено окреме оголошення щодо розгляду справи стосовно ОСОБА_1 та виклику останнього в судове засідання.
З огляду на викладене, суддею були вжиті заходи для забезпечення участі ОСОБА_1 у розгляді справи.
Враховуючи наведене, суддя вважає за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Частиною першою статті 51 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 51 КУпАП, що також доводиться зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП № 526288 від 24.01.2024 р.; заявою ОСОБА_2 від 24.01.2024 р. щодо притягнення до відповідальності особи, яка здійснила викрадення майна ТОВ «Епіцентр»; довідкою ТОВ «Епіцентр» щодо закупівельної вартості викраденого товару; витягом системи Єдиного обліку за фактом викрадення майна 24.01.2024 р. з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », відповідно до якого за результатом відпрацювання виклику було виявлено гр. ОСОБА_1 та складено протокол за ч. 1 ст. 51 КУпАП; відеозапис з нагрудного відеореєстратора працівника поліції, на якому зафіксовано обставини спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення.
Враховуючи наведене вище, на ОСОБА_1 належить накласти адміністративне стягнення у виді штрафу згідно з ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
За правилом ст. 283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 23, 24, 30, 51, 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 170 (сто сімдесят) грн., на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп.
Роз'яснити, що в разі не сплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя М.Г. Сазонова