Справа № 420/33285/23
19 лютого 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Атаман і К» до Чернівецької митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Атаман і К» до Чернівецької митниці, в якому позивач просить суд:
- визнати противоправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2023/000225/2 від 01.06.2023 року;
- визнати противоправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2023/000798 від 01.06.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 31.05.2023 року ТОВ «ОТОМАН», діючи в інтересах ТОВ «АТАМАН І К» на підставі Договору № 20/04-20 від 20.04.2020 р., звернулось до Чернівецької митниці, у зв'язку із імпортуванням та ввезенням на територію України товару, а саме - капусти білоголової свіжої, вагою 17 317,00 кг (нетто), країна виробництва - Республіка Північна Македонія, виробник - SAFIR-PROMET DOO, постачальник - юридична особа FRUTOPOLIS S.A., країна резидентства постачальника - Республіка Греція (далі - Постачальник), контракт, на підставі якого здійснювалася поставка Товару від Постачальника Позивачу, - № 01/23 від 20.03.2023 року
Позивачем до Одеської митниці подано митну декларацію митну декларацію (МД) 23UA408020035260U3 від 31.05.2023 року, документи, що підтверджують митну вартість товару за договором. Позивачем митну вартість визначено за основним методом - за ціною договору (контракту). Відповідачу надано усі документи, передбачені МК України, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів за першим методом.
За результатами митного оформлення МД відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2023/000798 від 01.06.2023 року та рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2023/000225/2 від 01.06.2023 року.
Позивач не згодний з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2023/000798 від 01.06.2023 року та рішенням про коригування митної вартості товарів № UA408000/2023/000225/2 від 01.06.2023 року, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, в зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 року справу №420/33285/23 розподілено на суддю Лебедєву Г.В.
Ухвалою від 01.12.2023 року відведено суддю Одеського окружного адміністративного суду Лебедєву Г.В. від участі у розгляді адміністративної справи №420/33285/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АТАМАН І К" до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Адміністративну справу №420/33285/23 передано до відділу з надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи Одеського окружного адміністративного суду для проведення повторного автоматичного розподілу в порядку, встановленому ст. 31 КАС України.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 року справу №420/33285/23 розподілено на суддю Самойлюк Г.П.
Ухвалою від 08.12.2023 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позову.
Ухвалою від 18.12.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що розгляд справи буде проводитись за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на підставі ст. 262 КАС України у межах строків, визначених ст. 258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №ЕС/19459/23 від 21.12.2023 року), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення Чернівецькою митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:
- відповідно до п.1.1. контракту від 20.03.2023 №01/23 постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар, зазначений в Замовленні Покупця та у виставлених на його підставі Інвойсах, що є невід'ємною частиною цього Контракту.;
- відповідно до п. 1.2 контракту кількість кожної партії Товару узгоджується Сторонами і визначається в Замовленнях. Відповідно до п. 2.1 Контракту загальна сума контракту складається з сум всіх Інвойсів, що будуть виставлені Постачальником на підставі Замовлень покупця. Відповідно до п. 2.2 Покупець зобов'язаний оплатити вартість тільки тієї кількості Товару, яку він замовив відповідно до узгоджених Замовлень. Замовлення до митного оформлення не подано. Вказане могло мати вплив на рівень митної вартості товару;
