Кіровоградської області
"22" листопада 2007 р.
Справа № 9/174
Господарський суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Шевчук О.Б., суддів: Змеула О.А., Коваленко Н.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 9/174
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Азарія", м. Кіровоград, вул. Леніна, 10,
до відповідача 1: відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра", м. Київ, вул. Артема, 15,
та відповідача 2: відкритого акціонерного товариства "Кіровоградпродтовари", м. Кіровоград, вул. Промислова, 3,
про визнання недійсним договору,
від позивача - участі не брав;
від відповідача 1 - Коваленко О.Д., довіреність б/н від 18.10.06р., представник;
від відповідача 2 - Стахєєв О.О., довіреність б/н від 06.06.07р., представник та Самарін А.С., довіреність №15 від 03.09.07р., представник;
Подано позов про визнання договору застави, укладеного між акціонерним товариством "Кіровоградпродтовари" та відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра", посвідченого 28.05.2003 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Озерним Г.М., зареєстрованого в реєстрі за №1332 та додаткової угоди №1, посвідченої 16.07.2003 року приватним нотаріусом Київського міського округу Чернокур О.М., зареєстрованої в реєстрі за № 2780, недійсними на підставі ст. 215 ЦК України з огляду на те, що спірний договір застави укладений з боку ВАТ "Кіровоградпродтовари" неуповноваженою особою, що суперечить вимогам ст. ст. 203, 207 ЦК України.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що підстави, передбачені Цивільним кодексом України, з настанням яких можливо визнати недійсним договір застави, укладений між ВАТ КБ "Надра" та ВАТ "Кіровоградпродтовари", а також підстави звернення з позовом про визнання договору застави недійсним у ТОВ "Азарія'' відсутні. Крім того, відповідач просить застосувати при вирішенні даного спору правові наслідки порушення ТОВ "Азарія" строку позовної давності.
Відкритим акціонерним товариством "Кіровоградпродтовари" визнано той факт, що відповідно до ст. 203 ЦК України, голова правління Юрлов В.Л., будучи обраним нелегетімним правлінням, не міг мати належних повноважень, як голова правління, в тому числі видавати довіреність нестатутному директору Луценко В.В.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд
28 травня 2003 року між акціонерним товариством "Кіровоградпродтовари" (відповідачем 2) та відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра" (відповідачем 1) було укладено договір застави об"єктів нерухомості та основних засобів зазначених в додатку №1 до договору заставною вартістю майна в сумі 20443260 грн., належних на праві власності ВАТ "Кіровоградпродтовари". Метою укладення договору було забезпечення виконання зобов'язань перед банком за кредитним договором №21/1/2003/908-К/29 від 28.03.2003 року.
Договір посвідчено приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Озерним Г.М. за реєстром № 1332 в редакції від 16.07.03року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського округу Чернокур О.М., зареєстрованої в реєстрі за № 2780 та додатку № 1 до договору застави від 28.05.03 року, який є його невід'ємною складовою частиною.
Від ВАТ "Кіровоградпродтовари" вказаний договір застави було підписано директором Луценко В.В., який діяв за довіреністю голови правління товариства Юрлова В.Л. відповідно до протоколу без номера від 4 квітня 2003 року засідання спостережної ради товариства.
Юрлова В.Л. було обрано головою правління на загальних зборах акціонерів ВАТ "Кіровоградпродтовари", що відбулись 18.09.2002 року (а.с.96-98).
23.10.2006 року Кіровським районним судом м. Кіровограда було прийнято рішення по справі №2-3358-06 (а.с.8,9), відповідно до якого протокол загальних зборів відповідача 2 від 18.09.2002 року визнано недійсним, а також визнано недійсними рішення, прийняті на загальних зборах акціонерів ВАТ "Кіровоградпродтовари".
З вищенаведеного позивачем зроблено висновок, що Юрлова В.Л було незаконно обрано головою правління ВАТ "Кіровоградпродтовари", як і спостережну раду товариства, а отже, всі дії вчинені ним, як головою правління, в тому числі видача довіреності Луценко В.Л. на укладання спірного договору застави, являються також не законними, оскільки ні голова правління, ні спостережна рада ВАТ "Кіровоградпродтовари" являлись нелигітимними. За таких обставин Луценко В.В., який вчиняв дії на підставі незаконно виданої Юрловим В.Л. довіреності, не може вважатись уповноваженою особою відповідача 2, відповідно не можна вважати законними вчинені ним дії по укладенню спірного договору застави.
Вимоги позивача про визнання недійсним спірного договору застави не підлягають задоволенню в силу наступного.
Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема у п. 2 зазначено що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
У момент здійснення правочину - підписання договору застави директор ВАТ "Кіровоградпродтовари" - Луценко В.В. мав всі передбачені чинним законодавством підстави та був наділений відповідними повноваженнями, для укладення зазначеної угоди, не лише на підставі доручення виданого йому головою правління Юрловим В.Л., що передбачено ст. 244 ЦК України. Повноваження Луценка В.В. як керівника ВАТ "Кіровоградпродтовари" підтверджуються також протоколом правління відповідача 2 від 03.03.2003 року.
Господарський суд враховує положення Роз'яснень Президії Вищого Арбітражного суду України від 26.01.2000 року N 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов»язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів", де зазначено, що при визнанні акту недійсним суд в рішенні має зазначити момент, з якого акт вважається недійсним. У випадку, коли судом не зазначено момент визнання акту недійсним його слід вважати недійсним з моменту набрання рішенням законної сили.
