20 лютого 2024 року
Київ
справа № 340/5124/22
адміністративне провадження № К/990/5724/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Акту" на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.12.2023 у справі №340/5124/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акту" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
14.02.2024 до суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Акту" на постанову суду апеляційної інстанції у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, предметом спору у якій було визнання протиправним та скасування розпорядження ГУ ДПС у Кіровоградській області про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі від 22.02.2022 №182-рл; зобов'язання ГУ ДПС у Кіровоградській області видалити з Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ТОВ "Акту" ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі /реєстраційний номер 990614201900376, термін дії з 01.07.2019 по 01.07.2024, бланк серії АЖ №078428/ та поновити інформацію /внести відомості/ в Єдиному державному реєстрі суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним про ліцензію на право оптової торгівлі пальним від 01.07.2019 за №990614201900376; зобов'язання ГУ ДПС у Кіровоградській області прийняти та зареєструвати акцизні накладні №114 від 15.04.2022, №115 від 15.04.2022, №116 від 15.04.2022, №117 від 21.04.2022 та №118 від 15.04.2022
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою, суд виходить з такого.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Оцінивши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, встановивши, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
У касаційній скарзі міститься посилання на пункт 2 частини другої статті 353 КАС України і пункт 6 частини шостої статті 12 КАС України. Скаржник вважає, що суд першої інстанції розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження. Зазначає, що у разі незадоволення позовних вимог, у подальшому суб'єкт владних повноважень може звернутися до суду із вимогою про стягнення з позивача 500000 грн, що значно перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Крім того, однією з вимог було зобов'язання зареєструвати акцизні накладні, незадоволення якої призведе до втрати 316382,79 грн акцизу.
Проаналізувавши такі доводи, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки такі зводяться до посилання на можливі наслідки, спричинені незадоволенням позовних вимог. Такі доводи не узгоджуються з правовим змістом пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України як підстави для перегляду судового рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню. З огляду на предмет спору у цій справі, він не охоплював питання правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого може бути заявлено вимогу про стягнення грошових сум, відповідно, посилання скаржника на пункт 6 частини шостої статті 12 КАС України є безпідставним. Більш того, у задоволенні позовної вимоги зобов'язання зареєструвати акцизні накладні відмовив суд першої інстанції, рішення якого позивач не оскаржував в апеляційному порядку.
Отже, обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Акту" на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.12.2023 у справі №340/5124/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акту" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко