Справа № 755/17497/23
Провадження №: 3/755/310/24
"23" січня 2024 р. суддя Днiпровського районного суду м. Києва Марченко М.В., розглянувши справу про адмiнiстративне правопорушення, що надiйшла з управління патрульної поліції в м.Києві про притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, АДРЕСА_1 ,
- за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП,-
встановив:
ОСОБА_1 27.10.2023 року о 19 годині 34 хвилин, керуючи автомобілем марки «Marcedes-Benz Ml350», державний номерний знак НОМЕР_1 на стоянці магазину «Новус» за адресою: м.Київ, вул. Керченська площа, 7, не дотримався бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль марки «Land Rower», державний номерний знак НОМЕР_2 (водій ОСОБА_2 ), в результаті чого, вказані автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п.13.1 Правил дорожнього руху України.
Крім того, згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 27.10.2023 року о 19 годині 34 хвилин, керував вказаним автомобілем марки «Marcedes-Benz Ml350», державний номерний знак НОМЕР_1 на стоянці магазину «Новус» за адресою: м.Київ, вул. Керченська площа, 7, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння шкіряного покрову обличчя».
Від огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
В судовому засіданні, ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП визнав повністю, разом з тим, заперечив вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при цьому зазначив, що того дня він алкогольні напої не вживав. Також, пояснив, що коли на місце дорожньо-транспортної пригоди приїхали працівники поліції, останні висловили підозру, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, на що він заперечив. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці події він відмовився, оскільки не довіряв працівникам поліції, які одразу по приїзду стали поводитись щодо нього упереджено, крім того, оформлення дорожньо-транспортної пригоди зайняло багато часу і було закінчено практично о 23 годині. У зв'язку з тим, що до дії комендантської години залишалось мало часу, а йому необхідно було доїхати до м.Бориспіль, де він на той час проживав, він направився до м.Борисполя, де в порядку самозвернення звернувся до КНП «Бориспільської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування» та за направленням вказаної лікарні в приміщенні відділення судово-медичної токсикології «Київського обласного бюро судово-медичної експертизи» МОЗ України пройшов токсикологічне дослідження крові, в результаті чого в його крові метиловий, етиловий спирти, а також пропіловий, бутиловий, аміловий спирти та їх ізомери не виявлено.
Так, відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 суд приходить до висновку про доведеність винності водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124, оскільки вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними по справі та дослідженими судом доказами, а саме: поясненнями ОСОБА_1 , даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 27.10.2023 року серії ААД №531626, даними, що містяться в схемі місця ДТП від 27.10.2023 року, даними, що містяться в поясненнях водія ОСОБА_3 .
Враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд вважає за необхідне ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу зі стягненням судового збору.
Поряд з цим, слід зазначити, що згідно вимог п.2.5 водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року №14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України №18 від 19 грудня 2008 року), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Однак, матеріали справи не містять об'єктивних та обґрунтованих доказів на підтвердження викладених в протоколі про адміністративне правопорушення обставин, що дійсно мав місце факт керування ОСОБА_1 автомобілем марки «Marcedes-Benz Ml350», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння.
Як вбачається з даних Висновку Експертного Дослідження №741 судово-токсикологічного дослідження, що був наданий ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 28.10.2023 року, метиловий, етиловий спирти, а також пропіловий, бутиловий, аміовий спирти та їх ізомери не виявлені (дата і час забору крові 28.10.2023 ро о 01 годині 00 хвилин).
З метою перевірки достовірності наданого судом Висновку Експертного Дослідження №741 судово-токсикологічного дослідження, що був наданий ОСОБА_1 , судом було зроблено запит до КНП «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» («ББЛІЛ»).
Згідно відповіді, що надійшла на запит суду з КНП «Бориспільської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування» (ББЛІЛ), вбачається, що в КНП «ББЛІЛ» не має відділення судово-медичної токсикології. Громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі їхнього направлення завідувачем відділення судово-медичної токсикології «Київського обласного бюро судово-медичної експертизи» Віктором Черненком було проведено судово-токсикологічне дослідження крові ОСОБА_1 з метою виявлення вмісту спиртів та призначення концентрації етилового спирту. При судово-токсикологічному дослідженні крові ОСОБА_1 метиловий, етиловий спирти, а також пропіловий, бутиловий, аміловий спирти та їх ізомери не виявлені.
А тому, як наслідок, дані відображені у протоколі серії ААД №531625 від 27.10.2023 року, який було складено щодо ОСОБА_1 є сумнівними, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року; стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
При цьому, відповідно до положень ст. 251 КУпАП та ст. 62 Конституції України суд вважає такими, що не можуть бути визнані належним та допустимим доказом відомості, що містяться у самому протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з їх невідповідністю нормам ст.256 КУпАП, положенням Інструкції та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із вищевказаним стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Відповідно до положень статті 62 Конституції України вбачається, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19 Конституції України). Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
Враховуючи викладене, дослідивши усі наявні у справі докази, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП пояснення особи у суді, інші докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, серії ААД №531625 від 27.10.2023 року, не знайшли підтвердження в судовому засіданні та не підтверджені об'єктивними доказами, спростовуються даними Висновку Експертного Дослідження №741 судово-токсикологічного дослідження.
Згідно із п.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що провадження в справі слід закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись вимогами п.1 ст.247, ст.ст.251, 252, 283-285, 289 КУпАП, суддя, -
постановив:
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день винесення постанови становить 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок на користь держави.
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя