Справа № 420/11264/20
19 лютого 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Бжассо Н.В. від розгляду справи №420/11264/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Командування Військово-Морских Сил Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 ), Командувача Військово-Морских Сил Збройних Сил України, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державної Казначейської служби України, Міністерства оборони України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Командування Військово-Морских Сил Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 ), Командувача Військово-Морских Сил Збройних Сил України, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державної Казначейської служби України, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративна справа передана для розгляду судді Бжассо Н.В.
Ухвалою суду від 20.04.2021 року справу №420/11264/20 суддею Бжассо Н.В. прийнято до провадження та вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
16.02.2024 року від позивача надійшла заява про відвід судді Бжассо Н.В. у справі №420/11264/20.
Ухвалою судді Бжассо Н.В. від 16.02.2024 року заявлений відвід визнано необґрунтованим та передано справу у відділ з надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи Одеського окружного адміністративного суду для визначення судді у порядку встановленому ч.1 ст.31 КАС України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2024 року головуючим у справі №420/11264/20 для вирішення питання про відвід визначено суддю Марина П.П.
Відповідно до ч.8, ч.11 ст.40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Дана заява відповідно до ч.8 ст.40 КАС України підлягає розгляду в порядку письмового провадження, з огляду на що, клопотання позивач про розгляд заяви про відвід за його участі задоволенню не підлягає.
Так, заява обґрунтована тим, що суддя Бжассо Н.В. в порушення норм процесуального права, визначених ст.211 КАС України, які містять конкретні вимоги щодо порядку дослідження письмових доказів в судовому засіданні 30.01.2024 відмовилась від обов'язкового дослідження судом частини доказів, поданих позивачем, які містяться у першому томі матеріалів справи № 420/11264/20. Фактичне дослідження доказів на аркушах справи тому № 1 даної справи, відбулося без безпосередньої участі судді Бжассо Н.В. у даному дослідженні, так як вона відмовилася відкрити цей том для дослідження наданих заявником доказів. Цей факт свідчить про те, що судом порушено порядок розгляду справи по суті та право позивача на судовий захист порядком, визначеним КАС України. При цьому, докази, які були надані представником відповідачів і містяться у томі № 1 справи, були досліджені суддею Бжассо Н.В. встановленим порядком.
На переконання позивача, докази, що знаходяться на вищевказаних аркушах тому №1 матеріалів справи №420/11264/20, суддею Бжассо Н.В. у дійсності в судовому засіданні 30.01.2024 були виключені з переліку доказів, які можуть бути покладені судом в основу при ухваленні судового рішення у даної справі. Без дослідження судом вищевказаних письмових доказів порядком, визначеним ст.211 КАС України, неможливо стверджувати про закінчення етапу судового процесу: «дослідження доказів» при розгляді справи № 420/11264/20 по суті.
За вищевказаних обставин мною 12.02.2024 до суду було подано клопотання про дослідження судом в судовому засіданні доказів на аркушах 165-198, 208-218, 228-231 тому № 1 порядком, визначеним ст.211 КАС України, в задоволенні якого, в судовому засіданні 14.02.2024 відмовлено, як і в клопотанні про відтворення технічного запису судового засідання від 30.01.2024.
Вищевикладене, на думку позивача, свідчить про необ'єктивність та упередженість судді Бжассо Н.В. при розгляді його позовної заяви у справі № 420/11264/20, а також про те, що даний суддя прямо заінтересований в результатах розгляду даної справи та знаходиться у зговорі з представником відповідачів та представником Міністерства оборони України.
У зв'язку з зазначеним позивач заявив відвід судді Одеського окружного адміністративного суду Бжассо Н.В.
Суд вважає заяву позивача необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Завданням адміністративного судочинства, згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Підстави для відводу судді передбачені ст.ст.36, 37 КАС України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.36 КАС України 1. Суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим (ч.3 ст.39 КАС України).
Відповідно до ч.4 ст.36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Водночас, варто зазначити, що суд, який розглядає справу має бути "безстороннім" і "незалежним" (ст.6 ч.1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Зокрема, Європейський суд з прав людини диференціює чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersack vs Belgium (заява № 8692/79), Grieves vs UK (заява № 57067/00)). Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Le Compte, Van Leuven and De Meyere, заява № 7238/75, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява № 33958/96) та у п. 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02).
Загальна декларація з прав людини (ст. 10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ч. 1 ст. 14) гарантують право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення, згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ ІІ показник: Об'єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).
Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
У справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02, рішення від 09.11.2006 р.) Європейський суд з прав людини звертає увагу на те, що стосовно об'єктивного критерію слід визначитися чи існують переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні питання того чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що суддя був небезсторонній вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Судом встановлено, що відвід позивачем судді заявлено з підстав необґрунтованого, на його думку, процесуального рішення про відмову у дослідженні доказів, як і містяться на аркушах 165-198, 208-218, 228-231 тому № 1 та у відтворенні технічного запису судового засідання від 30.01.2024, що відповідно до ст.36 КАС України не може бути підставою для відводу.
Разом з тим, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 211 КАС України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.
Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Як вбачається з протоколу судового засідання від 14.02.2024 року судом, з урахуванням думки представників учасників справи відмовлено в клопотанні позивача про повторне дослідження доказів та в прослуховуванні минулого судового засідання.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що судом зазначені в клопотанні докази досліджувались та відмовлено саме в повторному їх дослідженні.
Судом не встановлено та матеріалами справи не підтверджено обставини, які б викликали будь-які сумніви у неупередженості судді Бжассо Н.В., при розгляді цієї адміністративної справи.
Стосовно доводів позивача щодо того, що суддя заінтересована в результатах розгляду даної справи та знаходиться у зговорі з представником відповідачів та представником Міністерства оборони України, суд зазначає, що будь-яких обґрунтованих доводів та доказів на підтвердження вказаних доводів позивач суду не наводить та не надає.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви позивача про відвід судді Бжассо Н.В. по справі №420/11264/20, у зв'язку з чим дана заява не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.3,4 ст.40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Керуючись ст.ст.36, 39-40 України, суд
У задоволенні заяви позивача про відвід судді Бжассо Н.В. від розгляду справи №420/11264/20 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддяпід П.П.Марин