- відповідно до п. 3.1 контракту від 20.03.2023 №01/23 оплата за товар здійснюється Покупцем за однією з наступних умов: - 100% від вартості партії Товару у якості передоплати; - 100% протягом 14 днів з моменту закінчення митного оформлення Товару Покупцем, що підтверджується ВМД. Згідно з п. 3.2 Контракту зазначено, що якщо у товаросупровідних документах та/або Інвойсі або в інших документах, що стосуються поставки Товару, яка здійснюється відповідно до певного Інвойсу, не зазначено умову оплати поставки такого товару відповідно до п. 3.1 цього Контракту, то вважається, що 100% вартості такого Товару, що поставляється на підставі певного Інвойсу має бути сплачено Постачальнику протягом 14 днів з моменту закінчення митного оформлення Товару Покупцем, що підтверджується ВМД, що і мало місце у даному випадку. Проте, згідно з інвойсом від 28.05.2023 №INVT 58 зазначено: «кредит», що ускладнює тлумачення товаросупровідних документів. Роз'яснень та документів, які б підтверджували чи роз'яснювали обставини з даного приводу не надано;
- згідно з п. 4.13 контракту від 20.03.2023 №01/23 право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з дати митного оформлення Товару в країні Покупця, що підтверджується ВМД. При цьому, згідно з умовами поставки FCA продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару. Згідно з CMR від 28.05.2023 б/н місце завантаження товару - Strumica, Republic of North Macedonia, що свідчить про те, що право власності до Покупця перейшло з моменту завантаження товару у вказаному в CMR місці, що суперечить умовам контракту;
- у гр. 31 поданої до митного оформлення МД зазначено: «капуста білоголова свіжа»; «врожай 2023 року», «Виробник: SAFIR-PROMET DOO», при цьому у жодному з поданих до митного оформлення товаросупровідних документів не зазначено відомостей щодо виду товару, до врожаю якого року відноситься дана продукція та виробника».
Відповідач зазначає, що Чернівецька митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2023/000798 від 01.06.2023 року та рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2023/000225/2 від 01.06.2023 року діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Атаман і К».
За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,
В ході здійснення зовнішньоекономічної діяльності 31.05.2023 року ТОВ «ОТОМАН», діючи в інтересах ТОВ «АТАМАН І К» на підставі Договору № 20/04-20 від 20.04.2020 р., звернулось до Чернівецької митниці, у зв'язку із імпортуванням та ввезенням на територію України товару, а саме - капусти білоголової свіжої, вагою 17 317,00 кг (нетто), країна виробництва - Республіка Північна Македонія, виробник - SAFIR-PROMET DOO, постачальник - юридична особа FRUTOPOLIS S.A., країна резидентства постачальника - Республіка Греція (далі - Постачальник), контракт, на підставі якого здійснювалася поставка Товару від Постачальника Позивачу, - № 01/23 від 20.03.2023 року
Позивачем до Одеської митниці подано митну декларацію митну декларацію (МД) 23UA408020035260U3 від 31.05.2023 року, документи, що підтверджують митну вартість товару за договором. Позивачем митну вартість визначено за основним методом - за ціною договору (контракту).
Для підтвердження вказаних у декларації відомостей до митного органу був поданий відповідний пакет документів згідно з Митним кодексом України.
Проте, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості митним органом встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
За результатами митного оформлення МД відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2023/000798 від 01.06.2023 року та рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2023/000225/2 від 01.06.2023 року.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA408000/2023/000225/2 від 01.06.2023 року зазначено, що в поданих документах містяться розбіжності. Надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів, а саме:
- відповідно до п.1.1. контракту від 20.03.2023 №01/23 постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар, зазначений в Замовленні Покупця та у виставлених на його підставі Інвойсах, що є невід'ємною частиною цього Контракту.;
- відповідно до п. 1.2 контракту кількість кожної партії Товару узгоджується Сторонами і визначається в Замовленнях. Відповідно до п. 2.1 Контракту загальна сума контракту складається з сум всіх Інвойсів, що будуть виставлені Постачальником на підставі Замовлень покупця. Відповідно до п. 2.2 Покупець зобов'язаний оплатити вартість тільки тієї кількості Товару, яку він замовив відповідно до узгоджених Замовлень. Замовлення до митного оформлення не подано. Вказане могло мати вплив на рівень митної вартості товару;
