Провадження № 22-ц/803/2178/24 Справа № 182/8325/19 Суддя у 1-й інстанції - Багрова А.Г. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
Іменем України
20 лютого 2024 року м. Кривий Ріг
Справа № 182/8325/19
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Бондар Я.М., Тимченко О.О.
секретар судового засідання - Бортник В.А.
сторони:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Шашликов Денис Геннадійович, на заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2020 року, яке ухвалено суддею Багровою А.Г. у місті Нікополі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 10 лютого 2020 року,-
У грудні 2019 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (надалі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що між позивачем АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір б/н від 22.09.2011 року, згідно якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 197000,00 грн., шляхом перерахунку коштів на платіжну картку.
Відповідач зобов'язання за вказаним вище кредитним договором у встановлений строк належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 202229,02 грн., яку позивач просить стягнути у судовому порядку.
Заочним рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2020 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» суму несплаченої заборгованості за кредитом в розмірі 202229 грн. 02 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» судовий збір у розмірі 3033 грн. 44 коп.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Шашликов Д,Г,, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не було повідомлено відповідача про час та місце розгляду справи, чим позбавлено його можливості клопотати перед судом про витребування доказів та призначення експертизи.
Наполягає на тому, що Кредитний договір б/н від 22.09.2011 року, на умовах вказаних позивачем, він не укладав, та в матеріалах справи взагалі відсутні належні документи, які підтверджують наявність між сторонами договірних відносин та отримання відповідачем кредитних коштів. Вважає за доцільне у даній справі провести судово-економічну експертизу для підтвердження або спростування факту наявності заборгованості.
Просить суд апеляційної інстанції витребувати у позивача оригінали документів, на які він посилається як на підставу виникнення заборгованості, а саме: договір б/н від 22.09.2011 року, анкету-заяву позичальника, докази здійснення платежу, довідку про умови кредитування, документ, яким встановлено строк дії картки, кредитну справу ОСОБА_1 , банківські виписки по всім розрахункоим рахункам, відкритих банком для обслуговування кредиту за період з 22 вересня 2011 року по 10 лютого 2020 року, договори страхування, що укладалися для забезпечення виконання зобов?язань за договором б/н від 22.09.2011 року, платіжні та касові документи, що підтверджують видачу кредиту, реєстри аналітичного та синтетичного бухгалтерського обліку виданих кредитів, нарахованих відсотків, комісії та пені за період з 22 вересня 2011 року по 10 лютого 2020 року, внутрішні нормативні документи банку щодо методології обчислення пені, нарахування штрафів і пені за кредитами фізичних осіб у період дії карантину, оригінали інших документів, які необхідні для законного та правильного вирішення справи.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Шашликов Д.Г. підтримав клопотання про витребування доказів.
Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою (ч. 1 ст. 368 ЦПК України).
Отже, питання про витребування доказів розглядається судом апеляційної інстанції у порядку, визначеному ст. 84 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу, згідно частини другої якої, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Як вбачається з матеріалів справи, клопотання про витребування доказів подане до суду апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою, тобто в межах строків, визначених статтею 83 ЦПК України.
Спір між сторонами виник з приводу стягнення заборгованості за Кредитним договором б/н від 22.09.2011 року, укладеним між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 , а саме: стягнення заборгованості за тілом кредиту, яка утворилася станом на 02 жовтня 2019 року, у розмірі 202 229,02 грн.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони на інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності - достатніми. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За своєю природою змагальність судочинства засновується на розподілі процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Розподіл процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності втілюється у площині лише прав та обов'язків сторін. Отже, принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.
За приписами п.п. 3, 6 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.
Згідно зі ст. 41 Закону України "Про Національний банк України" та ч. ч. 1, 2 ст.68 Закону України "Про банки та банківську діяльність", Національний банк України встановлює обов'язкові для банківської системи стандарти та Правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі Правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.
Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 30.12.1998 № 566, зі змінами та доповненнями, є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.
Пунктом 5.1 глави 5 вищезазначеного Положенням визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.
Згідно з п.5.4. цього Положенням, особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.
При цьому, п.5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 № 254 визначено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Отже, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Оскільки, відповідач ОСОБА_1 заперечує факт наявнсоті у нього заборгованості перед АТ КБ «ПРИВАТБАНК», а виписки за рахунком відповідача в матеріалах справи відсутні, колегія суддів дійшла висновку про зобов'язання АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надати виписку з особового рахунку клієнта ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 22.09.2011 року, за період з 22 вересня 2011 року по 02 жовтня 2019 року включно.
Разом з тим, клопотання про витребування доказів в іншій частині задоволенню не підлягає, оскільки в матеріалах справи наявна копія анкети-заяви позичальника б/н від 22.09.2011 року, на яку позивач посилається, як на доказ наявності кредитного договору, й відповідачем не наведено достатніх підстав для витребування оригіналу, а інші докази (докази здійснення платежу, довідку про умови кредитування, документ, яким встановлено строк дії картки, кредитну справу ОСОБА_1 , банківські виписки по всім розрахунковим рахункам, відкритих банком для обслуговування кредиту за період з 22 вересня 2011 року по 10 лютого 2020 року, договори страхування, що укладалися для забезпечення виконання зобов?язань за договором б/н від 22.09.2011 року, платіжні та касові документи, що підтверджують видачу кредиту, реєстри аналітичного та синтетичного бухгалтерського обліку виданих кредитів, нарахованих відсотків, комісії та пені за період з 22 вересня 2011 року по 10 лютого 2020 року, внутрішні нормативні документи банку щодо методології обчислення пені, нарахування штрафів і пені за кредитами фізичних осіб у період дії карантину, оригінали інших документів, які необхідні для законного та правильного вирішення справи) правового значення для вирішення данного спору не мають, оскліьки предметом позовних вимог є виключно стягнення заборгованості за тілом кредиту та позивач не обгрунтовував свої позовні вимоги доказами, на які посилається відповідач.
Керуючись ст.ст. 84, 365, 368 ЦПК України, суд, -
Клопотання відповідача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Шашликов Денис Геннадійович, про витребування доказів - задовольнити частково.
Зобов'язати Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» надати на адресу Дніпровського апеляційного суду (м.Кривий Ріг, пр. Героїв-підпільників, 31) у строк до 05 квітня 2024 року виписку з особового рахунку клієнта ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 22.09.2011 року, за період з 22 вересня 2011 року по 02 жовтня 2019 року включно.
Попередити Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про його обов'язок надання доказів, витребуваних судом, та, у разі неможливості подати зазначені докази, повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Попередити Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про можливість застосування відносно нього заходів процесуального примусу, передбачених ЦПК України, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 20 жовтня 2024 року.
Головуючий:
Судді: