Справа № 560/2202/24
20 лютого 2024 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Петричкович А.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом від 15.02.2024, в якому просить: "Поновити строк звернення до суду із даним позовом. 2. Зменшити судовий збір до 2500 гривень. 3. Визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 08.06.2022 року № 91 в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді «ДОГАНА» на ОСОБА_2 . 4. Визнати протиправним та скасувати п. 6 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 08.06.2022 року № 91 в частині призупинення виплат грошового забезпечення, виплат щомісячної премії за травень в зв'язку із невиходом у вказаному місяці на військову службу та виплат додаткової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року та вимог окремого доручення Міністерства оборони України № 912/з/29 від 23.06.2022 року в частині військовослужбовця ОСОБА_3 . 5. Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 08.03.2023 року № 69 в частині виключення ОСОБА_2 із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .".
Відповідно до п. 3, 6 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Позивач вказує, що службове розслідування проводилось без участі військовослужбовців, а також без відома членів їхньої сім'ї, вони не могли знати про факт його проведення та про його результати. Наказу про результати проведення службового розслідування відповідач позивачу не вручав. Позивач лише у 2024 році отримала копію постанови слідчого ДБР про закриття кримінального провадження відносно свого сина.
Щодо твердження позивача, що не могла знати про факт проведення службового розслідування та про його результати, суд враховує наступне.
Цей позов подано до суду представником позивача, адвокатом Багінським А.О.
До позову додано копію ордеру серії ВХ №1062874, в якому зазначено, що він виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 10.01.2023.
Також, до позову додано лист-відповідь №1493 від березня 2023 року, в якому Військова частина НОМЕР_1 повідомляє адвоката Багінського А.О. на адвокатський запит від 22.02.2023 про надання копій матеріалів службового розслідування від 08.06.2022 за фактом самовільного залишення району виконання бойових завдань солдатами ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на 30 (тридцяти) аркушах та копію витягу з ЄРДР щодо кримінального провадження №42022131610000457 від 11.07.2022 року на 1 (одному) арк.
Тобто, ще в березні 2023 року представник ОСОБА_1 адвокат Багінський А.О. отримав копії матеріалів службового розслідування від 08.06.2022, а також йому був відомий номер кримінального провадження - 42022131610000457, тому твердження в позові про те, що позивач не могла знати про факт проведення службового розслідування та про його результати є безпідставним. Також, знаючи номер кримінального провадження - 42022131610000457, позивач та її представник мали змогу отримувати інформацію про стадії цього провадження, зокрема отримати і копію постанови слідчого ДБР про закриття цього кримінального провадження.
Верховний Суд у постанові від 19 січня 2021 року по справі № 300/1411/19 зазначив, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Поняття “повинен був дізнатися” необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 340/1019/19).
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року - 3028 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з абз. 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Оскільки позивач звернувся до суду з 3-ма вимогами немайнового характеру, йому необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3633,60 (1211,20 х 3) грн.
Позивач сплатив судовий збір в сумі 2500,00 гривень.
Щодо заяви про зменшення судового збору, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Доказів того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, позивачем до суду не надано, тому заява про зменшення судового збору не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Так як позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, суд приходить до висновку про необхідність залишення позову без руху і надання позивачу строку для усунення виявлених недоліків, а саме надання до суду: 1) документу про сплату судового збору за позовну вимогу майнового характеру в розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір", який, з врахуванням вже сплаченого, складає 1133,60 гривень (3633,60 - 2500,00); 2) письмової заяви, в якій вказати інші підстави для поновлення такого строку, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Відмовити у задоволенні заяв позивача про поновлення строку звернення до суду та про зменшення судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяА.І. Петричкович