- відповідно до п. 3.1 контракту від 20.03.2023 №01/23 оплата за товар здійснюється Покупцем за однією з наступних умов: - 100% від вартості партії Товару у якості передоплати; - 100% протягом 14 днів з моменту закінчення митного оформлення Товару Покупцем, що підтверджується ВМД. Згідно з п. 3.2 Контракту зазначено, що якщо у товаросупровідних документах та/або Інвойсі або в інших документах, що стосуються поставки Товару, яка здійснюється відповідно до певного Інвойсу, не зазначено умову оплати поставки такого товару відповідно до п. 3.1 цього Контракту, то вважається, що 100% вартості такого Товару, що поставляється на підставі певного Інвойсу має бути сплачено Постачальнику протягом 14 днів з моменту закінчення митного оформлення Товару Покупцем, що підтверджується ВМД, що і мало місце у даному випадку. Проте, згідно з інвойсом від 28.05.2023 №INVT 58 зазначено: «кредит», що ускладнює тлумачення товаросупровідних документів. Роз'яснень та документів, які б підтверджували чи роз'яснювали обставини з даного приводу не надано;
- згідно з п. 4.13 контракту від 20.03.2023 №01/23 право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з дати митного оформлення Товару в країні Покупця, що підтверджується ВМД. При цьому, згідно з умовами поставки FCA продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару. Згідно з CMR від 28.05.2023 б/н місце завантаження товару - Strumica, Republic of North Macedonia, що свідчить про те, що право власності до Покупця перейшло з моменту завантаження товару у вказаному в CMR місці, що суперечить умовам контракту;
- у гр. 31 поданої до митного оформлення МД зазначено: «капуста білоголова свіжа»; «врожай 2023 року», «Виробник: SAFIR-PROMET DOO», при цьому у жодному з поданих до митного оформлення товаросупровідних документів не зазначено відомостей щодо виду товару, до врожаю якого року відноситься дана продукція та виробника.
Чернівецька митниця, приймаючи Рішення про коригування митної вартості товарів, визначила їх митну вартість резервним методом, із застосуванням рівня митної вартості оформлених товарів, митне оформлення яких вже здійснено, на підставі баз даних АСМО «Інспектор-2006» та ЄАІС Держмитслужби ввезення товарів, заявлених до митного оформлення, яка є більшою ніж заявлено декларантом.
Позивачу, як декларанту, роз'яснено, що у разі незгоди з вказаним рішенням, останній має право на його оскарження, а також право на випуск товарів у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Позивач, вважаючи протиправними вказані рішення відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів та зборів.
До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.
Згідно з п.23,24 ст.4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку; митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 2 ст.53 МК України визначений перелік документів, які декларант подає митному органу щодо підтвердження митної вартості товарів і обраний метод її визначення. Такими документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений в даній нормі закону.
Таким чином, митний орган має право вимагати від декларанта додаткових документів лише при наявності визначених законом підстав, чітко зазначених в ч.3 ст.53 МКУ (- розбіжності у документах, - ознаки підробки документів, - або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари).
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA408000/2023/000225/2 від 01.06.2023 року зазначено, що подані позивачем документи містять розбіжності.
Жодного належного та допустимого доказу, що надані позивачем документи містять розбіжності не надано. Розбіжність - це відсутність однаковості в документах щодо митної вартості товару. В рішенні відсутні посилання на розбіжності в наданих документах.
В той же час в договорі, декларації, Інвойсі, які є основними документами, жодних розбіжностей саме у вартості товару не міститься.
Щодо посилань відповідача в оскаржуваному рішенні на відсутність замовлень до митного оформлення, суд зазначає наступне.
Відповідно до умов договору на підставі замовлення виставляється інвойс. Позивачем під час митного оформлення надано копії інвойсу №IVNT від 28.05.2023 року. Таким чином у відповідача була можливість встановити повну інформацію про поставку товару, зокрема його вартість.
Суд зазначає, що відповідачем не обґрунтовано, яким чином ненадання позивачем копії замовлення впливає на митну вартість товару позивача.
