справа № 380/3454/24
19 лютого 2024 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Клименко О.М., перевіривши матеріали позовної заяви Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЯТИЙ ГРААЛЬ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 296510,94 грн,-
Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЯТИЙ ГРААЛЬ» на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю 296510,94 грн адміністративно господарських санкцій та пені за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, з огляду на таке.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (із наступними змінами і доповненнями).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3028 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання адміністративного позову майнового характеру, який поданий суб'єктом владних повноважень, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У позовній заяві позивач заявив позовну вимогу майнового характеру з ціною позову 296510,94 грн, за яку він з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору повинен сплатити судовий збір у розмірі, який становить 3558,16 грн (296510,94 грн х 1,5% х 0,8).
До позовної заяви позивач на підтвердження факту сплати судового збору додав платіжну інструкцію від 26 червня 2023 року № 66 про сплату судового збору в розмірі 4447,70 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 10 ст. 169 КАС України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.
Згідно з довідкою канцелярії Львівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року при внесенні даних стосовно сплати судового збору за подання позовної заяви у справі № 380/3454/24 за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЯТИЙ ГРААЛЬ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені комп'ютерною програмою «Діловодство спеціалізованого суду» надано інформацію про те, що «Номер платіжного документа» вже внесений до бази даних у справі № 380/15917/23 судді Хоми О.П.
З огляду на вищенаведене судом не враховується додана позивачем до позовної заяви платіжна інструкція від 26 червня 2023 року № 66 про сплату судового збору в розмірі 4447,70 грн, оскільки така є підтвердженням сплати судового збору при поданні позовної заяви у справі № 380/15917/23 судді Хоми О.П., відтак не може вважатися належною сплатою судового збору у справі № 380/3454/24.
З урахуванням наведеного позивачу належить подати до суду документ про сплату судового збору в розмірі 3558,16 грн.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положеннями частини другої статті 122 КАС України встановлено різні строки звернення до адміністративного суду для суб'єктів владних повноважень та для інших осіб.
Зокрема, абзацом другим вказаної частини визначено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Предметом стягнення у цій справі є сума адміністративно-господарських санкцій та пені, застосованих до відповідача за невиконання нормативу робочих місць у 2022 році.
Частиною четвертою статті 20 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» визначено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.
Отже, підстави для пред'явлення цього позову виникли у позивача 16 квітня 2023 року.
Тримісячний строк звернення з цим позовом до суду сплив 16 липня 2023 року.
З цим позовом до суду позивач звернувся 14 лютого 2024 року, тобто з пропуском тримісячного строку більш ніж на шість місяців.
У позовній заяві позивач просить суд визнати поважною причину пропущеного строку Львівським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернення до суду для подання позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЯТИЙ ГРААЛЬ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та поновити його.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення з цим позовом до суду позивач покликається на те, що у період з 11 липня 2023 року по 17 липня 2023 року провідними юрисконсультами відділу правової роботи відділення Фонду було підготовано та подано близько 186 позовів про стягнення адміністративно-господарських санкцій. Внаслідок надмірного навантаження провідні юрисконсульти не змогли вчасно опрацювати всі судові справи, виявити та виправити допущену помилку зі строками. Також відзначає, що у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю» повністю змінився порядок визначення факту виконання підприємством, установою, організацією нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю. Відповідно до попередньої редакції Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україна» роботодавці самостійно надавали інформацію у відповідні відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю шляхом подання звіту форми 10-ПОІ. Після прийняття відповідних змін вся інформація отримується з баз даних Пенсійного фонду України та опрацьовується на підставі сплаченого роботодавцем єдиного соціального внеску. У зв'язку з цим, у звітному 2023 році Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю облікувало більше тисячі роботодавців, які не виконали норматив працевлаштування осіб з інвалідністю. Такий обсяг роботи спричинив об'єктивну неможливість здійснити судово-претензійну роботу у визначений КАС України строк. Крім цього, провідний юрисконсульт, що займався претензійно-позовною роботою, тривалий час перебував у відпустці у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, а саме: з 17 липня 2023 року по 21 липня 2023 року (номер ЛН 8391512-2015840604-1), з 09 серпня 2023 року по 11 серпня 2023 року (номер ЛН 8581891-2016197527-1), з 04 вересня 2023 року по 29 вересня 2023 року (номер ЛН 8305564- 2016622608-1), з 14 грудня 2023 року по 17 грудня 2024 року (номер ЛН 10111858-2018969152-1).
Оцінюючи доводи позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення з цим позовом до суду, які викладені у позовній заяві, суд виходить з такого.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду не містить вичерпного, детально описаного переліку поважних причин пропуску таких чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 9901/405/19.
Суд відзначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, що унеможливлюють вчасне звернення до суду з відповідним позовом.
Позивач покликається на надмірну завантаженість відділу правової роботи Львівського обласного Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, внаслідок чого провідні юрисконсульти не змогли вчасно опрацювати всі судові справи, виявити та виправити допущену помилку зі строками.
Суд зазначає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень повинен належно організовувати свою роботу, враховуючи специфіку своєї діяльності, і неналежна організація роботи не може вважтися поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки залежить виключно від поведінки самого суб'єкта владних повноважень, а не якихось зовнішніх факторів.
Крім того, з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» суд встановив, що позивач вчасно звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЯТИЙ ГРААЛЬ» про стягнення адміністративно господарських санкцій та пені в сумі 296510,94 грн (справа № 380/15917/23), однак через недоліки позовної заяви її було залишено без руху, а в подальшому через неусунення недоліків - повернуто позивачу.
З огляду на вказане покликання позивача на надмірну завантаженість, що призвела до невчасного звернення з цим позовом до суду, суд визнає необґрунтованими та відхиляє їх.
Позивач покликається на зміни в правовому регулюванні відносин щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.
З цього приводу суд відзначає, що суб'єкт владних повноважень з огляду на специфіку своєї діяльності повинен враховувати відповідні зміни до законодавства, яке він застосовує у своїй діяльності.
Крім цього, долучені до позовної заяви документи, в саме розрахунки адміністративно-господарських-санкцій та пені були додані позивачем ще до позовної заяви у справі № 380/15917/23, відтак незрозумілим є те, як зміна в правовому регулюванні відносин щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені могла вплинути на звернення позивача з цим позовом до суду.
Позивач покликається на тривале перебування провідного юрисконсульта, що займався претензійно-позовною роботою, у відпустці у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Суд відзначає, що у позовній заяві сам позивач стверджує про наявність у нього цілого відділу правової роботи, в якому працюють провідні юрисконсульти (не один). Крім цього, позивач не надав жодних доказів неможливості звернення з цим позовом до суду у періоди, коли вказаний провідний юрисконсульт перебував на роботі, які до того ж є тривалішими, ніж дні його перебування у відпустці у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
З огляду на викладене вище суд визнає неповажними причини пропуску позивачем строку звернення з цим позовом до суду, які наведені у позовній заяві.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За цих обставин позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення з цим позовом до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та наданням доказів на їх підтвердження.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Отже, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення її недоліків відповідно до частини першої статті 169 КАС України.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя,-
Визнати неповажними причини пропуску позивачем строку звернення з цим позовом до суду, які вказані у позовній заяві.
Позовну заяву Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЯТИЙ ГРААЛЬ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 296510,94 грн залишити без руху.
Особі, що звернулася із позовною заявою, встановити в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, у спосіб подання до суду:
- документа про сплату судового збору в розмірі 3558,16 грн;
- заяви про поновлення строку звернення з цим позовом до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та наданням доказів на їх підтвердження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Клименко О.М.