про залишення позовної заяви без руху
19 лютого 2024 р. № 400/1269/24
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Птичкіна В.В., ознайомившись з матеріалами
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просить:
"1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо проведення ОСОБА_2 з 01.03.2022 року перерахунку та виплати пенсії відповідно до вимог у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХП «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням 90% суми підвищення пенсії із врахуванням індексації (підвищення на коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14) згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з обмеженням її максимального розміру максимальним розміром.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести з 01.03.2022 року перерахунок пенсії ОСОБА_2 та виплачувати йому пенсію з 01.03.2022 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІ1 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням 90% суми підвищення пенсії, з нарахуванням та виплатою щомісячної доплати в розмірі 2 000 гри, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713, із врахуванням індексації (підвищення на коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14) згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», без обмеження її максимального розміру.
3. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо проведення ОСОБА_2 з 01.03.2023 року перерахунку та виплати пенсії відповідно до вимог у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХП «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням 90% суми підвищення пенсії із врахуванням індексації (підвищення на коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197) згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з обмеженням її максимального розміру.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести з 01.03.2023 року перерахунок пенсії ОСОБА_2 та виплачувати йому пенсію з 01.03.2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і урахуванням 90% суми підвищення пенсії, з нарахуванням та виплатою щомісячної доплати в розмірі 2 000 гри, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713, індексації (підвищення на коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14) згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціальною захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та із врахуванням індексації (підвищення на коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197) згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», без обмеження її максимального розміру".
За правилами пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам, установленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає таке.
Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви додані 4 документи про сплату судового збору як за 2 позовні вимоги немайнового характеру, зокрема на суму 2 422,40 грн. Сума судового збору визначена позивачем правильно.
Разом з тим, квитанції АТ "Ощадбанк" від 30.10.2023 № 70 та № 71 на суму 1 073,60 грн кожна, разом - 2 147,20 грн - додавалися позивачем у справі № 400/14247/23 до заяви про збільшення позовних вимог. У зв'язку з цим до спеціального фонду Державного бюджету ці суми судового збору зараховані саме у справі № 400/14247/23.
Ухвалою від 12.01.2024 у справі № 400/14247/23 суд відмовив у прийнятті до розгляду заяви позивача про збільшення позовних вимог.
За нормами частини п'ятої статті 6 Закону України "Про судовий збір", за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
За такого позивач має право на повернення надміру сплаченого судового збору в справі № 400/14247/23 за квитанціями від 30.10.2023 № 70 і № 71, а за подання позовної заяви у справі № 400/1269/24 судовий збір повинен бути сплачений на загальних підставах.
Тобто позивачу належить подати до суду платіжний документ про сплату судового збору в сумі 2 147,20 грн.
Згідно з пунктами 4, 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
У позовній заяві не зазначені фактичні обставини, у зв'язку з якими позивач заявив позовні вимоги щодо доплати за постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 „Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” з 01.03.2022 та з 01.03.2023 за умови наявності такого, що набрало законної сили, рішення суду від 20.06.2023 у спарві № 400/5977/23 про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу відповідну доплату з 01.08.2022.
Згідно з частинами першою та другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18) та сформулював новий правовий висновок, згідно з яким, серед іншого, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду зазначила, що дата отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Верховний Суд наголосив, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Верховний Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
У постанові від 09.06.2022 у справі № 1140/2132/18 Верховний Суд звернув увагу, що пенсію позивач отримує щомісяця, тому про порушення свого права позивач мав бути обізнаний на кожне 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому повинна була здійснюватись така виплата (з першого до першого числа).
У цій постанові Верховний Суд дійшов висновку про те, що оцінку спірним правовідносинам належить надавати в межах 6-місячного строку звернення до адміністративного суду. Зокрема, у справі № 1140/2132/18 позивач звернувся до суду 01.08.2018. Верховний Суд виснував, що суду необхідно надати оцінку спірним правовідносинам та застосуванню норм матеріального права за період з 01.02.2018 (тобто в межах 6-місячного строку).
За приписами частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За такого позивач пропустив 6-місячний строк звернення до адміністративного суду з позовними вимогами щодо доплати за Постановою № 713, індексації за Постановами № 118 та № 168 за період з 01.03.2022 до 01.08.2023 (ураховуючи дату направлення позовної заяви поштою - 02.02.2024).
Позивач додав до позовної заяви заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій просить поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду, посилаючись на те, що строк звернення до суду у спірних правовідносинах не застосовується. Як таких причин пропуску строку звернення до адміністративного суду у заяві не зазначено.
Згідно з частиною шостою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, позивачу належить надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, з наданням доказів на підтвердження наявності цих причин.
Також позивач має право усунути недоліки позовної заяви, змінивши позовні вимоги, а саме: зазначивши дату, з якої він просить поновити його право, в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
За приписами частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Запропонувати позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, зокрема подати до Миколаївського окружного адміністративного суду:
- документ про сплату судового збору в сумі 2 147,20 грн;
- позовну заяву з наведеними в ній фактичними обставинами щодо підстав заявлення позовних вимог за Постановою № 713 за умови наявності рішення суду від 20.06.2023 у справі № 400/5977/23;
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами щодо доплати за Постановою № 713, індексації за Постановами № 118 та № 168 за період з 01.03.2022 до 01.08.2023, в якій зазначити поважні причини його пропуску, тобто такі, що об'єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження наявності цих причин.
3. Попередити позивача, що наслідком неусунення недоліків позовної заяви установлений судом строк є:
- у разі неподання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду або незазначення у такій заяві поважних причин його пропуску, підтверджених доказами, - повернення такої позовної заяви позивачу в частині позовних вимог щодо доплати за Постановою № 713, індексації за Постановами № 118 та № 168 за період з 01.03.2022 до 01.08.2023;
- у разі неподання документа про сплату судового збору в сумі 2 147,20 грн або позовної заяви, - повернення позовної заяви в цілому.
4. Роз'яснити позивачу його право усунути недоліки позовної заяви (щодо дотримання строку звернення до суду) зміною позовних вимог, а саме: зазначенням дати, з якої він просить поновити його право, в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає до оскарження окремо від рішення суду.
Суддя В.В. Птичкіна