Отже, суд вважає неспроможним посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на відсутність замовлення покупця, оскільки відповідно до Контракту перелік товарів вважається узгодженим у разі підтвердження з боку покупця інвойсу. Відповідний інвойс надано декларантом, жодні інші замовлення чи пропозиції не підлягають документальному оформленню.
Щодо посилань відповідача в оскаржуваному рішенні на наявності суперечностей в моменті переходу права власності, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4.5 Контракту обов'язок та витрати з навантаження / вивантаження Товару, що пов'язані з транспортуванням такого Товару до порту або іншого місця ввезення на митну територію України покладаються на Постачальника та такі витрати самостійно закладаються Постачальником до ціни Товару та додатковому відшкодуванню з боку Покупця не підлягають.
Товар постачався на умовах FCA Струміца (Пн. Македонія) з площ Постачальника та Позивачем не було понесено жодних витрат на навантажувальнорозвантажувальні роботи та будь-яких інших витрат, окрім вартості самого Ттовару та вартості його транспортування до митного кордону України.
Відповідно до п. 4.13 Контракту право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з дати митного оформлення товару в країні покупця, що підтверджується ВМД.
Крім того, правила Інкотермс не регулюють питання переходу права власності на товари, що поставляються. Таким чином, момент переходу права власності на товари конкретизується в договорі (контракті), що укладається між постачальником та покупцем - в даному випадку в п. 4.13 Контракту, який був процитований вище. В свою чергу митна вартість жодним чином не залежить від місця переходу права власності на товар від постачальника до позивача, адже цей перехід не впливає на ціну товару та вартість транспортування.
Щодо посилань відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що у жодному з поданих до митного оформлення товаросупровідних документів не зазначено відомостей щодо виду товару, до врожаю якого року відноситься дана продукція та виробника, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що декларантом подано до митного органу висновок експерта №20-32/05-2023 від 30.05.2023 року із зазначенням відомостей щодо виду товару, до врожаю якого року відноситься дана продукція та виробника, крім того, ціна та вид товару зазначені в Інвойсі та узгоджуються з усіма іншими документами та задекларованими даними
Щодо твердження відповідача про відсутність умов оплати, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд зазначає, що такі зауваження відповідача по суті не є розбіжностями, оскільки не містять суперечностей з іншими поданими документами та не впливають на можливість або неможливість перевірки числового значення заявленої митної вартості товару, не враховуючи того факту, що умови оплати є договірними правовідносинами та приписами МК не передбачено надання таких документів.
Судом встановлено, що відповідно до п. 3.1 контракту від 20.03.2023 №01/23 оплата за товар здійснюється Покупцем за однією з наступних умов: - 100% від вартості партії Товару у якості передоплати; - 100% протягом 14 днів з моменту закінчення митного оформлення Товару Покупцем, що підтверджується ВМД.
Згідно з п. 3.2 Контракту зазначено, що якщо у товаросупровідних документах та/або Інвойсі або в інших документах, що стосуються поставки Товару, яка здійснюється відповідно до певного Інвойсу, не зазначено умову оплати поставки такого товару відповідно до п. 3.1 цього Контракту, то вважається, що 100% вартості такого Товару, що поставляється на підставі певного Інвойсу має бути сплачено Постачальнику протягом 14 днів з моменту закінчення митного оформлення Товару Покупцем, що підтверджується ВМД.
Декларантом надано митному органу інвойс №INVT 28 від 28.05.2023 року, відповідно до якого умови оплати зазначено «кредит», тобто на умовах післяплати.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються, у зв'язку з чим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Судом встановлено, що подані позивачем контролюючому органу документи у їх сукупності, банкiвські платіжні доручення ідентифікуються як такі, за якими позивачем оплачений відповідно до договору товар. Поданий інвойс відповідає договору, товару вказаному у інвойсах та специфікаціях, особі покупця та вартості товару, що не може свідчити про розбіжністі числового значення митної вартості товару.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо необхідності надання митному органу додаткових документів на підтвердження відомостей щодо ціни, яка була сплачена, для підтвердження митної вартості товару.