В рішенні Кіровського районного суду м. Кіровограда про визнання рішень прийнятих на загальних зборах ВАТ "Кіровоградпродтовари", яке набуло законної сили 02.11.2006 року не зазначено моменту визнання рішень недійсними. Тому, датою визнання рішень недійсними слід вважати день набрання рішенням законної сили, тобто 02.11.2006 року.
Отже, правочини, які були вчинені до визнання недійсними рішень, прийнятих на загальних зборах ВАТ "Кіровоградпродтовари" є чинними і не можуть вважатися недійсними з зазначених у позові підстав.
Крім того, господарський суд враховує, що при укладенні спірного договору застави права та обов'язки виникли у сторін даного договору, тобто: ВАТ КБ "Надра" та ВАТ "Кіровоградпродтовари".
Звертаючись до господарського суду з позовом про визнання спірного договору застави недійсним, товариство з обмеженою відповідальністю «Азарія» повинне довести, яким чином даний договір вплинув на порушення чи порушив права та охоронювані законом інтереси цього підприємства.
Відповідно до статті 167 ГК України, корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством.
Управління товариством полягає у прийнятті рішень, з питань які виносяться на збори акціонерів, а не звернення з позовом до суду про визнання угод недійсними.
Таким чином, володіння товариством з обмеженою відповідальністю "Азарія" акціями ВАТ "Кіровоградпродтовари" надає право ТОВ "Азарія" отримати частину майна при ліквідації ВАТ "Кіровоградпродтовари", а не визнання власності ТОВ "Азарія" на конкретно визначене майно, в тому числі на те, яке передано у заставу ВАТ КБ "Надра".
Відповідно до ст. 80 ГК України, п 11.3. Статуту ВАТ "Кіровоградпродтовари" акціонери несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства та несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.
Господарський суд враховує рішення Конституційного суду України від 01.12.2004 року №18-рп/2004у справі №1-10/2004, в якому дано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес" у контексті припису: "Усяка заінтересована особа вправі в порядку, встановленому законом, звернутись до суду за захистом порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу", а також роз'яснення, "чи стосується це поняття інтересу - акціонера акціонерного товариства, що звертається до суду за захистом порушених прав акціонерного товариства, акціонером якого він є, враховуючи ту обставину, що внаслідок порушення прав акціонерного товариства порушуються також права акціонера цього товариства, закріплені у чинному законодавстві України та/або статуті товариства", згідно з яким :
Поняття "охоронюваний законом інтерес", у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
В аспекті поставленого у конституційному поданні питання положення «охоронюваний законом інтерес" треба розуміти так, що акціонер може захищати свої права та охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства.
Порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі й третіми особами, прав та охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом.
Таким чином, підстави, передбачені Цивільним кодексом України, з настанням яких можливо визнати недійсним договір застави, укладеного між ВАТ КБ "Надра" та ВАТ "Кіровоградпродтовари", а також підстави звернення з позовом про визнання такого договору недійсним у ТОВ "Азарія'' відсутні.
Вирішуючи даний спір по суті, господарський суд враховує, що оспорюваний договір застави було укладено 28.05.2003 року, додаткову угоду до нього посвідчено 16.07.2003 року, а позов пред'явлено позивачем лише в травні 2007 року.
Згідно з п.6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності згаданим Кодексом.
Відповідно до п.7 Прикінцевих та перехідних положень цього кодексу до позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним, право на пред'явлення якого виникло до 1 січня 2004 року, застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше.
Чинне на той час цивільне законодавство не передбачало винятків щодо застосування позовної давності до позовних вимог про визнання угод недійсними. Не передбачає таких винятків і чинний Цивільний кодекс України.
Зокрема, статтею 83 ЦК УРСР та статтею 268 ЦК України встановлено перелік вимог, на які позовна давність не поширюється, і до цього переліку не входять вимоги про визнання угод (правочинів) недійсними.
Враховуючи дату укладення спірного договору (з урахуванням додаткової угоди) - 16.07.2003 р., трирічний строк позовної давності закінчився - 16.07.2006 р., тобто після 01.01.2004р., а тому до спірних правовідносин повинні застосовуватися правила Цивільного кодексу України (в редакції, чинній з 01.01.2004 р.), в тому числі норми ст. ст. 257, 261, 267 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра" 07.08.2007 року подано до господарського суду клопотання про застосування позовної давності.
Таким чином, на підставі ст. 267 ЦК України, при вирішенні даного спору господарський суд застосовує позовну давність.
За умовами ч. 1 ст. 80 ЦК УРСР та ч. 4 ст. 267 ЦК України закінчення строку позовної давності є підставою для відмови в позові. Відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України порушене право підлягає захисту лише за умови, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності.
Однак, позивачем не надано господарському суду належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення з даним позовом до господарського суду.
Враховуючи викладені обставини, вимоги ст. ст. 71, 75, 80 ЦК УРСР (1963р.), ст. ст. 257, 261, 267, п. п. 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у позові має бути відмовлено у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
З огляду на викладені обставини та норми чинного законодавства, в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
Витрати по сплаті державного мита та послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Головуючий суддя О.Б.Шевчук
Судді О.А.Змеул
Н.М.Коваленко
Дата підписання рішення - 27.11.2007 року