Справа № 709/1879/23
2/709/128/24
19 лютого 2024 року смт Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Левченка В. В.,
за участі секретаря судового засідання - Нікітенко В. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач та АТ «Ідея Банк» уклали кредитний договір. Надалі АТ «Ідея Банк» та позивач уклали договір факторингу, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором кредиту. Крім того, відповідач та ТОВ «ФК «Інвеструм» уклали кредитний договір, підписаний електронним підписом відповідача. Згідно з договором факторингу укладеним між ТОВ «Інвеструм Груп», колишня назва ТОВ «ФК «Інвеструм», до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором кредиту. У зв'язку з тим, що відповідач не виконує умови взятих на себе зобов'язань, після відступлення позивачу права грошової вимоги, тобто не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості за договорами кредиту, а тому позивач змушений звернутися до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути заборгованість за договорами кредиту, а також судові витрати.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 01 січня 2024 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 16 січня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У судове засідання сторони не викликалися.
Віповідач про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
У наданий в ухвалі строк від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки сторонами не направлено на адресу суду клопотань про інше.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини.
13 жовтня 2016 року відповідач та ПАТ «Ідея Банк» уклали угоду С03.225.72378 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки (а.с. 7).
Відповідно до п. 5.1. вказаної угоди клієнт ознайомлений з умовами договору, що затверджений розпорядженням банку із усіма змінами та доповненнями, які оприлюднені на інтернет-сторінці банку за електронною адресою www.ideabank.ua та які йому роз'яснені, зрозумілі та з якими він цілком згідний.
Згідно із копією довідки повідомлення від 13 жовтня 2016 року відповідач підтвердив, що ПАТ «Ідея Банк» надав йому в письмовій формі інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту (а.с. 15).
07 липня 2023 року АТ «Ідея Банк» та позивач уклали договір факторингу № 07072023 (а.с. 17-18).
Пунктами 2.1., 2.2. договору факторингу передбачено, що клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах визначених цим договором. Права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами, у паперовому вигляді в день укладення цього договору та надсилається клієнтом фактору в електронному вигляді засобами корпоративного зв'язку у захищеному паролем файлі в день укладання цього договору. Реєстр боржників після належного його підписання сторонами вважається невід'ємною частиною цього договору.
Згідно з витягом з реєстру боржників № 2 до договору факторингу, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № С03.225.72378 на суму - 34836,35 грн. (а.с. 19).
Відповідно до розрахунку заборгованості: за кредитним договором № С03.225.72378 від 13 жовтня 2016 року за період з 07 липня 2023 року по 30 листопада 2023 року, заборгованість відповідача становить 34836,35 грн., з яких: - 14895,61 грн. - залишок заборгованості за основним боргом; - 19940,74 грн. - залишок заборгованості за відсотками (а.с. 16).
06 лютого 2023 року ТОВ «ФК «Інвеструм» та відповідач підписали договір про надання фінансового кредиту № 08769-02/2023 (а.с. 23-24).
За умовами цього договору відповідач отримав фінансовий кредит на 25 днів. Сторони погодили, що невід'ємною частиною цього договору є правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайтах товариства
https://www.zecredit.com.ua. Крім того, сторони домовилися, що всі документи щодо надання кредиту підписуються клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Товариство підписує примірник договору клієнта кваліфікованим електронним підписом уповноваженого працівника товариства із кваліфікованою електронною позначкою часу. Всі зміни і доповнення до цього договору оформлюються шляхом підписання сторонами додатків і додаткових угод з використанням одноразового ідентифікатора відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» (п.п. 1.2., 1.8., 1.13., 1.18., 5.2.).
30 серпня 2023 року позивач та ТОВ «Інвеструм Груп» уклали між собою договір факторингу № 30082023/1 (а.с. 27-29).
Відповідно до умов вказаного договору факторингу позивач отримав право грошової вимоги до боржників передавши товариству грошові кошти за плату. Невід'ємною частиною договору є реєстр боржників, який формується згідно з додатком № 1, а перехід прав вимог заборгованості настає в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників, відповідно до додатку № 2 (п.п. 1.1., 1.2.).
Цього ж дня сторони підписали акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 30082023/1 від 30 серпня 2023 року (а.с. 30).
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 30082023/1 від
30 серпня 2023 року, до позивача перейшло право грошової вимоги і до відповідача за кредитним договором № 08769-02/2023 на суму - 25340,00 грн. (а.с. 31).
Відповідно до розрахунку заборгованості: за кредитним договором № 08769-02/2023 від 06 лютого 2023 року за період з 30 серпня 2023 року по 30 листопада 2023 року, заборгованість відповідача становить 25340,00 грн., з яких: - 6500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 18840,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; (а.с. 32).
Таким чином відповідач має заборгованість перед позивачем, яка в добровільному порядку не погашена.
Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Також згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлені строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частинами 1, 2 ст. 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Отже, оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Також суд приймає до уваги, що у ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Також ст. 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Крім того, ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Враховуючи викладене вище правове регулювання та встановлені при розгляді цієї справи фактичні обставини, суд дійшов висновку, що відповідач, як позичальник, отримав кредитні кошти за договорами, не повернув їх у визначені строки разом зі сплатою відсотків, отже має заборгованість, права вимоги щодо стягнення якої наявні у позивача за укладеними договорами факторингу, а тому позовні вимоги про стягнення коштів є обґрунтованими.
При цьому слід врахувати, що за змістом ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» акцептом пропозиції укласти договір в електронній формі є відповідь особи, якій адресована пропозиція його укласти, про її прийняття.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до актів цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання з-поміж іншого електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.
Підписавши договори кредиту сторони узгодили розміри позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення таких договорів. Крім того, відповідач підписавши договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, погодився щодо його укладання саме в такій формі.
Після укладання зазначених правочинів, позичальнику були надані відповідні кошти від кредиторів, права вимоги щодо стягнення заборгованості за якими увійшли до переліку тих, що передані за договорами факторингу позивачу у справі.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Доказів належного виконання своїх договірних зобов'язань щодо повернення коштів відповідачем суду не надано.
За таких обставини, оцінивши докази надані позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 5368,00 гривень судового збору.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 279, 280 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за договором кредиту № С03.225.72378 від 13 жовтня 2016 року у розмірі 34836,35 грн., з яких: - 14895,61 грн. - заборгованість за основним боргом; - 19940,74 грн. - заборгованість за відсотками; за кредитним договором
№ 08769-02/2023 від 06 лютого 2023 року у розмірі 25340,00 грн., з яких: - 6500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 18840,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, а також судовий збір у розмірі 5368,00 гривень, а всього стягнути 65544,35 (шістдесят п'ять тисяч п'ятсот сорок чотири гривні 35 копійок) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Суддя В. В. Левченко