Судом встановлено, що подані позивачем контролюючому органу документи у їх сукупності, банкiвські платіжні доручення ідентифікуються як такі, за якими позивачем оплачений відповідно до договору товар. Подані інвойси та декларації країни відправлення відповідають даті укладення договору, товару вказаному у інвойсах та специфікаціях, особі покупця та вартості товару, що не може свідчити про розбіжністі числового значення митної вартості товару.
В свою чергу, посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта усіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.
Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Відповідачем не доведено, що зазначені ним недоліки щодо умов поставки вплинули чи могли вплинути на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару.
Суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України.
При цьому, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Обов'язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований в постанові Верховного Суду від 06.03.2019р. у справі №809/278/17.
Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018р. у справі №809/1884/16, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення ст. 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.
Доводи відповідача про те, що підставою для коригування митної вартості товару слугувало спрацювання системи управління ризиками не заслуговують на увагу, з огляду на те, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Окрім цього, згідно позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 11.09.2012р. в справі №21-262а12, та Верховного Суду, викладеної в постанові від 30.10.2018р. у справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
При цьому митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об'єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Крім іншого, суд акцентує увагу на тому, що відповідачем не доведено наявності підстав для застосування другорядних методів визначення митної вартості, а саме резервного методу.
Суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить жодних пояснень з боку митного органу щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів всупереч положенням п.п.2, 4 ч. 2 ст.55 МК України.
Згідно з наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р. Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
В оскаржуваному рішенні не визначено, яка з перелічених у ч. 2 ст. 58 МК України підстав у даному випадку стала причиною неможливості застосування першого методу, яка складова частина митної вартості товару не піддається обчисленню, або непідтверджена документально, чи неправильно обрахована, що позбавляло позивача можливості надати належні документи чи обґрунтування.
Таким чином, дослідивши надані позивачем для митного оформлення документи, копії яких містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позивач надав усі документи, необхідні для визначення митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.
У свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами обставин надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документів або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2023/000798 від 01.06.2023 року та рішення про коригування митної вартості товарів № UA408000/2023/000225/2 від 01.06.2023 року.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Верховним Судом у постанові від 18.02.2020 року по справі №320/3053/19 сформований правовий висновок, що рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, лише в сукупності позбавляють позивача права оформити товар за основним методом визначення митної вартості та породжують обов'язок позивача задекларувати товар за визначеною відповідачем митною вартістю товару. Відповідно, скасування зазначених актів митного органу є способом захисту позивачем лише одного права - права оформити Товар за заявленою ним митною вартістю, що вказує на те, що це є однією позовною вимогою.
Що стосується надмірно сплаченого судового збору у розмірі 2147,20 грн., він підлягає поверненню позивачу у порядку ст. 7 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Суд вважає, що по даній справі з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2147,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТАМАН І К» (вул. Бугаївська, буд. 21/49, оф. 31, м. Одеса, 65005, КОД ЄДРПОУ 41277430) до Чернівецької митниці (вул. Руська, буд. 248М, м. Чернівці, 58023, Код ЄДРОПУ 43971359) про визнання протиправними та скасування рішень, картки відмови - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів № UA408000/2023/000225/2 від 01.06.2023 року.
Визнати противоправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408020/2023/000798 від 01.06.2023 року.
Стягнути з Чернівецької митниці (вул. Руська, буд. 248М, м. Чернівці, 58023, Код ЄДРОПУ 43971359) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТАМАН І К» (вул. Бугаївська, буд. 21/49, оф. 31, м. Одеса, 65005, КОД ЄДРПОУ 41277430) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2147,20 грн. (дві тисячі сто сорок сім гривень, 20 копійок).
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Самойлюк Г.П.