Справа № 755/41/24
Провадження №: 3/755/21/24
"24" січня 2024 р. суддя Днiпровського районного суду м. Києва Марченко М.В., розглянувши справу про адмiнiстративне правопорушення, що надiйшла з Дніпровського УП ГУНП в м.Києві про притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
-за ст.173-2 ч.2 КУпАП, -
встановив:
ОСОБА_1 15.12.2023 року о 16 годині 00 хвилин та 15.12.2023 року о 18 годині 00 хвилин, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 повторно протягом року вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно матері ОСОБА_2 , неповнолітньої племінниці ОСОБА_3 та чоловіка сестри ОСОБА_4 , а саме: кричав на останніх.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що в день події знаходився в стані алкогольного сп'яніння. За вищезазначеною адресою проживає з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в одній кімнаті. Будь-яких сварок не вчиняв, однак останні разом з його матір'ю постійно викликають працівників поліції, причини цього йому не відомі.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 15.12.2023 року, після обіду перебував у стані алкогольного сп'яніння та кричав на нього, свою матір, та на неповнолітню доньку ОСОБА_4 - ОСОБА_3 . При цьому, зазначив, що ОСОБА_1 , постійно вчиняє відносно них домашнє насильство психологічного та фізичного характеру.
Неповнолітня потерпіла ОСОБА_3 повідомила, що її дядько ОСОБА_1 постійно вчиняє домашнє насильство відносно їх сім'ї, а саме кричить. Так, 15.12.2023 року, її дядько ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, зайшов до кімнати та став стягувати її з ліжка та кричати на неї.
Згідно ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно ст. 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави
Стаття 28 Конституції декларує право кожного на повагу до його гідності. В цій нормі також зазначено, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, оскільки вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними по справі та дослідженими судом доказами, а саме: даними, що містяться в протоколах про адміністративне правопорушення від 15.12.2023 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , даними рапортів ст.інспектора СПДН ВП Дніпровського УП ГУНП в м.Києві ст. лейтенанта поліції І.Мельника, даними постанови Дніпровського районного суду м.Києва про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, іншими матеріалами справи.
Своїми дiями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.173-2 ч.2 КУпАП.
Згідно із ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
Як зазначається у ч. 6 ст. 28 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.
Також, враховуючи обставини вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_2 , з метою реалізації комплексного підходу до вирішення проблеми насильства, суддя вважає за необхідне, направити останнього до Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації для проходження програми для кривдників на строк 3 місяці.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б свідчили про необхідність звільнення особи, що притягується до адміністративної відповідальності від сплати судового збору, а тому, слід стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
За таких обставин, керуючись вимогами ст.ст. 283-285 КУпАП, суддя,-
постановив:
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.2 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень, на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок в дохід держави.
Направити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, що розташоване за адресою м. Київ, вул. Остафія Дашкевича 7-а, каб. 11-а, для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк 3 (три) місяці.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: